Урок "Звучання скульптури"

7 кл. Діалог традицій і новаторства. Звучання скульптури.

Мета: вчити  розуміти  зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та у соціокультурній діяльності;

 вчити висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії;

 розвивати вміння уважно слухати, аналізувати музичні твори, знаходити спільні та відмінні риси творів музичного мистецтва і скульптури;

 виховувати емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного мистецтва, інтерес до творчості сучасних митців.

Тип уроку:  Інтегрований : Музичне мистецтво і фізика (продовження). Поглиблення в тему.

Обладнання: Музичний інструмент, духові інструменти, комп'ютер, мультимедійна дошка, проектор, мультимедійна презентація.

Основні поняття для засвоєння: Сучасна академічна музика, музична скульптура, скульптура у звуці, співаюча скульптура, зв'язок мистецтв, звукові хвилі.

Твори, що вивчаються на уроці: П. Колпаков «Звукова скульптура №1» і  «Звукова скульптура №5» для фортепіано, Н. Торбін «Музика природи».

Хід уроку

Вхід під мелодію пісні Н. Торбін «Звуки природи». Організаційний момент. Мотивація до навчання.

Слово вчителя

 Ми продовжуємо знайомитись із сучасною музикою, досліджувати природу звука, його фізичні властивості, зображальні і виражальні можливості, які утворились завдяки поєднанню фізики, емоцій і почуттів.

Актуалізація опорних знань

-  які ви знаєте властивості звука?

- Назвіть музичні інструменти, в яких на вашу думку найбільше проявляється фізична природа звуку?

- Назвіть види мистецтва які перекликаються з музичним мистецтвом?

 - Що вам відомо про мистецтво скульптури?

Слово вчителя

 На уроках музичного мистецтва ми з вами неодноразово зверталися до різних видів мистецтв. Шукали точки дотику , спільні риси, співзвучність творів різних видів мистецтв з музичним мистецтвом. Сьогодні ми доторкнемось до мистецтва  скульптури,  але не в традиційному розумінні, як ми до цього звикли.

 Павло Олександрович Колпаков (29 липня 1960, Запоріжжя) -  київський композитор. Народився 1960 року у місті Запоріжжя, Україна. З раннього дитинства почав грати на скрипці і фортепіано.  Навчався у дитячій музичній школі по класу скрипки, потім - у Запорізькому музичному училищі ім. П. Майбороди.               У 1983 році вступив до Київської консерваторії (нині - Національна музична академія України імені П. Чайковського) по класу скрипки. Невдовзі почав вивчати композицію під керівництвом Якова Губанова, учня Дмитра Шостаковича. У 1987 році перейшов на композиторський факультет, закінчив консерваторію за спеціальністю композиція у 1991 році.

 Викладав предмети з теорії музики, зокрема, у Київському інституті музики ім. Рейнгольда Глієра і Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Тривалий час співпрацював як композитор з Київським симфонічним оркестром і хором. З 2006 року є членом Національної спілки композиторів України. У творчому доробку композитора - твори для симфонічного оркестру, камерних ансамблів, сольних інструментів.

 2013 році Павел Колпаков заснував у Києві Фестиваль камерної музики Sonor Continuus, головною ідеєю якого була популяризація світової академічної музики ХХ - ХІ століть. Концерти фестивалю проходили протягом року в залі Національної спілки композиторів України.               Відродження академічної музики в Україні, розвиток виконавського мистецтва, знайомство київських слухачів з провідними музикантами нової генерації - так визначив цілі нового Фестивалю камерної музики Sonor Continuus його засновник, український композитор Павло Колпаков.

 У 2017 році започаткував проект сучасної музики Classical Jam.

В його доробок входять такі  твори як,  «Галактика мрії» для саксофона і фортепіано, «Галактика мрії» для скрипки і фортепіано, «Танок тіней» для бас-кларнета соло, «Пісня всесвіту» для октету мідних духових інструментів, Цикл «Звукові скульптури» для фортепіано (2017).

 Сьогодні ми з вами спробуємо відчути, зрозуміти почуття та прагнення композитора. Знайти своє бачення  образів які ми почуємо в творах П. Колпакова.

Музичне сприймання: П. Колпаков «Звукова скульптура№1»,  «Звукова скульптура №5» із циклу «Звукові скльптури».

Аналіз музичних творів

• Розкажіть про своє враження від музичних творів.
• На якому інструменті вони виконувались.
• Які засоби виразності застосував композитор?
• Спробуйте уявити і описати яка могла бути скульптура і з якого матеріалу, якщо матеріалізувати цей образ. Аргументуйте відповідь.

(Повторне сприймання. Відповіді дітей, Дискусія)

Слово вчителя.

Перевтілення мистецтв одне в одне в різних своїх проявах завжди хвилювало людство. Скульптуру і музику поєднували різні митці не одноразово.

Наприклад «Співаючі скульптури»

 Співаюче дерево в британському Бернлі, являє собою триметрову скульптуру зі сталевих оцинкованих труб. Коли дме вітер, чути моторошне завивання в кілька октав одночасно.

Слово вчителя фізики

 Якщо в середовищі поширюються одночасно кілька хвиль, то коливання частинок середовища виявляються сумою коливань, які здійснювали б частинки при поширенні кожної з хвиль окремо. Отже, хвилі просто накладаються одна на іншу.

При накладенні хвиль можуть виникати деякі особливі явища. Одним з них є  утворення стоячих хвиль.

Необхідною умовою утворення стоячих хвиль є наявність кордонів, що відбивають падаючі на них хвилі. Стоячі хвилі утворюються в результаті накладання падаючих і відбитих хвиль. Явища такого роду зустрічаються досить часто.

Так, кожен тон звучання будь-якого музичного інструменту збуджується стоячою хвилею. Ця хвиля утворюється, наприклад, в стовпі повітря в духових інструментах. Різні повітряні стовпи роблять різні коливання, і звуки, що виникають, утворюють гармонійні ряди.

По суті, кожний мідний духовий інструмент являє собою металеву трубку з воронкоподібним розтрубом на одному кінці й мундштуком на іншому. Музикант обхоплює мундштук губами й вдмухує в трубку повітря, потік якого усередині трубки утворює повітряний стовп (стоячу хвилю) і починає вібрувати.

Aeolus Wind Pavilion, розташований в Лондоні і являє собою складну конструкцію у вигляді арки, на зовнішній стороні якої знаходяться труби.

Велика частина трубок з’єднана зі струнами, які, в свою чергу, з’єднані з мембранами. Навіть при невеликому вітрі, струни вібрують від вітру і «співають». Навіть у повне безвітря, арка грає на низьких частотах.

Блекпулський приливний орган складає близько 15 метрів у висоту. У воді розташовані вісім труб, з’єднаних з 18-ми трубками органу. Під час припливу вода виштовхує повітря з труб і змушує орган звучати. Утворення стоячих хвиль у трубах лежить в основі створення дивовижного звучання органа.

Орган (від грец. «органон» –   «інструмент» або «знаряддя») – музичний інструмент групи клавішно-духових інструментів, якому неофіційно й люб’язно надано назву «короля музичних інструментів»: за звуковою палітрою та багатством засобів музичної виразності займає перше місце серед музичних інструментів.

Звук в органі створюється завдяки нагнітанню повітря в труби різного діаметру, довжини, матеріалу (метал або деревина).

Робота в групах. Гра «Досліджую – захищаю»

Вчитель пропонує учням спробувати звучання деяких духових інструментів з різним тембром ( сопілка, кларнет, труба, тощо)

Бесіда

- чи однакове коливання звукової хвилі в різних інструментах?

- від чого це залежить? Поясніть.

- які іще духові інструменти ви знаєте?

- які духові інструменти вам більше подобаються і чому?

Слово вчителя

 Іще одне поєднання фізики і музики, яке не залишило байдужим мистецький і науковий світ. Ми познайомимось із нідерландським інженером винахідником, музикантом та креатором Гансом ван Коолвіжком.

 Це винахідник музичних інструментів, який з 1987 активно працює над створенням унікальних музичних скульптур, інструментів та інсталяцій, які представляє на різноманітних фестивалях, у музеях сучасного мистецтва тощо: від Лондона до Любліна, від Литви до Лісабона. Маніфестом художника можна вважати написану ним книгу «Звук це матерія».

16 червня, в Івано-Франківську в рамках мистецького фестивалю»PORTO FRANKO’2017» зазвучав єдиний у світі бамбуковий орган.

Бамбуковий орган представили у ролі сакрально-перформантивної інсталяції в Музеї мистецтв Прикарпаття. На незвичайному інструменті франківцям зіграв сам автор – нідерландський винахідник музичних інструментів Ганс ван Коолвіжк.

словничок:

Перформати́в (середньолат. Performo - дію) - висловлювання, еквівалентне дії, вчинку.

Креатор - від лат. create -  «створювати», «творити»

Bambuso sonoro (1991) – унікальний бамбуковий орган, один із центральних творів художника, в якому неповторне медитативне звучання поєднується з незвичним візуальним вирішенням інструмента.

Перегляд відеоматеріалів із звучанням бамбукового органу.

Слово вчителя

Унікальні музичні скульптури артиста були розміщені в різноманітних музеях сучасного мистецтва в Нідерландах де вони викликають великий інтерес публіки та критиків.

Glissando (2006) – мобільна звукова машина, яка з успіхом була представлена на різноманітних фестивалях в Нідерландах та Польщі.

The Bells - дзвони, що звучать ніби у просторовій порожнечі. 

Таким чином обидві інсталяції, орган та дзвони виконували на час фестивалю функцію відроджених сакрально-перформативних символів.

Слово вчителя

Ми познайомились з Вами з реальними скульптурами які звучать. А як ви думаєте - чи може існувати звукова скульптура, яка створена із звуків?

(відповіді дітей)

Харківський скульптор Іван Світличний взявся за створення скульптур у звуці. Молодому експериментатору стало цікаво, де проходить межа між візуальним зображенням та звуковою формою об’єкта. Розмірковуючи над цим творчим питанням, він і вирішив спробувати передати форму об’єкту звуком. Ще в 1920–30-х роках італійські футуристи намагалися оформити скульптури шумовими ефектами. То ж, як звуком передати об’єм, колір і форму? Чи всім буде зрозумілий зміст цих аудіоскульптур?

Іван Світличний шелестінням, грюкотом, кроками, сигналами, голосом, якщо можна так висловитися, «ліпить» свої аудіоскульптури. Скульптор пояснює: «Звук для мене – це як стамеска для створення аудіоскульптури. Це не заради спецефектів. Я прагну адаптувати звук для сприйняття людини, щоб вона могла собі уявити форму».

У доробку молодого харківського скульптора чимало дерев’яних, металевих, бетонних абстрактних витворів. Химерні й дивакуваті скульптури можна не лише побачити, але й відчути на дотик. Окрім звичайних столярних інструментів, в Івана Світличного є ще незвичайний – це бінауральний мікрофон. Такий мікрофон дозволяє записати об’єм приміщення й скульптури. Він уловлює напрямок звуку і його розташування у просторі, тобто звук від слухача ліворуч або праворуч, згори чи знизу, звук йде зблизька чи здалеку. А розташований цей мікрофон у пластиковій голові.

«Ліпив точнісіньку копію з себе», – жартує художник. Макет голови, у вуха якій встромлені високочутливі мікрофони, дозволяє записати 3D звук.

Всечуючу голову він може розташувати всередині самої дерев’яної чи бетонної скульптури, щоб записати її форму, а може поставити поруч.

Музичне сприймання

Звучить аудіозапис однієї із звукових скульптур Івана Світличного.

Бесіда за сприйманням

• Які враження від почутого?
• Що ви відчували під час слухання твору?
• Опишіть уявну скульптуру, аргументуйте.
• Що на вашу думку хотів відобразити автор?

Слово вчителя

Послухайте враження журналіста, який брав інтерв'ю у автора і прослухав запис однієї скульптури:

Відчуваю, що це дуже велика фігура. Складається враження, що я сиджу всередині. А по дерев’яному корпусу якогось об’єкта, то в горі, то знизу, то по колу лунає шкрябання стамески і стукання молоточком. Через хвилини три-чотири у мене з’явилося відчуття, що я сиджу в об’ємному кристалі, проте, мені не вдалося відчути його чисельні кути.

Вокально-хорова робота

Розспівки на дикцію, збільшення діапазону, вправи на дихання.

Продовження розучування пісні Н.Торбін «Звуки природи»

1. Повторення інтонаційно важких моментів у мелодії
2. Виконання поступово невеликими фразами а капела
3. Виконання пісні хором емоційно-піднесено під супровід музичного інструмента .

Бесіда

• Яке враження ви отримали від цієї пісні?
• Уважно іще раз прочитайте поетичний текст.
• Знайдіть у тексті і назвіть музичні поняття і фізичні явища.

Висновок

Отже, ми з вами можемо констатувати нерозривний зв'язок музики і фізики. Розуміємо залежність звучання, тембрального окрасу від фізичних властивостей звука, його хвильової природи, його зображальних можливостей. Ми можемо навіть сказати , що навколишній світ, природа і усі її матеріальні прояви і є Фізика, яка пройшовши через почуття, переживання, емоції  стає Музикою!!!

Домашнє завдання:

Створіть музичний інструмент з підручних матеріалів, використовуючи знання про фізичні властивості звука.

Вихід з класу під пісню Музика природи