МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

З  ПРОФЕСІЙНОЮ СПРЯМОВАНІСТЮ 

 

 

 

 

 

 

ДНІПРО - 2021

 

 

Методичний посібник з української мови «Уроки розвитку зв’язного мовлення з професійною спрямованістю» (за професією «Штукатур; Лицювальник- плиточник; Маляр») /укладач Семенова Н.І. Дніпро. – ДПТНЗ «Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти», 2020. – 38 с.

 

 

У методичному посібнику подається практичний матеріал для проведення уроків української мови з розвитку зв’язного мовлення у групах за фахом «Штукатур; Лицювальник-плиточник; Маляр». Насамперед, це тексти із професійною спрямованістю та завдання до них, цікаві відеоматеріали, пов’язані з темою тексту та творчі завдання. Цей матеріал допоможе здобувачам освіти правильно послуговуватися професійною лексикою і термінологією: висловлювати власні думки, створювати професійні діалоги та знімати відео для власних блогів, дискутувати на різні професійні теми; розвивати креативне професійне мислення; підкреслити позитивні сторони професії  засобами мови; сприяти пошуку покликання та самовизначення здобувачів освіти навчальних закладів.

Методичний посібник адресований викладачам української мови.

 

 

 

 

 

 

 

За науковий зміст і якість поданих матеріалів відповідає автор.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено

навчально-методичною радою НМЦ ПТО у Дніпропетровській  області

протокол  №     від  _______2021 року

 

 

 

 

ЗМІСТ

1.     ВСТУП……………………………………………………….............4-6  
2.     ПРАКТИЧНИЙ РОЗДІЛ…………………………………………..7-39
   1.           Тексти для читання і аудіювання …………………………...6-32
   2.           Творчі завдання у сфері професійного самоствердження.......33
   3.           Культура мови ………………………………………………….35
   4.           Українсько-англійський словник  професійної лексики……..39
3.     ВИСНОВКИ ……………….………………………………………...42
4.     ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ….……………………………………43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

І журлива вона, і піднесена,
Тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
і Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
рідна мова-основа життя.
(Дмитро Білоус)

Мовна освіта в Україні спрямована на виховання людини, яка вільно володіє українською мовою в усіх сферах суспільного життя. Уміння сприймати, розуміти почуте або прочитане, викладати його зміст, точно формулювати думку, висловлювати її в усній чи писемній формі можуть бути сформовані лише на основі розвитку мислення і мовлення, що є основою навчання мови. Знання державної мови, як відомо, є конституційним обов’язком  кожного громадянина України, і досконале володіння нею створює умови для повноцінного високоінтелектуального розвитку особистості, участі її в різних сферах суспільно-політичного, адміністративно-господарського, культурного життя нашої держави. Адже ступінь розвитку мовлення є характеристикою освіченості людини й народу в цілому. За допомогою мовлення людина виражає себе, свій внутрішній світ, світобачення, свій естетичний, етичний та інтелектуальний розвиток, мовленнєву компетенцію, володіння літературними нормами, багатство мовного запасу тощо. Мовленнєвий розвиток є елементом формування духовної культури людини, що ушляхетнює її життя, збагачує сферу спілкування з іншими людьми.

Сучасний світ вимагає від молодого спеціаліста знань не тільки з фахової майстерності, а й загального розвитку людини, яка б могла бути комунікабельною, креативною, цілеспрямованою і конкурентоспроможною на ринку праці.  Задля цього підростаюче покоління повинно дбати про свій інтелектуальний розвиток, про свою обізнаність, розвиток критичного та  креативного мислення. А сприяти цьому можуть уроки рідної мови з розвитку зв’язного мовлення.

Велике значення при вивченні рідної мови є формування в молоді умінь і навичок вільного володіння мовленням. Саме тому під час роботи  посилюю практичну спрямованість уроків рідної мови, постійно зважаю на ті аспекти навчально-методичної роботи, від яких залежить розвиток мовлення здобувачів освіти. Наочною опорою мовлення виступає мовний матеріал – слова, словосполучення, речення, тексти. Найбагатші можливості щодо розвитку зв’язного мовлення має текст. Під текстом розуміється зв’язне висловлювання (в усній або писемній формах), яке має свої загальновизнані ознаки: цілісність, зв’язність, чітку структуру, завершеність. Саме текст охоплює найрізноманітніші завершені висловлювання: розповідь, опис, роздум, лист, допис тощо. Основним методичним прийомом навчання здобувачів освіти зв’язного висловлювання є аналіз текстів. Важливо, щоб речення були не лише тематично пов’язані, а й розташовані послідовно. Задля цього широко використовую у роботі завдання  з  упорядкування деформованого тексту, бо саме упорядкування речень за змістом допомагає утворювати зв’язні висловлювання.

Першим поняттям, яке має бути сформоване у здобувачів освіти, смислова цілісність тексту. Робота в цьому напрямку розпочинається з уроків, відведених на повторення вивченого. Аналіз текстів відбувається за такою схемою:

• Читання (або слухання) тексту.
• Визначення його теми, мети, сфери застосування.
• Виділення головної думки.
• Аналіз побудови (композиції) тексту.
• Визначення відповідності заголовка змісту, добір інших заголовків.
• Спостереження за особливостями використання у тексті мовних засобів, різноманітної лексики, міжфразових зв’язків. Встановлення доцільності їх використання відповідно до ситуації мовлення, типу мовлення.

Під час роботи над формуванням умінь письмово складати зв’язне висловлювання (текст) розпочинаю з аналізу готового зразка: здобувачі освіти читають текст, визначають тему і головну думку, аналізують його структуру, мовні засоби вираження і міжфразові зв’язки, визначають тип мовлення. Звертається увага на запис заголовка, дотримування абзаців, орфографію складних слів, особливості граматичного ладу писемного мовлення.

Найрозповсюдженішою формою спілкування є усне мовлення і опановувати його молодь починає з перших днів навчання в закладі освіти.

Під час спілкування підростаюче покоління частіше використовує прості речення, більше питальних і окличних, речень-реплік, а також такі мовні засоби, як повтор, співставлення, гіперболізація, алегоричність тощо.

Усний переказ – це відтворення змісту почутого або прочитаного, під  час яких здобувачі освіти  навчаються "говорити на тему" і розкривати перед слухачем головну думку; набувають уміння висловлювати своє ставлення до предмета розмови за допомогою інтонаційно-експресивних засобів. Продуктивним видом роботи з розвитку зв’язного мовлення є усний творчий переказ (своєрідний місток між переказами й творами), особливістю якого є те, що здобувач освіти, відтворюючи зміст, може вносити у розповідь власні зміни й доповнення, які мають органічно поєднуватися зі змістом тексту. Пропоную слухачам для опрацювання різноманітні творчі завдання:

• додати до почутого тексту вступ або висновок;
• продовжити почату розповідь;
• внести незначні зміни до композиції розповіді;
• ввести описи на основі спостережень;
• складати текст за початком і малюнком;
• складати текст за опорними словами та інші.

Наступним блоком продуктивних робіт з розвитку зв’язного мовлення є творчо-самостійні висловлювання як етап до написання творів, який готує  здобувачів освіти до грамотного оформлення своїх думок на письмі, попереджує можливі неточності, вносить відповідні уточнення й доповнення.

Джерелом для усних творчих висловлювань є дійсність, в якій вони живуть і навчаються, їхні спостереження, власний досвід: знання, здобуті в навчальному закладі, сім’ї, на виробництві у процесі праці, набуті з книжок, засобів масової інформації, Інтернеті.

У тісному взаємозв’язку з розвитком усного зв’язного мовлення відбувається формування в молоді умінь писемного мовлення. Необхідно пам’ятати, що тренуючись в усному мовленні, вони можуть не навчитись писемного, і навпаки, володіння писемним мовленням може супроводжуватись безпорадністю в усному.

У самостійному житті випускники майже не будуть користуватися писемним мовленням. Однак робота з розвитку писемного мовлення надзвичайно важлива для виховання їх мовленнєвої культури, конструювання грамотного викладу власних думок.

В основу навчання  зв’язного мовлення має бути покладено формування найголовніших умінь:

• усвідомлювати тему та головну думку висловлювань;
• використовувати різні типи мовлення (розповідь, опис, роздум);
• планувати структуру та послідовність висловлювання;
• відбирати матеріал, необхідний для розкриття теми та головної думки;
• користуватися різними мовленнєвими засобами з урахуванням мети та теми спілкування;
• удосконалювати написане.
• Система роботи над усним і писемним мовленням  спрямована на фактичне опанування основними навичками спілкування та є запорукою забезпечення готовності випускників до самостійного життя.

У цій роботі представлені тексти з професійною спрямованістю та завдання до них, цікаві відеоматеріали, творчі завдання, які допомагають формувати професійну мотивацію та самоствердження.  Цей матеріал сприяє  розвитку  зв’язного мовлення здобувачів освіти,  вмінню висловлювати  власні думки на професійні теми, створювати професійні діалоги та  дискутувати на ту чи іншу професійну тематику. Працюючи з текстами та відео, здобувачі освіти закріплюють матеріал, з яким знайомилися на уроках спецдисциплін.  Це допомагає їм перебувати в  постійному зв’язку з професійною діяльністю, наближує до реальних робочих буднів. 

 Обираючи професію, кожна людина  дбає про своє майбутнє. А в майбутньому країні необхідні люди праці з високими фаховими здібностями та креативними ідеями...

 

 

Тексти для читання і аудіювання

УРОК 1

Прочитайте швидко текст. Визначте актуальну інформацію в прочитаному, виділіть ключові фрази і слова. У чому пізнавальна цінність тексту?

Інтер’єр стелі

До створення домашнього інтер’єру  необхідно ставитися творчо. Творчість – процес завжди цікавий, але лише при вдумливому та уважному ставленні він може захопити по-справжньому, перетворитися у захоплююче заняття, «плодом» якого стане перетворення прекрасної ідеї в реальне життя і створення чудової та зручної обстановки в квартирі. Відшукати ж  основну ідею, якій пізніше буде суджено визначити стиль приміщення, можна в несподіваному місці. Наприклад, вона може бути в прямому значенні слова взята… «зі стелі».

Численні пам’ятки архітектури – свідчення того, яким важливим елементом інтер’єру завжди вважалась стеля. Її прикрашали розписом та ліпкою, живописом і тканиною, влаштовували кесони, спеціальним чином обігравали конструктивні елементи стелі.   

Сьогодні дизайнери вважають, що декор стелі є вирішальним для естетики всього інтер’єру, а якість опоряджень стелі відіграє  визначну роль у створенні хорошого настрою і враження від усього приміщення в цілому.

Сучасні матеріали дозволяють з мінімальними витратами не тільки відтворити колишню пишність, але й створити ефекти, небачені до сьогодні.

Крім того, сучасні системи стелі дозволяють вирішити багато проблем, які пов’язані з експлуатацією будівель: технічні (дозволяють приховати інженерну «начинку» будівлі), акустичні, гігієнічні та ін. 

Розробляючи дизайн квартири, дизайнер може вибрати одне з двох рішень: або створення горизонтальної однотонної площини стелі, яка буде нейтральним елементом інтер’єра, або пристрій складної криволінійної або багаторівневої стелі з використанням кольору, фактур, з освітленням тощо.

В обох випадках сучасний архітектор-художник запропонує використати сучасні технології, оскільки вони дозволять найбільш якісно відтворити його ідеї.

Існує ціла низка технічних характеристик, які необхідно враховувати при ремонті стелі:

•                 світловідображення: чим коефіцієнт відображення поверхні нижче, тим більше знадобиться  штучного та натурального освітлення в приміщенні);
•                 вологостійкість: чим вона ближче до 100%, тим менше матеріал схильний деформації у вологій атмосфері, тобто не провисне, не вигнеться, не буде відшаровуватися, а на  металі не з’явиться  корозія. Цей показник дуже важливий для кухонь, ванних кімнат, де вологостійкість не повинна бути нижче 95%;
•                 звукоізоляція: чим вищий цей показник, тим надійніше буде захищене приміщення від сторонніх шумів;
•                 теплоізоляція: чим вище супротив матеріалу  теплопередачі, тим краще теплоізоляція, тобто спроможність  стелі утримувати в приміщенні тепло в холодні пори і прохолоду в спекотні пори року;
•                 вогнестійкість: цей показник важливий для попередження загорання  стелі, яке не буде розповсюджуватися, якщо матеріали відносяться до класу негорючих (НГ) або вогнестійких (В1).

Завдання 2: прочитайте текст вдруге (повільно). Простежте, яка інформація залишилася поза вашою увагою при першому читанні. Проаналізуйте зміст, структуру,  мовне  оформлення тексту.

Дайте відповідь на питання: 

• Які технічні характеристики необхідно враховувати при ремонті стелі?

Цікаво знати:  Інтер’єр залу з натяжною стелею: ідеальний колір і матеріал (посилання).

УРОК 2

Прочитайте текст. Визначте мікротеми тексту.

Із  історії архітектури

В історії архітектури зустрічається немало прикладів ретельної уваги  до опорядження стелі.  Протягом століть  стелі  будівель прикрашали різні дерев’яні балки, тонка дерев’яна різьба, мозаїка й дорога тканина, ліпнина і живопис.

Інколи в місцях переходу стелі в стіни йшли профільовані тяги, округлості й падуги; в центрі розміщували ліпні розетки, інколи стелю прикрашали глибокі кесони або орнаментовані балки.

Чудовими були стелі в рублених народних хатах, створених умілими руками майстрів-митців, сіяли пишністю стелі палаців, які геніальні художники і народні умільці прикрашали великими алегоричними фресками і пасторальними сюжетами із ідилічної поезії, композиціями у вигляді зв’язаних квіткових вінків і ліпними масляними орнаментами.

В дуже багатих палацах стелі навіть інструктувались перлами і слоновою кісткою. Наприклад, величезний палацовий комплекс імператора Нерона – «Золотий палац», або «Золотий будинок», зведений на четвертому із семи пагорбів Рима, - був незвично пишно опоряджений золотом, перламутром і дорогоцінним камінням. Ось що пише про його інтер’єр  Свєтоній: «Їдальні  мали стелі обшиті слоновою кісткою, яка кружляла для того, щоб можна було сипати зверху квіти, а крізь трубки бризкали пахощами…»

Ліпний декор часто перетворювався в своєрідну раму на стелі  для великого плафона. Насиченість такими прикрасами комбінувалась зі стриманим і суворим оформленням інших поверхонь. Приклади такого декору можна знайти в палацах Монплезир у Пітергофі.

Гадаю, що багато хто з наших сучасників, захоплюючись настільки барвисто описаним інтер’єром в старовинному палаці, погодяться з тим, що в сучасній міській квартирі гарна стеля – хоча б  просто якісно відремонтована  – здатна стати джерелом позитивних емоцій.

Навіть, якщо стеля не буде прикрашена  дорогоцінним камінням, як в період Свєтонія, вона повністю здібна додати приємну «нотку»  в загальний дизайн інтер’єру, позитивно вплинути на настрій, емоційний стан людей, які живуть в приміщенні.

Дайте відповіді на питання:

• Чим прикрашали стелі  протягом століть?
• Що розміщували в центрі стелі?
• Чим прикрашали стелі художники?
• Як називається палацовий комплекс імператора Нерона? Чому?
• Що робить гарною сучасну стелю?

УРОК 3

Прочитайте уважно текст. Виділіть змістові частини, у кожній з них назвіть ключові слова та фрази, виокремте головну й додаткову інформацію.

 Конструктивні елементи інтер’єру

Всі будівлі складаються із  взаємопов’язаних архітектурно-конструктивних елементів, які виконують певні функції. Основні елементи будівлі ділять на три групи: несівні, відокремлюючі і несівно-відокремлюючі. Несівні елементи приймають на себе основне  навантаження,  яке виникає в будівлі. Відокремлюючі відокремлюють приміщення, захищають їх від атмосферного впливу і забезпечують зберігання в будівлі певного температурного режиму.

Третя група елементів поєднує несучі і відокремлюючі функції.

Основні частини будівлі – це фундамент, стіни, перекриття, сходи, вікна, двері.

В створенні інтер’єру однієї квартири в багатоквартирному міському будинку беруть участь не всі основні елементи будівлі. Таким чином, навряд чи знадобиться покращувати або змінювати фундамент, дах, міжповерхові сходи. А ось мати уяву про стіни, перекриття, вікна і двері необхідно.  

Стіни бувають зовнішні і внутрішні. Перші відокремлюють приміщення від зовнішнього простору, другі – від інших приміщень. І зовнішні,  і внутрішні стіни виконують відгороджувальну функцію. Стіни можуть нести нагромадження не тільки від особистої ваги, але і від інших частин будівлі: перекриттів, даху і т.д., тобто виконувати несівну функцію. Стіни, які  приймають, окрім власної ваги, нагромадження і від інших конструкцій і передають її фундаменту, називають несущими. Саме їх, зазвичай, в побуті називають капітальними. 

Зустрічаються конструкції будівель, стіни яких, опираючись на фундамент, несуть нагромадження тільки від особистої ваги і не сприймають нагромадження від інших частин будівлі. Такі стіни називаються самонесівними.

Якщо ж стіни слугують тільки огородженням  і особисту вагу несуть в межах лише одного поверху, спираючись на інші елементи будівлі, їх називають ненесущими.

Інший важливий елемент будівлі – перекриття. Перекриття – це конструкції, які розділяють внутрішній простір будівлі на поверхи. Вони виконують і відгороджувальну,  і несущу функції, оскільки обмежують поверхи і розташовані в них приміщення зверху і знизу і, крім власної ваги,

приймають на себе певне нагромадження: вагу людини, обладнання і предмети, які знаходяться в приміщенні. Крім того, перекриття забезпечує жорсткість будівлі.

Перекриття, які розділяють поверхи, називаються міжповерховими.

Тонкі стіни, які розділяють внутрішній простір в межах одного поверху на окремі приміщення, називаються перегородками. Перегородки опираються на кожному поверсі на перекриття і ніякого нагромадження, крім особистої ваги, не несуть.

Для освітлення приміщень природнім світлом і для вентиляції повітря люди придумали вікна, а щоб вийти із будівлі на вулицю або перейти із одного приміщення  в інше – двері.

Особливу групу складають такі  конструктивні елементи, як балкони, лоджії, вхідні площадки і т.д.

Ті, хто береться за ремонт серйозно, не обмежуючись новими шпалерами, повинні розуміти, що економити не варто ні на архітектурному проекті, ні на матеріалах. Тільки грамотне і комплексне архітектурне рішення може зробити інтер’єр оригінальним і звільнити від штампів. 

Завдання: Уявіть, що вам потрібно законспектувати цей текст, сприймаючи його на слух. Що б ви записали? Які слова чи словосполучення і як саме скоротили б? Що є важливим у тексті, а що не суттєвим?

 

УРОК 4

Прочитайте уважно текст. Визначте основну думку. Перекажіть текст.

З  історії покриття підлоги

В історії архітектури зустрічається чимало прикладів прискіпливого ставлення до опорядження підлоги.

Історія покриття підлоги почалася одночасно з розвитком давньої цивілізації. Наприклад, підлога в пірамідах єгипетських фараонів була викладена камінням.  З розвитком гончарного ремесла в Єгипті з’явилася  підлога із керамічної плитки.

Великою популярністю користувалися  мозаїчна кам’яна  підлога.

Із кераміки можна було виготовити фрагменти різноманітної форми і кольору і скласти гарні узори на підлозі. А також для опорядження підлоги використовували кам’яні плити. Різних кольорів і відтінків із різних місценароджень. Кам’яна підлога була такою ж красивою, як стіни і стелі палаців, в опорядженні яких уже були досягнуті великі успіхи.

Але кам’яна і керамічна підлога була холодною, вона більше підходила для господарських приміщень, бань, внутрішніх  дворових приміщень.

Палаци вельмож  Давнього Риму прикрашались мармуровою підлогою і мозаїкою із різнокольорового каменю у вигляді складного орнаменту і цілих картин з міфологічними сюжетами. В будинках ремісників і бідняків підлога  покривалася циновками. Соломою утеплювали земляну підлогу, а в замках феодалів середньовікової Європи тільки найбагатші із них могли дозволити собі персидські паласи на підлозі.

 В готичний період в Європі почали проводити дерев’яне опорядження підлоги, для краси її робили із різних порід – так зародився мозаїчний паркет.

Для опорядження жилих приміщень використовували просту дощату підлогу, яка, в порівнянні з іншими видами напольних покриттів, мала безсумнівні переваги. Єдиним недоліком такої підлоги була сумна однотипність і однотонність довжиною дерев’яної дошки. Виникла думка про розчленування дерев’яної дошки на геометрично правильні планки, із яких можна було б складати різноманітні варіанти напольних покриттів. Це вже було зародження штучного паркету. В Середньовіччя паркет став невід’ємною частиною палаців, замків, будинків. В Європі   паркетна підлога досягає своєї художньої досконалості. При виготовленні і укладці паркету враховується стилістичні  тенденції мистецтва і архітектури того часу. 

Широко розповсюджене мистецтво різьби по дереву і традиції дерев’яного  зодчества  створили передумови розвитку художнього паркету,  як правило, його виготовляли двома способами: маркетри (набірна робота) та інтарсія (інкрустація). І той, і інший способи вимагали від робітника акуратності  і чистоти опорядження поверхні, щоб не допускати тріщин.

Завдання:  Розкажіть, що вам відомо про інші види напольних покриттів. Що передувало виникненню паркету, лінолеуму?

Це цікаво знати:  Технологія укладання вінілової підлоги (переглянувши відео, дайте відповіді на питання)  (посилання)

• "Що таке вінілове покриття?"

(Це - високоякісний, зносостійкий, довговічний матеріал, до того ж екологічний та безпечний для людини і навколишнього середовища). (посилання)

✔     «Що таке комерційний лінолеум?» 

     (Комерційним називається лінолеум, стійкий до стирання, що володіє підвищеними

     характеристиками міцності (товщиною, наявністю захисного шару). Саме технічні

     параметри матеріалу дозволяють використовувати його в локаціях з інтенсивним

     навантаженням: в розважальних центрах, магазинах, спортзалах, соціальних

     структурах, банках та багато інших).

 

УРОК 5

Уважно прочитайте текст. Визначте ключові фрази та слова.  

Шпалери і техніка робіт з ними

Шпалерами називають будь-яке гнучке покриття стін, яке продають рулонами. Найчастіше використовують прості паперові шпалери, тобто папір з нанесеним малюнком. Є безліч інших видів шпалер. У магазині ви познайомитеся з ними.

Тканні шпалери – це покриття з тканини типу замші, яку наклеюють на пластик. Оскільки тканина легко розтягується, обробляти нею стіни дуже важко.

Шпалери з ворсистим малюнком виготовляють з дуже тонких бавовняних, нейлонових або шовкових волокон. Волокна наносять на підкладку з паперу, бавовняної тканини або вінілу, покриту фарбою. У результаті виходить бархатиста поверхня.

Підкладка – це чистий, без малюнка папір, який наклеюють на поверхню, надто грубу для наклеювання чистових шпалер. Підкладку для шпалер наклеюють горизонтально, на відміну від шпалер, крайки яких пролягають вертикально.

Стінні покриття з металу і фольги виблискують і відображають світло. Таке покриття може подразнювати очі, якщо його неправильно поставити.

Природні матеріали на стінах дають широку гаму текстур природного забарвлення. Таке покриття може бути виготовлене з тонких пластин пробки на підкладці. Трав'яне покриття роблять із лози рослини (маранти), яка сплетена в поєднанні з бавовняною ниткою і дає ефект сітки. Сітка наклеєна на основу, яка виконана в бажаному кольорі. Такі ж шпалери виготовляють з пеньки. Очеретяні шпалери – це очерет, вплетений в бавовняну основу, причому загальний вигляд покриття – тільки очерет.

Фотошпалери – це великі ламіновані фотографії на паперовій основі, які, як правило, продаються у вигляді декількох секцій, які потрібно точно підігнати при наклеюванні.

Стандартні шпалери або шпалери – це простий папір з нанесеним на ньому малюнком. Іноді вони мають дуже тонке вінілове покриття. Такі  шпалери вологостійкі. Їх можна без натиску протерти вологою ганчіркою, але дуже зволожувати або мити не можна. Прості шпалери недорогі, легко наклеюються, але рвуться і викривляються при неправильному використанні.

Вінілові шпалери бувають комерційні, тиснені і жорсткі. Комерційні вінілові шпалери випускають трьох вагових категорій: Тип 1, Тип 2 і Тип 3. Тип 1 – це  найлегші і, можливо, найкращі для житлових приміщень. Тиснені шпалери мають опуклий вініловий малюнок на паперовій основі. Жорсткі вінілові шпалери також мають паперову підкладку.

Вінілові шпалери призначені, в першу чергу,  для тих приміщень, де потрібно мити покриття, тобто у ванній кімнаті, кухні та передпокої.

Бордюри – це  шпалери на зразок вузьких декоративних смуг, якими оздоблюють двері, вікна, стелі. Їх наклеюють після шпалер.

Завдання:

•               придумайте 2-3 варіанти заголовка;
•               проаналізуйте зміст, структуру тексту;
•               випишіть за алфавітом слова-професіоналізми.

Цікаво знати: Відео-інструкція поклейка шпалер York Wallcoverings (USA)

Перегляньте навчальне відео  «Шпатлівка стін  своїми руками  під шпалери, під фарбування»  та дайте відповіді на питання:  

• Чи цікавим воно було?
• Що дізналися нового?
• Спробуйте написати переказ побаченого  українською.

 

УРОК 6-7

Уважно прочитайте текст. Визначте в ньому головне, перекажіть його, об’єднавши всі частини в одне ціле.

Поклейка шпалер своїми руками

Боїтеся клеїти шпалери своїми руками? Не варто переживати – цей процес досить простий і не вимагає від вас якогось додаткового досвіду або навичок. Головне – правильно підготувати інструментарій, полотна і поверхню стіни. Вже через декілька годин роботи ви отримаєте привабливий і, що найголовніше, довговічний ремонт.

Підготовка приміщення перед наклеюванням

Перед тим, як розпочати клеїти шпалери, необхідно попередньо підготувати кімнату, в якій буде проходити ремонт. Цей процес складається з декількох етапів:

1.               Перенесіть усі великі меблі в іншу кімнату. Якщо це зробити неможливо, ретельно накрийте шафи, полиці і дивани спеціальною захисною плівкою.
2.               Не забудьте також приховати вимикачі, розетки і освітлювальні прилади. Пам’ятайте, що процес наклеювання шпалер є досить «мокрим» – використовувати воду вам доведеться практично на кожному етапі. Тому подбайте про те, щоб в квартирі була повністю вимкнена електрика.
3.               Якщо в кімнаті занадто маленькі вікна і, як наслідок, недостатньо природного освітлення, подбайте про додаткові джерела світла. Це можуть бути настільні лампи. Головне – не вмикайте їх в розетки  кімнати, де буде проходити ремонт. Запасіться подовжувачами і підключіть настільну лампу до них.
4.               Якщо ви боїтеся зіпсувати підлогу під час ремонту, краще застелити її щільною плівкою на основі поліетилену.

Список необхідних інструментів

Що потрібно для того, щоб швидко поклеїти шпалери? Звичайно, відповідний інструментарій. Комплект приладів не залежить від того, який тип полотен ви вибрали і складається з:

1.     Безпосередньо самого полотна і клейового складу.
2.     Великої ємності, в якій ви зможете підготувати клей.
3.     Ще однієї ємності (можна трохи меншого об’єму) з чистою водою, яка призначена для видалення бруду, а також залишків клею з полотна і стіни.
4.     Валика різних розмірів.
5.     Гострого ножа.
6.     Ножиць, які потрібні для того, щоб підрізати полотна відповідно до висоти стелі.
7.     Простого олівця, який необхідний для того,  щоб створювати спеціальні позначки.
8.     Будівельного рівня.
9.     Металевого шпателя, за допомогою якого можна обрізати зайві частини шпалер.
10. Гумового шпателя, яким ви зможете вирівняти і розгладити полотно по основі.
11. Сантиметру (у вигляді стрічки або рулетки).

Завдання:

• Назвіть всі інструменти для поклейки шпалер в тій послідовності, в якій  відбувається їх використання.
• Чи доводилося вам працювати без якогось інструмента? Чим ви його замінили?

Підготовка стін

Перед тим, як клеїти шпалери паперові, текстильні, флізелінові або вінілові, необхідно ретельно підготувати основу, до якої вони будуть приклеюватися. Тільки хороша і якісна обробка стіни дозволить готовому результату триматися якомога довше.

У процесі ремонту необхідно зачистити основу від попереднього оздоблювального матеріалу. За таким принципом виділяють кілька типів стін:

1.               Гіпс. Підготовка гіпсової стіни досить проста. За добу до того, як ви розпочнете наклеювання шпалер, нанесіть на основу невеликий шар грунтівки. Спеціальний розчин захистить поверхню і дозволить в подальшому видаляти волокно зі стіни максимально швидко і просто.
2.               Фарбування. Якщо попереднім оздоблювальним матеріалом є фарба, необхідно ретельно вимити стіни з використанням якісного миючого засобу. Бажано навіть відшліфувати поверхню, щоб досягти максимально рівного шару, що сприятиме швидкому зчіпленню клею зі стіною.
3.               Шпалери. Щоб видалити попередні паперові або флізелінові шпалери зі стіни, необхідно намочити всю поверхню і залишити її на деякий час. Після цього пройдіться по стіні металевим шпателем. У більш складних випадках (коли вода і шпатель не допомагають) можете скористатися так званим пароочищувачем.
4.               Волога поверхня. Для таких стін існує спеціальна грунтівка, яку потрібно нанести перед наклеюванням шпалер. Зачекайте, поки вона висохне, щоб розпочати наступні етапи роботи.
5.               Важливо! Якщо на поверхні стіни спостерігаються різні дефекти (тріщини або відколи), необхідно докласти максимальних зусиль, щоб їх позбутися. У хід може йти шпаклівка, наждачний папір, шліфувальна машинка та ін. Пам’ятайте, що рівна основа – запорука того, що шпалери приклеються максимально міцно. Нанесення шпаклівки 

Вибір клею і шпалер

Перш ніж починати клеїти шпалери, люди довго підбирають оздоблювальний матеріал, виходячи з його зовнішнього вигляду і функціональних властивостей. Однак в процесі підбору важливо також враховувати тип приміщення, в якому будуть знаходитися полотна, а також стан стін в кімнаті. Існує дві основні категорії кімнат:

•                  суха (спальня, вітальня, дитяча);
•                  волога (ванна, кухня, туалет).

У першому випадку ви можете використовувати абсолютно будь-який тип оздоблювального матеріалу. А друга категорія приміщень вимагає використання шпалер, які марковані як такі, що миються, і вологостійкі.

7 критеріїв, як правильно вибрати шпалери

Якщо ви вибираєте полотна, орієнтуючись на якість стін, слід враховувати, що для гладких поверхонь немає ніяких обмежень. З нерівними стінами справи йдуть трохи складніше. Рекомендуємо вибирати полотна з рельєфом або великим візерунком. Так невеликі тріщини або нерівності не будуть помітними.

Вибирати клей необхідно вже після того, як ви визначитеся з типом оздоблювального матеріалу. Сьогодні багато виробників випускають клейовий склад для кожного окремого виду шпалер:

•                  для паперових підходить як спеціальний, так і універсальний клей; 
•                  вінілові шпалери наносяться на стіну за допомогою спеціального клею (з його ж

допомогою ви можете нанести на поверхню більш важкі полотна з великим  рельєфом); 

•                  флізелінові шпалери також наносяться на стіну за допомогою спеціального – флізелінового клею (докладніше про те, як його вибрати, ви можете прочитати тут). 

Звідки починати клеїти шпалери?

На  початковому етапі ремонту необхідно з’ясувати, звідки починати клеїти шпалери. Очевидно, що полотна необхідно клеїти виключно по колу, накладаючи на стіну одну смугу за іншою.

Насправді смуга, з якої ви будете починати наклеювання шпалер, не настільки важлива. Однак фахівці рекомендують стартувати поклейку з найширшої стіни в кімнаті, бажано – в місці біля підвіконня. Це пояснюється тим, що перша смуга повинна бути нанесена винятково  вертикально. Орієнтуючись на лінію вікна, ви навряд чи поклеїте шпалери під кутом. З роллю такого орієнтира також непогано впорається дверний проріз. Але  враховуйте, що двері часто розташовуються поруч з кутами, які є досить важкою зоною під час ремонту.

Порада: Якщо ви клеїте шпалери з візерунком, починайте обробку стін в місці, де згодом будуть  стояти великі  меблі (наприклад, шафа). Справа в тому, що під кінець роботи між першою і останньою смугою малюнок може трохи не збігатися. Тому важливо не тільки знати, як підігнати малюнок на шпалерах, але і мати можливість приховати погрішності збігу  між першим і останнім рулоном.

Як правильно клеїти шпалери з малюнком

Якщо ви вибрали шпалери, які мають великий або дрібний малюнок, існує кілька нюансів їх поклейки. Професіонали виділяють два основних способи, що дозволяють підігнати малюнок на шпалерах, щоб він повністю збігався.

1.               Наклейте на поверхню першу смугу, після чого приступайте до виміру другої. Просто підніміть і прикладайте кожне наступне полотно до попереднього, стежачи за тим, щоб малюнок збігався. Зробіть відповідні мітки простим олівцем, за якими розріжте шпалери. Врахуйте, що такий процес наклеювання шпалер можливий тільки тоді, коли за справу береться більше двох осіб.
2.               Якщо ж ви клеїте полотно самостійно, краще попередньо нарізати рулон на окремі складові, виходячи з висоти стелі. Складіть шпалери в необхідній послідовності на підлозі, стежачи за тим, щоб малюнок збігся. Після цього всі смуги необхідно клеїти по черзі.

Як поклеїти шпалери в кутах

Кути є найскладнішими місцями поклейки шпалер, але існує одне правило, яке допоможе вам розібратися, як поклеїти шпалери в цих місцях максимально швидко і просто.

Візьміть одну смугу і нанесіть її на поверхню стіни, заводячи за кут на 2-4 см. Другу смугу наклейте зверху також з невеликим напустком (1-2 см). Після цього візьміть гострий ніж і акуратно обріжте зайві шматки полотна.

Щоб збіг між смугами був максимально непомітним, пройдіться по всьому кутку шпателем.

Якщо після підрізання шпалер на стіні утворився досить помітний збіг, заклейте його тими обрізками, які ви тільки що прибрали зі стіни. Головне – виконувати роботу максимально акуратно.

За таким же принципом можна працювати не тільки з внутрішніми, але і з зовнішніми кутами.

Щоб ви могли краще зрозуміти, як клеїти шпалери своїми руками, пропонуємо вам переглянути декілька корисних відео. У них всі вище описані процеси показані наочно і більш докладно.

Дотримуючись рекомендацій фахівців, ви легко зможете здійснити поклейку шпалер у будь-якій кімнаті.

Якщо на поверхні стіни немає сильних дефектів, а попередній оздоблювальний матеріал легко відстає від основи, поклеїти шпалери своїми руками ви зможете за 1 день. Головне – підготуйте всі необхідні інструменти і прорахуйте необхідну кількість рулонів для кімнати. Працюючи самостійно, ви зможете досягти результату, який буде відповідати  вашим вимогам.

Дайте відповіді на питання:

1.          Чи можна клеїти нові шпалери на старі?
2.          Чи можна клеїти шпалери у ванній?
3.          Чи можна клеїти шпалери на пінопласт?
4.          Чи можна клеїти шпалери в холодному приміщенні?
5.          Чи можна клеїти шпалери без грунтовки?
6.          Чи можна клеїти шпалери на штукатурку без шпаклівки?
7.          Чи можна клеїти шпалери на фарбу?

Це цікаво:   Як клеїти шпалери  (відео)

 

УРОК 8

Швидко прочитайте текст. Визначте основну думку тексту.

Фарбувальні роботи

Перший крок в оновленні інтер'єру – підбір колірної гами. Повинні бути вибрані колір, текстура поверхні і малюнок, якщо такий передбачається. Колір стін повинен гармоніювати з кольором стелі, оздоблювальних елементів, килимів, меблів і драпіровок. Колір створює настрій і підкреслює деталі інтер'єру. Порадьтеся з місцевими дилерами при виборі фарб, шпалер та стінової  плитки. У них є зразки оформлення кімнат і їх порада може бути вам корисна. Допоможе вам і та інформація, яку ви дізнаєтеся  далі.

Колір

         Розглядаючи варіанти інтер'єру, пам'ятайте, що світле забарвлення створює враження більшої площі кімнати. Зокрема, прикладом правильного колірного рішення може бути  довгий вузький хол білого або дуже світлого кольору. Білі стелі відбивають світло і роблять кімнату світлішою.

Темні кольори – теплі, тому кімната, пофарбована в червоний, помаранчевий або жовтий, обіймає людину, допомагає їй  розслабитися і відчувати себе комфортно. Таке забарвлення вигідне, бо допомагає приховати або замаскувати будь-який дефект кімнати або якусь особливість її зовнішності.

 До холодних кольорів відносяться  інтенсивні відтінки сірого, зеленого, синього і фіолетового. А приглушені ці ж кольори надають заспокійливий настрій.

Кольори, які протилежні один одному на кольоровій  діаграмі, вважаються квітами, які доповнюють один одного, і часто в інтер'єрі присутні  разом. Якщо для інтер'єру приймають триколірне забарвлення, то використовують кольори рівновіддалені на діаграмі один від одного. Таке поєднання називають кольоровою тріадою. Ще одне кольорове рішення: беруть основний колір, наприклад,  жовтий і застосовують його в поєднанні з кольором ліворуч і кольором праворуч від нього на діаграмі, тобто з жовто-зеленим і жовто-оранжевим.

Колір може бути різної інтенсивності. Інтенсивність можна змінити, переходячи від світлих тонів до більш темних. Інтенсивний колір застосовується для підкреслення якогось невеликого окремого елемента, а при переході до великих площ інтенсивність слід пом'якшити.

Дайте відповіді на питання:

• З чим повинен гармоніювати колір стін?
• Який колір створює враження масштабності?
• Назвіть кольори комфорту.
• Що таке кольорова тріада?

Знайомство з досвідом колег:  Навчальний фільм  «Малярні роботи»

• А як ви виконуєте малярні роботи на уроках виробничого навчання?
• Чи доводилося вам поєднувати кольори? Напишіть твір-розповідь з 5-7 речень.

УРОК 9

Прочитайте текст. Облицювання керамічною плиткою

      Щоб зберегти красу стіни, облицьованої керамічними плитками, вам, можливо, потрібно буде відремонтувати  її.

Клей для керамічних плиток

      У продажу є декілька видів клеїв для керамічних плиток, які мають  свої переваги і недоліки. Порадьтеся з продавцем, яким клеєм приклеїти керамічну плитку у вашому конкретному випадку.

      Є три групи клеїв для плитки: мастики, цементи та епоксидні.

•                 Мастики продаються у вигляді готової суміші, якою легко користуватися, але вона не настільки міцна, як інші клейові склади.
•                 Цементи мають гарну адгезію та високу міцність на стиснення, тому краще  застосовувати їх по цементній поверхні або по штукатурці. Вони стійкі і у вологих, і сухих умовах. Таких клеїв дуже багато, і продавець порадить вам, на якому зупинитися. Але вони швидко схоплюються, тому працювати доведеться швидше, ніж з мастикою.
•                 Клеї на епоксидній основі, можливо, найміцніші. Їх можна використовувати на будь-якій поверхні  як у вологих,  так і в сухих умовах. Вам потрібно буде змішати сухі інгредієнти – пісок і цемент – з рідкою епоксидною смолою та затверджувачем, причому затверджувач і смола повинні бути в однаковій пропорції. Ці клеї, як і цементні, швидко схоплюються. Час до затвердіння зазвичай позначено на етикетці.

Плитку часто треба обрізати, щоб закрити ділянки, що не вміщають повної плитки  або зробити в них отвори для проходу труби. Щоб зробити прямий розріз, подряпайте лицьову поверхню плитки склорізом. Покладіть плитку лицьовою поверхнею вгору на цвях, щоб він опинився під подряпиною, і натисніть з двох країв. Якщо краї виходять гострі чи зазубрені, обробіть їх на наждаку. Але краще, звичайно, взяти напрокат різак для керамічної плитки. Покладіть плитку, притиснувши до обмежувача, і подряпайте поверхню різаком. Потім натисніть на край, щоб розламати плитку.

Отвори в плитці можна просвердлити спеціальною карборундовою насадкою на дрель. При сверлінні і насадка, і плитка надто розігріваються, тому регулярно відводьте свердло, щоб плитка не тріснула.

Якщо потрібно фігурний виріз у плитці, то його можна зробити кліщами-кусачками для плитки. Відламуйте плитку кусачками дуже маленькими шматочками, захоплюючи край плитки лише частиною кусачок.

Робота повільна, але поступово ви отримаєте потрібну форму. Щоб зробити фігурний виріз під трубу, накресліть контур вирізу на лицьовій поверхні плитки. Це можна зробити спеціальним маркером по склу. Потім намітьте центральну лінію вирізу і починайте відламувати шматочки від плитки. Грубі краї можна зачистити  наждаком. Працюйте від центральної лінії до країв.

Звичайною проблемою керамічного плиткового покриття є втрата розчину з плиткових швів. Замініть розчин, як тільки ви помітите, що це відбувається. Потрощений або вимитий розчин відкриває воді доступ за плитки, в результаті чого послаблюється зчеплення плиток з поверхнею. 

Що нового ви дізналися?

Завдання:

• Назвіть три групи клеїв для плитки.
• Що швидше схоплюється мастика чи цементи?
• Що більше нагрівається при свердлінні насадка чи плитка?
• В результаті чого послаблюється зчеплення плиток з поверхнею?

Варто знати:  Ceresit - Облицювання "Плитка по плитці" (навчальне відео)

УРОК 10

Прочитайте уважно текст.

Дерев'яні підлоги

Навантаження на підлогу в будинку більше, ніж на що-небудь інше. Крім регулярної чистки, покриття підлоги потребує іноді заміни. Треба змусити скрипучі підлоги замовкнути, а просідаючі – укріпити.

Підлоги бувають різні, і можуть бути зроблені з дощок, широких плах або паркетної плитки. Для підлоги застосовують як м'які породи дерева, такі як південна сосна, західна модрина, голий кипарис, ялина Дугласа, так і тверді – дуб, бук, береза, горіх і клен. Дерево для підлоги класифіковане за сортами і продається висушеним в печі. Іноді дерев'яне покриття заздалегідь підготовлене, і треба тільки поставити його на місце.

Оновимо дерев'яну підлогу.

Якщо ваша підлога здається вам тьмяною, то, можливо, на ній просто занадто багато старого воску і бруду, і вона зовсім не потребує ремонту. Спробуйте очистити невелику ділянку сталевою  губкою чи віхтем, змоченою у спирті або гасі. В магазині є також спеціальні засоби для чищення підлоги. Відчистіть пробну ділянку і дайте їй повністю просохнути. Якщо вид цієї ділянки задовольнить вас, очистіть і заново покрийте воском всю підлогу. Прискорити цей процес можна, взявши напрокат натирач з набором сталевих губок (мочалок). Перед чищенням  змочіть підлогу невеликою кількістю спирту або гасу. Покривши після чищення підлогу воском, ви можете натерти її тим же натирачем  з іншою  насадкою.

Чорні позначки, які часом залишають підбори, можна стерти м'якою гумкою або ганчіркою, змоченою в скипидарі.

Вицвілу пляму на підлозі можна зафарбувати воском, змішаним з коричневою ваксою для взуття. Таке маскування, звичайно, не назавжди, але деякий час вам послужить.

Якщо на підлозі є кілька тонких подряпин, їх можна зробити не  помітними, обробивши це місце сталевою мочалкою з дуже тонких волокон, покритих воском.

У випадку, коли ваша підлога  оброблена герметиком, ви можете відчистити його сталевою губкою. Зберіть після чищення весь пил і знову покрийте підлогу тим же герметиком. Не намагайтеся скористатися воском, щоб відновити блиск.

Підлоги, покриті проникаючим герметиком, зазвичай не вимагають абразивної обробки. Очистіть підлогу, видаліть весь пил і нанесіть нове покриття з проникаючого герметика. У жодному разі не застосовуйте для чищення аміак, жирне мило або домашні миючі засоби.

Якщо ви не знаєте, яким герметиком покрита підлога, знайдіть прихований куточок, наприклад у шафі, і наскребіть шматочок підлоги. Якщо покриття відходить лусочками, то наймовірніше у вас поверхневий, а не проникаючий герметик.

Обробка паркету

Якщо ви впевнені, що паркет у вас справжній, не ламінат, то його можна почистити так само, як і дощату підлогу.

Але в даному випадку прямої шаруватості, по якій треба йти, немає, і тому ви почнете перший прохід (грубим наждачним папером) під кутом 45°, потім пройдете тоншим наждачним папером під кутом 45° до першого проходу і завершіть обробкою ще тоншим наждачним папером, зробивши прохід уздовж довгої стіни (12-20). При кожному проході переміщуйте пристрій до стіни, а потім назад, перш ніж ви перейдете до наступного проходу. Кожен прохід повинен перекривати попередній на половину ширини барабана.

 Завдання: дайте відповіді на питання

• Які породи дерев застосовують для підлоги?
• Чим покривається дерев’яна підлога?
• Що не можна застосовувати для чищення підлоги?
• Що нового ви дізналися із тексту?

Переймаймо досвід: Дерев’яна підлога своїми руками

• Чи знайомий вам процес, який ви побачили на відео?
• Що вам вже знайоме, а що ні?

УРОК 11

Прочитайте швидко текст. Що нового ви дізналися?

Килимове покриття підлоги

Якщо ви вирішили зробити килимове покриття підлоги, то вибирати вам доведеться з дуже великої кількості матеріалів і конструкцій. Головне  питання,  де влаштувати килимове покриття: при цьому треба взяти до уваги, наскільки часто в цьому місці ходять, можливість потрапляння води і появи цвілі. Деякі килимові покриття зносостійкі, інші вологостійкі. Крім цього існує також проблема чищення при забрудненні килима їжею, брудним взуттям і тваринами, що живуть в будинку.

Типи килимових покриттів

•            Килим з вовни або справжній килим виготовляють з натуральної вовни. Такий килим добре протистоїть зносу, старінню, мало вигорає і не пліснявіє.
•            Килим з акрилових волокон або синтетичний. Акрилові волокна мають ту ж структуру, що і натуральна шерсть, добре протистоять зносу, цвілі, вигоранню під прямим впливом сонця, старінню і дії багатьох хімічних речовин.
•            Килим з модакрилових волокон м'який, пружний, добре протистоїть зносу і вогнестійкий. Такі килими не вигорають на сонці, не пліснявіють, мають високу стійкість.
•            Нейлонові килими мають високу стійкість до барвників, малу адсорбційну здатність, а також добре протистоять старінню, цвілі, зносу.
•            Килими з поліефірних волокон. Поліефірні волокна мають високу міцність на розтягання, високу стійкість по відношенню до мінеральних кислот, цвілі, зносу і старіння. При тривалому впливі прямих сонячних променів міцність волокон знижується. Ці килими не настільки довговічні, як нейлонові.
•            Поліпропіленові килими. З усіх волокон поліпропіленові мають найнижчу адсорбційну здатність, тобто, не поглинають вологу. Ці килими мають високу стійкість до стирання, старіння, появі цвілі, вигорання на сонці і до звичайних розчинників.

Конструкція килимового покриття

Килими бувають ткані, стьобані, в'язані, набивні та з приплавленним ворсом. Їх тчуть на верстатах, і вони мають основи різного виду. Стьобані ковдри – це ворс, пристебганий до основи. У в'язаних килимів ворс і пров’язаний, і пришитий до основи. Набивні килими отримують електростатичним набором короткого ворсу на  покриту клеєм основу. Килими з приплавленим ворсом отримують набором ворсу на вініловий клей термічного затвердіння.

Підкладки під килимове покриття укладають, щоб продовжити його життя і забезпечити м'якість і пружність підлоги. Килимові підкладки виготовляють із гуми, волокон і уретану.

Завдання:

• Назвіть характеристики килимового покриття.
• Які існують види килимів?
• Для чого існують підкладки ? З чого їх виготовляють?

Це цікаво: Крістофер Фарр - "гуру" килимового покриття   (посилання)

УРОК 12

Уважно прочитайте текст.

Класифікація будівель

   Будівлі, які призначені для проживання, виробничої та іншої діяльності людей, підрозділяють на цивільні, житлові і громадські (школи, бібліотеки, дитячі садки, лікарні, театри, магазини, різні установи та ін), виробничі промислові (фабрики, заводи, електростанції, гаражі, майстерні та ін) і сільськогосподарські (корівники, пташники, овоче- та зерносховища).

    За кількістю поверхів будівлі підрозділяють на малоповерхові (до 5 поверхів), середньої поверховості (5...12 поверхів), підвищеної поверховості (12...20 поверхів) і висотні (понад 20 поверхів).

Будівлі повинні бути функціонально доцільні, тобто відповідати призначенню, бути міцними, стійкими, капітальними і довговічними, вогнестійкими і одночасно володіти архітектурною виразністю.

Міцність будівлі – здатність сприймати будь-які  навантаження, а також зусилля, що виникають в його конструктивних елементах. Стійкість будівлі – здатність чинити опір перекидання або зсуву. Міцність і стійкість забезпечуються доцільним вибором конструктивної схеми і несівних елементів будівлі.

  Капітальність будівель характеризується ступенями довговічності та вогнестійкості основних будівельних елементів.

 Довговічність визначається міцністю і стійкістю будівлі протягом певного часу без втрати необхідних експлуатаційних якостей. Вона характеризується терміном служби основних конструктивних елементів: фундаментів, стін, колон, ригелів, балок, перекриттів і т.д. По довговічності будівельні конструкції поділяють на три категорії: І – термін  служби не менше 100 р., II – не  менше 50 р. і III – не  менше 20 р.

  Вогнестійкість будівель і споруд характеризується ступенем займання і межею вогнестійкості. Всі будівельні матеріали і конструкції поділяють на три групи за ступенем займання  (вогнетривкі, вогнестійкі і спалимі); і на п'ять за ступенем вогнестійкості (I...III - кам'яні конструкції, IV - дерев'яні оштукатурені, до V - дерев'яні неоштукатурені).

  Будівлі і споруди залежно від капітальності, експлуатаційних якостей, призначення та архітектурно-художньої виразності поліляють на чотири класи:

I – будівлі і споруди, до яких висувають підвищені вимоги: монументальні споруди, розраховані на експлуатацію протягом тривалого періоду (театри, музеї, адміністративні будівлі, житлові будинки підвищеної поверховості). Довговічність і вогнестійкість будівель і споруд повинні бути не нижче I ступеня;

II – житлові  будинки з кількістю поверхів не більше дев'яти, а також громадські та інші будівлі. Їх довговічність і вогнестійкість повинні бути не нижче II ступеня;

III - малоповерхові будинки, громадські будівлі, зводяться в районних центрах та сільських пунктах тощо, довговічність – не  нижче II ступеня, вогнестійкість – не  нижче IV ступеня;

IV – споруди, що задовольняють мінімальні архітектурно-експлуатаційні вимоги.  Вогнестійкість не нормується,  довговічність – не  нижче III ступеня.

Завдання: визначте тему тексту, обгрунтуйте поділ на абзаци. Дайте відповіді на питання:

• На які групи поділяються будівлі?
• Чим характеризується капітальність будівель?
• В чому полягає міцність і стійкість будівель?
• Визначте терміни експлуатації будівель.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ РОЗДІЛ    «Завдання у сфері професійного самоствердження»  

ТВОРЧІ П’ЯТИХВИЛИНКИ

І.

1. Розгляньте картинку.

2. Складіть і запишіть «Правила техніки безпеки» для виробничого навчання.

 

ІІ.

1. Розгляньте картинку  (1 хв.)

2.Запишіть назви інструментів, які ви запам’ятали.

3. Складіть  складне  речення, ввівши назви  інструментів.  

ІІІ.

1.Визначте на якому малюнку інструменти для маляра, а на якому для штукатура.

2. Назвіть їх та запишіть в алфавітному порядку.

3. Опишіть їхнє призначення.

 

 

 

ІV.  Створіть фанфік  з описом процесу виконання  малярних робіт

 

 

 

 

 

 

ІІІ  РОЗДІЛ    КУЛЬТУРА МОВИ

Практичний блок:  завдання для розвитку уваги  до точності вживання слів і словосполучень в українській мові, для розширення синонімічного запасу мови та виховання уваги щодо вживання слова.

1 Блок завдань: Розгляньте картку. За допомогою українсько-англійського словника знайдіть відповідність.

Inventory
Glue
Border
Liquid   wallpaper

 

 

2.               Доберіть до українських відповідників синоніми. Якому із синонімів надаєте перевагу: інвентар чи реманент?  Можливо, одне із слів у парі зайве?  Чому?
3.               Чи є синонімами слова інвентар і реманент? Чи можна їх уживати паралельно? Введіть їх в речення.

Довідка: Коли йдеться про сільськогосподарське знаряддя, уживаються обидва слова — реманент та інвентар, причому перевага віддається першому, наприклад: «Ось що, дядьку Григоре, сіялки, борони, рала, весь реманент бережіть. Найкраще — розберіть його на частини й сховайте» (Тютюнник). А ось іще приклад із цього ж твору, де паралельно вживаються обидва слова: — «Дивіться, щоб розпашники і всякий інвентар були справні»; «За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато». Отже, сільськогосподарський реманент і сільськогосподарський інвентар. Але тільки: медичний інвентар, парниково-тепличний інвентар, спортивний інвентар тощо. Слово інвентар уживається ще в одному значенні, не властивому слову реманент. Інвентар — це також опис чого-небудь. Таке значення добре розкриває приклад з твору Івана Франка: «На́ ключі; там, у верхній шухляді бюрка, маєш усі папери, контракти, квити, рецепіси, інвентарі, — роздивляйся в них, кілько хочеш».

4. Доберіть до слова клей синоніми. Якому із синонімів надаєте перевагу? Чому? Чи можна їх уживати паралельно? Побудуйте складні речення із словами клей і ґлей.

Довідка :   Клей, цемент, слиз, паста, клейстер, кляйстер, ґлей (загуслий сік фруктових дерев), камедь книжн., клей розм. Наприклад: Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень ґлей (В. Сосюра); Витікання камеді; Він ходив од вишні до вишні, здирав клей на тріщинах, по обрізаних сучках і їв (Є. Гуцало).

Клей – це будь-яка речовина, нанесена на поверхні матеріалів, які з'єднуються з ними та протидіють розділенню. Слово «склеїти» позначає різні методи зв'язування – шиття, механічне кріплення, термічне скріплення і т.д. Недоліки використання клею включають зниження стабільності при високих температурах, відносну слабкість при скріпленні великих об'єктів з невеликою площею зв'язування та великі труднощі в розділенні об'єктів під час випробувань.

Термін "клей" може використовуватися взаємозамінно з клеєм, цементом, слизом або пастою, а з іншими паралельно вживати не можна.

2        Блок завдань

1.     Створіть асоціацію до слова КЛЕЙ за частинами мови:

ІМЕННИК   (Тюбик, ножиці, шпалери, картон, смола, цемент, гіпс, скотч, желе, гума, паста,  рулон, пластир, кахель,  етикетка, розчин, волокно…)

ПРИКМЕТНИК  (Риб’ячий, канцелярський, в’язкий, гумовий, синтетичний, розчинний, липкий, зв’язуючий, рослинний, рідкий…… )

ДІЄСЛОВО (Клеїти, намазувати, засихати, варити, розчинити, заклеїти, приклеїти, виготовити, прикріпити, накласти, скріпляти……….. )

ПРИСЛІВНИК  (Намертво,  «по живому»)

2. Складіть невелику розповідь про виробничу практику, в якій використайте  дієслова  із асоціативного ряду  в дійсному, умовному і наказовому способі. Наприклад:

А) розповідь  про підготовку поверхонь і шпалер до поклейки (дійсний спосіб);

Б) звіт про виконану роботу (умовний спосіб);

В) діалог з майстром (наказовий спосіб).

3 Блок завдань 

1.Закінчіть речення

1. Будь-який ремонт квартир, зокрема  ремонт кухні або ремонт ванної, не обходиться без…. (виконання шпаклювальних робіт).
2. Шпаклівка стін і стелі допомагає досягти виключно…. (рівної і гладкої поверхні, готової до фарбування або поклейки шпалер).
3. Головна різниця шпаклівки від штукатурки – це… (призначення. Штукатурка стін здійснюється з метою вирівняти поверхню і захистити її від зовнішніх впливів. Натомість шпаклівка стін і стелі виконується для того, щоб вирівняти дрібні нерівності і загладити поверхню. Також шпаклівка стін і стелі підходить для закладення швів і стиків гіпсокартону).
4. Шпаклівка стін забезпечує надійне… (зчеплення для поклейки шпалер). 
5. Шпаклівка для стін і стелі повинна бути…. (екологічно безпечною і при цьому вона має відповідати певним вимогам по міцності).
6. Як правило, наноситься два шари шпаклівки – перший – заповнює  нерівності, а другий..….. (є фінішним (чистовим). Фінішна шпаклівка стін і стелі наноситься дуже тонким шаром).

2. Дайте відповіді на питання виключно за поданим кліше: 

– “Я вважаю, що …”

– “… тому  що …”

– ” …наприклад,…”

– “ Таким чином,…”

1. Чи потрібно попередньо готувати поверхню до поклейки шпалер? (Я вважаю, що практично всі роботи, пов'язані зі стінами або стелями, передбачають попередню обробку і підготовку поверхні.)
2. Що це дає? (Така поверхня збільшить якість наступних декоративних робіт і зменшить витрачені час і матеріальні ресурси,  тому що вона гладка і рівна.)
3. Чи є якісь правила ґрунтівки стін? (Так, є кілька важливих правил грунтівки стін перед наклеюванням шпалер, наприклад, обов’язково матеріал потрібно наносити тільки тонким шаром і розмазувати  досить широким шпателем.)
4. Який можна зробити висновок? (Таким чином, можна зробити висновок, що і професійний будівельний майстер, і новачок, який вперше затіяв вдома ремонт, зобов'язаний знати і розуміти, як правильно шпаклювати стіни.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРАЇНСЬКА МОВА              АНГЛІЙСЬКА  МОВА

 «СЛОВНИК     ПРОФЕСІЙНОЇ ЛЕКСИКИ» 
 

А

Адгезія  - Аdhesion _-  здатність до склеювання поверхонь різнорідних  тіл 

речовини, що застосовуються для захисту             

Антисептик – Antiseptic – речовини, що застосовуються для захисту  
будівельних матеріалів від біологічного  пошкодження (впливу бактерій, грибків та ін.) 

Арт-деко - Art Deco _– стиль, що поєднує в собі внутрішню розкіш з раціональною структурою 
Атмосферостійкість -_- Atmospheric  resistance -  здатність матеріалу протистояти негативній дії  атмосферних факторів, сульфатній корозії та ін. 
Б

Бордюр - Border _-- кольорова або візерунчата смужка шириною 3-20  см, призначена для декоративного оздоблення стін 

Г

Гармонія – Сhord;  Ґрунтовка – Primer – узгодження  в поєднанні кольорів: аналогічна – складена із суміжних кольорів кола; контрастна – поєднання кольорів, розташованих на  протилежних кінцях діаметра кольорового кола;  однокольорова – поєднання кольорів, які  знаходяться в одному секторі кольорового кола;  переважаюча – поєднання кількох відтінків одного кольору 

Д

Дефект - Defect -  відхилення, що перевищують нормативні

Дизайн - Design - діяльності, яка спрямована на формування  естетичного  середовища 

Дуплекс -  Duplex –  шпалери, що складаються з двох спресованих  шарів паперу 

Е

Естетика –Aesthetic – наука  про прекрасне 

 І

Інвентар – Inventory – сукупність    знарядь,  предметів, за допомогою яких  робітник виконує необхідні роботи 

Інтер’єр – Interiors –  архітектурно  і художньо оздоблена внутрішня частина  приміщення, будівлі 

К

Кітч – Kitsch – це стиль, який відкидає «чистоту» стилю, поєднує  непоєднуване

Колір – Color властивість поверхні викликати у людини певні  зорові відчуття 

Клей – Glue – розчин, дисперсія чи розплав переважно   високомолекулярних органічних або неорганічних  речовин природних або штучних, які  застосовують для з'єднання (склеювання)  матеріалів 

М

Макловиця – Brush -  щітка прямокутної форми для промивання,  ґрунтування, фарбування поверхні 

Мінімалізм – Minimalism  - стиль, що характеризується відсутністю декору як  такого і пошуком ідеальних пропорцій, нових  кольорів 
Н

Нерівність – Roughness –  відхилення, які виявляють при накладанні правила чи шаблона 

О

Оздоблення – Decoration  декоративне опорядження поверхні організаційно неподільна і технологічно

Операція – Operation  – однорідна  робота, яка не досягає кінцевої  продукції, але необхідна для її отримання 
Організація робочого місця – Organization  of  the work place – раціональне  розміщення потрібних для роботи  пристроїв, інструментів та матеріалів на ділянці, в  межах якої працює робітник

Орнамент – Ornament – візерунок  – ритмічне чергування й поєднання  
геометричних елементів або стилізованих  рослинних чи тваринних мотивів 
П

Панель – Panel   нижня частина стіни, пофарбована в колір, який  відрізняється від основного кольору стіни 

Проклеювання – Sizing   покриття клейовою сумішшю поверхні, що  готують під фарбування 

Пробкові шпалери – Cork  wallpapers  _- тонкий шар натуральної пробки, нанесений на  паперове полотно 

P

Рідкі шпалери – Liquid  wallpaper  матеріал для оздоблення стін, виготовлений на  основі целюлози, який включає добавки, що  надають йому колір 
Робоче місце – Work  place –  зона  роботи оздоблювача разом з необхідними  матеріалами та інструментами 

С

Симплекс – Simplex – тонкі  одношарові шпалери

Стиль -  Style – сукупність  рис, «мова» проекту, його характер, наука про

переробку та обробку матеріалів. 

Т

Технологія -  Technology -  способи виконання виробничих процесів,  виготовлення продукції 

Техно стиль - Techno style - стиль, якому властива особлива психологія життя  і, який поєднує в собі всі можливі сучасні  технології  і особливу атмосферу, світогляд 

Ф

Фактура - Invoice - особливості опорядження поверхні будівлі класу напівсинтетичних папероподібних нетканих
Флізелін – Flizelin -  матеріал  на основі проклеєних і непроклеєних, модифікованих і немодифікованих целюлозних волокон з можливим додаванням волокон  поліестеру

Х

Хай-тек  стиль - Hi-tech style  стиль, якому характерні прямі лінії, різкі форми,  як правило, виконані в металі 

Ш

Шпалери – Wallpaper  -  рулонний матеріал на паперовій основі з

однотонним  або різнокольоровим малюнком 

Шпаклівка -  Putty - в’яжуча речовина, призначена  для виконання тонкого

шару   на попередньо  укладену основу для її остаточного вирівнювання

Шпатель - Spatula – інструмент  з дерев’яною, сталевою або іншою  лопаткою   для нанесення і розрівнювання  шпаклювального шару на поверхні  або нанесення на поверхню декоративної суміші 
Я

Якість – Quality – сукупність ознак виготовленої продукції, що  відповідають

вимогам замовника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, ця робота є практичним матеріалом для проведення уроків розвитку зв’язного мовлення у групах за фахом «Штукатур; Лицювальник-плиточник; Маляр». У ній представлені тексти з професійною спрямованістю та завдання до них, цікаві відеоматеріали, пов’язані з темою тексту та творчі завдання. Цей матеріал сприяє  розвитку  зв’язного мовлення здобувачів освіти,  розвиває вміння висловлювати  власні думки на професійні теми, створювати професійні діалоги, відео для свого блогу  та  дискутувати на ту чи іншу професійну тематику, зосереджувати увагу на важливих моментах у тексті. Працюючи з текстами та відео, здобувачі освіти закріплюють матеріал, з яким знайомилися на уроках спецдисциплін або ж на виробничому навчанні.  

Майбутні робітники мають можливість навчитися, використовуючи професійну лексику, описувати виробничу діяльність, в будь-якій робочій ситуації  професійно пояснити процес, який відбувається на виробництві. Це допомагає молоді  бути в постійному зв’язку з професійною діяльністю, наближує до реальних робочих буднів. 

 Обираючи професію, кожна людина  дбає про своє майбутнє. А в майбутньому країні необхідні люди праці з високими фаховими здібностями та креативними ідеями...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА   ЛІТЕРАТУРА  І  ДЖЕРЕЛА:

1.          Герасимик-Чернова Т.П. «Малярні та шпалерні роботи» навчальний посібник для здобувачів за професією «Маляр», - Любешів. Луцьк. 2019.- 40с. 
2.          Народна Освіта. Технології «Малярні роботи»

https://narodna-osvita.com.ua/7089-malyarn-roboti-materali-ta-nstrumenti-dlya-malyarnih-robt.html

3.          Г.М. Добровольский «Малярні і шпалерні роботи»: Підручник. – 2– ге вид., випр і допов. – К.: Вища шк., 1996. – 383с.:іл.
4.          Книга з  ремонту  http://bibliograph.com.ua/spravochnik-10/31.htm
5.          Т.Є. Остапченко «Технологія опоряджувальних робіт»: Підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 384с.:іл
6.          Т.Є. Остапченко «Технологія опоряджувальних робіт»: Підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 384с.:іл
7.          Г.М. Добровольский «Малярні і шпалерні роботи»: Підручник. – 2– ге вид., випр і допов. – К.: Вища шк., 1996. – 383с.:іл.
8.          Підручн. для поф. – техн. навч. закладів: У 3ч./А.С. Нікуліна, С.Г. Заславська, Н.Г. Ничкало та ін. Ч.П. – К.: Вікторія, 2006. – 288с Ч. І. стор 254, 255
9.  Г.М. Добровольский «Малярні і шпалерні роботи»: Підручник. – 2– ге вид., випр і допов. – К.: Вища шк., 1996. – 383с.:іл.
10. Т.Є. Остапченко «Технологія опоряджувальних робіт»: Підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 384с.:іл