Уроки комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

Ямпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

Ямпільської районної ради Сумської області

 

 

 

Урок зарубіжної літератури Урок розвитку зв'язного мовлення у 8 класі

 

 

 

Підготувала:

учитель зарубіжної літератури

Іллютченко Л.Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ямпіль 2020

Тема. Уроки комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

 

Мета: вчити учнів визначати засоби творення комічного у творі, робити узагальнення і висновки; розвивати зв’язне мовлення, навички критичного мислення, артистичні здібності учнів; визначити основну настанову класицизму – виховувати глядача; розкрити виховний потенціал п’єси Мольєра.

 

Компетентності, що формуються: предметні – уміння визначати засоби творення комічного у творі, робити узагальнення і висновки; ключові – спілкування державною мовою (уміння тлумачити поняття, висловлювати думки, почуття, погляди), уміння вчитися впродовж життя (уміння читати, використовуючи різні види читання (вибіркове, пошукове), обізнаність та самовираження у сфері культури (уміння використовувати українську мову як державну для духовного й культурного самовияву); уміння створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображально-виражальні засоби), ініціативність і підприємливість (уміння презентувати власні ідеї чітко і грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби).

 

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

 

Наочність та ТЗН: мультимедійна система, супроводжуюча мультимедійна презентація уроку, відеосюжет вистави театру ім. Вахтангова «Мещанин во дворянстве», дидактичний матеріал (картки).

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань

 1. Інтелектуальна розминка:

Завершити речення

1. Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» – … (Пан Журден)
2. Пан Журден прагне…(стати дворянином)
3. Слуги в комедії – це…(Кв’єль, Ніколь)
4. Люсіль – це…(дочка пана Журдена)
5. Виадка про сина турецького дворянина належить…( Кв’єлю)
6. На турецького вельможу переодягнувся …(Клеонт)
7. Пана Журдена посвятили у неіснуючий сан… (мамамуші)
8. На банкет пан Жур ден запросив …(Дорімену)
9. Маркіза Дорімена закохана у…(Графа Доранта)
10. У кінці комедії намічаються весілля…( Кв’єля і Ніколь; Клеонта і Люсіль, Доранта і Дорімени )

2. Скласти логічний ланцюжок:

Повчальний характер творів, Моль’єр, 17 століття, класицизм, «Міщанин-шляхтич»,  повчальна п’єса.

 

17 століття >  класицизм  > повчальний характер творів > Моль’єр > «Міщанин-шляхтич» - повчальна п’єса

 

ІІ. Формування вмінь і навичок

1. Урок сатири

         1.1 - Що таке сатира?

               - Які прийоми використовуються для створення сатиричних образів?

Сатира – гостре, їдке висміювання людських вад і недоліків.

Прийоми і засоби створення сатири:

- гротеск; гіпербола; антитеза;

- пародія; іронія; сарказм;

-  бурлеск, травестія

 

        1.2 Сатиричне ставлення до пана Журдена оточуючих – виступи учнів з монологами від імені персонажів (з опорою на текст)

Пані Журден – вважає чоловіка божевільним;

Люсіль – слухняна  дочка, але не кориться нерозумним примхам батька;

Клеонт – чесний і справедливий, категорично засуджує Журдена;

Ков’єль – насміхається з Журдена, пропонує провчити його;

Ніколь – відверто сміється і не сприймає всерйоз свого господаря;

Дорімена – дивиться на нього, як на опудало;

Дорант – використовує гроші, тому підіграє Журдену, але зневажає його.

 

        1.3 Учні визначають, які прийоми сатири використали учні-актори.

 

      2. Урок гумору.

Перегляд відеосюжету з вистави театру ім. Вахтангова «Мещанин во дворянстве» – сцена розмови Клеонта з Ков’єлем (з 01.16.40 по 01.22.08  або 01.25.45 за часом)

 

      2.1 Що таке гумор? Комічне?

 Гумор – вид комічного, коли серйозне зображується жартівливо, про людські вади говориться з добродушною посмішкою.

Іронія – засіб гумору (сатири), заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.

 

      2.2 Які прийоми використовує автор для створення комічного?

(пародіювання, антитеза, іронія, гра слів, травестія)

 

     3. Урок мудрості

Мудрість – цариця неба і землі (Сократ)

Мудрість – найточніша наука (Аристотель)

Щоб сягнути мудрості потріб-но вичерпати всю людську дурість     (Карл Людвіг Берне)

 

3.1 Які мудрі висновки ви зробили для себе після знайомства з твором?

Аналіз таблиці Елвермана (так – проблема – ні )

Основні проблеми, що піднімаються у комедії:

1) бажання займати вище становище у суспільстві;

2) одруження по розрахунку;

3) проблема стосунків «батьки – діти»;

4) роль грошей у суспільстві;

5) мистецтво і гроші (на прикладі вчителів);

6) подружня вірність і зрада;

7) правда і «брехня у спасіння» тощо

 

3.2 З наведеного переліку  афоризмів вибрати ті, що підходять комусь із персонажів комедії «Міщанин-шляхтич»:

В людях не так смішні якості, якими вони наділені, як ті, на які вони претендують. (Журден)

Найбільший подвиг дружби не в тому, щоб показати другові наші недоліки, а в тому, щоб відкрити йому очі на його власні.(Клеонт)

Як тільки дурень похвалить нас, він вже не видається нам таким дурнеем. (Вчителі  і Журден)

Будь яка пристрасть підштовхує до помилок, але  до найбільш дурних підштовхує кохання. (Журден)

Можна дати іншому корисну пораду, але не можна його навчити розумній поведінці. (Клеонт, пані Журден)

Немає нічого дурнішого за бажання завжди бути найрозумнішим. (Дорант)

Люди невтішні, коли їх обманюють вороги або зраджують друзі, але вони нерідко отримують задоволення, коли обманюють або зраджують себе самі. (Пан Журден)

 

ІІІ. Підсумки уроку.

Учитель. П’єса Мольєра «Міщанин-шляхтич» і сьогодні залишається актуальною і повчальною. Кожен знайде тут багато мудрих і корисних порад, замислиться над проблемами і при цьому – отримає велике задоволення від спілкування з гострим на язик автором.

 

ІV. Домашнє завдання.

написати листа пану Мольєру з враженням про його комедію

 

V. Рефлексія

«Самооцінка» (висловити свою думку щодо продуктивності роботи на уроці).