Мета: розширити знання учнів про дієприкметник як особливу форму дієслова, сприяти формуванню навичок визначати активні й пасивні дієприкметники; розвивати загальнопізнавальні вміння знаходити активні й пасивні дієприкметники у текстах, визначати їх роль; навчити семикласників утворювати активні й пасивні дієприкметники, сприяти зміцненню навичок їх написання; розвивати творчі вміння використовувати активні й пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов та повагу до історії свого народу і творчого здобутку.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів, прислів’їв, приказок, крилатих висловів, до складу яких входять дієприкметники.
Синтаксис: уживання дієприкметників у ролі другорядних членів речення.
Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні дієприкметників-синонімів, антонімів.
Текст (риторичний аспект): створення текстів з уживанням дієприкметників.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення семикласників із темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним
— Чумаче, чумаче, чого зажурився?
Чи воли пристали, чи з дороги збився?
Народна творчість
ІV. Актуалізація мотиваційних резервів учнів
Спостереження над мовним матеріалом
Важким і небезпечним був чумацький промисел, тому за нього бралися мужні, витривалі й досвідчені люди. У напівпустельних тоді степах півдня України люди й худоба страждали, часом гинули від спеки, недостачі води, різних хвороб. Дорогою на них нападали татари й «комишники» (розбійники, що ховалися в плавнях та болотистих місцях), охочі до чужого добра. У південних портах на чумаків чекали різні хвороби, зокрема холера й чума. Від чуми рятувалися тим, що одягали на себе вимочені в дьогті сорочки. Якщо поїздка була вдалою, господарі багатіли, а наймити могли покращити своє матеріальне становище.
Чумак-нетяга, на плечі якого всією вагою лягали злигодні й небезпеки, — це образ відважної і волелюбної людини, яка, подібно козакам, добре володіла зброєю, не розгублювалася у скрутну хвилину, була здатна відбити напад ворогів. Часом господар утрачав усе, потрапивши в лабети грабіжників або через падіж волів і коней у безводному степу, й повертався додому з одним лише батіжком. Але невдачі переносив мужньо, навіть з гумором. Він ішов на Дін або Кубань, щоб заробити грошей, купити волів та вози й знов чумакувати (З посібника).
1) Чого не було й не буде, а назване людьми. 2) Зимою біле, весною чорне, літом зелене, осінню стрижене. 3) У лісі рощене, з лісом рівняється, а лісу не бачить. 4) Чорне сукно залізло у вікно. 5) Повернуте до сонця золоте донце. 6) Скручена, зв’язана, на кілок посаджена, по подвір’ю гуляє (Нар. творчість).
Ключ: 1) Пташине молоко. 2) Поле. 3) Серцевина в дереві. 4) Ніч. 5) Соняшник. 6) Мітла.
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Активні й пасивні дієприкметники
Діє- |
|
Активні |
Пасивні |
|
|||
Час |
відмі- |
спосіб |
|
приклади |
спосіб |
приклади |
|
|
на |
творення |
|
творення |
|
||
Тепе- |
|
Основа тепе- |
|
Пишуть — пишучий, |
— |
— |
|
рішній |
|
рішнього часу |
|
читають — чита- |
|
|
|
|
І |
-уч- (-юч-) |
|
ючий, лежать — ле- |
|
|
|
|
ІІ |
-ач- (-яч-) |
|
жачий, стоять — |
|
|
|
|
|
|
|
стоячий |
|
|
|
Мину- |
|
Основа інфі- |
|
Горіти — горілий, |
Основа ін- |
Сказати — |
|
лий |
|
нітива непе- |
|
посивіти — посиві- |
фінітива |
сказаний, |
|
|
|
рехідних ді- |
|
лий, перемогти — |
перехідних |
зробити — |
|
|
|
єслів (-л-) |
|
перемігший |
дієслів -н-, |
зроблений, |
|
|
|
(рідше -ш-) |
|
|
-ен, -т- |
шити — |
|
|
|
|
|
|
|
шитий |
|
Робота з теоретичним матеріалом підручника
VІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи
Варіант 1
Зразок. Засмагнути — засмаглий.
Почорніти, побіліти, помолодіти, змарніти, повеселіти, пожовтіти, заколоти, обгоріти, спітніти, зарости.
Варіант 2
Зразок. Жовтіють — жовтіючий.
Відцвітають, зеленіють, працюють, сплять, палають, думають.
Писати, написати, прочитати, робити, зробити, будувати, збудувати, рити, перерити, бити, розбити, крити, вкрити, малювати, намалювати, мити, вимити.
Традиційно дієприкметників на -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) в українській мові небагато. Це пояснюється тим, що під упливом розмовного мовлення вони замінюються дієсловами: працююча жінка — жінка, яка працює: танцюючі пари — пари, які танцюють.
Творче спостереження з елементами аналізу
Край шляху, в долині, догораюче вогнище. Білий димок, хвилюючись, здіймається догори понад чумацьким табором, що чорніє у пітьмі здоровими мажами, немов якесь дивоглядне чудище. Табір ще спить. Степова тиша жадливо підхоплює всі звуки… Ось чутно, як сопуть ситі воли, жвакаючи росяну траву… Десь за комишами в озері крякають жаби, гуде бугай… Табір ще спить, по табору ходить отоман. Від буйного вітру, від ясного сонця змарніле обличчя його повито задумою й смутком. І хто його зна, яку думу дума чумацький отаман у степу серед ночі, чого немов журно йому, важкенько на серці? Чи тим, що сторона чужая, далекая, чи то тим, що згадалася родина близькая, дружина вірная, а чи серце віщує якусь лиху пригоду в сьому степу широкому, необмеженому? Хто його зна. А тим часом сон тікає від очей, і ходить отаман по сонному табору, поглядаючи то на товаришів своїх, що сплять навкруги багаття, то на далекі обриси степу, що мліє крізь синю імлу. Але помалу-малу синя імла стає рідіючою, прояснілою, східний край неба облитий широким усміхом світання… (За М. Коцюбинським).
Колективна робота з текстом
ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ
Ой ясне сонце високо сходить,
А низенько заходить,
Чогось, братця, да чумацький отаман
По доріжечках ходить.
Ой да що він ходить,
Да білі ручки ломить,
Й він словесно й говорить,
Ой що з-під гаю,
Та з-під темного лісу
Розбійники виїжджають,
Що найстарший превражий син розбійник
На сивому коні грає,
Ой що він грає, виграває,
Він до валки привертає:
«Ой здорові, превражії сини,
Ой здорові ночували!
Ой скажіть же, превражії сини,
Де ж ваш чумацький отаман?»
«Наш отаман сидить між возами,
Умивається сльозами,
Сидить між новими,
Умивається дрібними».
«Ой ви, хлопці, ви, добрі молодці,
Ой беріть же дрюки в руки
Та й бийте розбійників,
Та й бийте, не робийте!»
Хлопці встали, дрюки взяли
І побили розбійників
Сорок ще й чотири,
І побили й пов’язали
Й на нові вози поклали,
І повезли в город Полтаву,
І зробили собі славу,
Що сорок ще й чотири,
А десяти не побила.
Лінгвістична гра «Хто швидше?»
Читати, записувати, працювати, існувати, підростати, дарувати, розглянути, розглядати, будувати, розповідати, шити, мити, плести, з’їсти, перемагати, перемогти.
VІІ. Систематизація й узагальнення знань
1. Які дієприкметники називають активними?
2. Які дієприкметники є пасивними?
3. Довести, що слова працюючий і опрацьований — дієприкметники.
4. Пояснити, за якими ознаками ви розрізняєте активні й пасивні дієприкметники.
5. З’ясувати способи творення активних і пасивних дієприкметників. Навести приклади.
6. Які зміни відбуваються в словах при творенні дієприкметників?
7. Які дієприкметники та в якому часі вживаються дуже рідко? Навести приклади.
VІІІ. Підсумок уроку
ІХ. Домашнє завдання
Скласти діалог про активні й пасивні дієприкметники та їх творення. Використати дієприкметники з опрацьованого теоретичного матеріалу на уроці.