Уроки "Ліна Костенко та аналіз її творів"

АВТОРСЬКИЙ РОЗВИВАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ УРОК

ТА СИСТЕМИ УРОКІВ У 6-у КЛАСІ

Міністерство освіти та науки України

Відділ освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспекти уроків

з української літератури

вчителя вищої категорії, кандидата філологічних наук

Дрогобицького наукового ліцею імені Богдана Лепкого

 Онищак Н. П.

 

 

 

 

 

 

Дрогобич,  2023

 

Ніна Онищак,

учитель вищої категорії

 Дрогобицького наукового ліцею

імені Богдана Лепкого

 

Урок

Ліна Костенко. Розповідь про письменницю. «Дощ полив», «Пісенька про космічного гостя».Уявне, фантастичне і реальне

Коротка анотація

 

Мета: -   розповісти про дитинство письменниці, світ її захоплень;

• розвивати навички цілісного аналізу поетичного твору, вміння аналізувати вчинки героїв і робити висновки;
• виховувати мужність, силу волі та силу характеру для боротьби зі злом; гуманістичні почуття.

Методи, прийоми і форми роботи:

розповідь учителя; учні-читці; учні-«біографи»; дослідницькі повідомлення; робота у групах.

 

Актуальність: творчість Ліни Василівни Костенко – актуальна у сучасному освітньому просторі, зокрема для виховання сучасного школяра. Адже, «… Освіта, наука, мистецтво, культура, церква, засоби масової інформації України мають формувати високе поле духовності» (Сагач Галина. «Екологія духу й екологія слова»// «Дивослово». – 2008. -№ 11. – С. 2

 

Інноваційність та практична значимість роботи: спроектувати теоретико-методологічну модель компетентнісної взаємодії вчителя літератури і учня-читача в новому освітньому просторі за допомогою інформаційних комп’ютерних технологій; використання роботи на уроках української літератури при викладанні української літератури у 6-у класі загальноосвітнього навчального закладу, гімназії, ліцею.

Обладнання: портрет Ліни Костенко, фотоматеріали, виставка творів поетеси, диск «Ліля Кобільник. Пісні на вірші Ліни Костенко. Доля.2005.Театр поезії та пісні Лілі Кобільник.Місто Дрогобич».

 

Опис безпосередньо роботи

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Постать Ліни Василівни Костенко - неординарна на сучасному літературному Олімпі, нонконформіста за духом та національно свідомої Поетеси за переконаннями. Ми сьогодні познайомимося із життєвим та творчим шляхом відомої нашої сучасниці.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Пролог. Іде відеокліп «Доля» - пісня на слова Ліни Василівни Костенко у виконанні Лілії Кобільник, висвітлюється портрет Л. В. Костенко.

 

1 слайд

«Біографія Л. В. Костенко» - готують учні-біографи.

2 слайд Дослідник 1

«Творчий шлях Поетеси»

І книга «Проміння землі», 1957 р.

збірки: «Вітрила», 1958 р.

«Мандрівки серця», 1961 р.,

«Над берегами вічної ріки», 1977 р.

«Неповторність», 1980 р.

«Сад нетанучих скульптур», 1977 р.

«Вибране», 1989 р.

«Берестечко», 1999р.

«Річка Геракліта», 2011 р.

«Мадонна перехресть», 2011 р.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай», 1979 р.

Документальний фільм «Чорнобиль. Тризна», повість «Зона відчуження»

3 слайд

Нагороди Митця:

1985 р. – премія ім. Франческо Петрарки;

1987 р. – Шевченківська премія за історичний роман у віршах «Маруся Чурай» (1979) та збірку «Неповторність» (1980);

-1998р.- медаль Святого Володимира;

- 2000р.- лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги.

 

2. Виразне читання поезії «Дощ полив» (1учень-читець)

Бесіда

• Які асоціації викликає у вас вірш «Дощ полив»?
• Які явища природи вам відомі?
• Поясніть вирази: «день полив’яний», «дідок старесенький, кропив’яний», «корів розсипана квасолька».
• Чим сподобалася вам ця поезія?

3. Визначення теми та ідеї поезії «Дощ полив». (2учень-читець)

Робота у групах. Група А:

Тема: зображення краси довкілля після дощу.

Ідея: заклик милуватися красою навколишнього середовища.

Група Б:

Термінологічний кросворд.

Вписати у горизонтальні рядки види художніх засобів

МЕТАФОРА

                                                  ТАВТОЛОГІЯ

                                                       ІНВЕРСІЯ

                                                              ГІПЕРБОЛА

                                                  ПЕРСОНІФІКАЦІЯ

                                               АНАФОРА

                                                       ЕПІТЕТ

                                             ПОРІВНЯННЯ

 

Група В:

4. Художні засоби.

Метафори:  «дощ полив», «дідок блискавки визбирує в траві», «корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях».

Порівняння: «люди як нові», «сад, як парасолька».

Метафоричні епітети: «день полив’яний», «дідок кропив’яний»

 

5. Виразне читання поезії «Пісенька про космічного гостя».(3учень-читець).

Учитель.

6. Бесіда:

- Хто є «космічним гостем» для ліричної героїні?

- Які слова свідчать про «космічну» тему поезії?

- Яке запитання ти поставив би «космічному» гостеві?

- Який основний мотив поезії?

- Назвати уявне, фантастичне і реальне у творі.

Дослідник 2.

   УЯВНЕ                           ФАНТАСТИЧНЕ                             РЕАЛЬНЕ

«Гарний хлопець                  «Міжпланетні мандри»,                  «яблука ранети»,

з іншої планети,                   «Ти в якій галактиці                         «осінь»,

може, завтра в гості             живеш?»                                            «журавлі»,

залетить»,                                                                                         «апарат космічний»

«Хай посіє в себе на

планеті жменьку слів

із нашої землі»

Група Г:

7. Художні засоби.

Метафори: «осінь листя золотить», «пропливе кортеж».

Метафоричні епітети: «дивний нетутешній гість», «безмежний космос», «смарагдовий кортеж».

 

ІV. Підбиття підсумків уроку

«Біографи» проводять підготовлений бліц-конкурс на кращого знавця біографії та творчості Л. В. Костенко:

1. Де і коли народилася велика Поетеса? (У м. Ржищеві на Київщині,            19 березня 1930 р.)
2. Ким за професією були батьки Поетеси? (вчителями)
3. В яких навчальних закладах отримала освіту Л. В. Костенко? (У Київському педагогічному інституті, Московському літературному інституті).
4. За які досягнення була нагороджена Ліна Костенко Державною премією України ім. Т. Г. Шевченка? (За збірку «Неповторність», історичний роман у віршах «Маруся Чурай»).
5. Які відомі вам інші нагороди  Ліни Костенко? (Премія Франческо Петрарки, Міжнародна літературно-мистецька премія ім. Олени Теліги, медаль Святого Володимира).
6. Як називається історичний роман у віршах? («Маруся Чурай»)
7. Назвіть першу книгу Поетеси («Проміння землі»).
8. Як називаються збірки, які вийшли у світ 2011 року? («Річка Геракліта», «Мадонна перехресть»).
9. Назвіть автора повісті «Зона відчуження» (Л. Костенко).
10. Назвіть тему повісті «Зона відчуження» (Зображення території Чорнобиля).
11. Назвіть тему та ідею поезії «Дощ полив».
12. Назвіть слова «космічної» теми із вірша «Пісенька про космічного гостя».

 

 

 

 

V. Домашнє завдання

1. Творче завдання: напишіть твір-роздум на одну із тем: «Моє враження від поезії «Дощ полив»?», «Моє сприйняття космічної теми за поезією «Пісенька про космічного гостя».

2. Вивчити напам’ять одну поезію Л. Костенко (на вибір).

 

 

 

 

 

Урок 2

Тема: «Кольорові миші». Ідея зіткнення неповторності й буденності, стандарту. Умовна, вигадана ситуація. Образ дівчинки Анни.

Мета:

- проаналізувати поезію «Кольорові миші» на ідейно-тематичному рівні;

- розвивати логічне мислення, пам'ять, діалогічне мовлення, уяву, творчі здібності;

- виховувати любов до людей, риси справжньої людської особистості.

Обладнання: Мовчан Р. «Українська література», 6 кл., Підручник для 6 кл. загальноосвітніх навч. закладів. - К., «Ґенеза», 2006 р.

Тип уроку: комбінований

Мистецтво – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

                            Ліна  Костенко

Перебіг уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Учні читають твори на одну із тем: «Дощ полив», «Пісенька про космічного гостя».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Поясніть епіграф-вислів Л. Костенко:

«Мистецтво – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

• Назвіть відомі вам твори Л. В. Костенко.
• Які асоціації у вас викликає назва поезії «Кольорові миші»?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

 

ІV. Засвоєння нового матеріалу.

 

1. Виразне читання поезії «Кольорові миші».

 

 

Бесіда

 

• Лірична героїня твору – пасивний спостерігач чи безпосередній учасник зображуваного? Відповідь обґрунтуйте.
• Визначте головну думку твору. Як вона співвідноситься з волелюбними поглядами Л. Костенко?

 

2. Робота за підручником: «Аналізуємо поезію»:

- Коли відбуваються події, відтворені у вірші? Знайди це в тексті.

- Можливе таке насправді? Чи це є умовна (уявна) ситуація?

- За що сусід подав на Анну позов до суду? Що обурило його найбільше?   

- Якою постає дівчинка? Як вона поводиться під час суду? Подобається тобі Анна? Чим?

- Чи бувають миші «кольоровими»?

- Проаналізуй образ «кольорового кота», який «залив чорнилом вирок на папері».

 

3. «Дискутуємо».

 

4. Складання порівняльної таблиці для характеристики героїв вивчених творів: Федька, Павлика, Сашка, Анни.

 

Автор             Володимир                  Спиридон      Євген                 Олександр    Ліна

назва твору   Винниченко                Черкасенко     Гуцало               Довженко    Костенко

Головний     «Федько-халамидник» «Маленький  «Олень               «Зачарована «Кольорові

герой             Федько                          горбань»        Август»         Десна»               миші»

Риси             безкорислива                Павлик            Женя                  Сашко           Анна»

героя            особистість                   мрійник           неординарна      естетична    волелюбна

                                                                                     натура                 натура,        натура

                                                                                                                 людинолюб

 

Алгоритм аналізу поезії «Кольорові миші»

тема                      художні засоби            поетичний синтаксис        риторичні    

зображення         метафори:                     інверсія                                фігури         

життя дівчинки «сонце стояло              (непрямий порядок             риторичні

Анни                      у вікні»;                          слів)                                   звертання-

ідея                       метафоричні                «привів сусід»,                   оклики

заклик бути        епітети:                        «сняться миші»,             «Панове судді!..»

яскравою           «голих кленах»,              «хукнув писар»,

особистістю   «розлючений сусід»,        «нявкнув кіт»;

серед буденності  «багряне листя»,         рима: поєднання

життя               «кольорові миші».             жіночої рими

                            «сірий день»,                     із чоловічою;

«кольоровий кіт»;             римування - перехресне

(метафоричне порівняння    АВАВ

сонце – «яблуко-недоклас»

 

Висновок:

характеристика дівчинки Анни

романтична натура   неординарна за мисленням     особистість на тлі одноманітності   повсякденного життя

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 

1. Представлення роботи груп «Творчої лабораторії»:

Лінгвістична група                                      Естетична група

(учні читають твори на тему:             (учні демонструють малюнки, які  

«Яка особистість, на мою думку,        підготували заздалегідь і передають

є неординарною?»)                                 емоційну сферу почуттів)

 

 

2. «Дерево» відображає світ ліричної героїні – дівчинки Анни та Поетеси         Л. В. Костенко

Неординарність особистості Ліни Костенко

вияв творчої особистості           пісня-свобода особистості

праця                                              любов до людей, до навколишнього світу  

самореалізація                              оптимізм  

 

V. Підсумок уроку

1. Чим вам сподобався вірш «Кольорові миші» Л. В. Костенко?

2. Якою повинна бути справжня людина?

3. Доведіть думку Г. Сагач: «… Ліна Костенко - Блакитна Троянда поетичного саду України».

VІ. Домашнє завдання

Напишіть твір на тему: «Чи часто ви мрієте?»; «Чи важливо для вас, щоб мрії збувалися?»

         

 

 

 

Урок 3

 

Тема уроку: Версифікаційний аналіз вірша Ліни Костенко

                      «Цей ліс живий. У нього добрі очі…»

 

Мета уроку: Зацікавити шестикласників  елементами   теорії

                       літератури, творчістю Ліни Костенко, допомогти

                       зрозуміти  суть    поезії   «Цей ліс живий. У нього

                       добрі очі…»; вчити  розуміти поезію;   розвивати

                       уяву,   образне   мислення;    виробляти    вміння 

                       версифікаційного   аналізу  поетичних  творів;

                       виховувати    позитивне    мислення,    гуманне

                       екологічне мислення, естетичні смаки.

 

Очікувані результати.

 

Після уроку учні зможуть:

 - Виконувати версифікаційний аналіз вірша.

 - Оперувати термінами з теорії літератури.

 - Висловлювати судження стосовно збереження екології

           навколишнього середовища, екології духу й екології  

           поетичного слова.

           

 

 Тип уроку: урок систематизації знань.

 

 Вид уроку: урок одного вірша в 9 класі (практична робота з

                             використанням інтерактивних методів навчання).

 

         Методи, прийоми і форми роботи:

«словесний настрій»,  «повільне читання», виразне читання напам’ять, асоціювання, «мікрофон», бесіда, групова робота, робота творчої та естетичної лабораторій.

 

         Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, українська

                                                    мова, музика.

 

 Обладнання уроку: Портрет  Ліни  Костенко,   тексти   вірша

                                             «Цей  ліс  живий.  У нього  добрі  очі…»,

                                             твори  учнів  про  екологію,  роздатковий

                                             матеріал     для      вирішення     завдань 

                                             інтерактивних вправ; репродукції картин

                                             М. Шишкіна, фрагмент опери  

                                             П. Чайковського «Лебедине озеро».

 

   Література: Л. Костенко. Вибране. – К.: Дніпро, 1989.;

          О. Г. Противенська, М. І. Мещерякова, Я.В. Теміз.

          Українська література у таблицях і схемах. 5-11 кл.-

   Харків. – 2000;

                           Теорія літератури/За наук. Ред. О. Галича. – К.: 

                          Либідь, 2001;

                          Літературознавчий словник-довідник/ Авт.-уклад.

                          Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін.– К.: ВЦ

                          «Академія», 1997 р.;

   Химинець В. В. Інноваційна діяльність. – Ужгород:

                          Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2007;

          Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.–

   К.: Академвидав, 2004.

 

    Структура уроку:

 

 І. Організація уваги учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Систематизація знань.

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

         Епіграф

     Юдоль плачу, земля моя, планета,

     блакитна зірка в часу на плаву,

     мій білий світ, міцні твої тенета, -

     страждаю, мучусь, гину, а живу!

         Ліна Костенко

        

   Чим більше я займаюся вивченням природи,

      тим більше зупиняюсь у благоговійному

                           захваті перед ділами Творця.

         Л. Пастер

 

 

Хід  уроку

 

І. Організація уваги учнів.

 Повідомлення теми, мети, плану роботи на уроці.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бліц-опитування-фронтальна перевірка знань з теорії літератури.

- Дати визначення метафори.

- Навести приклади метонімії.

- Визначити епітети  (красная   дівчина,  могутній  дуб,  рідная 

   Вкраїна).

- Вияснення   значення   термінів:     уособлення,    порівняння, 

  гіпербола, літота.

2. Інтерактивна гра «Мікрофон».

(Проводить учень, опитує терміни з теорії віршування: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, анапест, рима, римування: перехресне, кільцеве, суміжне)

3. Теоретико-практична      розминка    -інтерактивна        вправа-

     визначення розміру строфи.

 Працюють «четвірки учнів»

 

 І. Веселий вересень у лісі

     Повісив ліхтарі

     І сонце на золотистім списі

     Гойдається вгорі.

    Юрій Клен

 

 ІІ. Еней був парубок моторний

              І хлопець хоть куди козак.

    І. Котляревський «Енеїда»

        ІІІ. З раннього ранку до пізньої ніченьки

       Голкою денно верти.

           Павло Грабовський «Швачка»

 

ІV. Обриваються звільна всі пута

       Що в’язали з давнім життям.

   Іван Франко «Каменярі»

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Перш, ніж аналізувати вірш «Цей ліс живий. У нього добрі очі…», згадаймо, що 19 березня 1930 р. народилася його Автор – Ліна Василівна Костенко.

1. Розповідь учениці-літературознавця про Ліну Костенко.

 Прослухана доповідь літературознавця допомагає нам зрозуміти постать Ліни Костенко як непересічної особистості, нон-конформіста, велетня Духу. Підтвердженням цього є епіграф уроку. Учні тлумачать зміст строфи Л. Костенко та зміст слів Л. Пастера.

2. Прослуховування фрагменту опери П. Чайковського

    «Лебедине озеро».

      - Який настрій викликає у вас ця музика?

      - Які асоціації виникають у вашій уяві?

 

 

ІV. Систематизація знань.

1. Учень-читець   декламує  напам’ять  вірш   «Цей     ліс

живий. У нього добрі очі…»

2. Ідейно-тематична характеристика вірша.                                     -    Про що даний вірш?

              - До чого нас закликає автор – Ліна Василівна Костенко?

 3. Представлення творчої лабораторії (3 учні читають                     .               твори екологічного спрямування, теми яких були задані

                заздалегідь як домашнє завдання).

        4.  Естетична група  демонструє  і  коментує  власні   малюнки, 

             які відображають тему та ідею вірша (завдання було задане

             заздалегідь як домашнє).

 5. Версифікаційний аналіз вірша.

 

Версифікаційний аналіз вірша

   ↓   ↓        ↓      ↓        ↓

тема, ідея

розмір, рима, римування, звукопис

художні тропи

поетична лексика

поетичний синтаксис

 

 

Елементи ритмотворення (силабо-тонічний вірш)

 

Стопа

 

                      І. 

                                           

 

Двоскладова                            Трискладова  

                        ↓

 

                  Хорей      Ямб       Дактиль  Амфібрахій  Анапест

   

           

Рядок (розмір)

 

ІІ.

                                     

 

 ↓         ↓                           ↓                      ↓

Двостопний хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест

Тристопний хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест

Чотиристопний хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест

П’ятистопний хорей, ямб, дактиль, амфібрахій, анапест

 

 

 

 

 

 

Пауза

                              

                                  ІІІ.

      

Міжрядкова

Цезура

 

 

 

 

 

 

Рима

 

                         ІV.

           ↓     

        ↓                       ↓                           ↓                       ↓

Чоловіча  Жіноча  Дактилічна Гіпердактилічна

 

 

 

 

Способи римування

 

                           V.

 

  

    Парне аа бб вв Перехресне аб аб Кільцеве абба

 

 

 

 

 

 

Строфа

        VІ.

                       

                                               

 

Двовірш  Тривірш   Чотиривірш    П’ятивірш   Восьмивірш   Десятивірш

 

                   VІІ. 

Тропи

 

  - епітет     - літота

  - порівняння    - гіпербола

  - алегорія     - метафора

  - іронія     - метонімія

  - уособлення

 

   VІІІ. Поетичний синтаксис та інтонаційні фігури

 

 1. Риторичні фігури:     риторичне звертання;

        риторичний оклик;

        риторичне запитання.

 2. Фразеологізми:    прислів’я;

        приказки;

        крилатий вислів.

3. Окремі синтаксичні фігури:  інверсія;

антитеза;

       багатосполучниковість;

       безсполучниковість;

       пропуски;

       градація;

       інвектива;

       паралелізм.

 4. Повтори:    тавтологія;

       анафора;

       епіфора.

 

  IX. Поетична фонетика

 

- алітерація   - звуконаслідування пряме

- асонанс    - звуконаслідування непряме

- звукова анафора  - паронімія

 

 

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальці

на білі вальси радісних беріз.

І сонний гриб в смарагдовій куфайці

дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною

у просвіт хмар показує кіно,

і десь на пні під сивою сосною

ведмеді забивають доміно.

Малі озерця блискають незлісно,

колише  хмара втомлені громи.

 Поїдемо поговорити з лісом,

 а вже тоді я можу і з людьми.

 

 І. Тема: зображення лісу як живої істоти.

 

     Ідея: заклик берегти природу, зокрема ліс, від спілкування із якими відпочиває душа людини: «Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу й з людьми».

 

ІІ. Розмір, рима, римування.

 

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

 

 

Шумлять вітри у нього в голові.

 

 

Старезні пні, кошлаті поторочі,

 

 

літопис тиші пишуть у траві.

 

 

Розмір – ямб, рима – чоловіча і жіноча, римування – перехресне.

 

ІІІ. Художні тропи.

 

Метафори: ліс живий, пні пишуть літопис, Дубовий Нестор дивиться, гриб напився, сонце показує кіно, ведмеді забивають доміно, колише хмара, озерця блискають, поговорити з лісом.

 Епітети: ліс живий, добрі очі.

 

ІV. Поетична лексика.

 Пояснення лексичного значення слів: поторочі, кошлаті,  Дубовий Нестор, смарагдовій куфайці.

 

V. Звукопис.

 Алітерація ( ш ) – ( ч ) передає шум лісу.

 

VІ. Поетичний синтаксис.

 Інверсія (непрямий порядок слів)

Шумлять вітри…,

дощу напився…,

колише  хмара…

 

V. Підсумок уроку.

 

1. Пояснити вислів Ліни Костенко:

 «Мистецтво – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

2. Для чого вивчається теорія літератури на уроках української літератури?

 

VІ. Домашнє завдання.

 

1. Написати вірш або прозовий твір на тему екології за поданим початком:

Я – дерево. Я – сніг.

Я – все, що я люблю.

І, може, все це є моя

Найвища сутність.

 Л. Костенко

 

 Завдання для трьох груп учнів з творчої лабораторії.

 

2. Пропонується для решти учнів: вільна тема.

Написати твір: «Пробудження весняної природи. У лісі» (за віршем Ліни Костенко Цей ліс живий. У нього добрі очі…);

або: описати репродукції картин М. Шишкіна (за вибором учнів).

 

Висновки

 

Аналіз очікуваних та отриманих результатів

 

Інноваційні форми роботи вчителя покликані вирішити завдання реалізації програми шкільного курсу з української літератури, здійснити особистісно зорієнтоване навчання, результатом якого є формування людини з високим інтелектуальним, творчим, культурним потенціалом як особистості та найвищої цінності суспільства.

 

Посилання на використані джерела інформації

 

При підготовці до уроків я звертаюся до наукових розробок учених та педагогів:     О. Г. Противенська, М. І. Мещерякова, Я.В. Теміз.

 

- Л. Костенко. Вибране. – К.: Дніпро, 1989.;

- Українська література у таблицях і схемах. 5-11 кл.-Харків. – 2000; Теорія літератури/За наук. Ред. О. Галича. – К.:  Либідь, 2001; Літературознавчий словник-довідник/ Авт.-уклад. Р. Т. Гром’як,  Ю. І. Ковалів та ін.– К. «Академія», 1997 р.; Химинець В. В. Інноваційна діяльність. – Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2007; Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. К.:  Академвидав, 2004.; Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації// Рідна школа. – 1998.- № 12; Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посібник/ Авт.-уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2002.

 

 

 

 

 

Супроводжуючий матеріал

Ювілейний випуск

Дрогобицькій гімназії – 20 років

(надалі Дрогобицький науковий ліцей імені Богдана Лепкого)

«Первоцвіт» (літературний альманах)

 

Ніна Онищак, вчитель української мови та літератури (с. 116-118)

 

Поетичний світ Ліни Костенко

 

Я – жниця довічна,

Працюю терпляче,

За радість труда.

І за тисячний сніп.

             Ліна Костенко

 

Феномен таланту Поетеси робить спробу розкрити її дочка Оксана Пахльовська: «Мамина поезія з самого початку, від перших віршів, була бунтом. Бунтом особистості. Повстанням духу. І слава, що до неї приходила, була не популярністю, не модою. Вона була вистражданою надією людей на своє відродження, на можливість повернутися до себе, на можливість відродження вже нібито виродженої і остаточно приборканої нації».

Поетичне слово Ліни Костенко пробуджує національну свідомість і совість наших поколінь, її життя – яскравий зразок служіння Україні; поетеса піднялася на вершину людського духу і претензій «не має до Долі – своєї обраниці».

 

Поет не може бути власністю.

Це так йому вже на роду.

Не спокушайте мене гласністю,

Я вдруге в пастку не піду.

Працюю в кратері вулканів,

Я завелика для капканів.

 

Просторова модель світу Ліни Костенко охоплює буття у двох його проявах:  космічному і земному. Цей художній топос поєднує у цілість різні світи: Всесвіт і земний світ.

Мікрокосмос Поетеси органічно вписується у макрокосмос – Всесвіт:

 

У анти-світі,

там, де анти-я

на все дивлюся іншими очима,

мені  моя малесенька Земля

всього лише у Космосі мачина.

       («Річка Геракліта», К.: «Либідь», 2011)

 

Українська душа Ліни Костенко має планетарне спрямування:

 

І сам не сам зі Всесвітом імлистим

летить Земля із людством на плечі.

     («Мадонна перехресть», К.: «Либідь», 2011)

У Ліни Костенко трансцендентне усвідомлення «Я – буття» у сучасному світі ХХІ століття змальоване через поліфонічність образів:

 

Сьогодні Всесвітній День Океанів.

Вітаю вас, Океани!

Пробачте за всі знущання,

яких завдали вам люди.

(«Річка Геракліта», К.: «Либідь», 2011)

 

 

Хто я?

Стеблинка гравітаційного поля.

Клаптик інших галактик

залетів у мою свідомість.

Вогник земного дому

прихистить мою космічну бездомність.

                                     («Мадонна перехресть», К.: «Либідь», 2011)

 

Модальна концепція Ліни Костенко пов’язана з мовою. Вона зізнається: «Не додає Україні престижу і мова її громадян та політиків… Давні греки тих, хто погано говорив по-грецьки, вважали варварами. В цьому сенсі у нас суспільство всуціль варварське» (Костенко Л. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала. – К., 2005. – с. 20).

Велика Поетеса вірить: «В початках сотворіння світу було Слово. В початках сотворіння нації теж повинне бути Слово» (Костенко Л. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала. – К., 2005. – с. 25).