Уроки №16-17 "Жанри камерно - інструментальної музики. Прелюдія. Елегія."

Слов'янська загальноосвітня школа № 10

Слов'янської міської ради

Донецької області

Інтегрований урок з музичного мистецтва

у 6 класі за темою:

«Жанри камерно-інструментальної музики.

Прелюдія. Елегія»

                           Вчитель музичного мистецтва

                           Вчитель-методист вищої категорії

                           Новак Емма Василівна

                  м. Слов'янськ-2019

 Новак Емма Василівна, вчитель музичного мистецтва, вчитель-методист вищої категорії, керівник шкільного хору, керівник методичного об'єднання вчителів естетичного цикл

Уроки № 16-17 за темою «Жанри камерно-інструментальної музики. Прелюдія. Елегія».

Мета: дати уяву про  існуючи жанри камерно-інструментальної музики, познайомити з прелюдією, елегією та їх авторами, формувати цілісну свідомість  на основі інтеграційних знань за допомогою творів різних видів мистецтва.

Навчальні:

- формувати вміння сприйняти , аналізувати твори мистецтв, користуючись засобами виразності;

- стимулювати учнів до самостійного пошуку додаткової інформації та демонстрації її на уроці;

- вчити дітей вільно орієнтуватися в визначенні муз. форми у творах;

Розвивальні:

- прагнути до чистого інтонування шляхом сольного та хорового співу із залученням учня-хормейстера;

- розвивати вміння грати в оркестрі на дитячих муз. інструментах, спираючись на отримані знання

- розвивати творчий потенціал учнів, стимулюючи їх до створення власних мелодій, віршів  в певному жанрі;

- розвивати  культуру мовлення, спілкування;

Виховні:

- прищеплювати повагу, любов  до національної культури, до мистецтва  інших країн;

- виховувати естетичний смак;

Тип уроку: інтегрований

 Завдання:

 впізнати муз. твір і автора, знайти відповідь на проблемне питання, прослухати музику, аналізувати, порівняти, створити «асоціацію», сприйняти репродукції , створити оркестр, хор, взяти участь у пластичному інтонуванні, музикуванні, створенні власної музики, оцінити  діяльність учнів.

Очікувані результати:

Учні  усвідомлюють, що таке камерно-інструментальна музика, називають різноманітні жанри, знають терміни зі  словничка, характерні ознаки, історію походження, авторів  прелюдії та елегії; уважно слухаючи і сприймаючи твори мистецтва, вміють аналізувати - знайти спільне та відмінне, визначити муз. форму, назви інструментів, національність та біографічні дані авторів; вміють оперувати знаннями в практичній діяльності, створюючи  оркестр, хор, власну мелодію до поданих слів або власний вірш.

Актуальність інтегрованого навчання полягає в тому, що  систематично використовуючи  у  навчальному процесі  межпредметні зв'язки, позитивно змінюється діапазон застосування знань учнями, що сприяє більш глибокому розвитку творчого потенціалу та формуванню цілісної свідомості.

План.

I. Організаційний момент.  Музичне  вітання.

II. Актуалізація знань. Мотивація  діяльності. Розподіл учнів на творчі майданчики.

III. Викладання нового матеріалу.

1.Сприйняття «Прелюдії ре-мінор» Й.С.Баха, аналіз, інтерактивна вправа «Асоціативний кущ».

2.Сприйняття худ. твору Т. Розенталь «Ранковий гімн», аналіз.

IV. Вокально – хорова робота над 1куплетом пісні «Мрії збуваються» Ю.Рибчинського, Л.Бражнікової.

V. Сприйняття  прелюдії «Дзвони», С. Рахманінова, аналіз.

VI. Елегія в різних видах мистецтв, порівняльний аналіз.

VII. Творчі завдання.

VIII. Рефлексія.

IX. Висновки.

Обладнання: фортепіано, ноутбук, дошка, портрети  Й.Баха, С.Рахманінова, М.Лисенка, В. Сильвестрова , П. Бевзи, фонохрестоматія, таблиці з муз. інструментами, з клавіатурою фортепіано.

Предмети, що інтегруються: музичне  мистецтво, образотворче  мистецтво,  художня культура, література, історія. Інтеграція цієї групи предметів доцільна тому, що на будь-якому етапі уроку учні розглядають об'єкт навчання з багатьох сторін,  і це сприяє розвитку системного методу мислення.

I. Організаційний момент. Вхід учнів до класу під  звучання  «Скерцо» №2  для флейти та струнних  Й.С.  Баха у класичному виконанні.

 Музичне вітання на музику І. Білик «Сніг», слова Е. Новак

Ми приходимо знову сюди,

Щоб поринути в світ краси,

Ви вітаєте нас завжди,

А з портретів – Бах, Дебюссі.

Всі ми любимо музику

 І чекаємо на урок,

А секвенцію «золоту»,

Як завжди  переб'є  дзвінок!

 Діти, чи подобалась вам музика, яка пролунала на початку  уроку? Чи пам'ятаєте ви її назву та композитора? Чому саме цей твір? Тому, що він належить до жанру камерно-інструментальної музики, про яку сьогодні піде мова. Ми слухали  «Скерцо» у  попередніх класах, а  музичне вітання, яке ми  обрали для виконання, гармонічно  вписується в тему нашого уроку за  характером та настроєм.

II. Актуалізація опорних знань. Мотивація діяльності.

Ви вже зрозуміли, що на нас чекає зустріч з чарівним світом  камерно-інструментальної  музики, її  різноманітними жанрами. Враховуючи те, що в 5 класі ми знайомилися з камерною та інструментальною музикою, а напередодні я рекомендувала вам зосередитись на цій проблемі, сподіваюсь на те, що ви маєте елементарні  знання з теми. Розділимось  на творчі майданчики:

1.Історики; 2.Бібліографи; 3.Музикознавці; 4.Мистецтвознавці;   5.Літературознавці.

Історики дослідять, як виникла камерна музика, її еволюцію, термін. Бібліографи  пригадають  композиторів, які зверталися до  камерної  музики. Музикознавці назвуть поширені музичні інструменти, на яких виконували камерну музику.  Мистецтвознавці з'ясують термін «жанр» та спробують назвати  жанри  в образотворчому мистецтві. Літературознавці назвуть  літературні  жанри. Уважно слухаючи один одного, ви можете висловлювати свої думки.

 Історики, вам, слово. Ми вважаємо, що камерна музика виникла дуже давно, коли ще не існувало ні театрів, ні концертних залів. Люди завжди прагнули до прекрасного і  відчували потребу у спілкуванні з музикою. Хтось грав на скрипці, хтось - на клавесині, а інший – на флейті.  Краще разом, в ансамблі, ніж насамоті. А хто і де побачить цей виступ?Звичайно, родини цих музикантів у невеличкій кімнаті, де відбудеться концерт. Так зародилася камерна музика.

Словничок. Камерна( від лат. «кімната»). Музика, яка призначена для виконання сольно або невеликим складом музикантів .

 А з часом, камерна музика виконувалась у спеціальних залах камерної музики або філармоніях, де вона живе і сьогодні. Дуже гарно, історики !

 Тепер по слухаємо групу бібліографів. Ми  опрацювали немало біографій і прийшли до висновку, що майже всі композитори різних національностей та стилів писали камерну музику, бо всі вони у житті були закохані, що безумовно надихало їх на творчість, а ця музика, як ніяка інша, здатна передавати особисті почуття людини. Молодці! Дякую вам за цікаву думку.

Але камерна музика за засобом виконання може бути камерно-інструментальною (наша тема) і камерно-вокальною (тема, з якої ми починали 6 клас).  Назвіть композиторів, які писали камерно-інструментальні твори. (І.С.Бах, В.А.Моцарт, Л.Бетховен, Ф. Шопен, С.В.Рахманінов,Е. Гріг, Ф. Лист,тощо).

А тепер пригадайте митців, які створили неповторні шедеври камерно-вокальної лірики.(Знову С.В. Рахманінов, М. Глінка,  П. Чайковський, Ф. Шуберт, М. Лисенко).

Музикознавці, на яких музичних інструментах грали камерну музику? На нашу думку, до появлення фортепіано, музиканти грали на клавесинах, струнних та духових(флейтах, гобоях), а пізніше - ще й на фортепіано. Нам здається, що саме  ці інструменти здатні передати  особливий зміст камерної музики. Молодці!

Існує безліч  мистецьких жанрів, і про це нам розповість  наступний майданчик - мистецтвознавці. В образотворчому мистецтві , як і в музичному, є багате  жанрове різноманіття, а саме: пейзаж, портрет,натюрморт, графіка.

Словничок. «Жанр» (франц.) - це різновид, розподіл творів за певними особливостями, що впливає на зміст та форму.

І нарешті, літературознавці. Ми згодні з мистецтвознавцями щодо  жанрового різноманіття. Літературні жанри не менш відомі:  вірші (Т.Шевченко, Л. Українка, Л. Костенко), байки (Г.Сковорода, О. Вишня, І. Крилов, Л. Глібов), казки  І. Франко, оповідання, повість, балада, роман і таке інш.

Дуже задоволена виступом усіх майданчиків. Ви продемонстрували неабиякі знання з пройденої у попередніх класах теми.

III. Викладання нового матеріалу з активним залученням учнів.

Сьогодні ми поглибимо уяву про камерно-інструментальну музику і познайомимось з її жанрами, а  на  цьому уроці розглянемо тільки «прелюдію» та «елегію». 

Який з цих жанрів вам більш відомий?(Прелюдія). Музикознавці, пригадайте, що в перекладі з лат. означає цей термін?(Вступ). А  вступ не буває тривалим, тому, прелюдія-це невеличка за розміром п'єса, що передує головній, а значить, вона виступає додатком.

Словничок. «Прелюдія»(лат.)-  вступ, п'єса вільного, імпровізаційного характеру.

 Історики, знайдіть в Інтернеті інформацію про цей жанр.(Прелюдія народилася у 15ст. Цим терміном називали будь-який вступ: до опери, до балету). Прелюдія з такими ознаками існувала до 18ст, а   Й.С. Бах перетворив її  на самостійний, незалежний від іншого твір. Він написав  I та II томи «Добре темперованого клавіру»(ДТК) для клавесина,

де прелюдія і фуга - одне ціле, хоча і з контрастним настроєм та темпом.

1.Сприйняття музики. Й.С.Бах, «Прелюдія ре-мінор з I тому «ДТК» у виконанні О. Дороніна,12 років(ровесника учнів в аудиторії), фортепіано.

Аналіз музичного твору.

Завдання: створити «Асоціативний кущ» до слова «прелюдія». Літературознавці добирають до ключового слова іменники, які характеризують прелюдію, мистецтвознавці – прикметники, історики-дієслова).

Музикознавці поміркують над тим, чому прелюдію Й.С. Баха з «ДТК» виконують на фортепіано, а бібліографи  пригадають  цікаві, на їх думку, моменти з життєвого шляху композитора. Чи подобалась вам прелюдія?(Так, особливо виконавець). Які  засоби виразності впливають на  формування образу? (Швидкий темп,короткі тривалості, виразні інтонації, мелодія наче «виривається» на волю, шукає вихід. Це так схоже на саме життя Баха).  (Коли жив і творив Бах, фортепіано не існувало, свій «ДТК» він виконував на клавесині, а в наш час, клавесин є більш ексклюзивним інструментом, ніж поширеним,тому усі видатні виконавці та початківці грають «ДТК» на фортепіано). А ми, бібліографи, хочемо нагадати, що Й.С.Бах народився у Німеччині, в м. Ейзенах.         

 Рано, (в 9 років) залишився сиротою, оволодів грою на органі, скрипці, клавесині, мав чудовий голос(сопрано), упродовж півроку щоночі потайки від брата переписував ноти, щоб удосконалити гру на інструментах, що згубно позначилося на здоров'ї (втрата зору в останнє десятиліття). Був дуже працелюбним та цілеспрямованим і тому досяг успіхів у всіх напрямках творчості. У Баха було 20 дітей! Його сини стали композиторами. Його особистість привертала  увагу не тільки  шанувальників, а й художників.

2.Сприйняття художнього твору Т. Розенталь «Ранковий гімн».

Розглянемо  картину

Аналіз твору учнями.

(Й.С. Бах за клавесином - центральна фігура репродукції  в оточенні своєї улюбленої  родини (дружини, синів, дочок); усі в святковому одязі, модними на той час  парику, жабо, бриджах; ідилія сімейного життя; день починається з гімну музиці, як Богу). Тепер ви розумієте, для кого Бах писав твори, хто був його музою, де джерело його фантазій і хто був першим слухачем цих шедеврів? Пропоную  знайти в мережі і послухати «Прелюдію ре-мінор» у скрипковій інтерпретації  В. Мей, порівняти з оригіналом (знайти спільні та відмінні риси, дати оцінку сучасному виконанню ( домашнє завдання за бажанням).

Бах - представник неперевершеної епохи бароко, в якій жили і творили  відомі композитори А. Вівальді, Г.Ф. Гендель, майстри струнно-смичкових інструментів - Н. Аматі, А. Страдиварі, Д. Гварнері, фізики – Г.Галілей, І.Ньютон, Б.Паскаль. Чи пам'ятаєте ви письменників?(Д. Свіфт). А художників?(Р. Рембрандт). І нарешті, пам'ятки архітектури  епохи бароко, які ви бачили, подорожуючи Україною  або іншими країнами. (Церква св. Юра, Львів; Андріївська церква, Київ; Ермітаж, Санкт-Петербург). Сподіваюсь, що прелюдія Баха ре - мінор у виконанні  вашого ровесника  надихнула вас на  власне  музикування.

IV.Вокально - хорова робота.

На нас чекає чудова пісня «Мрії збуваються», вірші Ю. Рибчинського,  музика Л. Бражнікової.

1.Виконання пісні вчителем.

 До якого жанру можна віднести цю пісню?(Камерно-вокальна. Здається, що вона гармонічно поєднана з нашою темою – «камерна»). Що вам подобалось?(Назва пісні , мелодія, слова).

2. Співацька постава. Розспівування (секвенція у D- dur – тональності пісні, що вивчається), робота учня з класом(хормейстер), виконання хором;

3. Створення шумового оркестру (диригент) за допомогою дитячих муз. інструментів (металофон, ксилофон, тамбурин, трикутник, тріскачки, ложки, барабан, бубон, кастаньєти, бонги) – виконання  метру, ритму пісні на фоні ритмічного ostinato(соло);

4. Розучування мелодії (пофразне) вокалізом, закритим ротом – сольно, ансамблем, хором;

5. Спів зі словами  по черзі - (1учень-діти).

6. Виконання хором 1куплету;

7. Виконання (соло) за бажанням 1куплету;

Яка муз. форма лежить в основі пісні?(Куплетна з приспівом). Ми обов'язково повернемось до пісні на наступному уроці і продовжимо мріяти.

Ви любите колокольний дзвін? Опишіть свої враження.(Урочистість, свято,таємність, чистота, піднесеність). Такими були перші  музичні враження маленького хлопчика - майбутнього  російського композитора  С.В.Рахманінова.

А дитячі спогади та  мрії залишаються на все життя.  Отже, ставши композитором, Сергій Рахманінов у своїх творах імітував  колокольний  дзвін засобами музичної виразності. Він, як і Бах, писав в жанрі прелюдії.

V. Сприйняття  прелюдії  № 2 «Дзвони»

Завдання:1.Під час слухання покажіть рухами  імітацію колокола. 2. Назвіть засоби муз. виразності, які знайшов  С.В. Рахманінов .3.Визначьте муз. форму. 4.Як розвивається мелодія? (Акордова фактура, перегук  акордів  на «forte» то в низькому регістрі, то в середньому, по черзі, як розкачування колокола в I та III частинах, тобто  муз. форма -АВА. Мелодія в середній частині -В- цілеспрямована, поривчаста, вольова, то  стрімко  підіймається, то падає і нарешті, досягає мети).

Музикознавці, дослідіть, в яких муз. творах, окрім «Дзвони» С.Рахманінов імітував колокольний дзвін? (Домашнє завдання). Історикам дізнатися про види колокольний дзвонів.(Домашнє завдання). Мистецтвознавцям  знайти художників, які  написали портрет С.Рахманінова або картини (Домашнє завдання).

Неперевершені прелюдії створили Ф.Шопен, К. Дебюссі, О. Скрябін, Д. Шостакович та інщі.

VI. Елегія в літературі, музиці, живопису, порівняльний аналіз.

«Мій давній друже!Мушу я з тобою

 Розстатися надовго…Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою,

Вповідувать  думки веселі та сумні.

То ж при тобі, мій друже давній, вірний,

Пройшло життя  дитячеє  моє.

Як сяду при тобі я в час вечірній,

Багато спогадів тоді встає…

До якого літературного жанру належить уривок з цього віршу? (Мабуть, дума). Дуже близько, це жанр елегії  Лесі Українки із циклу «До мого фортепіано».  Схарактеризуйте поданий уривок.(Сумний, задумливий, тяжкий і навіть меланхолічний). Як літературний жанр, елегія-це ліричний вірш, в якому спостерігаються настрої журби, смутку, меланхолії. «Тоска - элегии пароль»(И. Северянин). Як музично-поетичний жанр він народився у Стародавній Греції. Елегії різноманітні за змістом: філософські, патріотичні, любовні.

Словничок. «Елегія» з грец. «жалібна пісня», жанр вокальної або інструментальної музики, задумливого, сумного характеру, з плавною, наспівною мелодією.

VII. Творчі завдання.

Давайте спробуємо створити мелодію у жанрі елегії, враховуючи  притаманні їй риси на вірші 1куплету Л.Українки і заспівати її.(Кожен учень, за бажанням  виконує власну мелодію, а фортепіанний  дует - інструментальний варіант. Учні оцінюють творчість «композиторів», звертаючи увагу на характерні риси елегії).

Музикознавці, нагадайте, хто з композиторів писав елегії і для яких інструментів?(П. Чайковський, Е. Гріг, С. Рахманінов, Ф.Лист, М. Лисенко, для скрипки, віолончелі,фортепіано).

Сприйняття музичного  твору

 М. Лисенко. «Елегія для віолончелі та фортепіано», картини Ф.Мурсьє. «Слух» із серії «П'ять відчуттів» та «Елегії Л. Українки»

Завдання:1.Порівняльний аналіз творів. 2.Чи впізнали ви елегію за характерними  ознаками? 3. Елегія викликає бажання мріяти чи активно діяти?4.  Характер мелодії. 5. Муз. форма.(І музика, і картина,і вірші-це одна стихія-елегія, але засоби виразності різні:муз. звуки,фарби, слово. Елегія співпадала за ознаками, виникло бажання мріяти, мислити, аналізувати, співчувати. Мелодія красива, мудра, глибока, безмежна, схожа на сповідь  людини завдяки гармонічному  поєднанню віолончелі з фортепіано. Муз. форма -тричастинна. В усіх частинах «тече українська кров». Ми , бібліографи , знаємо, що М.В. Лисенко - засновник української класичної музики, піаніст,педагог).

А мистецтвознавці запрошують всі творчі майданчики до театру опери та балету імені Лисенка у Харкові.

До речи, у Києві встановлено пам'ятник композитору.

І нам, історикам, здається, що Микола Віталійович невипадково позує « сидячи», як мудрець, як філософ, а погляд, спрямований  у майбутнє - наче «думу думає» про Україну.

Сприйняття творів мистецтва

 Розгляньте живописні роботи сучасного київського художника Петра  Бевзи,

який  утверджує істину про те, що справжнє мистецтво народжується в любові. Він, як ніхто розуміє, що не тільки в людини, а й у кожному явищі своя доля. Виставку, на якій були представлені картини, автор назвав «Елегії», отже цей жанр існує ще і в живопису.  

 Звучить «Елегія для струнного оркестру» українського композитора В.В. Сильвестрова на фоні картин П.Бевзи.

Завдання: 1.Чи схожі настрій картин з настроєм музичної елегії?2.Якими іншими термінами можна назвати картини(фантазії, пісні, сонати, увертюри)? 3.Чим  схожі елегії М. Лисенка і В. Сильвестрова?(1.Настрої схожі, хоча засоби виразності різні; 2.Фантазіями; 3.Характером, атмосферою, ознаками жанру).

 До домашнього  завдання, яке я пропонувала  протягом уроку, додам  наступне:1.Створити вірш - елегію(за бажанням), спираючись на твори всіх видів мистецтва, з якими познайомились. 2. Чим відрізняються елегії М.Лисенка і В. Сильвестрова?

VIII. Рефлексія.

Чи подобався вам урок? Що вас здивувало, вразило?Чиї відповіді привернули вашу увагу? Що дізнались нового?

Усі майданчики працювали творчо. Учні, що  виступили у ролі хормейстера (секвенція), диригента(ostinato) продемонстрували  міцні знання та навички спілкування з  аудиторією, а клас перетворився  на оркестр, а потім на хор. Юні композитори подарували нам невеличкі мелодії   в жанрі елегії вокальної та інструментальної. Всї  діти брали участь в аналізі творів мистецтв, розвиваючи культурне мовлення, вміння слухати, поважати іншу думку, спілкуватися. За свою працю на уроці ви отримуєте вищий бал. Дякую. Вихід із класу під «Прелюдію до-мінор» з I тому ДТК  Й.С.Баха у  виконанні оркестру під  керівництвом  П. Моріа.

IX. Висновки.

Представлений матеріал з інтеграцією музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, літератури, художньої культури, історії  вважаю корисним для впровадження в навчальний процес. Особливість уроку полягає в тому, що учні  залучені до активної  продуктивної  діяльності і  знаходяться у постійному пошуку нових ідей, думок, винаходів. Різні види діяльності на уроці підтримують увагу учнів на високому рівні.

Інтегровані уроки розвивають потенціал учнів, спонукають до активного пізнання навколишньої дійсності, до розвитку логіки, критичного мислення, комунікативних здібностей. Вважаю доречним продовжити роботу в цьому напрямку.

Література:

1.Програма з музичного мистецтва за підручником Л.Масол, Л. Аристової, 6 клас,2014.

2. Підручник «Музичне мистецтво». 6 клас. Л.Масол, Л. Аристова, 2014, с.74-85.

3.Л. Михєєва. Музичний словник, с.175.

4.Енциклопедичний словник юного музиканта. «Педагогіка», с.56.57.

5.Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Видавництво А.С.К, 2004-192с.