Урок "Звертання. Розділові знаки при звертанні"

Урок №

Тема. Звертання. Розділові знаки при звертанні.

Мета: навчати учнів виділяти звертання в контексті, аналізувати їх стилістичну роль, правильно інтонувати речення із звертаннями, розставляти розділові знаки; формувати загальнопізнавальні вміння визначати спосіб морфологічного вираження звертань; удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у реченнях із звертаннями; конструювати речення за опорними словами, схемами-моделями; за допомогою мовленнєво-комунікавного дидактичного матеріалу розвивати культуру спілкування.

Правопис: кома та знак оклику при звертанні.

Комунікативна тема. Талановиті земляки. Остап Вишня.

Діагностика знань.

Знати: визначення звертання.

Уміти: розставляти коми і знаки оклику при звертанні.

Тип уроку. Урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання. Тексти уривків із твору «Зенітка» Остапа Вишні.

Прийоми роботи: “коло ідей”, «кожен учить кожного», робота в групах, «продовжіть речення».

Епіграф. Без гучних прожив він декламацій, -

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла.

Максим Рильський

Очікувані результати:

• уміти розпізнавати звертання у реченнях;
• правильно інтонувати речення із звертаннями;
• правильно розставляти розділові знаки при звертанні.

 

Хід уроку

І. Презентація необхідної інформації.

1. Слово вчителя.

Діти, сьогодні на уроці ми поговоримо з вами про слова, які є найбільш уживаними при спілкуванні. Звертання - слова, якими називаємо тих, із ким розмовляємо.

“Коло ідей”.

Отже, назвіть мені опорні слова, з якими ми з вами будемо працювати на  уроці.

 Перш ніж перейти до мовної теми, я хочу сказати, що на уроці будемо використовувати уривки із твору «Зенітка» Остапа Вишні – нашого талановитого земляка-гумориста.

13 листопада 1889 року на хуторі Чечва, поблизу містечка Грунь на Полтавщині (тепер це Сумська область), народився Павло Михайлович Губенко. Пізніше під своїми творами він підписуватиметься псевдонімом Остап Вишня.

2. Актуалізація опорних знань учнів. Метод «Кожен учить кожного».

Кожному я роздам по картці, на якій буде написане одне з правил. Ви повинні ознайомитися з ним, а потім пояснити своєму сусіду по парті. Далі пояснити всім учням у класі. Отже, кожен із вас повинен обмінятися інформацією із однокласниками. При цьому дозволяється ходити, розмовляти, але не заважати іншим.

 

Картка №1

Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються (адресата мовлення).

Звертання може стояти на початку, у середині або в кінці речення.

Мово рідна, скільки слів у тобі поєдналося навік!

Я люблю тебе, мово, завжди.

Яка ж ти прекрасна, мово моя!

 

 

Картка №2

Звертання виражається іменником у формі кличного відмінка: земле, Олено, Іване.

Коли звертання стоїть на початку речення, його вимовляємо з окличною інтонацією. Якщо звертання стоїть у кінці речення, оклична інтонація послаблюється. У середині речення звертання вимовляємо низьким тоном і в прискореному темпі, виділяємо паузами.

 

Картка №3

Звертання до відсутніх людей, до предметів і явищ називають риторичним звертанням. Воно вживається, щоб привернути до них увагу, виявити своє ставлення.

Наприклад:

Чи я до тебе, Україно, приб’юсь, мов крапля у Дніпро? (М. Стельмах).

 

 

Картка №4

Якщо звертання стоїть у середині речення, то з обох боків його виділяємо комами.

Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся. (А.Костецький)

Схема.  _______________, ЗВ, _________________.

 

 

Картка №5

Якщо звертання стоїть на початку речення і його вимовляємо з окличною інтонацією, після нього ставимо знак оклику. Тоді наступне слово  пишемо з великої літери.

Бабусенько! Скажи мені, де я? (Т.Шевченко).

ЗВ! ______________________________ .

 

Мамо, вечір догоря. ЗВ, ____________________ .

 

 

Картка №6

Якщо звертання стоїть у кінці речення, перед ним ставимо кому, а після нього – або знак оклику, або знак питання, або крапку залежно від інтонації.

Доброго вечора, мамо.

Схема. ___________________, ЗВ.

Як тихо і затишно в хаті, матусю!

            ____________________, ЗВ ! (?).

 

Картка №7

Звертання бувають непоширені (при таких немає залежних слів) та поширені (залежні слова при них є).

Наприклад:

 

Спасибі же тобі, мій брате, за щирий, любий твій привіт! (І.Франко).

Найчастіше звертання поширюються означеннями.

 

Картка №8

Звертання можуть бути однорідними.

Наприклад:

Добридень вам, дідусю та бабусю!  Я розумію вас, звірята та рослини.

 

 

Картка №9

Трапляються речення з повторюваними звертаннями.

Наприклад:

Лебедю, лебедю! Ти повертаєш додому… Дубе!Дубе! Хто тобі дав сили встояти проти вітрів і злив?

Повторювані або однорідні звертання між собою розділяємо комою або знаком оклику.

 

ІІ. Операційно-пізнавальний етап.

1. Підготовка до самостійної роботи в групах. Роздача текстів.

Пояснення завдань для кожної групи.

 

І група. Прочитайте текст. Випишіть речення із звертаннями. Накресліть схеми. Дайте визначення звертання.

 

ІІ група. Прочитайте текст. Випишіть речення із звертаннями. Поясніть  розділові знаки. Накресліть схеми речень.

 

ІІІ група. Прочитайте текст, правильно його інтонуючи. Випишіть

поширені звертання. Складіть усне висловлювання «Для чого ми використовуємо у своєму мовленні звертання».

2. Самостійна робота в групах.

 

ІІІ. Корекційно-оцінювальний етап.

1. Звіт керівників груп про результати роботи.

Міжгрупова робота. Обговорення результатів дослідження кожної групи. Виступи експертів груп. Робота в зошитах.

2. Узагальнення результатів досліджень.

• Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються (адресата мовлення). Членом речення звертання не буває.

3. Формулювання визначення звертання.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

  1.   Тести.

1. Звертання – це…

а) члени речення, які не залежні одне від одного, відповідають на одне й те ж питання, відносяться до одного й того ж члена речення;

б) головний член речення, який означає предмет і відповідає на питання хто? що?

в) слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються.

2. Звертання використано в реченні:

   а) Сидить дід Свирид на колодках.

   б) Розказати, кажете? Ну, слухайте.

   в) – Як діла, дідусю? Драстуйте.

3. Поширеним звертання є у реченні

   А) – Мокніть, іродові душі, а я для вас конопель натіпаю!

   Б) – Свириде, я до своїх пробиватися буду.

   В) – А що тепер поробляєте, дідусю!

2. Виконання вправи 190 (підручник).

V. Рефлексія.

   Продовжіть речення: 

• Звертання – це…
• Знак оклику ставиться при звертанні, коли…
• В усному мовленні звертання виділяється…
• На письмі звертання виділяється…

Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання. 

     Опрацювати теоретичний матеріал уроку. * Скласти листа до свого друга, використовуючи звертання.

 

 

 

 

 

Текст для роботи в групах

 

«… Ага, думаю, сукини ви сини, уже мої вила вам за зенітку здаються, почекайте, ще не те буде. ..

• Скільки ж вам, діду, літ?
• Та хто зна! Чи сімдесят дев’ять, чи вісімдесят дев’ять? Хіба їх полічиш? Знаю, що дев’ять, а яких саме, уже й не скажу.
• І ото ви не побоялись, - один на трьох?
• Побоявся? Та, чоловіче божий, війна – це ж моє рідне дєло. Я ж увесь свій вік воювався з… бабою. Лукерки моєї не знали? Хіба ж такі сраженія були, як з отими поганцями на горищі! .. Та вона б сама на дивізію з рогачем пішла! На що ми з кумом- царство йому небесне! – було, вдвох… та куди там!

  Сидю, було, я під повіткою, зубці до грабель тешу, а вона вийде на ганок та як стрельне:

• Свириде!

Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки – стриб! Стриб! Стриб! Як на теперішню техніку, так чиста тобі «катюша»….