Тема: Звукова культура мовлення. Оповідання В.Нестайка «Спасокукоцький і Кукуєвицький». Структурний аналіз текстсу, поділ на частини, переказ за складеним планом.
Мета: - Освітня: подальше формування вміння аналізувати зміст твору та характеризувати його героїв, робити узагальнення та висновки; вміння робити оцінні судження;
Обладнання: підручник «Літературне читання» Н.П.Кравець (для дітей з ОП).
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Бесіда за змістом прочитаних віршів «Гончар» А.Короліва, «У метро» М.Познанської, «Швець» В.Ладижця.
2. Мовна розминка
Артикуляційні вправи:
- цокання; - дмухання на свічку; - як чайник пару випускає;
- як дзижчить комарик; - вправа «Годинник» (торкаємося язичком щік)
Чистомовки:
Ра-ра-ра: дуже рада дітвора.
Ар-ар-ар: ми поїдем в зоопарк.
Ро-ро-ро: доберемось на метро.
Ру-ру-ру: в зоопарку кенгуру.
Ру-ру-ру: риє кріт собі нору.
Ру-ру-ру: заєць обдира кору.
Ра-ра-ра: закінчилася в нас гра.
Гра «Поримуймо разом»
Діти ходили, діти гукали,
Діти у парку казку… (шукали).
Може, під кущиком чи під місточком?
Може, накрилась кленовим … (листочком)?
Хлопці гасали, бешкетували.
Що ви! Це казку вони … (доганяли).
Ти не жартуй з нас, тихо не смійся!
Казка із сонечком з неба злетіла.
Ні, нашу казку кізонька … (з’їла).
Та осьде знову казка знайшлася,
Будемо слухать, чи гарна … (вдалась).
Гра «Шифрувальники» - розшифрувати девіз уроку
ли вість Смі – ша пер мо пе га ре.
(Сміливість – перша перемога).
ІІІ. Повідомлення теми й завдань уроку
1. Виступ групи «Біографів» про Всеволода Нестайка
- А що знаємо про автора?
Народився 30 січня 1930 року в м. Бердичеві на Житомирщині. Мама Всеволода Нестайка викладала російську мову та літературу. Коли Всеволоду було три роки, загинув його батько. Він разом з мамою переїжджає до Києва. Тож все своє свідоме життя він проживає там. Нестайко закінчує середню школу зі срібною медаллю.
Перші оповідання для дітей Всеволод Нестайко почав друкувати в журналах «Барвінок» та «Піонерія». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році. Видано близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п’єс.
Книги В. Нестайка перекладено двадцятьма мовами світу, в тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, російською та іншими.
Основна тематика творів – життя школярів, формування духовного світу дітей.
ІV. Робота над темою
- Поміркуйте, про що може йти мова в цьому тексті?
Блямбочка Щербатий Бормашина Кепський
.3. Продовження роботи над текстом. Читання «Естафетою» (дорослий – дитина).
4. Гра «Хто читає швидше»
5. Гра «Дочитай речення».
– Знайдіть і дочитайте речення .
«Та одного разу Кукуєвицький …»
«Треба негайно …!»
«Мама міцно тримала …»
«Біля стоматологічного кабінету …»
«Під дверима у черзі …»
Фізкультхвилинка
Ця хвилинка дуже дорога
І легенька, і гарненька, як пір’їнка,
Наша вправа цього вимага,
Починайся для дітей, фізкультхвилинко!
Щира пісенька у нас
Про веселий дружній клас,
А звучить вона так виразно і дзвінко.
Щоб бадьорість була в нас,
Посміхаймося в цей час,
Посміхнись і ти до нас, фізкультхвилинко.
(На мелодію пісні В.Шаїнського «Посмішка»)
Технологія «Кола Вена»
руда маленькі, щербатий
блямбочка кругловиді, зуб
на носі капловухі,
кирпаті
9. Переказ за запитаннями.
10. Гра «Чарівні окуляри»
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання. Прочитайте, перекажіть оповідання.
Тема. Опрацювання оповідання В.Нестайка «А тепер подивимося, що вони пишуть». Складання усного короткого тексту-міркування «Ким я мрію стати». Інтонаційне забарвлення віршів: «Трамвайчик» К.Міщук.
Мета:
Хід уроку
І. Загально-корекційний етап:
Організаційний момент – вправа ««Я—людина».
Я—маленька людина. Я хочу вирости розумною і працьовитою, доброю, чуйною до всіх оточуючих. Я ще вчусь робити корисні справи. Можливо, я іноді помиляюсь, але я прагну успіху. Я мрію бути людиною, корисною для всіх у світі. Я дуже цього хочу. І ще я вже зараз задумуюсь, ким бути, яку професію обрати.
Нервово-психічна підготовка – гра «Скороти речення» (до 2-х слів).
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.
1. Повідомлення теми та мети уроку
2. Підготовча (пропедевтична) частина
Актуалізація опорних знань
Мовленнєва розминка.
● Робота над чистомовкою «Слухняний ротик»
● Читання складової таблиці
● Гра «Мандрівка сторінками книжки»
Діти крокують на місці і промовляють вірш.
Маленькі наші ноги,
Та знають свою путь,
Вивчати Україну,
Свій рідний край ідуть.
Україно, рідний край:
Поле, річка, синій гай.
Любо стежкою іти,
Тут живемо я і ти.
Мотивація пізнавальної діяльності
— Послухайте уривки з віршів і скажіть, про які професії в них ідеться.
В пору літню, в час осінній, Навесні — в гарячий час Косять, жнуть вони і сіють, Лан орють — у котрий разі (Хлібороби)
Здається, проста річ така, Як гайка чи гвинти, — Без них не буде літака І поїзду не йти...(Токарі)
Сім раз відмір, а раз відріж! І щоб костюм пошить по зросту, Потрібно мірку знять раніш... (Кравці)
3. Формувальна частина.
а) Опрацювання тексту В.Нестайка «А тепер подивимося, що вони пишуть»..
Читання стовпчиків слів за вчителем «луною».
Знаходження незнайомих слів у тлумачному словничку.
Фізпауза для оченят.
У будь якій професії потрібні сили, здоров’я. Тому зараз попіклуємось про наші оченята.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.
— Назвіть професії, про які писали учні у своїх творах. (Космонавт, воротар, інженер, льотчик, дипломат, директор зоопарку, художник, винахідник, поет, лікар, тренер, артист, співак, моряк, водій, селекціонер, кравець, токар.)
— Як ви вважаєте, хто з дітей може здійснити свою мрію? (Лише ті, хто вже визначився із професією і вже працюють над здобуттям знань: пишуть вірші, відвідують художній гурток, ботанічний сад тощо.)
— Хто з дітей вам сподобався найбільше? Чому?
— Чи визначилися ви з майбутньою професією?
Фізкультхвилинка.
Знов підкріпимо своє здоров*я—згадаємо про правильну поставу.
1. Вправи для розвитку дихання
Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.
2. Вправи для формування гарної постави.
Хто ж там, хто вже так втомився
І наліво нахилився?
Треба дружно всім нам встати,вийти з-за парт
Фізкультпаузу почати.
Сонце спить, небо спить, очі закриті долонями
Навіть вітер не шумить.
Рано-вранці сонце всталовідкрити очі і підняти голови
І проміння всім послало.піднятися на носки, руки піднести
вгору, розвести у сторони
б) Опрацювання вірша: «Трамвайчик» К.Міщук.
IІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Рефлексія.
2. Нервово-психічне розвантаження. Гра «Так чи не так?» (вчитель каже речення з неправильним змістом, напр.. Миколка катався влітку на ковзанах., а учні називають помилку)
Тема: Повчальний зміст казок. «Життєве правило» В.Кукульняка. Головна думка тексту. Переказ за колективно складеним планом.
Мета:
Хід уроку
І. Загально-корекційний етап:
Організаційний момент – Психотехніка «Я – зірка» Ніколи не говори: «Я- неук», а завжди кажи «Я - зірка». Але кожен із вас повинен пам’ятати:
Я – учень. Я - хочу знати. Я – думаю. Я – вмію. Я – знаю. Я - творчий. Я – зірка.
Нервово-психічна підготовка – гра «Добери риму» (вчитель читає вірш, в якому не вистачає останніх слів у рядках, учні добирають слова, що римуються і підходять за змістом).
II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.
з ка Ка «ве тє Жит ви прал о»
2. Підготовча (пропедевтична) частина
Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання.
- Діти , яку тему ми вивчаємо? Так, «Професій різних є багато, і всі важливі для людей»
Тестові завдання:
1. Директором зоопарку мріє стати :
А Спасокукоцький
Б Туся Мороз
В Кукуєвицький
2. Тимко Довганюк хотів водити трамвай як:
А Його тітка
Б Його татко
В Його мама
3. Надя Трав’янко і Тося Рябошапка вирощують рослини, бо планують бути:
А Продавцями квітів
Б Ботаніками
В Математиками
4. Люба Присяжнюк мріє стати кравчинею, бо дуже любить:
А В’язати
Б Шити
В Робити зачіски
Опвідання «А тепер подивимося, про що вони пишуть» написав:
А В.Сухомлинський
Б М. Підгірянка
В В. Нестайко
Мовленнєва розминка.
«Повітряна кулька».
● Робота над скоромовкою:
Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає —
Весну й сонце прославляє!
● Робота над чистомовкою.
Си-си-си — є зелені в нас ліси.
Бе-бе-бе — є і небо голубе.
Хи-хи-хи — ми маленькі дітлахи.
Емо-емо-емо — ми природу збережемо.
3. Формувальна частина.
а) Розгадування філворду про звірів (знайти у клітинах ланцюжки-відповіді,в яких зашифровані назви тварин. Відповіді не перетинаються)
в) Опрацювання оповідання «Життєве правило» В. Кукульняка
1. Доведи, що це казка, а не оповідання.
2. Хто з героїв казки серйозно поставився до будівництва своєї оселі, а хто – ні? Доведи прикладами з тексту.
3. Чому, аби щось збудувати, потрібно добре знати, як це робити?
4. Яке життєве правило наведено в тексті? Зачитай його.
5. Як називають людину, яка щось будує?
IІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Рефлексія.
2. Домашнє завдання.
Навчитися виразно читати і переказувати казку
3. Нервово-психічне розвантаження. Вправа «Мій настрій» - намалювати контур будиночка і подарувати йому свій настрій.
Тема: Оповідання В.Сухомлинського «Прогаяний день». Добір власної назви. Колективне складання плану, переказ. Складання розповіді по пам’яті про проведення часу на канікулах.
Мета: - освітня - удосконалення навичок виразного, свідомого читання; формування вміння переказувати; закріплення навичок відповідати повними реченнями, робити висновки; складати розповіді з власного досвіду;
- корекційно-розвивальна - розвиток та коригування зв’язного мовлення; аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; коригування просодичної сторони мовлення: темпу, сили голосу;
- виховна - виховання працелюбності.
Обладнання: матеріали з текстами, завданнями .
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ.Мовна розминка
2. Промовляння скоромовки
РАК ТАТУСЬ ПРИНІС З КРАМНИЦІ РАЧЕНЯТАМ РАХІВНИЦІ.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
Ви познайомилися з оповіданням В. Кукульняка «Життєве правило»
Гра «Продовжи речення по пам’яті…»:
Закінчилося тепле….
Хом’як сказав: «Піду, подивлюся, що роблять мої ….»
Підійшов він до оселі …..
Їжачок каже: «Спочатку я для свого будинку зробив …..»
Хом’як вирішив будувати будинок собі з …… і …….
Будиночок у Хом’ячка …..
Їжачок навчив Хом’ячка …… …….
ІV. Повідомлення теми та мети уроку.
Короткі біографічні відомості про автора
Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Кіровоградської області у незаможній селянській родині. Усі брати стали вчителями.
Василь Сухомлинський навчався спочатку у Василівській семирічці, де був одним із кращих учнів. Улітку 1934 р. він вступив до Кременчуцького педінституту на факультет мови та літератури. Проте через хворобу 1935 р. змушений був перервати навчання в інституті. Сімнадцятирічним юнаком розпочав Василь свою практичну педагогічну роботу.
З червня 1942 р. до березня 1944 р. В. Сухомлинський працював директором середньої школи і почав друкувати свої перші твори в газеті «Ударна праця».
Він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям. Він написав багато, більше 1500, казок, оповідань, притч, замальовок з життя дітей.
V. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу
1. Читання оповідання
ПРОГАЯНИЙ ДЕНЬ
Мама йшла на роботу рано, до сходу сонця. Вона розбудила Петрика й сказала:
— Сьогодні в тебе почалися канікули. Але гаяти часу не можна. Ось тобі робота на сьогодні: посади біля хати дерево й прочитай цю книгу про Далекі Сині Гори.
Мама показала, де викопати дерево, поклала на стіл книжку про Далекі Сині Гори й пішла на роботу.
Петрик подумав: “Посплю ще трохи”. Ліг, задрімав, потім заснув міцно-міцно і снилося йому: біля хати виросло дерево, яке він посадив, а Далекі Сині Гори стали зовсім недалекі.
Прокинувся Петрик — ой, лишенько! Сонце вже серед неба. Хотів зараз же до роботи взятися, та подумав: “Ще встигну...”Сів під грушею. Думає: “Ось посиджу ще трохи та й почну”. Потім пішов у садок, ягоди їв, за метеликом ганявся, потім знову під грушею сидів.
Прийшла мати ввечері й каже:
— Показуй, що зробив, сину.
А Петрикові нічого показати. Соромно йому й матері у вічі дивитися.
— Ходімо, сину, покажу тобі, що люди зробили за той день, що ти прогаяв.
Взяла мама сина за руку й повела. Підводить до одного поля й показує:
— Вчора тут була стерня, а сьогодні рілля. Тут працював тракторист. А ти байдики бив.
Підвела до колгоспного двору, показує багато-багато ящиків з помідорами й каже:
— Ці помідори вранці були на полі, а тепер у ящиках. Завтра їх повезуть у місто. Це робила я з жінками. А ти байдики бив.
Підвела до великої-великої купи зерна.
— Це зерно вранці було в колосках. Хліб скосили-змолотили, зерно привезли на тік. А ти байдики бив.
Підвела до великого кам’яного будинку, зайшла з сином. На полицях — паляниці. Усе пахло хлібом.
— Це пекарня, — сказала мама. — Ці х пібини вранці бути ще борошном, а тепер сам бачиш. Цілий день трудилися пекарі. А ти байдики бив.
От що таке прогаяний день.
2. Фізкультхвилинка
VІ. Закріплення та систематизація матеріалу
1. Дати відповіді на запитання у кінці оповідання
2. Виконати завдання (усно).
1. Чому Петрик не виконав дорученої справи ?
А Тому, що був у школі
Б Тому, що не мав почуття відповідальності
В Тому, що був зайняти читанням книжки
2. У колгоспному дворі хлопчик побачив:
А багато картоплі
Б багато ящиків з яблуками
В багато ящиків з помідорами
3. Що означає вислів байдики бити?
А вибивати м’яча
Б ходити пішки
В нічого не робити
4. Віднови послідовність подій у тексті. Постав цифри в порожні клітинки.
Петрик задрімав.
Сонце вже серед неба.
Результати плідної праці людей за день.
Петрикові нічого показати.
Мама дала доручення Петрикові.
5. Встанови відповідність між словом та його значенням.
Гаяти час◊ ◊ виоране поле.
Рілля ◊ ◊ будівельний робітник.
Муляр ◊ ◊ марнувати, витрачати даремно.
VІІ. Домашнє завдання
Скласти розповідь по пам’яті про проведення часу на канікулах..
Тема. «Чому цукор саме солодкий?» за Д.Головком. Розуміння значення слів і висловів тексту, добір власного заголовку. Відтворення прочитаного за визначеною послідовністю та опорою на слова тексту.
Мета.
- освітня - удосконалення навичок виразного, свідомого читання; збагачення словникового запасу школярів новими словами та образними висловами; подальше формування вміння добирати власний заголовок до твору; закріплення вміння відтворювати прочитане за визначеною послідовністю та опорою на слова тексту; закріплення навичок відповідати повними реченнями, робити висновки;
- корекційно-розвивальна - розвиток та коригування зв’язного мовлення; аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; коригування просодичної сторони мовлення: темпу, сили голосу;
- виховна - виховування працелюбності, вміння оберігати багатства рідної природи.
Обладнання: посібники для розчитування, підручник О. П. Дубовецького, В.В.Ільїної «Читанка, 4 клас»
ХІД УРОКУ
І. Загально-корекційний етап
1. ОРГ. МОМЕНТ.
2. Психологічно-емоційна настанова
- Подаруйте один одному ясну, ласкаву посмішку і подумки побажайте добра.
3. Розчитування
- Жодна людина не може гарно читати, якщо в неї слабкі легені та очі. Тому ми почнемо наш урок з розчитування.
1) На вдих набрали повітря, на видих сказали голосні звуки: а, о, у, и, і, е
2) У кого найбільша кулька? (Імітують надування кульки)
3) Робота над скоромовкою
На столі стоїть сільниця,
У сільниці сіль.
(Повільно, швидше, ще швидше, скоромовкою)
Хто багато читає, той багато знає, хто швидко читає, той багато зробити встигає.
Читання слів один одному за 30 с. (дорослий - жовтий рядок, дитина - блакитний)
|
|
|
|
|
|
|
Біда Ходи Жаба Кава Ґавеня Тополя Соми Мама |
Горіхи Коні Кошеня Лоша Робота Неділя Баня Теля |
Череда Каша Газета Буря Лисеня Маки Зуби Люди |
Жабеня Малина Літо Діти Нога Кіно Баба Суниця |
Гуси Вечеря Калина Пара Носи Коза Дорога Лиси |
|
Щетина Коса Лящі Діди Супи Риси Мури Синиця |
Мазі Субота Мамуся Борода Зорі Куля Дуби Роса |
Сало Левеня Кити Година Воля Ліси Хата Щука |
Шафа Віти Задача Коти Діра Луки Сорока Мило |
Ракета Ґава Корова Люки Цапи Тато Вино Зозуля |
4. Етап підготовки до вивчення нового матеріалу
Гра «Доповни швидко і точно»
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми і мети уроку
Лексична робота
рясніли калюжі – земля була густо покрита великою кількістю близько розміщених калюж
ні душі – нікого немає;
вгледіла – побачила;
гайда –заклик, спонукання іти куди-небудь: ходім;
жолоб – дерев'яний, металевий і т. ін. пристрій для пересипання, пересування, переливання, зсипання, зливання чого-небудь.
2. Комбіноване читання дорослим та учнем
Хвилинка відпочинку
1. Вправи на увагу
2. Вправи для очей
1) Око-тренінг
2) Зробити «китайські» оченята і посміхніться один одному
3. Перевірка первинного сприймання прочитаного.
Тести
1) Як звали дядька Наталки?
а) Грицько;
б) Василь;
в) Тарас.
2) Що було учора ввечері?
а) ураган;
б) дощ;
в) сніг
3) Куди дядько Грицько зсипав буряки зі своєї машини-самоскида?
а) у кузов іншої машини;
б) у канаву з водою;
в) на поле.
4) Куди зсипали готовий цукор?
а) у каструлі;
б) у ящики;
в) у мішки.
5) Що робітниця дала Наталці?
а) бурячок;
б) мішок цукру;
в) жменьку цукру.
4. Самостійне читання тексту (мовчки)
5. Бесіда за змістом прочитаного за запитаннями.
6. Перегляд відеозапису «Як зараз виготовляють цукор в Україні?»
https://www.youtube.com/watch?v=0oPlYb5OmAM
ІII. Заключний етап
1. Рефлексія
- Які риси людського характеру оспівуються?
- Чого вчить це оповідання?
2. Домашнє завдання
Прочитати виразно оповідання батькам, чи іншим членам родини (с. 98 – 99)
Тема: Узагальнення та систематизація знань учнів за розділом «Професій різних є багато, і всі важливі для людей». Переказ по пам’яті. Складання короткого твору-роздуму за поданим початком.
Мета:
Обладнання: підручник «Літературне читання, 4 кл.» Н.П.Кравець.
Хід уроку.
І. Загальнокорекційний етап
1. Орг.момент
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Комплімент» (усі присутні стають у коло і по черзі кажуть компліменти, приємні слова один одному)
3. Актуалізація знань
Все поділить рівно …( Ніж)
Залізний дзьоб,
Стукає : «Тук, тук, тук!» ( Молоток)
ІІ. Основна частина
1. Узагальнення та систематизація знань
Перевірка знань з розділу – за запитаннями на с. 134.
Фізкультхвилинка Пісня Фіксіки – Помогатор (https://www.youtube.com/watch?v=fN2whxID0eI)
1. Вправи для розвитку читацьких навичок.
-На уроках літературного читання ми прагнемо навчитися гарно і виразно читати. Для того щоб правильно читати, потрібно тренувати своє дихання, удосконалювати пам`ять та увагу, розвивати кмітливість. Зараз проведемо декілька вправ на дихання.
Вправа №1 "Надування кульки"
Вправа №2 "Здування пір`їни"
Вправа №3 "Нюхання квіток"
Вправа №4 "Вдих - видих" (На вдих, вдихаємо повітря, а на видих - називаємо голосні звуки: а, о, у, е, и, і)
2. Завдання для розширення пам`яті. Робота над скоромовкою
А дідусь Опанас
Нам купив ананас
Тож приходьте до нас -
Почастуємо вас.
читання скоромовки в голос в різних темпах повільно, нормально, швидко
3. Гра "Сороки" (робота в парах)
Узятися за руки і промовити скоромовку одне до одного дуже швидко.
4. Завдання на кмітливість. Складовий аукціон.
фе , про, сій |
професій |
них, різ |
різних |
га, ба, то |
багато |
ли, важ, ві |
важливі |
дей, лю |
людей |
Василь Сухомлинський
РЕМІСНИК І РІЗЕЦЬ
Майстер працював Різцем по дереву — вирізував Троянду. Різець маленький, сталевий, блискучий. У руках Майстра він був слухняним і вправним.
Не закінчивши роботу, Майстер кудись пішов, і Різець залишився на столі. В майстерню зазирнув Ремісник. Бачить лежить блискучий ножик. А поряд — незакінчена Троянда. Взяв Ремісник Різець і хоче вирізати пелюстки Троянди. Але нічого в нього не виходить. Крише Різець Троянду, псує роботу Майстра.
Здивувалась Троянда,
— Різцю, чого ти раптом так погано почав працювати?
Різець відповідає:
— Я просто шматочок криці. Я стаю Різцем, коли мене бере в руки Майстер. А коли торкається Ремісник — я не Різець, а просто ножик.
Перегляд мультфільму « Професії для дітей відео – вчимо професії українською. .. https://www.youtube.com/watch?v=4xCSAmIoACk
ІІІ. Заключний етап
1. Підсумок уроку
2. Нервово-психічне розвантаження
Тема: Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями. Висновки з прочитаного. Опрацювання оповідань В.Чухліба «Чому синичка повеселішала» та Ю.Старостенка «Весною». Сюжет і дійові особи твору. Читання в особах.
Мета:
Обладнання: підручник «Літературне читання, 4 кл.» Н.П.Кравець, завдання
Хід уроку
І. Загально-корекційний етап
1. Організаційний момент.
2. Мовна розминка.
Заєць зяблика зустрів:
Зебру зжер, зміюку з’їв!
Зяблик зойкнув: - Значить заєць
Задавака і зухвалець.
Ля – ля - ля - вкрило снігом всі поля.
М а- ма - ма - зайцю їжі вже нема.
Ок – ок –ок – завітав він у садок.
Ри – ри – ри – щоб погризти кори.
3. Актуалізація опорних знань.
У вірші «Трамвайчик» К.Міщук з попереднього розділу зроблено заміни слів. Діти повинні на слух «упіймати» ці заміни і виправити.
Білка, тигреня (їжачок) і зайчик
разом зайшли (сіли) у трамвайчик.
Бігали (Їхали), каталися –
поволі (весело) сміялися.
На річку (В поле) їздили, у гай –
набрид усім (всім сподобався) трамвай.
Послухайте, хто до нас завітав сьогодні на урок ?( спів синички, голос шпака)
Загадка . Прилетіла зимувати в українськиї ліси.
Ти їй крихіток і сала в годівничку віднеси.
Ця пташина невеличка, а зовуть її ---------
А ви що знаєте про синичку ? ( відповіді дітей )
А які прислів’я про синичок ви знаєте ?( Краще синиця в руках, ніж журавель у небі.)
Ось хатина, в ній – Співак
Як цю пташку звати…
(Шпак)
IІ. Основна частина
1. Повідомлення теми уроку
2. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
1.Інформаційна хвилинка. (розповідь про В.Чухліба )
Василь Чухліб народився у 1941 році на Чернігівщині. Деякий час працював вчителем, написав для дітей збірки «Хто встає раніше», «Безкозирка», «Тарасикова знахідка», «Пісня тоненької очеретини» та інші. У 1996 році йому присуджено премію імені Лесі Українки за збірки оповідань і казок «Олень на тому березі», «Куди летить рибалочка» та «Колискова для ведмедів».
2.Читання тексту дорослим (с.152).
3.Читання тексту учнем
4. Словникова робота.
а) Читання слів «луною» за дорослим
дзвінко тьохкали
кучугури незабаром
знайомі кружляли
щебетали струмок
б) «Довідкове бюро»
Таловинка – частина землі, з якої зійшов сніг
Вухань - хтось з довгими вухами , тут -заєць .
Фізкультхвилинка
Сонечко сяє, сопілочка грає,
Річка тече, човник пливе.
Правим веслом загрібаємо
Лівим веслом загрібаємо
А тепер двома руками
Поспішаємо до мами
5. Переказ тексту за планом:
1. Пробудження синички
2. Пташиний базар
3. Таловинка – причина гарного настрою
6. Самостійне читання оповідання «Весною» (с.153). Бесіда за змістом прочитаного.
7. Вибіркове читання
Прочитайте в оповіданні слова мурах.
8. Перевірка первинного сприймання.
Тест « Істинне чи хибне ».
1. Шпак уже прилетів.(+)
2. Бігає на високих ніжках (+)
3. Якраз випав сніг (-)
4. Від співу прокинулась лисичка (-)
5. Жаба заворушилася під корчем (+)
9. Читання оповідання в особах (з дорослим)
ІІI. Заключний етап
1.Підсумок уроку.
Гра «Продовж речення».
• Я дізнався... • Мені б хотілося ще...
2. Домашнє завдання.
Читати оповідання на сторінках 152 –153, відповідати на питання. Вчитися коротко переказувати.
Вже сонечко в море сіда;
У тихому морі темніє;
Прозора, глибока вода,
Немов оксамит, зеленіє.
На хвилях зелених тремтять
Червонії іскри блискучі
І ясним огнем миготять,
Мов блискавка з темної тучі.
А де корабель ваш пробіг,
Дорога там довга й широка
Біліє, як мармур, як сніг,
І ледве примітне для ока.
Рожевіє пінистий край;
То іскра заблисне, то згасне…
Ось промінь остатній! Прощай,
Веселеє сонечко ясне!
«Літо краснеє минуло…»
Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна… шкода волі!
Діти нудяться в хатині,
Нудять, нарікають:
«І нащо зима та люта? –
Все вони питають. –
Он все поле сніг завіяв,
Хоч не йди із хати!
У замкнуті дивись вікна,
Ніде й погуляти!
Сніг з морозом поморозив
Всі на полі квіти…
Десь зима та не скінчиться!»
Нарікають діти.
Ждіте, ждіте, любі діти!
Літо знов прилине,
Прийде мила годинонька,
Як зима та згине;
І заквітне наше поле,
І зазеленіє, –
Знов його весна прекрасна
Квіточками вкриє.
Тема: Настрій, загальна тональність твору. Вірш «Березень» М.Біндаса. Розучування вірша Т.Шевченка «Встала й весна». Опрацювання тексту «Тарас Шевченко» за О.Білоусенком. Переказ за запитаннями.
Мета:
Обладнання: Портрет Т.Г.Шевченка, оповідання, вірші.
Розчитування
1) Дихальна вправа "Хом'як"
2) Дихальна вправа "Свищик". Підготувати чисту пляшечку. Кінчик язичка висунути так, щоб він торкався горлечка. Зі звуком «ф-ф-ф» плавно видихати повітря у пляшечку.
Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
(Повільно, швидше, ще швидше, скоромовкою)
|
|
|
|
|
|
|
Миша Зефір Єнот Стілець Лапка Буряк Маслюк Креми |
Вежа Колір Юрта Грудень Кобра Ланка Банка Грива |
Соня Лебідь Юнга Вчитель Нора Ласка Місто Краби |
Любов Камінь Котик Хлопець Гора Латка Житло Ріпка |
Туфлі Промінь Півник Радість Сало Ранок Халва Малюк |
|
Парта Млинці Батько Карась Клітка Ґанок Згадка Тире |
Люди Гілка Редька Цукор Збірник Голос Іскра Масло |
Свиня Ряска Пальма Вівця Нитки Колос Слова Сосна |
Крейда Шпилька Ікра Дошка Лапа Табель Паска Тигри |
Лиси Зяблик Кінець Муха Липа Голка Лимон Сонце |
2. Опрацювання вірша М.Біндаса «Березень».
- Виразне читання учнем і дорослим,
- Бесіда за змістом вірша.
3. Опрацювання тексту О.Білоусенка «Тарас Шевченко»
панщина – Кожен селянин мусив кілька днів на тиждень працювати на панській землі - орати, сіяти, жати, збирати жниво, молотити.. Такі роботи називались панщиною
кріпак – це люди, що не мають своєї хати, нічого свого. Вони повинні все життя працювати на свого хазяїна;
убогий – Який живе в нестатках, злиднях; бідний;
заступник – Той, хто захищає кого-небудь; захисник.
Хвилинка відпочинку
1. Вправи для очей
1) Око-тренінг
2) Зробити «китайські» оченята і посміхніться один одному
4. Опрацювання вірша Т.Г.Шевченка «Встала й весна» (бесіда). Розучування вірша напам’ять.
Перегляд відеозапису https://www.youtube.com/watch?v=aOFMlTYDjWc
ІII. Заключний етап
1. Рефлексія
2. Домашнє завдання
Прочитати виразно оповідання батькам (с.154 – 155), розучити вірш напам’ять.
Тема: Звуковимова, гучність голосу, наголошування слів. Рима, ритм, настрій, мелодика віршів. «За сонцем хмаронька пливе» Т.Шевченка, «Весняночка» П.Воронька. Обрядові пісні слов’ян: веснянки. Складання розповіді про свої спостереження в природі з настанням весни.
Мета: - Освітня – розширення знань про життєвий та творчий шлях Т. Г. Шевченка, сприяння усвідомленню ідейно-художньої цінності поезії Т. Г. Шевченка, залучення до скарбниці рідної мови; подальше формування уявлень про календарно-обрядові традиції українського народу, навичок декламування віршів;
– Розвивальна – розвиток мислення, пам’яті, уяви, швидкості реакції, артистичних та комунікативних здібностей ( навички співпраці з дорослими);
- Виховна – виховання поваги та любові до рідного краю, батьківського дому, українських народних традицій; почуття естетичної насолоди від твору мистецтва;
- Корекційна - розвиток навичок міркування; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; стимулювання пошукової діяльності учнів; формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; розвиток граматично правильного та логічно послідовного зв’язного мовлення; стимулювання мовленнєвої активності.
Обладнання: підручник «Літературне читання, 4 кл.» Н.П.Кравець, завдання
Хід уроку
І.Загально-корекційний етап
1. Організація до роботи
2. Нервово-психічна підготовка – вправа «Вухо-ніс»
3. Актуалізація опорних знань.
- Гра «Шифрувальники» (прочитати зашифроване слово)
Е Ч В
|
Н Е
|
К О Ш
|
(ШЕВЧЕНКО)
- Гра “Стежинками нашої пам'яті” (питання - відповіді)
1. Назвіть дату народження Т.Г. Шевченка (9 березня 1814 р.)
2. Яке село поет вважав своєю батьківщиною? (село Моринці)
3. У якому селі минуло його дитинство? (село Кирилівка)
4. Ким були батьки Шевченка ? (кріпаками)
5. Хто з близьких поета мав ім'я Катерина ? (мати і сестра).
6. Автором якої найвідомішої книги є Шевченко? (“Кобзар”)
7. Як народ називає Тараса Шевченка? (Великий Кобзар)
8. Коли помер Шевченко і де його поховали?(10 березня 1861 року, поховали на Смоленському кладовищі в Петербурзі)
- Гра «Намисто» - Нанизати разок намистинок
Ш – широко відомий
Е – ерудований
В – вигадливий
Ч – чесний
Е – енергійний
Н – небайдужий
К – кмітливий
О - обдарований
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми уроку.
2. Засвоєння нового матеріалу
а) Опрацювання поезії «За сонцем хмаронька пливе».
- Виразне читання поезії дорослим
- Первинне сприймання:
Який настрій навіює вірш?
Чи однаковий він на початку і в кінці вірша?
- Гра «Хто краще?» Виразне читання поезії дорослим та учнем (звертають увагу на засоби
художньої виразності: паузи, інтонацію, логічний наголос, темп читання).
- Словникова робота : поли – крайні передні частини верхнього одягу, пелена – передня частина спідниці, тут: покривало.
- Історія написання твору. Т.Г. Шевченко працював у науковій експедиції, якій було доручено вивчення Аральського моря. У неволі він згадував Україну, сумував за нею. Так і виникла поезія в 1849 році. Подивіться, які картини намалював Кобзар («Місячна ніч на Кос-Аралі», «На березі Аральського моря».)
- «Карусель запитань».
- Чи можна сказати, що перед нами розгортається пейзажна картина? Що таке пейзаж?
Шевченко вживає в цьому творі різні художні засоби мови.
Тест «Установи відповідність»
1.Хмаронька А.Сивий
2.Туман Б.Синій
3.Тьма В.Рожевий
4.Година Г.Німий
5.Море Ґ.Малий
6.Поли Д. Червоний
Відповідь:1В. 2А. 3Г. 4 Ґ. 5Б. 6Д.
б) Опрацювання вірша «Весняночка» П.Воронька.
- Виразне читання вірша;
- Читання вірша в особах (з дорослим)
- бесіда за змістом прочитаного (за поданими запитаннями).
ІІІ. Заключний етап
1. Підсумок уроку. Рефлексія
2. Домашнє завдання.
1. Намалювати Шевченкову хату.
2. Розповісти (по пам'яті) відому веснянку.
.
Тема: Виразне читання віршів: «Пролісок» М.Познанської. Відшукування у тексті слів для характеристики об’єкту мовлення. Опрацювання оповідання С.Мацюцького «В гостях у весни»
Мета:
Хід уроку
І. Загально-корекційний етап.
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – кінезіологічна вправа «Ребро, кулак, долоня»
3. Актуалізація опорних знань
СКОРОМОВКА
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
“Ти не вмієш так, як я, так, як ти, не вмію я”
4. Мотивація навчальної діяльності.
Відгадайте загадки.
Тане сніжок, зеленіє лужок,
День прибуває — коли це буває?
(Весною)
Вона прокинулась, умилась,
Зітхнула теплим паром,
Відразу квітами укрилась
Й травички ніжним шаром.
(Земля весною)
— А чи помітили ви, як легко дихається весною? А чим пахне весна?
— Доберіть до слова весна слова-ознаки (усно).
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми уроку.
2. Опрацювання нового матеріалу
- Які квіти першими сповіщають про настання весни?
- Де ростуть проліски? За що люди люблять їх?
3. Опрацювання оповідання С.Мацюцького «В гостях у весни» учнем..
Передчуття – Затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці
Вільшаник – Весь час однаково, так само.
Повінь – Неясне відчуття того, що може відбутися, настати
Одноманітно – Плакати
Рюмити - Зарості вільхи.
- Знайдіть і прочитайте рядки, у яких розказано про пісню дрозда; про пісню горлиці;
- Прочитайте речення, у якому зазначено, про що попередив зяблик автора.
- «Цікаво знати» (про дрозда)
https://www.youtube.com/watch?time_continue=111&v=kkbPUsVtAi8&feature=emb_logo
ІІІ. Заключна частина
1. Підсумок уроку
Я, наприклад, буду іти додому і думати: як це добре, що нас оточує природа; як багато цікавого навколо нас; треба це любити і цінувати, відноситись до природи, як до живої істоти.
2. Домашнє завдання
с.158, 159– .виразно читати, відповідати на запитання, розповісти дорослому про власні спостереження за змінами у природі з приходом весни.
Тема: Традиції українського народу: Великдень. Опрацювання вірша «Писанка» Д.Чередниченка. Самостійне продовження тексту: «Конвалія в саду» В.Сухомлинського. Бесіда за змістом прочитаного. «Найвеселіший місяць» О.Копиленка.
Мета:
Обладнання: підручник «Літературне читання, 4 кл.» Н.П.Кравець, завдання
Хід уроку.
І. Загально-корекційний етап
1. Організація для роботи
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Так чи не так?» (дорослий читає речення, дитина визначає, чи може це відбуватися насправді і як необхідно змінити речення, що сказане стало реальним)
Йде сніг і діти купаються в річці. (Йде сніг і діти катаються на ковзанах)
Лисичка лізе на дерево.
Колобок біжить.
Риби летять у вирій.
Кіт боїться мишки.
Вранці дітки лягають спати.
3. Актуалізація опорних знань.
Дорослий називає ряд слів. Завданням дитини є почути й назвати слово, яке відрізняється від інших за кількістю складів:
Мак – бак – так – банан – гак.
Батон – вагон – кіт – бутон.
П’ятка – лисиця – ватка – хатка.
Винт – гвинт – бинт – сорочка.
Будка – дудка – око – Людка.
ІІ.Основна частиа
1. Повідомлення теми
2. Формувальна частина.
а) Опрацювання вірша «Писанка» Д.Чередниченка.
Гривастий - З великою, довгою гривою
Різьблена - Містить візерунок, малюнок, вирізаний на якому-небудь твердому матеріалі.
б) Опрацювання оповідання «Найвеселіший місяць» О.Копиленка.
в) Робота над зачином тексту «Конвалія в саду»
IІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Підсумок уроку. Рефлексія.
2. Нервово-психічне розвантаження. Релаксація
Я всміхаюсь сонечку: «Здрастуй, золоте!»
Я всміхаюсь квіточці, хай вона росте!
Я всміхаюсь дощику: «Лийся, мов з відра!»
Друзям я всміхаюся, зичу їм добра.
Тема: Вшанування пам’яті героїв Великої Вітчизняної війни. Опрацювання оповідання «Лист батька» за І.Цюпою, вірша Л.Компанієць «У свято Перемоги»
Мета: - Освітня - удосконалення навичок правильного виразного читання, збагачення мовлення учнів новими словами; подальше формування вміння орієнтуватися в тексті, ставити питання, давати повні відповіді, висловлювати власні думки; ознайомлення дітей з історією та подвигом людей, що боронили рідну землю у роки Великої Вітчизняної війни;
- Корекційно-розвивальна – розвиток пам’яті, уваги, навичок міркування; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; стимулювання пошукової діяльності учнів; формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; розвиток граматично правильного та логічно послідовного зв’язного мовлення; стимулювання мовленнєвої активності;
- Виховна - виховання поваги до ветеранів Великої Вітчизняної війни, гордості за свій народ.
Обладнання: ілюстративний матеріал, текст оповідання, вірша, картки до гри «Спробуй повтори!» на тему Великої Вітчизняної війни; відео пісні «День Перемоги»; відео зарядка для очей, онлайн-завдання.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Спробуй повтори!»
3. Актуалізація опорних знань.
- Про яку дату нагадують ці рядки?
Давним-давно закінчилась війна.
Лишила обеліски та кургани.
Під кулями ворожими сповна
За тишу заплатили ветерани.
- Що ви знаєте про День Перемоги? Коли його святкують?
4. Мотивація навчальної діяльності.
Кожна людина повинна знати історію свого народу, бо без цього не можливий розвиток як окремої людини, так і суспільства в цілому.
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми.
2. Робота над темою уроку. Розповідь.
65 років відділяє нас від тієї травневої ночі, коли замовкли останні постріли гармат. Кожного року 9 травня весь світ вшановує переможців. Разом з ними ми схиляємо голови перед пам’яттю полеглих і безмежно вдячні живим учасникам війни, які своїм життям та важкою працею здобули великий День Перемоги.
Біля пам’ятників загиблим воїнам дні і ночі незгасно горить вічний вогонь – це вогонь пам’яті. Цього дня збираються нащадки, щоб вклонитися кожному ветерану і висловити сердечну подяку за їхню мужність, за незагоєні рани, які й досі не дають спокою. Збираються ветерани, щоб згадати друзів, з якими разом захищали Батьківщину.
Ідуть вони: чуприни, мов туман.
Колона рідшає із кожним роком.
І кожен з них несе по кілька ран,
Що мовчки скрикують за кожним кроком.
(Звучить пісня «День Перемоги» у виконанні Наталії Май за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=r0mdkQO2ddQ)
На боротьбу з фашистськими загарбниками піднявся весь люд – малі й старі, чоловіки й жінки. Війна, яка тривала майже 5 років, довела, що наш народ могутній і непереможний. Шана велика і низький уклін цілому поколінню, яке вибороло нам мирне чисте небо.
(Хвилина мовчання)
Про роки цих лихоліть створено багато кінофільмів, написано багато віршів, оповідань, повістей, романів.
Зарядка для очей https://www.youtube.com/watch?v=kq8nD8ZfBZI
3. Опрацювання оповідання «Лист батька» за І.Цюпою.
Туга – сум.
Землянка – викопане в землі житло.
Гармати – тип артилерійської зброї.
Відкриття - Те, що стало відомим унаслідок досліджень
- Коли було написано листа?
- Що це був за час для країни?
- Яким хоче бачити батько сина, коли той виросте?
Прочитай батькові заповіді.
4. Опрацювання вірша Л.Компанієць «У свято Перемоги»
- Чи є у сім'ї родичі, які були учасниками Великої Вітчизняної війни? Що ви про них знаєте? (фото)
- Хто ж здобув перемогу у Великій Вітчизняній війні? В чому героїзм нашого народу?
ІІІ. Заключний етап
1. Підсумок уроку. «Карусель запитань».
2. Нервово-психічне розвантаження гра «Спробуй повтори!»
Тема: Пізнавальна та морально-етична функції казки. Висловлення оцінних суджень щодо поведінки, вчинків персонажів. Українські народні казки «Сонце, мороз і вітер», «Суперечка пса й кота». Скринька загадок.
Мета: - Освітня – подальше формування вміння визначати повчальний зміст казок, висловлювати власне ставлення до подій та вчинків героїв, робити висновки; вдосконалення навичок свідомого виразного читання прозових творів, закріплення вміння відтворювати прочитане за визначеною послідовністю та опорою на слова тексту;
- Корекційно-розвивальна - розвиток читацької компетентності, аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; розвиток та коригування зв’язного мовлення;; коригування просодичної сторони мовлення; збагачення словникового запасу;
- Виховна – розширення світогляду, виховання толерантності, спостережливості, любові до ближнього.
Хід уроку.
І. Загально-корекційний етап.
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «З якої казки предмет?» (усно)
3. Актуалізація опорних знань.
- Намалюйте за допомого язика «Сонечко» , а тепер напишіть язиком це слово.
- Тепер наш Мороз щіпає наші щічки 10 разів. Проженемо наш мороз 10 разів. (вдувати щічки,надувати)
- Уявіть , що ви стали вітром . Піднесли долоньку до ротика.
Зробимо холодний вітер. Глибоко вдихніть. Видихаємо.
А тепер теплим. Вдихаємо і кажемо аааааааа.
Шепче вітер «Ша-ша-ша:
Шубу білочка знайшла!
Шепчеш ти, шепочу я
Шепче вітер «Ша – ша – ша»
А) Прочитайте мовчки.
Б) А тепер так ніби наш мороз діє і він спочатку слабкий , а з кожним рядочком сильнішає.
В) А тепер давайте так ніби вітер спочатку слабкий (читаємо повільно),а тепер швидкий
4.Мотивація навчальної діяльності
«Івасик телесик» «Пан Коцький» , «Сірко» «Коза- дереза», .
- Подумайте, що об’єднує героїв, яких ви бачите?
- Вони герої казок ,а якого народу ці казки?
- А які українські казки Ви ще знаєте ?
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми.
2. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.
Казка – це твір про вигадані часто фантастичні події.
До нас у гості сьогодні завітають 2 казочки. А про кого – відгадайте загадки
а ввечері на землю сідає. ( Сонце )
3. Опрацювання казки «Сонце, Мороз і Вітер»
Битий шлях – широка уторована дорога
Гони – українська старовинна міра довжини
Роздумалися – замислилися
Постривай - зачекай
4. Опрацювання казки «Суперечка пса і кота»
Комора – будівля, приміщення для зберігання зерна, іноді інших речей
Полошиш – лякаєш
Пильнуєш – стережеш, охороняєш
Боронився – захищався
Світлиця - головна кімната української оселі, горниця, вітальня.
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок уроку. Рефлексія
2. Нервово-психічне розвантаження – мінімультик «Вкрадене сонечко» (з Лунтиком) за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=C5qlL55z5e0
Тема: Позакласне читання. До Франкової криниці.
Мета: - Освітня – поглиблення знань учнів про життя і творчість І.Я Франка; пробудження цікавості до творів письменника; пригадування вивчених творів та ознайомлення з новими, опрацювання оповідання І.Франка «Грицева шкільна наука»; подальше формування умінь та навичок виразного читання; знаходження відповіді на поставлені запитання з опорою на слова тексту;
Обладнання. Портрет І.Я.Франка, адаптований теоретичний матеріал, завдання, ілюстрації.
ХІД УРОКУ
І. Загально-корекційний етап
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «По повітрю буква» (спочатку дорослий, стоячи до дитини спиною, пише по повітрю велику букву, а дитина відгадує. Потім дорослий і дитина міняються ролями. Букви можна писати рукою, плечем, головою, ногою, коліном).
3. Актуалізація опорних знань
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми.
2. Сприймання та засвоєння матеріалу.
https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=eWvW0vlkiPE
(«Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»)
Гурт «Один у каное», пісня на слова І.Франка «Човен» https://www.youtube.com/watch?time_continue=43&v=RDs3gPgZl_U&feature=emb_logo
«Ворона і Гадюка», «Коли ще звірі говорили» та ін.)
3. Гімнастика для очей
4. Вікторина «Життєвий і творчий шлях поета»
1. Де народився І.Я.Франко?
2. Батько Франка був ... .
3. Іван Якович здобував освіту ... .
4. Хто допомагав Франку вчитися, коли помер батько?
5. Які твори І.Я.Франка ви запам’ятали? Які з них хотіли б прочитати?
6. За дитячими малюнками вгадайте назви казок.
5. Опрацювання твору І.Франка «Грицева шкільна наука».
Гриць — звичайний хлопчик, що живе в селі. Головне його завдання пасти гусей, яких було 25. Одного дня батько покликав сина з поля, щоб мати його вмила, вичесала і вбрала до школи.
Вони підійшли до просторого старого будинку під соломою, з комином наверху. Батько пояснив, що це школа і сюди він має ходити на навчання і слухати пана професора (вчителя).
***
Хлопці зрозуміли, що Гриць перший раз у школі і почали жартувати над ним. Говорили, що в сінях є яма і якщо він буде "зле справуватися, то професор всадить тебе в оту яму і будеш мусів сидіти цілу ніч."
Гриць дуже злякався і заверещав.
Хлопці тоді вирішили пригостити його кусником крейди.
Гриць почав хрупати і насилу з'їв крейду. Регіт у школі розлягся такий, аж вікна задзвеніли.
— Цого смієтеся? — спитав здивований Гриць.
— Нічого, нічого. Може, хочеш іще?
— Ні, не хоцу. А сцо то таке?
— То ти того не знаєш? Отто дурний! Та то єрусалим такий.
— Ой, не дузе добле, — сказав Гриць."
Коли в клас увійшов професор, він зрозумів, що старші учні пожартували над новеньким, і наказав Грицю добре вчитися, і не їсти більше єрусалима.
***
Почалася наука. Професор говорив щось, показував якісь дощечки, що на них були намальовані якісь гачки та стовпки; хлопці починали читати склади на х титабличках. Вони невтомимо по сто разів співучими голосами повторяли: "а-ба-ба-га-ла-ма-га". Грицеві, не знати чому, дуже се сподобалося, і він почав своїм пискливим голосом навипередки кричати: "а баба галамага".
Професор думав, що Гриць все розуміє, і лишив дощечки "баба", але Гриць, не дивлячися на них, а тільки на професора, тонким співучим голосом крикнув: "галамага". Всі зареготалися, не виключаючи й самого професора. Аж тоді бідолаха стямився, коли професор потягнув його за понятливість різкою по плечах.
***
Минув рік. Блискучі надії батька на те, що Гриць скоро піде до міста до більшої школи, і вивчиться на попа, давно розвіялись. Професор просто сказав йому, що Гриць "туман вісімнадцятий", що ліпше зробить, коли відбере його додому і назад заставить гуси пасти.
Грицеві вже так набридло професорське навчання, що він зрадів, коли в липні батько відправив його пасти гусей.
***
Білий гусак, і грива гуска не забули ще свого колишнього доброго пастиря і кинулися до нього. Гриць розповів, що навчався в школі, сказав, що вивчив "А баба галамага". Гриць стояв гордий, недосяжний. Аж нарешті білий гусак здобувся на слово.
— А баба галамага! А баба галамага! — скрикнув він своїм дзвінким, металічним голосом.
Гриць був зламаний, засоромлений! Гусак в одній хвилі переймив і повторив ту мудрість, що коштувала його рік науки!
ІІІ. Заключний етап
1.Підсумок уроку.
2. Нервово-психічне розвантаження - Вправа «Свічка» ( Початкове положення - сидячи на стільці. Необхідно уявити велику свічку. Зробити глибокий вдих і спробувати одним видихом задути свічку. Далі уявити перед собою 5 маленьких свічок. Зробити глибокий вдих і задуть ці свічки маленькими порціями видиху).
Тема: Наділення тварин у казках людськими чеснотами та вадами. Україньскі народні казки «Кіт і пес», «Бідна лисиця». Головна думка твору, робота з тлумачним словником. Романтична авторська казка «Про Маринку» Л.Дяченко.
Мета:
- Освітня – ознайомлення учнів з українськими народними казками «Кіт і пес», «Бідна лисиця», авторською казкою «Про Маринку» Л.Дяченко; формування уявлень про художній засіб наділення тварин у казках людськими чеснотами та вадами (без визначення термінології); подальше формування вміння визначати головну думку твору, повчальний зміст казок, висловлювати власне ставлення до поведінки героїв, робити висновки; вдосконалення навичок свідомого виразного читання прозових творів, роботи з тлумачним словником;
- Виховна – виховання доброти, працелюбності, чесності;
- Корекційно-розвивальна - розвиток читацької компетентності, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, абстрагування; зорового і слухового сприйняття; розвиток та коригування зв’язного мовлення; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; збагачення словникового запасу.
Хід уроку.
І. Загально-корекційний етап.
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Пальчиковий тіньовий театр» (повторити положення рук, пальчиків, зображуючи запропонованих тварин, можна використати для інсценізації казок)
3. Актуалізація опорних знань. Ми помандруємо у цікаву країну казок.
Прочитайте або повторіть за дорослим чистомовку.
Ла-ла-ла — казка вже до нас прийшла.
Ок-ок-ок — є тут лиска й колобок.
Ід-ід-ід — є тут баба, є і дід.
Ро-ро-ро — зло перемогло добро.
Казка бігла через ліс,
Та впіймав її там лис.
Чим би лиса задобрити,
Щоби казочку звільнити.
Учні читають скоромовку в повільному темпі, а потім все швидше і швидше (до 5 разів).
— Пригадай і заспівай пісеньки героїв відомих тобі казок (Колобка, Кози-дерези, Півника (Кіт і Півень) тощо)?
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми.
2. Сприйняття і засвоєння матеріалу.
Гасав – дуже швидко бігав
Череда – стадо худоби
Клопітне – яке потребує багато зусиль.
Всмак – із задоволенням
ІІІ. Заключний етап.
1. Підсумок уроку.
2. Нервово-психічне розвантаження – хвилинка відпочинку – прослуховування роликів «Пісенька Капітошки» https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=n41URdFYuCA
«Пісенька Петрика П’яточкіна» https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=duK-Uqtl_m4
Тема: Позитивні і негативні риси персонажів казок: пиха і чемність, доброта і жорстокість, щедрість і жадібність. «Сніжинка і Сонце» В.Сухомлинського, молдавська народна казка «Гарбузове насіннячко».
Мета:
- Освітня – подальше ознайомлення учнів з авторськими та народними казками, з творчістю В.Сухомлинського, формування вміння визначати повчальний зміст казок, висловлювати власне ставлення до подій та вчинків героїв, робити висновки; вдосконалення навичок свідомого виразного читання прозових творів, закріплення вміння відтворювати прочитане за визначеною послідовністю та опорою на слова тексту;
- Корекційно-розвивальна - розвиток читацької компетентності, фантазії, творчої уяви, пам'яті; аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; розвиток та коригування зв’язного мовлення; коригування просодичної сторони мовлення; збагачення словникового запасу;
- Виховна – розширення світогляду, виховання толерантності, спостережливості, любові до ближнього, до природи, інтерес та позитивне ставлення до природних явищ,.
Хід уроку
І. Загально-корекційний етап.
1. Організація до роботи
2. Нервово-психічна підготовка - Гра «Передай посмішку»
Нехай це заняття принесе радість спілкування, наповнить серце тільки добрими почуттями. Посміхніться один одному, подумки побажайте успіху.
3. Актуалізація опорних знань
Відгадування загадки
Мудра
Повчальна Чарівна
Добра ? Цікава
Так. Ми сьогодні на уроці будемо читати казку. А про що і про кого – розгадаємо загадки
Гарна зірка сніжно-біла
На рукав мій залетіла.
Поки ніс її сюди,
Стала краплею води. (Сніжинка)
Із неба диво золоте
І світить нам, і гріє,
Ніщо без нього не росте
І всяк йому радіє. (Сонечко)
Я — великий і бокастий,
Жовтогрудий і смугастий.
Я — чудовий дар осінній,
З гарним та смачним насінням.
Кашу хто із мене їсть
Набуває силу й міць. (Гарбуз)
Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми
2. Сприймання та засвоєння матеріалу.
- Біографічна довідка
Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці в бідній селянській сім’ї. Він вчився в рідному селі. Спочатку Василь Сухомлинський вчився в медичному технікумі, але незабаром пішов звідти, вступив до педагогічного інституту. У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Закінчивши інститут, Сухомлинський повертається в рідні місця і працює викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі.
Це справді людина з полум’яним серцем, видатний педагог. 35 років свого життя він віддав школі. Для дітей він написав понад 1500 художніх мініатюр - казок, оповідань, легенд, притч, новел. Василь Олександрович Сухомлинський завжди вчив і дітей і дорослих доброті, чуйності, ввічливості.
- Читання казки вголос і мовчки
СНІЖИНКА Й СОНЦЕ
Високо в небі, у білій хмарі, народилася Сніжинка. Красива, блискуча, мов срібне мереживо. Спустилася вона тихенько на ялинову гілку, огляділась навколо.
Бачить — засніжене поле, зелені віти ялин. А на синьому небі — Сонечко. Кругле, сліпучо яскраве.
Розчванилася Сніжинка:
— Ну, яка в тобі краса, Сонечко? Ти кругле, як тарілка. А я — мов вирізьблене із тонкого срібла мереживо. Кожна голочка в мені блищить. Як захочу — сіятиму яскравіше за тебе.
Усміхнулося Сонечко, але нічого не сказало. Наступного дня воно піднялося раненько. І зараз же стало гаряче-гаряче.
— Душно мені, душно, — застогнала Сніжинка. І заплакала. З тонких голочок крапнули на засніжене поле маленькі слізки.
Не стало Сніжинки. А Сонечко сяє, іскриться. Пробудився ліс од зимового сну. Заспівав, заграв. Потекли струмки. Сніжинка стала маленькою краплиною. А Сонечко — як було, так і лишилося Сонечком. І завжди буде Сонечко.
- Словникова робота.
Срібне мереживо - сітчасті візерунки.
Сліпучо – яскраве – яке випромінює сильне світло.
Розчванилася – вихвалялася.
Вирізьблене – вирізане.
6. Фізкультхвилинка.
Час настав для відпочинку.
Розпочнем фізкультхвилинку.
- Обговорення казки (з елементами вибіркового читання).
- Словесний портрет
А тепер, дивлячись на головних героїв, спробуйте перетворитися на одного з них. Починайте зі слів:
Я – Сніжинка. Я... (дуже, красива, блискуча, мов срібне мереживо, я народилася у білій хмарі. У мене кожна голочка блищить. Я найяскравіша на Землі, легенька, мов пушиночка.)
Я – Сонечко. У мене веселі чарівні оченята. Я посилаю на землю золоті теплі промінчики. Я дуже схоже на яскраву кульку. Я люблю дивитися на Землю і радіти за Вас.
- Перевірка розуміння прочитаного. Гра «Так чи ні».
Якщо «Так» – хлопати в долоні, якщо «Ні» – тупати ніжками.
- Переказ казки за визначеною послідовністю (спочатку, потім, після цього, наприкінці..)
- Читання вголос і мовчки
ГАРБУЗОВЕ НАСІННЯСКО
(Молдавська народна казка)
Сиділа якось одна жінка на ганку і шила.
Раптом дивиться – з лас-тів-чи-но-го гнізда випало пташеня. Взяла його жінка й побачила, що в нього зламана ніжка. Пожаліла жінка маленького, скріпила вона йому зламану ніжку й поклала назад у гніздечко.
А наступної весни прилетіла до хати ластівка і зронила жінці в руки гарбузове на-сін-ня-чко. Посадила жінка його на городі, а коли гарбуз доспів, вона його розрізала і завмерла від подиву: з гарбуза посипалися золоті монети.
Довідалася про це зла й жадібна сусідка. Діждала вона весни, знайшла гніздечко, витягла з нього пташеня і зламала йому ніжку. Потім скріпила її, поклала пташеня в гніздечко й стала чекати.
Навесні принесла ластівка гарбузове насіннячко і їй. А коли гарбуз виріс і його розрізали, звідти вилетіли розлючені оси і стали жалити жорстоку жінку.
- Бесіда за змістом прочитаного
Як було покарано жадібну сусідку за жорстокість?
Від чого застерігає казка?
- Тестування за змістом тексту «Чи був ти уважним»
1) Жінка сиділа на ганку і:
а) співала;
б) читала;
в) шила.
2) З гнізда якої пташки випало пташеня:
а) зозулі;
б) ластівки;
в) шпака.
3) Що зробила з пташеням жінка?
а) підібрала і віднесла ветеринару;
б) підібрала і занесла в хату;
в) скріпила ніжку і поклала назад у гніздо.
4) Наступного весни ластівка принесла жінці?
а) квітку;
б) насіннячко;
в) перлинку.
5) Що посипалося з гарбуза, коли він виріс?
а) монети;
б) насіння;
в) цукерки.
6) Що зробила жадібна сусідка?
а) вбила пташеня;
б) зламала пташеняті лапку і поклала назад у гніздо;
в) зламала пташеняті лапку, скріпила її і поклала назад у гніздо.
7) Яким подарунком віддячила жадібній сусідці ластівка?
а) гарбузом з осами;
б) гарбузом з коштовним камінням;
в) гарбузом з прикрасами.
- Переказ казки за визначеною послідовністю (спочатку, потім, після цього, наприкінці..)
ІІІ. Заключна частина
- Які казки читали? - Хто з героїв казки пихатий, хвалькуватий, а хто – вихований, чемний?
- Хто з героїв казки добрий, співчутливий, турботливий, а хто – жорстокий, злий, жадібний?
- Чого навчили ці казки?
2. Нервово-психічне розвантаження - усмішка
Тема: Казки про силу дружби і чемності. Грузинська народна казка «Козеня, ягня та теля», латинська народна казка «Жаба та півень». Скринька прислів’їв.
Мета:
- Освітня – ознайомлення учнів з грузинською народною казкою «Козеня, ягня та теля», латинською народною казкою «Жаба та півень»; подальше формування уявлень про художній засіб наділення тварин у казках людськими чеснотами та вадами (без визначення термінології); вміння визначати головну думку твору, повчальний зміст казок, висловлювати власне ставлення до поведінки героїв, робити висновки; вдосконалення навичок свідомого виразного читання прозових творів, усвідомлення та пояснення змісту прислів’їв;
- Виховна – виховання почуття товариськості, сміливості, прагнення допомогти другові, захистити його від біди; чемності, поваги до інших;
- Корекційно-розвивальна - розвиток читацької компетентності, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, абстрагування; зорового і слухового сприйняття; розвиток та коригування зв’язного мовлення; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; збагачення словникового запасу.
Хід уроку.
І. Загально-корекційний етап.
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Пальчиковий тіньовий театр» (повторити положення рук, пальчиків, зображуючи запропонованих тварин, можна використати для інсценізації казок)
3. Актуалізація опорних знань
|
Сестричка Звірята Крокодил Підручник Зошити Сонечко Метелик |
Горобчик Кошеня Олівці Молоко Їдальня Корзини Ялинка |
Машина Колосся Садівник Індичатка Яблунька Комарі Жайворонок |
|
Ластівка Листочок Новина Крамниця Хованки Пісенька Собака |
Віконечко Малина Ягода Вишенька Корова Зозуля Коровай |
Волосся Корабель Рослина Гойдалка Малюнок Овочі Дівчата |
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми
2. Сприйняття та засвоєння матеріалу.
- Читання мовчки та вголос;
- Бесіда за запитаннями;
- Переказ казки за визначеною послідовністю (спочатку.., потім.., тоді…, наприкінці…);
- Читання прислів’їв про дружбу, пояснення значення.
- Читання мовчки та вголос, дотримуючись інтонації;
- Читання в особах (з дорослим);
- Бесіда за запитаннями; - Читання прислів’їв про чемність,
пояснення значення.
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок.
2. Нервово-психічне розвантаження – зорова гімнастика: заплющити очі, розплющити – подивитися на долоньки, знову заплющити очі, розплющити – подивитися у віконце, назвати декілька предметів за вікном. Повторити декілька разів
Тема: Причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками героїв. Характеристика персонажів. Переказ за складеним планом. Опрацювання казок «Лис і кіт» Якоба і Вільгельма Грімм, «Про сумного Дракончика» Н.Сало.
Мета:
- Освітня – ознайомлення з авторськими казками «Лис і кіт» Якоба і Вільгельма Грімм, «Про сумного Дракончика» Н.Сало; подальше формування уявлень про художній засіб наділення тварин у казках людськими чеснотами та вадами (без визначення термінології); вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями і вчинками героїв, визначати якості характеру персонажів, висловлювати оцінні судження стосовно їхньої поведінки та вчинків; визначати головну думку твору, вдосконалення навичок свідомого виразного читання прозових творів, читання в особах;
- Виховна – виховання почуття товариськості, дружелюбності, прагнення допомогти другові; відчуття власної гідності, впевненості у своїх силах;
- Корекційно-розвивальна - розвиток читацької компетентності, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, абстрагування; зорового і слухового сприйняття; розвиток та коригування зв’язного мовлення; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; збагачення словникового запасу.
Хід уроку.
І. Загально-корекційний етап.
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Четвертий зайвий» (визначити зайве слово).
3. Актуалізація читацького досвіду школярів
1. Вправи для розвитку читацьких навичок.
С |
И |
Л |
3 |
2 |
1 |
І |
Т |
К |
2 |
3 |
1 |
К |
О |
А |
Л |
И |
К |
М |
6 |
4 |
7 |
5 |
2 |
3 |
1 |
А |
Ч |
О |
Р |
К |
Д |
К |
И |
Н |
3 |
7 |
5 |
2 |
4 |
1 |
9 |
8 |
6 |
(Формування предметної компетентності)
кіт п’яти Грімм
шанує дахолаз печера
оволодів нікчемний гуртом
мистецтво дорожнеча дракончик
набундючився видряпуватись потоваришувати
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми
2. Сприйняття та засвоєння матеріалу.
- Читання мовчки та вголос;
ЛИС І КІТ
Одного разу кіт зустрів у лісі лиса та й думає собі: “Лис такий розумний, такий досвідчений” його весь світ шанує. Треба й мені бути привітним до нього”. От він і каже:
– Добрий день, любий пане лисе! Як вам живеться? Як ваше здоров’ячко? Як даєте собі раду за теперішньої дорожнечі?
Лис на-бун-дю-чив-ся, зміряв кота поглядом з голови до п’ят і довго мовчав, наче зважував, варто йому відповідати чи ні. Нарешті сказав:
– Ох ти ж нікчемний дахолазе, що ти собі надумав? Ти зважуєшся питати мене, як мені живеться? Та хто ти такий? Що ти вмієш? Скільки ти мистецтв опанував?
– Тільки одне, – скромно відповів кіт.
– І що ж то за мистецтво? – спитав лис.
– Коли на мене нападуть собаки, я вмію видряпатись на дерево і врятуватися від них.
– І оце все? – сказав лис. – Я опанував сто мистецтв, а крім того, маю ще цілий мішок хитрощів. Мені шкода тебе. Ходи зі мною, я тебе навчу, як рятуватися від собак.
А тим часом з-за пагорба з’явився мисливець з чотирма собаками.
Кіт миттю видряпався на дерево і сховався на самому вершечку, серед густого листя.
– Розв’яжіть свій мішок з хитрощами, пане лисе, швиденько розв’яжіть! – гукнув він лисові.
Та було вже пізно. Собаки наздогнали лиса й схопили його.
– Ех, пане лисе, – мовив кіт, – не допомогли вам ваші сто мистецтв. А якби ви вміли видряпуватись на дерево так, як я, то нічого б вам не сталося.
Якоб і Вільгельм Грімм
- Бесіда за запитаннями;
- Читання в особах;
- Переказ за поданим планом;
План
1. Зустріч кота і лиса.
2. Пихатий лис.
3. Розмова про мистецтва, якими володіли лис і кіт.
4. Поява мисливця з собаками.
5. Порятунок кота.
6. Загибель лиса.
- Слухати онлайн аудіо-казки Братів Ґрімм mp3 безкоштовно
https://derevo-kazok.org/sluhati-audio-kazki-brativ-grimm.html
- Читання мовчки та вголос, дотримуючись інтонації;
- Бесіда за запитаннями:
- Переказ за визначеною послідовністю (спочатку…, потім…, після цього…, наприкінці…)
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок. 2. Нервово-психічне розвантаження - вправи на дихання ("Надування кульки", "Здування пір`їни", "Нюхання квіток". "Вдих - видих" на видих - називаємо голосні звуки: а,о, у, е, и, і)
Тема: Добро і зло у казці. «Півень та собака» К.Ушинського. Пояснення у казці розвитку навколишнього світу: «Красно дякуєм за хліб!» Г.Демченко. Відтворення змісту за запитаннями та визначеною послідовністю.
Мета:
- Освітня – ознайомлення з авторськими казками «Півень та Собака» К.Ушинського, «Красно дякуєм за хліб!» Г.Демченко; подальше формування уявлень про художній засіб наділення тварин у казках людськими чеснотами та вадами (без визначення термінології); вміння визначати головну думку та повчальний зміст казки; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями і вчинками героїв, висловлювати оцінні судження стосовно їхньої поведінки та вчинків; вдосконалення навичок свідомого виразного читання прозових творів, переказу за визначеною послідовністю;
- Виховна – виховання доброти, любові до природи;
- Корекційно-розвивальна - розвиток читацької компетентності, мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, абстрагування; зорового і слухового сприйняття; розвиток та коригування зв’язного мовлення; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; збагачення словникового запасу.
Хід уроку.
І. Загально-корекційний етап.
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Четвертий зайвий» (визначити зайве слово).
3. Актуалізація опорних знань
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми.
2. Сприйняття та засвоєння матеріалу.
- Читання вголос та мовчки
- Бесіда за запитаннями
- Читання казки в особах;
- Переказ за визначеною послідовністю (спочатку…, потім.., після цього…, наприкінці…)
Півень та собака (казка)
Колись давно жили собі дідусь і бабуся – бідні-пребідні. Тільки й добра в них було – що півень та собака, проте і їх вони погано годували. От Пес і каже Півню:
– Півнику-братику, ходімо жити в ліс, бо тут нас зовсім не шанують.
Зібралися друзі й подалися світ за очі. Ходили весь день, а коли почало сутеніти знайшли крислате дерево з великим дуплом, заховалися в ньому й заснули.
Уранці, щойно сонечко визирнуло з-за обрію, Півень загорланив на весь ліс:
– Ку-ку-рі-ку!
Почула солодкий голосок Лисиця, що мешкала поруч, і захотілося рудій курятиною поласувати. Підійшла хитрунка до дерева й нумо розхвалювати співака:
– Який красень! – заговорила Лисичка. – Такого птаха ще ніколи не бачила: пір’ячко аж вилискує, гребінь вогнем горить, а голос, мов дзвіночок! Спускайся до мене, красунчику! Хочу запросити на новосілля. Стільки смакоти налаштувала: і пшонце, й горох, і пшеничка є!
– Добре, – погодився Півник, – тільки не сам прийду, а з вірним товаришем.
«Ох, як мені пощастило! – подумала руда. – Замість одного півня буде два».
Лисиця кинулася до схованки, а Собака як загарчить – руда тільки хвостом у кущах завиляла. Більше вона друзів не займала.
Костянтин Ушинський
- Читання вголос та мовчки
Красно дякуєм за хліб! (казка)
Давно, давно — ніхто й не пам’ятає, коли саме,— жив собі на світі один Чоловік. Піде було він на полювання, наловить риби, назбирає коріння дикої трави. А все ситий не буває.
Якось-то він довго нетрями блукав. Зголоднів, ноги натрудив. А так-таки нічого і не вполював. Сів і зажурився.
— Охо-хо... Якби-то була така чарівна комора, щоб усіх на світі годувала.
Почуло те Сонце та й каже:
— Така комора є. Тільки до неї дбайливих рук треба. На тобі це золоте зернятко і зроби, як я велю.
Узяв Чоловік те зернятко і все зробив, як Сонце навчило. А потім і діти його так робили, і внуки, і правнуки, і праправнуки...
Що ж воно за комора така? І що то за зернятко, що його люди і досі шанують?
Та комора — то родюча нива. А золоте зернятко — жито, пшениця і всяка пашниця.
Галина Демченко
- Гра «Так чи ні?» (Якщо «Так» - плеснути в долоні, якщо «Ні» - помотати головою)
- Переказ за визначеною послідовністю (спочатку…, потім.., після цього…, наприкінці…)
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок
2. Нервово-психічне розвантаження – гра-імітація «Герої казок» (показати рухами, жестами, мімікою Лисичку, Півника, Собаку, Сонце)
Тема: Повчальний зміст казки: «Мишка та горобчик» (удмуртська народна казка). Побудова відповіді на запитання з опорою на текст. Казкові пояснення походження природних явищ. «Русак і біляк» (українська народна казка)
Мета:
- Освітня – ознайомлення учнів з удмуртською народною творчістю, з казкою «Мишка та горобчик»; поглиблення знань про українські народні казки : «Русак і Біляк»; подальше формування уявлень про ненаукове, казкове пояснення походження природних явищ; про художній засіб наділення тварин у казках людськими чеснотами та вадами (без визначення термінології); вміння визначати повчальний зміст казок, висловлювати власне ставлення до подій та вчинків героїв, робити висновки; вдосконалення навичок свідомого виразного читання прозових творів, подальше формування вміння складати план і відтворювати прочитане за планом та з опорою на слова тексту;
- Корекційно-розвивальна - розвиток читацької компетентності, фантазії, творчої уяви, пам'яті; аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; розвиток та коригування зв’язного мовлення; коригування просодичних компонентів мовлення; збагачення словникового запасу;
- Виховна – розширення світогляду, виховання подільчивості, працелюбності; любові до ближнього, до природи; спостережливості, інтересу та позитивного ставлення до природних явищ,.
Хід уроку.
І. Загально-корекційний етап
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Задзеркалля»
3. Актуалізація опорних знань.
- звук [ ш] – кущик, дощик, калачик, кошик, баранчик, широкий.
- звук [ ч] – щастя, кучугури, квач, щебетання, щирість, чистити;
- звук [ ц] – куцохвостик, умивається, кукурудза, бутси, чіпси.
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми.
2. Сприймання та засвоєння матеріалу.
Мишеня та Горобенятко (Удмуртська народна казка)
Були собі Мишеня та Горобенятко. Обидва сіренькі, обидва прудкі, обидва моторні. Завжди одне одному допомагали, раду радили.
Якось надумали друзі посіяти пшеницю. Знайшли насіння. Мишеня писком землю зорало, Горобенятко ніжками її заборонувало. Та й засіяли вони поле пшеницею.
Гарна вродилася пшениця! Горобенятко цвірінькає, а Мишеня з радощів весь час лапки потирає. Почали вони збирати врожай. Мишеня гострими зубками вижало пшеницю, а Горобенятко обмолотило її крильцями. Але ж і дружно попрацювали!
Зібрали вони врожай, заходилися його ділити на дві рівні купки. Ділили-ділили, але одне зернятко весь час було зайве.
Мишеня й каже:
– Моє зернятко! Коли я землю орало, носа собі обідрало.
– Авжеж! – настовбурчило пір'я Горобенятко. – Гадаєш, мені легко крилами пашню молотити? Досі отямитися не можу, всі крила собі пошарпало.
Сперечалися вони годину, сперечалися другу! Раптом Горобеня схопило зернятко та й полетіло собі. От яке!
І припало все зерно Мишеняті. Зажило воно тоді на славу. А Горобеня проковтнуло своє зернятко і лишилося ні в сих ні в тих. Цілісіньку зиму голодне прострибало. А не крадь!
- Про кого розповідається в казці? - Чи можна було назвати друзями Мишку і Горобчика? Доведи свою думку. - Розкажи, як ділили врожай Мишка та Горобчик. - Що зробив Горобчик?
- Чого навчає нас ця казка?
- Знайди і прочитай місце, де розповідається, як вони посіяли пшеницю.
- Зачитай слова Мишки, як вона важко працювала.
Русак і Біляк (українська народна казка).
Жили собі колись у дрімучому лісі два сірих зайчики – Широколапка і Вузьколапка. Непогано їм було – дерев та кущів багато, під яким хочеш, під таким і живи. Аж ось у ліс прийшла біла Зима. Збудувала собі кришталевий палац, мереживом прибрала безлисті кущі та дерева. І оголосила, що хто хоче, може літній одяг поміняти на зимовий. Побігли до неї першими Горностай і Ласка-буроспинка. Зима дала їм біле вбрання.
- Тепер краще буде полювати, ніхто нас не помітить на білому снігу, - радіють вони.
Почули про це і зайчики.
- Біжи, друже Широколапко, - позіхнув Вузьколапка, - до Зими та випроси собі і мені білий кожушок. А я тут ще трохи подрімаю.
Зима замінила Широколапці сірий кожушок на білий, а Вузьколапці не захотіла: її кравці повинні зняти мірки, інакше одяг не підійде.
На зворотному шляху зустрів Широколапка Лисичку, злякався, та руда хитрунка його не помітила, подумала, що то сніговий горбочок. А погналася за Вузьколапкою. Біг, біг бідолашний, та й вибіг на узлісся. Бачить – перед ним широке поле, снігу менше, трапляються сірі горбочки і суха трава. Причаївся. Лисичка його слід і загубила. Залишився Вузьколапка жити на полі.
Отож відтоді Широколапка і міняє на зиму свій сірий кожушок на білий. І всі його звуть біляком. А Вузьколапка – ні. І всі його називають русаком.
Горностай – невелика тварина з цінним білим хутром. Ласка – невелика хижа тварина.
- Що ти знаєш про зайців? Чому в казці одного зайця назвали біляком, а другого – русаком?
- Чого навчає нас ця казка?
1. Два зайчика
2. Прихід Зими та її оголошення.
3. Вбрання для Ласки і Горностая
4. Кожушок для Широколапки.
5. Зустріч з Лисицею
6. Схованка Вузьколапки
7. Нові імена для зайчиків.
Тема: Казкові пояснення походження природних явищ. «Сорочаче гніздо» (англійська народна казка). Складання плану, відтворення прочитаного.
Мета:
- Освітня – ознайомлення учнів з англійською народною творчістю, з казкою «Сорочаче гніздо»; формування уявлень про ненаукове, казкове пояснення походження природних явищ; вміння визначати повчальний зміст казок, висловлювати власне ставлення до подій та вчинків героїв, робити висновки; вдосконалення навичок свідомого виразного читання прозових творів, подальше формування вміння складати план і відтворювати прочитане за планом та з опорою на слова тексту;
- Корекційно-розвивальна - розвиток читацької компетентності, фантазії, творчої уяви, пам'яті; аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; розвиток та коригування зв’язного мовлення; коригування просодичної сторони мовлення; збагачення словникового запасу;
- Виховна – розширення світогляду, виховання толерантності, спостережливості, любові до ближнього, до природи, інтерес та позитивне ставлення до природних явищ.
Хід уроку.
І. Загально-корекційний етап
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Задзеркалля»
3. Актуалізація опорних знань.
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми
2. Сприймання та усвідомлення матеріалу.
Завдання на опрацювання казки:
СОРОЧАЧЕ ГНІЗДО (Англійська казка)
Усі птахи прилетіли до сороки і попросили її:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Усім відомо, що сорока майстер вити гнізда. У неї вони набагато кращі, ніж у будь-якого іншого птаха.
Зібрала сорока всіх птахів навколо себе і почала вчити. Спершу принесла грязюки й зліпила кругленький млинець.
— Так он як воно робиться. — сказав дрізд і полетів собі. Відтоді всі дрозди роблять свої гнізда з грязюки на зразок млинця.
Потім сорока принесла прутиків і поклала їх на млинець.
— Тепер мені зрозуміло, — сказав чорний дрізд і полетів собі. Відтоді всі чорні дрозди мостять свої гнізда саме так.
Потім сорока поклала на прутики ще один шар грязюки.
— Я вже знаю, як його робити. — сказала мудра сова і полетіла собі геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока ваяла кілька хворостинок і сплела х них кругленький обідок.
— І я це зумію зробити, — сказав горобець і полетів геть.
Відтоді горобці в’ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір’я і встелила ними гніздо, зробивши м'якеньке ложе.
— Оце мені подобається! — вигукнув шпак.
Тим часом сорока продовжувала будувати гніздо. А пташкам не вистачало терпіння додивитися до кінця, як вона це робить.
Одна за одною вони відлітали геть. Сорока ж працювала, розказувала і навіть не дивилася, слухає її хтось чи ні. Зрештою, залишилася біля неї тільки горлиця. А горлиці не вистачало ані глузду. ані тями чого-небудь навчитися. Вона й не дивилася, що сорока робить. Сидить і туркоче-торочить своє:
— Тягни три трісочки, тягни три-и.
Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
— Не трісочки, а прутики, і не три — вистачить і одного.
Горлиця ж торочигь своє:
— Тягни три трісочки, тягни три-и.
Сорока розсердилася та їй:
— Кажу тобі, досить одного прутика.
А горлиця знову:
— Тягни три трісочки, тягни три-и.
Нарешті сорока озирнулася і побачила: біля неї немає нікого, крім горлиці. Розгнівалася вона, полетіла. І заприсяглася, що більше нікого не вчитиме, як робити гніздо.
Ось чому різні пташки в'ють гнізда по-різному.
Порівняйте:
- Як мостили свої гнізда дрозди, сова, горобець, шпак?
- Якою була горлиця?
- Чого птахи прилетіли до сороки? Чому саме до неї?
- Що побачила сорока, коли озирнулась?
- Чому у різних пташок різні гнізда?
1. Прохання птахів.
2. Початок навчання. Гнізда дроздів.
3. «Мудра» сова
4. Як в’ють гнізда горобці.
5. М’які гнізда шпаків.
6. Нетямуща горлиця.
7. Розгнівана сорока.
ІІІ. Заключний етап. Підсумок, рефлексія.
Тема: Повчальний зміст казки: «Ціна байдужості» (африканська народна казка). Побудова відповіді на запитання з опорою на текст. Казкові пояснення походження природних явищ. «Миша хатня і Миша польова» (грузинська народна казка)
Мета:
- Освітня – ознайомлення учнів з африканською народною творчістю, з казкою «Ціна байдужості»; з грузинською народною творчістю, з казкою: «Миша хатня та Миша польова»; подальше формування уявлень про ненаукове, казкове пояснення походження природних явищ; про художній засіб наділення тварин у казках людськими чеснотами та вадами (без визначення термінології); вміння визначати повчальний зміст казок, висловлювати власне ставлення до подій та вчинків героїв, робити висновки; вдосконалення навичок свідомого виразного читання прозових творів, подальше формування вміння складати план і відтворювати прочитане за планом та з опорою на слова тексту;
- Корекційно-розвивальна - розвиток читацької компетентності, фантазії, творчої уяви, пам'яті; аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; розвиток та коригування зв’язного мовлення; коригування просодичних компонентів мовлення; збагачення словникового запасу;
- Виховна – розширення світогляду, виховання подільчивості, працелюбності; любові до ближнього, до природи; спостережливості, інтересу та позитивного ставлення до природних явищ,.
Хід уроку.
І. Загально-корекційний етап
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Задзеркалля»
3. Актуалізація опорних знань.
Показатись не хотіло.
Будеш довго шарудіти,
Погукають кицю діти.
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми.
2. Сприймання та засвоєння матеріалу.
Ціна байдужості (африканська народна казка)
Одного ранку стара НТу пряла в своїй хатині бавовну. Раптом зі стелі хатини впали дві ящірки. Вони зчепилися в клубок й аж шипіли з люті, кусаючи одна одну. Бійка точилася не на життя, а на смерть. Кіт, побачивши це, попрохав стареньку НТу розняти розлютованих ящірок.
– Котику,– відказала стара НТу,– не можу я кинути роботу через двох звіряток, які вирішили погратися. Мені треба прясти бавовну.
Стурбований кіт вибіг надвір і побачив козу, яка мирно скубла травичку.
– Кізонько-сестричко, у хатині старенької НТу дві ящірки б’ються на смерть. Чи не могла б ти розняти їх? – запитав він.
– Котику-братику,– відказала коза,– яке мені діло до тих ящірок? Батько й мати казали мені, що тому, хто часто втручається у сварки молодших, колись доведеться відповідати перед старшими.
Та кіт не втратив надію і побіг до сусіднього села, в якому жив вождь громади.
Спинився він біля прекрасного вороного коня-скакуна вождя, звернувся до нього з проханням розняти ящірок.
– Котику-братику,– відказав кінь,– у ящірок немає розуму. А якщо так, то чого мені бігти й рознімати їх?
Побіг кіт далі, відшукав великий будинок вождя. Наблизився до володаря і сказав:
– О володарю, у сусідньому селі гризуться дві оскаженілі від люті ящірки. Вони напевно загинуть, якщо ти не пошлеш туди вояків розняти їх.
– Слухай, котику, ящірки, звичайно, корисні тварини, але, якщо вони загинуть, нічого від того не зміниться в світі. Вертайся краще додому і не метушись.
Кіт знехотя подався назад у село і там побачив, що хатина старої НТу згоріла дотла. Виявилося, що ящірки штовхнули кошик з бавовною у вогонь. Вогонь перекинувся на солом’яну стріху, і хатина невдовзі перетворилася на вогняне пекло, яке не вдалося погасити водою. Отак загинула стара НТу.
- Про кого розповідається в казці? - - Розкажи, до кого звертався котик по допомогу. - Чи можна вважати котика небайдужим? Доведи свою думку.- Чого навчає нас ця казка?
- Зачитай слова вождя. – Чи погоджуєшся ти з ними?
- Знайди і прочитай місце, де розповідається, що сталося у селі, поки кіт шукав допомогу.
1. Бійка ящірок.
2. Відмова НТу.
3. Зустріч із козою.
4. Розмова з конем.
5. Байдужість вождя.
6. Пожежа у селі
Миша хатня і Миша польова (грузинська народна казка)
Гладка польова миша завітала в гості до хатньої та й питає:
– І чого ти, сестро, така дрібна та худа? Таж у хаті і їжі багато, й не раз, певно, смачненьким ласуєш. А я, бідна, самим зерном давлюся, та й того нема вдосталь, а бач, все ж справніша за тебе.
Ще й не набалакалися миші, як вискочив котюга. Хатня миша шусть у шпарку та й немає. А польова сюди тиць, туди тиць – не пролазить у вузькі шпарки. Затремтіла та й дивиться котові в очі.
Висунула тоді хатня миша з нори голівку та й каже:
– Отож я, сестро, дивлячись кожен день на цю хижу звірюгу, й стала така дрібна і худа
Шпарка – Вузький довгий отвір; щілина. Справніша – товща.
- Що ти знаєш про мишей? Чому в казці одну мишу називали хатньою, а другу – польовою?
- Чого навчає нас ця казка?
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок. Рефлексія.
2. Нервово-психічне розвантаження – мультиплікаційна «гонитва» «Кошки-мышки» https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=Pi2h1SPmTdw
Урок позакласного читання
Тема: Матусенько рідна, це про тебе слова
Мета. Вдосконалювати навички свідомого виразного читання,
Мета:
- Освітня - розширення і поглиблення усвідомлення учнями значення матері в житті людини, ознайомлення з міжнародною та українською традицією вшанування жінки-матері; удосконалення навичок виразного, свідомого читання; формування вміння визначати суттєве, головну думку твору; переказувати за визначеною послідовністю закріплення навичок відповідати повними реченнями, робити висновки; виразно читати вірші, малювати до них словесні картини;
- Корекційно-розвивальна - розвиток та коригування зв’язного мовлення; аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; коригування просодичної сторони мовлення: темпу, сили голосу;
- Виховна - виховання поваги і любові до найріднішої людини; турботливого ставлення до рідних.
Хід уроку
І. Загально-корекційний етап
1. Організація класу.
2. Нервово-психічна підготовка – вправа на увагу (деякий час сприймати слова у лівому стовпчику, потім закрити і сказати, яких слів не стало)
3. Актуалізація опорних знань.
Так, це все можна сказати про маму
Дитина плаче, а матері боляче.
Мати однією рукою б’є, а другою гладить.
Матері ні купити, ні заслужити.
У дитини заболить пальчик, а в матері серце.
Нема в світі правди – тільки рідна мати.
Там земля мила, де мати народила.
Найдорожча пісня – з якою мати колисала.
На сонці тепло, біля матері (добре).
Там земля мила, де мати (народила).
Пташка радіє весні, а дитя (матері).
Діти плачуть, а в матері серце (болить).
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми.
2. Сприйняття та засвоєння матеріалу.
Молоду американку Анну Джервіс спіткало страшне лихо – передчасно пішла з життя її мати. І донька, скуштувавши сирітської долі, вимріяла думку, аби мали люди на рік один день, коли б усі вшановували і матір-неньку, і матір-землю, і Матір Божу.
І полетіли від сироти листи сенаторам. Нарешті Конгрес США ухвалив рішення про проведення в країні нового державного свята – Дня Матері.
Символом пам’яті в цей день квітка на грудях дітей: рожева означала шану живій матері, біла – померлій. В Україні офіційно День Матері відзначають з 2000 року.
У 2020 році День Матері 10 травня.
- Читання вголос і мовчки
- Бесіда за змістом прочитаного
Весна і мама
Якось я спитала у Весни:
– Ти чому приходиш, поясни?
І весна сказала прямо:
– Поспішаю я на свято Мами!
Поспішають квіти проростати,
Поспішають журавлі вертати,
Поспішає сонечко теплішать,
Поспішають діти розумнішать.
В Африці далекій, пам’ятаю,
Говорив мені Премудрий Слон,
Що якби на світі мам не стало,
То й весни на світі не було!
Ще сказав: – Ви помічали, може, –
Кожна мама із весною схожа.
І відкрив мені він таємницю,
Що весна із Мамою сестриці…
Ірина Жиленко
- Читання вголос і мовчки
Грім ударив сосну, розколов її, поранив вітра. Як почав поранений вітер завивати з болю, то Дмитрик не витримав. Одірвав білий рукав своєї сорочки, одну рану вітрові перев'язав. Відірвав другий — і другу рану перев'язав.
А на другий день у Дмитрика виросли голубі крила. Ніхто їх не бачив. Сам Дмитрик теж не знав, що в нього є крила, бо навіть коли лягав спати, вони йому зовсім не заважали.
...Одного разу захворіла мати. Дмитрик побіг по лікаря, потім в аптеку, відтак наносив дров до хати, води — і все це робив так швидко, що мама сказала:
— Ти, Дмитрику, як на крилах літаєш. Перепочинь трохи, бо з ніг упадеш.
Та Дмитрик зовсім не втомився. Він міг зробити ще тисячу робіт, щоб тільки видужала мама.
— Синку,— шепотіла мама,— вже березень, а весна забарилась. Як прийде вона, принесеш мені пролісків.
Дмитрик не міг дочекатися весни. І раптом пригадав, що за Кам'яною горою вже мусять бути проліски, бо весна приходить туди найшвидше. І побіг по найперші квіти.
У хаті в маминих руках проліски заспівали тоненькими голосочками. І мама засміялася. Хвороба мусила покинути хату, бо хвороби радісних людей не тримаються.
Крила ростуть не просто. Не раз треба й останню сорочку віддати, щоб стати таким, як Дмитрик.
- Бесіда за змістом
- Переказ за запитаннями, визначеною послідовністю (спочатку…, потім…, після цього…, наприкінці…)
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок уроку. Рефлексія.
Технологія «Мікрофон»:
Продовж речення «Мама для мене – це …»
Тема: Інтонаційне забарвлення речення, читання в особах. «Скажи людині «Доброго дня!» В.Сухомлинського. Бесіда за змістом прочитаного, добір власної назви. «Петрик» М.Клеца.
Мета:
- Освітня – ознайомлення із творами «Скажи людині «Доброго дня!» В.Сухомлинського та «Петрик» М. Клеца; удосконалення навичок правильного виразного читання, читання в особах, збагачення мовлення учнів новими словами; подальше формування вміння орієнтуватися в тексті, добирати власну назву, давати характеристику головним дійовим особам, аналізувати та оцінювати їх поведінку і вчинки, висловлювати власні думки; переказувати за планом та визначеною послідовністю;.
- Корекційно-розвивальна – розвиток пам’яті, уваги, навичок міркування; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; стимулювання пошукової діяльності учнів; формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; розвиток граматично правильного та логічно послідовного зв’язного мовлення; стимулювання мовленнєвої активності;
- Виховна - виховання доброти і чуйності, виклик бажання наслідувати добрі справи однолітків.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Задзеркалля» (постав люстерко на лінію і прочитай вислів)
Змінити твердий звук на м'який, щоб утворилось нове слово.
Лук (люк), лап (ляп), жало (жаль), мий (мій), кит (кіт), витер (вітер).
Використовуючи арифметичні дії, розшифруйте запис:
ОПРО-Р+ВАД-АД+ІД+АНЯ-Я+НЯ=?
(Формування предметної компетентності)
син йде плес
тиша глузує гребля
батько здоров’я вудлище
стежкою шмигнула поплавок
яскравіше верховіттям скрадається
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми
2. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
Скажи людині: "Доброго дня!"
Лісовою стежкою йшли батько і маленький син. Довкола тиша.
Аж тут син побачив, що назустріч їм іде бабуся.
- Тату, куди бабуся йде? - питає син.
- Зустрічати або проводжати, - каже батько й усміхається. - Ось як ми зустрінемося з бабусею, ти й скажеш: "Доброго дня, бабусю!"
- Навіщо ж казати ці слова? - дивується син. - Ми ж зовсім її не знаємо.
-А ось зустрінемось, скажемо бабусі ці слова, тоді й побачиш, навіщо.
Ось і бабуся.
- Доброго дня, бабусю! - каже син.
- Доброго дня, - каже батько.
- Доброго вам здоров'я, - відповідає бабуся І усміхається.
І хлопчик побачив: усе довкола змінилось. Сонце засяяло яскравіше. Верховіттям дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло, затремтіло. У кущах заспівали пташки - раніше їх і не чути було.
На душі в хлопчика стало легко.
- Чому це воно так? - питається син.
- Тому що ми побажали людині доброго дня.
1.Розмова з бабусею.
2. Подив.
3. «Хмароловля» Петрика.
4. Невдалі спроби.
5. Дозвіл сторожа.
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок.
2. Нервово-психічне розвантаження – весела гімнастика для очей
Тема: Відшукування у тексті образних слів і висловів, які характеризують картини природи. «Канікули» С.Шаповалова. Читання вголос тихо, мовчки. Опрацювання оповідання В.Сенцовського «Бабусин онук». Структурний аналіз тексту, поділ на частини, добір заголовків, переказ.
Мета:
- Освітня – ознайомлення із творами «Канікули» С.Шаповалова, «Бабусин онук»В.Сенцовського; удосконалення навичок правильного виразного читання, читання голосно, тихо, мовчки; збагачення мовлення учнів новими словами; подальше формування вміння орієнтуватися в тексті, відшукувати у тексті образні слова і вислови, які характеризують картини природи, добирати власну назву, давати характеристику головним дійовим особам, аналізувати та оцінювати їх поведінку і вчинки, висловлювати власні думки; переказувати за планом;.
- Корекційно-розвивальна – розвиток пам’яті, уваги, навичок міркування; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; стимулювання пошукової діяльності учнів; формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; розвиток граматично правильного та логічно послідовного зв’язного мовлення; стимулювання мовленнєвої активності;
- Виховна - виховання доброти і чуйності, виклик бажання наслідувати добрі справи однолітків.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Задзеркалля» (постав люстерко на лінію і прочитай загадку, відгадай)
3. Актуалізація опорних знань
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми
2. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
КАНІКУЛИ
Вітерець горта листочки
і чита за мене книжку.
Ну, а я біжу садочком,
ну, а я лечу обніжком.
Навкруги барвисті квіти,
навкруги усе зелене.
Це прийшло до мене літо,
це канікули у мене.
Станіслав Шаповалов
- З якою інтонацією треба читати вірш – весело, безтурботно чи серйозно і вдумливо? Чому?
- Знайди в тексті і зачитай, як улітку відпочиває герой вірша.
- Зачитай, як природа змінюється влітку.
- Де ти мрієш відпочивати на канікулах? Що цікавого хочеш побачти. почути?
БАБУСИН ОНУЧОК
Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір'я баби Стехи?
Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять.
— Бабуню, — крутнувся біля неї Андрійко, — послала мати, щоб я обірвав вишні. Ви, мабуть, самі нездужаєте?
— Еге ж, нездужаю-таки, — старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.
Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину. Хлопчик чіпляє її через плече й біжить у садок.
Коли бабуся підійшла до розлогої вишні, Андрійко вже хвацько осідлав найвищу гілку.
Сидить Андрійко вгорі, обриває стиглі ягоди й думає про бабу Стеху. Хороша вона. Завжди пригощає яблуками та вишнями, не свариться, коли якийсь бешкетник залізе до неї в садок.
Живе вона самотньо, от і роздає гостинці сусідським дітлахам. Андрійко глянув униз. Бабуся зіперлася на палицю, така маленька і суха, як маківка.
— Бабуню, а де ваші внуки?
— Далеко, — хитає головою. — Онучок один. Мабуть, виріс уже...
— А чому він не їде до вас?
Змовкла. Ще нижче схилилася на палицю.
Хлопчик хвацько зістрибує на землю. Увесь обмурзаний вишнями. Пузата торбина відтягує йому руку.
— Прийду до вас і яблука трусити, — каже Андрійко.
На ґанку хлопчик висипає соковиті вишні у велику миску.
— Бери, Андрійку. Мені вистачить.
Хлопчик дивиться на стареньку, на сиве її волосся, й раптом каже:
— Бабусю, візьміть мене внуком...
Володимир Сенцовський
Ступає соковиті
щедрому гойднувся
волосся подвір’я
стривожилася обмурзаний
бешкетник клопочеться
сусідського свариться
Ослінчик – переносна кімнатна лава
Сіни – нежила частина селянських хат
Пелена – нижній край одягу (плаття)
Рундук – те саме, що ґанок.
Хвацький – завзятий, запальний.
– Назвіть головних героїв оповідання.
– Знайдіть у тексті опис бабусі. Чому автор порівнює її з маківкою?
– Як ви гадаєте, чому Андрійко запропонував бабусі вважати його внуком?
– Розкажіть про Андрійка. Чи можна назвати його добрим? Доведіть свою думку словами з тексту.
- Зачитай усі слова, якими хлопчик звертається до бабусі.
1. Поява Андрійка.
2. Хлопчик пропонує допомогу.
3. Роздуми про бабусю Стеху.
4. Розмова про онука бабусі Стехи.
5. Андрійко нарвав вишень.
6. Несподівана пропозиція хлопця.
ІІI. Заключна частина.
1. Підсумок уроку.
2. Нервово-психічне розвантаження - Мультик Зустрічайте бабусю
https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=eFIoKp-mCGA
Тема: Усвідомлення переносного значення висловів. Герої оповідань, їхні характери, вчинки. Працелюбність як людська чеснота. Оповідання «Равлик» В.Чухліба, «Сидить Юрко на санчатах» В.Сухомлинського. Навичка читання вголос. Народна казка «Росинка»
Мета:
- Освітня – ознайомлення оповіданнями «Равлик» В.Чухліба, «Сидить Юрко на санчатах» В.Сухомлинського; удосконалення навичок правильного виразного читання, читання голосно, тихо, мовчки; збагачення мовлення учнів новими словами; подальше формування вміння усвідомлювати переносне значення висловів, давати характеристику головним дійовим особам, аналізувати та оцінювати їх поведінку і вчинки, висловлювати власні думки; переказувати за планом;.
- Корекційно-розвивальна – розвиток пам’яті, уваги, навичок міркування; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; стимулювання пошукової діяльності учнів; формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; розвиток граматично правильного та логічно послідовного зв’язного мовлення; стимулювання мовленнєвої активності;
- Виховна - виховання працелюбності, віри у власні сили, наполегливості.
2. Актуалізація опорних знань.
йти йде дощ
Юрко швидко поповз
хлопці здолать звідкіля
стрімкий ковзанка вигулькнув
перехоплювало спинились заворушився
Господар по стежці повзе
На собі хатинку везе.
Друзі кличуть його Павлик
Звісно, це рогатий … (равлик)
В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку нас везуть. (санчата)
За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках,
Ідуть діти в саночках. (ковзанка)
Йде з села до села,
А з місця й кроку не зробить.(стежка)
Він скрізь: у полі і в саду,
А в дім не попаде,
І я тоді лиш з дому йду,
Коли вже він не йде. (дощ)
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми.
2. Сприймання та засвоєння матеріалу.
СИДИТЬ ЮРКО НА САНЧАТАХ...
Був добрячий мороз. Лежав сніг. Юрко, Микола й Петро вибралися на високу гору. З вершини її в долину пролягала ковзанка.
Хлопці сіли на санчата й поїхали вниз. Вони летіли так швидко, що аж у вухах співало. Як було радісно летіти з високої гори! Перехоплювало дух от стрімкого руху.
З’їхали. Спинились аж серед ставка, вкритого снігом.
Хлопці встали й оглянулись.
— Ой, висока ж гора! — сказали вони. — Треба ж на неї санчата тягти.
Микола й Петро потягли санки на гору. Йти було нелегко, але хлопці знали, що після важкого шляху буде легкий і стрімкий політ униз.
А Юрко ступив кілька кроків і спинився.
"Як важко на гору йти! — подумав він. — Посиджу тут, у долині".
Сів Юрко на санчата й сидить.
Ось Петро й Микола вже на вершині. Ось вони летять на санчатах... А Юрко сидить.
Ще раз Петро й Микола зійшли на гору, ще раз стрімко злетіли вниз, а Юрко сидить. Мерзне, а сидить.
Хочеться Юркові з’їхати вниз, ой, як хочеться... та не хочеться на гору санчата тягти.
До вечора так і просидів. А Петро й Микола раз за разом літали з гори на долину.
- Знайди в тексті і зачитай, про що думав Юрко.
- Прочитай виділені слова. Поясни, як ти їх розумієш.
- Розкажи, як Петро і Микола каталися з гори?
- Чому не катався Юрко? Чи виросте він працьовитим, якщо навіть санчата не хоче вгору тягти?
- З ким би тобі хотілося дружити – з Петром і Миколкою чи з Юрком? Чому?
1. Ковзанка
2. Захопливий спуск.
3. Підйом на гору.
4. Роздуми Юрка.
5. Веселі розваги Миколки і Петра.
6. Сумні лінощі Юрка.
РАВЛИК
— О, тату, равлик! — вигукнула Тетянка. — Та який великий!
Равлик заворушився і поповз через стежину.
— Тепер зрозуміло, куди він прямує! — сказав тато. — Недавно ж дощ пройшов. Та захопив тільки ту частину гаю, що через стежку навпроти. А равлик, мабуть, захотів пити.
— Це ж поки він туди добереться!
І Тетянка взяла равлика та перенесла через стежину. Він завмер на якусь хвилину, а потім розвернувся і поповз назад. І якраз туди приповз, звідкіля взяла його Тетянка.
— Бач, упертюх який! Не любить, щоб допомагали, — насупила брови Тетянка.
— Може, і важко йому, але ж кожному хочеться самому здолать свою дорогу, — мовив тато.
І вони пішли своєю стежиною, а равлик — своєю.
- Про яку подію із життя Тетянки розповів автор? Що тебе зацікавило у творі?
- Як ти розумієш зміст виділених слів?
- За допомогою інтонації передайте здивування, невдоволення Тетянки та розсудливість тата.
- Чи збігаються їхні погляди на те, що сталося? Поясни свою відповідь.
ІІІ. Заключна частина. Підсумок.
Тема: Контрольне аудіювання. «Велосипед для Катрусі» (за Дариною Мурмуєнко).
Мета:
- Освітня - перевірка вміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування; усвідомлення фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, головної думки висловлювань;
- Виховна – виховання впевненості, віри у власні сили, уважності;
- Корекційно-розвивальна – розвиток слухового сприйняття, пам’яті через відтворення сприйнятої інформації; логічних операцій мислення – аналізу, синтезу, узагальнення. порівняння, критичного мислення, розвиток навичок самоконтролю.
Велосипед для Катрусі
Тієї весни Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя було! У її старшого братика Дениcа давно вже був – великий, з рамою. Він часто возив на ньому Катруську, коли батьки казали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед.
А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, блискучого червоного велосипедика.
– Ой, ти ж чудо моє! – приказувала Катруся до свого залізного “коника”.
Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі:
– Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!
– Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов’язково. – зауважив тато. - Доню, ходімо вчитися.
Вони вийшли з квартири. Денис – за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо.
– Крути педалі, доню. Ну, сміливіше!– підтримував її тато.
Дівчинка почала швидко крутити педалі, так що тато ледве встигав бігти за велосипедом. Як тільки батько відпустив велосипед, Катруська cкрутила кермо і наїхала прямісінько на дерево. Добре, що хоч там росла густа трава. Єдиним постраждалим у цій “аварії” став новий велосипед.
– Доню, ти ціла? – заметушився тато.
– Все одно я буду на ньому кататися! – твердо сказала Катерина. – Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й літо мине, а я не навчуся їздити.
За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона набивала синці і здирала лікті та коліна, доки не навчилася їздити сама без підтримки.
З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. Їздила на ньому і до подружок, і до бабусі, і в магазин.
Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений. Він зламав випадково свій велосипед і розумів, що його вже не відремонтувати.
– Не переживай! На моєму їздитимеш – поділимося якось.
Денис аж очі витріщив на сестру від здивування. Але відразу йому стало соромно, що він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді. А тут вона так просто пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що його маленька сестра - найкращий друг.
Дарина МУРМУЄНКО
Контрольне аудіювання
______________________________
(Прізвище, ім’я)
а) казка;
б) оповідання;
в) вірш.
1 бал
а) Щоб брат покатав її на велосипеді;
б) Щоб батьки купили їй нову сукню;
в) Мати власний велосипед.
1 бал
а) тато;
б) мама;
в) брат.
1 бал
а) Вона в’їхала в дерево і поламала велосипед ;
б) Вона впала з велосипеда, порвала плаття, роздерла коліно;
в) Вона навчилася їздити.
1 бал
1 |
— Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому! |
а |
Тато |
2 |
— Крути педалі. Ну, сміливіше! |
б |
Катруся |
3 |
— Не переживай! На моєму їздитимеш |
в |
Денис |
5.
1 |
(буква) |
2 |
(буква) |
3 |
(буква) |
2 бали
а) Денис часто возив на своєму велосипеді Катруську, коли _______ _______.
б) Катруся їздила на ньому і до ________, і до _________, і в _________.
2 бали
а) хвалькуватість.
1. Катруся б) зневажливість,
2. Тато в) чуйність,
3. Денис г) наполегливість,
д) турботливість,
7. Записуємо відповідь:
1 |
(буква) |
2 |
(буква) |
3 |
(буква) |
2 бали
__________________________________________________________________
2 бали
Тема: «Покинуте кошеня» В.Сухомлинського. Складання розповіді з власного досвіду про догляд за домашніми тваринами. Інтонаційне забарвлення речення, читання в особах. «Діти і гніздечко» Б.Грінченка. Переказ за складеним планом
Мета:
- Освітня – ознайомлення із творами «Покинуте кошеня» В.Сухомлинського та «Діти і гніздечко» Б.Грінченка; удосконалення навичок правильного виразного читання, читання в особах, збагачення мовлення учнів новими словами; подальше формування вміння орієнтуватися в тексті, добирати власну назву, давати характеристику головним дійовим особам, аналізувати та оцінювати їх поведінку і вчинки; переказувати за планом та визначеною послідовністю; складати розповідь з власного досвіду про догляд за домашніми тваринами;
- Корекційно-розвивальна – розвиток пам’яті, уваги, навичок міркування; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; стимулювання пошукової діяльності учнів; формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; розвиток граматично правильного та логічно послідовного зв’язного мовлення; стимулювання мовленнєвої активності, монологічного мовлення;
- Виховна - виховання доброти і чуйності, любові до тварин, дбайливого ставлення до природи.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Задзеркалля» (постав люстерко на лінію і прочитай вислів)
3. Актуалізація опорних знань.
Поєднай слова, які римуються:
ріс гілка роса
молодець коса ніс
білка олівець краса
зірка ліс горобець
хтось ньому чує
його страшно жаліє
маленька тремтить таткові
Наталочка пташенята гніздечко
радісіньке замуркотіло притулилося
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми
2. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
Покинуте кошеня
Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.
Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
- Чому кошенятко опинилосяя на дорозі? Чому воно нявчало? Як ставилися перехожі до кошеняти?
- Хто його врятував? 3 чого видно, що в Наталочки добре серце?
- Які речення слід прочитати з почуттям вдячності й радості?
ДІТИ i ГНІЗДЕЧКО
Діти знайшли в саду гніздечко. У ньому сиділи молоді пташенята. Вони ще не вміли літати. Діти забрали пташок, принесли додому й показали таткові.
Татко спитав:
- Чи добре було б вашій мамі, коли б хто украв вас із хати?
Діти відказали:
- Ні, мама плакала б.
Татко знову спитав:
- А вам, чи добре було б тоді?
Діти сказали:
- Ні, і ми плакали б і хотіли б додому.
Тоді татко сказав:
- Таке саме горе буде матері-пташці й цим діткам.
Діти пожаліли пташок, однесли в сад і посадили у гніздо.
Борис Грінченко
– Що сказав дітям тато, коли побачив принесених додому пташенят?
– Що зробили діти?
– Розкажіть про дітей. Чи можна назвати їх добрими? Доведіть свою думку.
- Поміркуйте разом! Як можна продовжити це оповідання?
- За допомогою інтонації передайте здивування дітей та розсудливість тата.
1. Цікава знахідка.
2. Діти демонструють пташенят татові.
3. Розмова з татом.
4. Розумне рішення дітей.
ІІI. Заключна частина.
1. Підсумок уроку.
2. Нервово-психічне розвантаження - Мультик «Чортеня з пухнастим хвостиком»
https://www.youtube.com/watch?v=cXSJHRmqV2I
Мета.- Освітня – подальше формування вміння орієнтуватись у структурі тексту, визначати головну думку; розвивати уміння складати передбачення, розрізняти та синтезувати інформацію тексту, знаходити зв’язки між фактами; вчити висловлювати свою думку з даної проблеми;
- Виховна – виховання почуття товариськості;
- Корекційно-розвивальна – розвиток пам’яті, уваги, навичок міркування; формування мислительних операцій; стимулювання пошукової діяльності учнів; формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; розвиток граматично правильного та логічно послідовного зв’язного мовлення; стимулювання мовленнєвої активності.
Хід уроку
І. Загально-корекційний етап
1. Організація класу.
2. Актуалізація опорних знань. Вдосконалення читацьких навичок.
Вітерець у лісі – ш-ш-ш
Пролетів жук – ж-ж-ж
Заспівав комарик – з-з-з
Пролетів птах – шух-шух-шух
Почули горобчика – цінь-цвірінь
Синичку – ци-ци-пі
Зозулю – ку-ку.
Людина без друзів, як дерево без коріння. Дружба — як скло: розіб'єш – не склеїш.
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми
2. Сприймання та засвоєння матеріалу
- Підготовка до читання. Читання пірамідок слів «буксиром» за дорослим
це дам
кінь подив
Петрик Віталик
таємниця намалював
вогнегривий розголошуєш
- Технологія «Передбачення». Робота над заголовком
— Чому кінь міг утекти, на вашу думку? - Хіба насправді може бути кінь вогнегривий? Що може горіти? В якому значенні вжито цей вислів?
Кінь утік…
Це було в четвертому класі. Всі схилились над зошитами. Учитель дав задачі для самостійного розв’язування, і діти уважно працювали. Віталик сидів на останній парті. Він уже закінчував розв’язувати задачу, як раптом на парту впала записка.«Це знову, мабуть, від Петрика, — подумав Віталик. — Знову просить ковзани. Що ж я йому весь час даватиму свої ковзани?»
— Іване Петровичу, — сказав Віталик, — мені хтось записку кинув… Хіба ж можна на уроці записки писати?
— Записки на уроці писати не можна, — сказав Іван Петрович. — Але якщо вже тобі хтось написав, то розповідати про неї вчителеві — недобре, Віталику. Записка — це ж таємниця, яка мусить бути відома тільки тобі і твоєму товаришеві. А ти розголошуєш цю таємницю. Візьми записку, заховай, на перерві прочитаєш…
Віталик почервонів. Тепер він зрозумів, що вчинив негарно.
У класі запанувала тиша. Дехто з хлопців час від часу підводив голову, дивився на Віталика, і в тих поглядах хлопчик бачив подив і обурення.
Віталик розгорнув записку і прочитав: «Віталику, — писав Петрик, — я намалював вогнегривого коня. Якщо хочеш, дам тобі».На перерві Віталик підійшов до Петрика.
— Давай коня, — сказав Віталик.
— Утік кінь… — тихо відповів Петрик. (В. Сухомлинський)
- Читання вголос тихо, мовчки
- Усне тестування за змістом тексту «Чи був ти уважним» ( Перевірте себе)
1). В якому класі навчались діти?
а) в першому;
б) в другому;
в) в четвертому.
2). Вітя отримав на уроці:
а) двійку;
б) записку;
в) зауваження.
3). Якого коня намалював Петрик?
а) червоного;
б) крилатого;
в) вогнегривого.
4). Після уроку Петрик сказав, що:
а) кінь утік;
б) кінь зник;
в) вибач мені.
. Самоперевірка Відповіді: 1) в; 2) б; 3) в; 4) а.
- Технологія «Займи позицію»
- Чи є Вітя жадібним, нечемним хлопчиком?Доведи словами з тексту.
- Як поставилися однокласники до вчинка Віті? Зачитай. – Чи ти розділяєш їхню думку?
- Гра «Я почну, а ти – закінчуй…»
МАЛЕНЬКА МУРАХА
Якось Петрусь із Мишком гуляли в садку й натрапили на мурашник. Височенький такий, аж не віриться, що його збудували дрібненькі комашки.
- Ого, який великий, - сказав Петрусь.
- Та де там великий, - заперечив Мишко. Він завжди заперечував щось Петрусеві, аби показати, що більше знає.
А дужі які, подивись. Травинку тягне в п’ять разів більшу за себе.
- Скільки там тої травинки, - не здавався Мишко. - Сама за вітром летить.
- А ця! Подивися, білу подушечку тягне, - дивувався Петрусь.
- Теж мені подушечка, завбільшки з пшеничну зернину. Та менших комах, ніж оці, й не буває.
- І бачить, куди треба тягти.
- Та в них і очей немає! - не вгавав Мишко.
Саме тут якась із мурах залізла Мишкові під холошу і так куснула, що він аж підскочив.
- Ого, як гризнула! - скрикнув Мишко.
- Та де там, - усміхнувся Петрусь. - Мурахи такі маленькі, що в них і зубів немає (В. Шкляр).
- Підготовка до читання. Читання пірамідок слів «буксиром» за дорослим
мурашник |
натрапили |
завбільшки |
височенький |
заперечував |
пшенична |
дрібненькі |
не здавався |
підскочив |
подушечка |
дивувався |
гризнула |
- Читання вголос тихо, мовчки
- Бесіда за змістом прочитаного
- Чим здивували Петрика мурахи? У чому помилявся Мишко стосовно цих комах?
- Цікаві факти про мурах
· Мурахи здатні піднімати вагу в двадцять разів більше їхньої власної.
· Мурашки здатні пояснювати одне одному шлях до їжі, вміють лічити і виконувати найпростіші арифметичні дії.
· Чорні та лісові мурашки не мають жала, але вони можуть пускати струмінь мурашиної кислоти. Деякі птахи використовують мурах для позбавлення від паразитів.
- Прочитай оповідання за ролями.
- Складання «асоціативного куща» про мураху
Мураха (яка?) ... (сильна, швидка, вусата, працьовита, шестинога, турботлива).
- Гра «Збери прислів'я»
Мурашка слабка, |
|
та велика справою. |
У мурашки голова з просяне зернятко, |
|
але камінь рушить. |
Мала мурашка тілом, |
|
а розуму — комірка. |
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Бесіда 2. Рефлексія. 3. Домашнє завдання
Читати, переказувати за визначеною послідовністю (спочатку…, потім…, після цього…, наприкінці..).
Тема: Висловлення власного ставлення до описуваних подій, до вчинків дійових осіб. «Антон і Харитон» Л.Воронкової. Читання в особах. Переказ тексту за визначеною послідовністю. «Чий апельсин більший?» В.Красьової.
Мета:
- Освітня – ознайомлення з оповіданнями «Антон і Харитон» Л. Воронкової, «Чий апельсин більший?» В.Красьової; удосконалення навичок правильного виразного читання, читання голосно, тихо, мовчки, в особах; збагачення мовлення учнів новими словами; подальше формування вміння давати характеристику головним дійовим особам, аналізувати та оцінювати їх поведінку і вчинки, висловлювати власні думки; вдосконалення навичок переказувати за визначеною послідовністю;
- Корекційно-розвивальна – розвиток пам’яті, уваги, навичок міркування; формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення; стимулювання пошукової діяльності учнів; формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного; розвиток граматично правильного та логічно послідовного зв’язного мовлення; стимулювання мовленнєвої активності;
- Виховна - виховання товариськості, подільчивості, щедрості, турботливості.
Хід уроку
І.Загально-корекційний етап.
1. Організація до роботи
2. Актуалізація опорних знань
Другий-гий + жба = ... (дружба)
Віра-а + ність = ... (вірність)
Понеділок-неділок + вата - та + га = ... (повага)
Туризм-изм + бочка-чка + та = ... (турбота)
Читання декілька разів у різному темпі та з різною силою голосу вірша А. Костецького.
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми.
2. Сприймання та засвоєння матеріалу
· - Читання тексту для дорослого, друга по реченню.
- Бесіда за змістом прочитаного
— Що очікував почути від бабусі Валерчик?— Чому бабуся вирішила сказати, що апельсин Михайлика більший? — Чи правду сказала бабуся?
— Чому вона вирішила дати Валерчикові саме таку відповідь?
- Доберіть свій варіант заголовка до тексту.
- Метод «Прес»
— Відшукайте в тексті рядки, що відповідають цьому малюнку.
- Перекажи за визначеною послідовністю (спочатку…, потім…, після цього…, наприкінці…)
Жили на світі Антон і Харитон.
- Давай з тобою дружити, – сказав Харитон. – Усе ділитимемо навпіл – і горе, і радість.
- Згода, - сказав Антон, - коли поруч друг, жити легше і веселіше.
Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде – ні деревця, ні кущика.
- Дай мені свого бриля, - сказав Харитон, - а то мені дуже голову припікає. Сонце почало і йому пекти в голову, але Антон подумав: «Нічого, потерплю. Зате Харитонові добре!»
Раптом набігла величезна хмара, линув дощ.
- Давай мені скоріше свого плаща, - закричав Харитон, - хіба не бачиш, що твій друг мокне?
Антон віддав йому плаща. Дощик поливав Антона. Але він думав: « Ну, що ж, заради дружби і помокнути можна». Закінчився дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Антонові його плащ і бриль.
- Візьми, - каже він, - а то мені нести важко.
Антон узяв мокрий плащ і мокрий капелюх. І замислився. Тим часом друзі дійшли до перехрестя.
- Тобі куди? – запитав Антон.
- Мені ліворуч, - відповів Харитон.
- Ну, а мені праворуч, - сказав Антон.
- Так ми ж хотіли разом іти! – Закричав Харитон. – Ми ж друзі з тобою!
Але Антон ішов усе далі й далі. Жодного разу не озирнувся.
- Читання тексту вголос, мовчки
- Дайте відповідь на запитання.
1. Де жили Антон і Харитон?
2. Що одного разу запропонував Антонові Харитон? Чи погодився Антон?
3. Чому Антон віддав Харитону свого великого солом’яного бриля?
4. Чому Антон віддав Харитоновісвій плащ?
5. Що сказав Харитон, коли повернув Антону його речі?
6. Чому Антон замислився?
7. Чому на перехресті Антон і Харитон не пішли разом?
8. А ви зустрічали у своєму житті людей, які схожі на Харитона? Чи хотіли б ви з ними дружити?
- Доповніть речення.
1. В одному селі жили …
2. Давай з тобою дружити. Будемо …
3. Антон відповів: …
4. Сонце палить …
5. Сонце почало і йому …
6. Харитон повернув Антону його плащ …
7. Антон узяв мокрий плащ …
8. Ми ж хотілийти разом …
- Гра «Правда чи ні?» (треба дати відповідь так або ні)
1. В одному місті жили два чоловіки – Антон і Харитон.
2. Одного разу Харитон сказав Антону: «Давай з тобою спілкуватися».
3. Антон відповів: «Я згоден. Коли поруч друг, жити легше й веселіше».
4. Спочатку Харитон взяв у Антона сорочку і штани.
5. Сонце почало пекти в голову Антону. Він подумав, що не зможе цього терпіти.
6. Раптом на небі з’явилася величезна хмара, пішов сніг.
7. Антон віддав Харитону свій плащ.
8. Антон думав, що заради дружби і промокнути можна.
9. Харитон повернув Антону його речі.
10. На перехресті Антон пішов праворуч, а Харитон – ліворуч.
11. Антон хотів і потім дружити з Харитоном
- Читання тексту в особах
- Визнач слова, які описують Антона.
Добрий, щирий, щедрий, ввічливий, впертий, доброзичливий, привітний.
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
1. Бесіда. Рефлексія
— Що читали на уроці? — Про що розповідається у тексті «Чий апельсин більший»?
- Яким би ти хотів бути – як Антон чи як Харитон? — Що цінного дізналися для себе?
2. Домашнє завдання – переказувати текст «Антон і Харитон» за визначеною послідовністю.
Тема: Порівняння прочитаного з власним досвідом, пригадування схожих випадків. «Запізнилася» за М. Стеценком, «Сідайте, будь ласка» В.Струтинського.
Мета.
- освітня - подальше формування вміння порівнювати прочитане з власним досвідом, пригадувати схожі випадки; пояснення необхідності культурного, шанобливого ставлення до старших людей та своїх товаришів, розкриття переваг доброти, щирості над хитрістю та жадібністю; удосконалення навичок виразного, свідомого читання; збагачення словникового запасу школярів новими словами та образними висловами; закріплення вміння відтворювати прочитане за визначеною послідовністю та опорою на слова тексту; закріплення навичок відповідати повними реченнями, робити висновки;
- корекційно-розвивальна - розвиток та коригування зв’язного мовлення; аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; коригування просодичної сторони мовлення: темпу, сили голосу;
- виховна - виховання доброзичливості у ставленні до людей, товариськості у спілкуванні з однолітками, турботливого ставлення до молодших, людей похилого віку.
Хід уроку
І. Організація до роботи.
2. Актуалізація опорних знань
Добре |
Погано |
доброзичливість |
підлість |
щедрість |
жадібність |
чесність |
брехливість |
доброта |
злість |
привітність |
грубість |
вихованість |
нечемність |
милосердя |
безсердечність |
ІІ. Основна частина
1. Повідомлення теми
2. Сприймання та засвоєння матеріалу.
Запізнилася
До школи поспішали дві дівчинки: Надійка й Катруся.
Тільки-но дівчатка підбігли до переходу, а назустріч їм — дідусь. Він обмацував поперед себе дорогу довгим сучкуватим ціпком.
— Він же зовсім нічого не бачить, — сказала Надійка подружці.— Давай допоможемо йому.
— Та ти що! Ми ж запізнимося на урок, — відповіла Катруся й побігла вперед.
А Надійка постояла мить і рішуче підійшла до дідуся:
— Дозвольте, я переведу вас на той бік вулиці.
— От спасибі тобі, — сказав дідусь і слухняно повернув за Надійкою. Ступивши на тротуар, він зупинився.
— Дякую, дівчинко. Рости здорова й щаслива, — сказав дідусь і побрів далі, мацаючи ціпком дорогу.
Надійка помчала до школи. Тим часом почався урок. І вчителька робила перекличку.
— А де Надійка? — запитала вона і глянула на Катрусю.
Дівчинка встала, знизала плечима.
— Вона переводить через дорогу якогось чужого дідуся.
Катруся хотіла ще щось додати, але цієї миті відчинилися двері й до класу вбігла захекана Надійка. Вона привіталася і винувато заклякла біля порога.
— Вибачте, Маріє Іванівно. Я запізнилася, бо...
— Знаю. Сідай за парту. Твій вчинок — добрий і милосердний. Спасибі тобі за нього від усього класу. (М. Стеценко).
- Відповіді на запитання.
1. Куди поспішали дівчатка?
2. Хто кинувся на допомогу дідусеві?
3. Як дівчинка звернулася до дідуся?
4. Що відповів дідусь?
5. Що побажав Надійці дідусь на прощання?
6. Як оцінила вчителька вчинок школярки?
7. Якою була Надійка? (Доброю, чуйною, уважною, привітною, милосердною).
- Переказати за визначеною послідовністю (спочатку…, потім…, після цього…, наприкінці…)
Ситуація 1. По вулиці йшла жінка. За нею — два хлопчики. У перехожої впала на тротуар рукавичка. Один із хлопчиків гукнув тітоньку та сказав, що вона загубила рукавичку. А другий підбіг, підняв її та віддав жінці.
1. Хто з хлопчиків вчинив правильно?
2. Чому ви так думаєте?
Ситуація 2. Мама дала Дмитрику цукерки, щоб він почастував своїх товаришів. Коли Дмитрик вийшов у двір, то побачив, що серед друзів був і його кривдник — Сергійко, який часто грубо його штовхав, обзивав. Дмитрик замислився, як йому вчинити – чи пригощати Сергійка, чи ні?
1. Як би ви вчинили на місці Дмитрика?
2. Чи траплялося з вами щось подібне?
3. Як ви себе поводили?
Дорослий кидає дитині м’яч і при цьому запитує: «Поступитися у тролейбусі місцем?» Дитина ловить його і якщо це ввічливо, то промовляє: «Ввічливо». Якщо це неввічливо, то м’яч не треба ловити і сказати: «Неввічливо». Орієнтовні запитання:
1. Штовхнути, не вибачаючись?
2. Допомогти підняти річ?
3. Узяти квитки в автобусі?
4. Не поступитися місцем у транспорті?
5. Не привітатися?
6. Ударити товариша без причини?
7. Допомогти підготувати домашнє завдання?
8. Провідати хворого однокласника?
Не сваритися ДРУЖБА Підтримувати у важкухвилину
Ділитися іграшками Допомагати одне одному
Провідувати товариша Гратися разом
Не ображати
1. По коридору йде вчителька, в руках у неї книжки, зошити, портфель. Назустріч їй учень: «Добрий день!» — і пішов далі. Що повинен був зробити хлопчик? (Допомогти вчительці донести речі).
2. Вулицею йде старенька бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав у бабусі з рук і яблука розсипалися. Назустріч їй біг хлопчик. Він зупинився, подивився і побіг далі.
Що повинен був зробити хлопчик? (Допомогти зібрати яблука і донести кошик додому).
СІДАЙТЕ, БУДЬ ЛАСКА
«Гур-гур-гур!» — весело гуркотів автобус.
Сергійко сидів у м'якому кріслі і пильно розглядав малюнки в новенькій «Азбуці».
«До школи! До школи!» — виспівував мотор.
Аж ось і зупинка. Двері розчинилися, й до салону зайшла тітонька.
— Сідайте, будь ласка,— враз підхопився Сергійко.
— Велике тобі спасибі,— сказала тітонька й опустилася на звільнене місце.
На сусідній вулиці автобус знов зупинився. Зайшла старенька бабуся. В одній руці — білий вузлик, у другій — палиця.
— Сідайте, бабуню,— підвелася тітонька.
— Дякую,— сказала бабуся й, полегшено зітхнувши, сіла.
А Сергійкові стало так приємно, ніби це він поступився бабусі місцем.
Тим часом автобус поїхав далі. Сергійко мав уже виходити, як до салону,міцно тримаючись за мамину руку, увійшла маленька дівчинка.
— Ходи сюди та сідай, моє ластів'ятко,— сказала бабуся.
А дівчинка ще й говорити не вміє. Блимає* оченятами й мовчки усміхається.
— Спасибі вам, бабусю! — сказала за дівчинку її мама.
Сергійкові здалося, що це і йому подякували.
Вийшов він з автобуса. Помахав усім пасажирам рукою. А автобус: «Гур-гур-гур! На все тобі краще!»
- Читання вголос, мовчки
- Словникова робота (поєднати слово та його значення)
* салон сильно вдихнути і видихнути
* пильно моргає, дивиться, поглядає
* зітхнути внутрішнє приміщення автобуса
* блимає дуже уважно
- Метод «Прес»: полічи, скільки пасажирів зайшло до автобусу; які чарівні слова казали пасажири одне одному; що можна сказати про поведінку Сергійка; як ти поводишся у громадському транспорті.
- Переказ за визначеною послідовністю (спочатку…, потім…, після цього…, наприкінці…)
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок уроку. Вправа «Інтерв’ю».
— Я зараз буду журналісткою і ставитиму вам питання щодо теми сьогоднішнього уроку, а ви будете давати відповіді.
1. То як треба ставитись до інших людей?
2. Чи є у тебе справжній друг?
3. Яких правил дружби ти дотримуєшся?
Тема: Жанрові особливості легенд. «Добрий слон». Бесіда за змістом прочитаного, відтворення за питаннями та визначеною послідовністю. Виразне читання вірша «Справи літа» А.Костецького.
Мета:
- освітня - подальше формування уявлень про жанрові особливості легенд; удосконалення навичок виразного, свідомого читання прозових та віршованих творів; збагачення словникового запасу школярів новими словами та образними висловами; закріплення вміння відтворювати прочитане за визначеною послідовністю та опорою на слова тексту; закріплення навичок відповідати повними реченнями, робити висновки;
- корекційно-розвивальна - розвиток та коригування зв’язного мовлення; аналітико-синтетичних навичок; зорового і слухового сприйняття; коригування просодичної сторони мовлення: темпу, сили голосу;
- виховна - виховання доброзичливості у ставленні до людей, товариськості у спілкуванні з однолітками, турботливого ставлення до молодших, людей похилого віку.
Хід уроку
І. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Пошуковець» (потрібно знайти дві однакові вертушки (саме вертушки, а не просто картинки)
3. Актуалізація опорних знань. Мовна розминка
Гол-гол-гол-гіл-гол.
Чик-чик-чиж-чик-чик.
Сад-сід-сад-сад-сід.
Клі-колі-клі-кві-клі.
Сонце сяє в висоті,
Спати сонце кличуть всі.
— Прочитайте повільно, швидко, дуже швидко.
— Прочитайте радісно, сердито, сумно, голосно, тихо.
ІІ. Основна частина.
1. Повідомлення теми
2. Сприймання та засвоєння матеріалу
Давайте пригадаємо:
Легенда (від лат. legenda — те, що слід читати) - народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою; міф, фантазія, вигадка, повір'я.
Добрий слон (легенда)
У великому лісі жив сірий слон. Він був сильний, розумний і дуже добрий. Завжди всім допомагав. Слон протоптував стежку до води, щоб малим звірятам було легко ходити.
А найменших брав на свою широку спину і носив до водопою.
Одного разу маленька мавпа вилізла високо на дерево, а злізти не змогла. Довго плакала на високій гілці бідна мавпа... Коли це побачила слона. Зраділа вона і почала слона просити, щоб він їй допоміг.
Тоді слони мали такий ніс, яку всіх інших звірів. Слон підійшов до дерева, де мавпа сиділа, й хотів її зняти. Він тягнувся до неї з усієї сили, але не дістав мавпи.
І ніс у слона почав рости. Він ріс і ріс, аж поки став такий довгий, що слон міг зняти мавпу з дерева й пустити її на землю.
З того часу всі слони мають довгий ніс і можуть легко дістати тим носом куди хочуть.
- Читання вголос та мовчки
- Бесіда за змістом прочитаного
1. Як слон дбава про менших тварин?
2. Чому в слона виріс довгий ніс, що називається хоботом?
3. Що можна сказати про характер слона? Які слова для цього потрібно вжити?
4. Чи є серед твоїх знайомих такі, про кого можна сказати: добра людина? У чому виявляється їхня доброта?
- «Хвилинка-цікавинка»
- Переказувати легенду за визначеною послідовністю (спочатку…, потім…, після цього…, наприкінці…)
Справи літа
Знаєш, скільки справ у літа?
їх усі — не полічити!
Треба нам підсмажить спини,
ніс убрати в ластовиння,
накупати нас у річці
наперед на три сторіччя,
та іще подарувати
лісу й лугу буйні шати...
Словом, справ — не полічити!
Та найбільше треба літу,
щоб зуміли я і ти
набагато підрости!
Анатолій Костецький
- Читати вірш уважно, слідкувати за розділовими знаками
- Словникова робота
шати – святкове вбрання
ластовиння - руді цяточки на шкірі, що з’являються у деяких людей переважно навесні;
сторіччя – період часу у 100 років
- Вправа «Інтерв’ю» (бесіда за змістом)
1. Які справи робить літо для дітей?
2. Як змінюється природа влітку?
- Вправа «Мікрофон»
Чим ти мрієш займатися влітку?
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок. Рефлексія.
2. Домашнє завдання – читати виразно вірш, вивчити останнє речення вірша напам’ять.
Тема: Узагальнення та систематизація знань учнів за розділом «Світло відкривається, як відкриєш книжку». Переказ по пам’яті. Складання короткого твору-роздуму за поданим початком.
Мета:
- Освітня: узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок за розділом «Світло відкривається, як відкриєш книжку»: подальше формування вміння переказувати по пам’яті, складати короткий твір-роздум за поданим початком;
- Розвиваюча: розвиток мовлення, уваги, спостережливості, пам’яті;
- Виховна: виховання культури спілкування, пізнавального інтересу; прагнення вчитися, наполегливості;
- Корекційна: коригування мислення через включення в операції аналізу, синтезу, узагальнення, пам’яті через активізацію процесу відтворення засвоєної попередьно інформації.
І. Загальнокорекційний етап.
1. Організація до роботи.
2. Нервово-психічна підготовка – гра «Пошуковець»
ІІ. Основна частина
1. Повідопмлення теми
2. Узагальнення та систематизація знань
- «Канікули» Станіслава Шаповалова;
- «Скажи людині «Доброго дня!» Василя Сухомлинського;
- «Бабусин онучок» Володимира Сенцовського;
- «Петрик» Миколи Клеца;
- «Равлик» Василя Чухліба;
- «Сидить Юрко на санчатах» Василя Сухомлинського;
- «Покинуте кошен» Василя Сухомлинського;
- «Діти і гніздечко» Бориса Грінченко;
- «Добре серце» (казка) Юрія Ярмиша;
- «Кінь утік» Василя Сухомлинського;
- «Маленька мураха» Василя Шкляра;
- «Антон і Харитон» Любові Воронкової;
- «Чий апельсин більший?» Віри Карасьової;
- «Запізнилася» за Миколою Стеценком;
- «Сідайте, будь ласка!» Василя Струтинського;
- «Добрий слон» (легенда);
- «Справи літа» Анатолія Костецького.
ІІІ. Заключна частина.
1. Підсумок уроку.
Правила гри: гравці стають, як на картинці. В одній руці у кожного – по картоплині на вилці або паличці. Головне завдання – збити картоплю противника і утримати свою. Перемагають не найсильніші, а моторні та спритні: іноді досить одного блискавичного руху, і перемога забезпечена.
Гравець «мертвий», якщо картопля падає або піднята нога тричі торкнеться землі. Гра також закінчується, якщо один гравець спирається на противника або штовхає його.
Тема: Підсумковий урок. Узагальнення та систематизація вивченого за рік.
Мета:
- Освітня - систематизація й узагальнення знань учнів за рік; вдосконалення навичок свідомого виразного читання;
- Виховна - виховання любові до рідної мови, до усної народної творчості українського народу;
- Корекційно-розвивальна – розвиток зв’язного мовлення, мислення та уяви; розвиток вміння порівнювати, аналізувати і виділяти головне.
Обладнання: комп’ютер, відеопрезентація
Хід уроку
I. Організація до роботи.
II.Мовленнєва розминка
1. Фонетична хвилинка.
а) Гра «Подми на кульбабку».
б) Гра «Понюхай квіточку».
в) Як краплинки капають?
Каченята крякають?
Як шумить вітерець?
Як цвірінька горобець?
Як дзюрчить джерельце?
А як б’ється серце?
2.Робота над чистомовкою.
На-на-на-а у нас новина.
Ок-ок-ок- підемо на ярмарок.
Ий-ий-ий-продавати товар незвичайний.
Ня-ня-ня-не за гроші, а за знання.
III.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.
Діти, сьогодні ми з вами проведемо незвичайний урок. Всі ми побуваємо…на ярмарку
А купуватимете ви і будете продавати «Золоті зернятка народної творчості»: скоромовки, загадки, прислів’я, приказки, казки, народні пісні.
IV. Узагальнення і систематизація набутих знань
Пригадаємо, що ми відносимо до усної народної творчості? Вітерець дмухнув і розворушив всі слова. Відновимо їх. (Казки, легенди, прислів’я, приказки, загадки, скоромовки, ігри, пісні.) -А як ще називають усну народну творчість?(Фольклор)
Своєрідним фольклорним жанром є скоромовки. Їх цінність полягає в тому, що в них підбираються слова, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує культуру мовлення. Наш народ любить скоромовки тому, що їх виконання сприймається як весела забава: той, хто прагне швидко продекламувати скоромовку, часто потрапляє в кумедне становище, «спотикаючись» чи перекручуючи слова.
1.Робота над скоромовкою
На місточку скоромовка
Сіроманця стріла вовка.
Скоро мовить вовк почав-
Ледь язик не поламав!
Бо була та скоромовка
Для Івася – не для вовка.
Прочитати скоромовку:
-повільно; тихо; -з прискоренням; голосно; -швидко; -прошепотіти; -заспівати; - дуже швидко.
2.Гра «Карусель скоромовок»
- Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
- Черепаха чаплю вечором
Пригощала чаєм з печивом.
- Миші в шафі шаруділи
Шість шарфів шерстяних з`їли.
- Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
- Хитру сороку спіймати морока,
а на сорок сорок-сорок морок.
- Біля броду бусол ходить,
Бусленя з собою водить.
- Ходить квочка коло кілочка,
водить діток, дрібних квіток.
2. Лавка «Прислів’я та приказки»
Прислів'я - це короткі влучні вислови повчального змісту.
Прислів’я та приказки відображують риси людей, за які поважали наші пращури людину або, навпаки,засуджували.
1.Прочитати прислів’я і пояснити.
а) диЛюна без зниВітчи – як ловейсо без сніпі.
б) маєНе гадру – кайшу, а шовзнай – майтри.
в) мійУ затиска, мійу чатизмов.
2.Гра «Продовж прислів’я».
Без верби і калини – (немає України).
Вміння і труд – (все перетруть).
Де сила не візьме – (там розум допоможе).
Не спитавши броду – (не лізь у воду).
Книжка вчить – (як на світі жить).
Вік живи – (вік учись).
3. Гра «Плутанина» (усно). Прочитати прислів’я, виправити помилки в них.
Вік живи – вік трудись.
Хто багато читає, той мало знає.
Хочеш більше знати, треба більше спати.
4. Вправа « Павутинка». З’єднати дві частини прислів’їв так, щоб вони відтворювали завершен думки.
Слово – не горобець, той багато знає.
Хто багато читає, а один відріж.
Сім разів відмір, вилетить – не впіймаєш.
3. Лавка «Загадки»
Загадка – це цікава задача. Вона має форму питального, або розповідного речення, в якому слова часто римуються. У загадках називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками.
Для чого народ використовує загадки?
1. Вiдгадування загадок
а) Торох, торох,
Розсипався горох.
Почало свiтати-
Нема що збирати.(Зiрки)
б) I червона, й соковита,
Та гірка вона все лiто.
Припече мороз- вона
Стала добра i смачна.(Калина)
в) На городі нога стоїть,
На нозi голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється.(Соняшник)
г) З небокраю, з-за діброви
Вийшли воли чорноброві,
Принесли водиці дзбан
І полили увесь лан. (Хмари)
д) В мене є великий хист,
Я співаю, як артист.
Спів мій радісний усюди
Дуже люблять слухать люди. (Соловей)
2.Робота в групах. «Придумай загадку»
Скласти загадки за опорними словами.
1)._________________маленька,
_________________ руденька,
_________________ стрибає,
_________________ збирає,
_________________ ховає.
2). __________________ звірок,
__________________ клубок.
__________________ стирчать,
__________________ не взять.
__________________ грибочки,
_________________ листочки.
3.Встанови відповідність між загадкою та ілюстрацією відгадки до неї.
А У нашої бабусі Б Сидить баба на грядках , В Куди повзе,
Сидить дід в кожусі, вся закутана в хустках. За собою хату везе.
Проти печі гріється,
Без води умиється.
А |
Б |
В |
|
|
|
1. 2. 3.
4.Лавка «Народнi пiсні»
Українці, як соловейки - співучий народ. Кажуть, де три українці, там цілий хор. Споконвіку наші предки мали хист до співу. Ще змалку знали вони багато пісень, колядок, щедрівок.
Якi народнi пiснi ми вивчали в даному роздiлi? (Українська народна пiсня «Два півники», жартiвлива народна пiсня «Грицю, Грицю», українська народна пісня «Пісенька житнього віночка»).
1.Хоровий спів пісні «Два півники».
Гра «Переплутанка». Відновлення послідовності слів (усно)
Дві курочки – чубарочки горох молотили,
Два півники, два півники, до млина носили.
Коза меле, коза меле, цап підсипає,
А маленьке котенятко на скрипочці грає.
2.Виконання пicнi «Грицю, Грицю».
Інсценізація пісні. Постановка «живих» картинок
5. Лавка «Чарівні казки».
Народні казки створював сам народ, тому вони не мають певного автора. Вони передавалися із уст до уст, від батьків до синів, від дідів до онуків. Казки вчать нас мудрості, завжди подають надію на краще життя, вчать нас добру і мудрості. Чому вчать казки? За що їх так люблять діти та дорослі?
1.Гра «Впiзнай казкy»
Князь, князiвна, змiй, Кирило. («Кирило Кожум’яка).
Дід, баба, качечка.(«Кривенька качечка»).
2.Гра «Якому герою казки належать ці слова?»
а) Онде наша iвa,
онде наша дiва,
на метеному дворцi,
на тесаному стовпцi. (Табунцю качечок)
б) Де вже миритися? Битися з тобою, iродом проклятим! (Кириловi
Кожум'яцi)
в) Чи є на cвітi такий чоловiк, щоб тебе подужав? (Князiвнi)
г) Бачили якусь дiвчину, вiд криниці воду несла. (Сусiдам)
д) Ходiм, бабо, в лiс по грибки!(Дiдові)
е) Це ж уже проклятий змій загyбив, видно, мою дитину. (Князевi)
3. Розгадування кросворду.
Позитивний герой казки про змія. ( Кирило)
4.Гра «Впізнай героя». Завдання: впізнати героя з прочитаних казок за описом.
*Молода, тендітна, працелюбна, добра, лагідна, не терпить хитрощів. (Кривенька качечка)
*Мужній, сміливий, сильний, кремезний, милосердний. (Кирило Кожум’яка)
* Ніжна, вродлива, беззахисна, кмітлива. (Князівна)
* Підступний, жорстокий, безжалісний, сильний. (Змій)
V. Пiдсумок уроку
У нас на веселiм базарi
Продавали, купували, жартували.
I з покупками по тому
Повертаємось додому.
А покупки не прості-
Зернята мудрості золоті.
Виконайте дії та прочитайте утворений результат.
Поясніть зміст відгадки.
Зуб + і – убі + ага + дка = ... (загадка).
Каз+коти-оти+и= …(казки)
Скарб — арб + ород – д + мовк + а = ... (скоромовка).
При + кут – ут + азал – ал + ка = ... (приказка).
Пас – ас + рис + ліс – с + в’я = ... (прислів’я).
Нар+одні пісок-ок+ні=…(народні пісні).
-Це товар, який ви придбали на ярмарку за знання!
Усе, що ми придбали на ярмарку, - ваші знання - такий товар, який завжди знадобиться в житті. І як наш мудрий народ говорить: «Учити - за плечима не носити».