Уроки серед природи за творами В.О.ухомлинсого Повертайтесь, пташечки!

  Уроки серед природи за творами В. Сухомлинського 

Тема: Повертайтесь, пташечки!

Мета: розширити уявлення дітей про весняний приліт пернатих друзів; поглибити знання про птахів рідного краю; розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, спостережливість; учити логічно мислити, по­рівнювати, фантазувати; виховувати бережливе ставлення до природи, бажання відкривати й пізнавати її таємниці.

Хід уроку І. Вступна бесіда Учитель. Чорногуз-лелека прилетів здалека, сів на вершок хати, давай клекотати, рідний край вітати. П. Воронько

— Птахи повертаються з далеких чужих країв і вітаються з рідною
землею. А ми вийшли на урок спілкування з природою, щоб привітати
їх із поверненням, із весною, теплом і новим життям.

«Птахи принесли на своїх крилах весну», — кажуть у народі. А чому так говорять?

— На сьогоднішньому уроці ми розмовлятимемо про окремих
«провісників весни» і дізнаємося багато цікавого із життя птахів.

II. Шпаки-пересмішники

Учитель. Прилетіли шпаки — то вже справжня весна. Вони вітають її протяжним свистом. А чому шпаків називають пересмішниками?

Цікавинка (готують учні)

Шпаки — великі майстри наслідування співу інших птахів і різних звуків. За це їх звуть пересмішниками. Вони можуть копіювати каркання ворони, завивання котів, скрипіння старої хвіртки тощо.

Учитель. Що ж це за пташка — шпак?

Повідомлення 1 (готує учень)

Шпак — це гостродзьоба, більша за горобця, але менша за ворону пташка. (Демонстрація зображення.) Він приносить велику користь лукам, городам, садам, знищуючи гусінь метеликів, жуків та їхніх личинок, слимаків. Селиться шпак по всій території України.

Загадки

Не людина, а живе у хатці. Хто це? (Шпак.)

У садочку понад тином

Я зробив йому хатину.

Він навколо обдивився,

Засміявся й оселився. (Шпак.)

Учитель. Про який будиночок іде мова?

А ми шпаківні будували

А ми шпаківні будували,

 Як розпускалися садки.

До нас весною завітали

 Веселі наші співаки.

 І ціле літо, ціле літо

Вони співали нам пісні.

 Повиростали їхні діти,

 такі ж співучо-голосні.

Г. Бойко

Повідомлення 2 (готує учень)

Шпаки охоче оселяються в шпаківнях. Самець приносить до хатки для гнізда будівельний матеріал: суху траву, пір'я. Згодом у гнізді з'являється 4—8 блакитних яєць, а через 14 днів і пташенята. Батьки їх старанно годують, приносячи їжу близько 250 разів на день. Пташенята швидко ростуть і вже через 18—21 день залишають гніздо.

Повідомлення З (готує учень)

Цікаво спостерігати, як дорослі птахи виманюють зі шпаківні пташенят, які вже вміють літати. Вони то підлітають зовсім близько до шпаківні, то відлітають на 1—2 метри.

III. Прилетіла ластівонька Загадка

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка.)

Учитель. Що ми знаємо про ластівку?

Учитель. Сільська ластівка (демонстрація малюнка) — невеличка пташка із чорно-синьою спиною й білим животиком та грудьми, має рудувато-коричневий лоб і горло. Крила гострі, хвіст має два рульові довгі крайні пера. Саме цим ластівка відрізняється від інших птахів.

Більшу частину життя сільська ластівка проводить у повітрі. Лише під час будування гнізда її можна побачити на землі, коли вона бере в дзьоб вологий ґрунт біля калюжі або соломинку. Ноги — короткі, тому по землі ходити їй незручно.

Тримаються ластівки здебільшого парами. Люблять сидіти на теле­графних стовпах, дротах, при цьому майже завжди самець щебече.

Учитель. А тепер послухайте віршоване оповідання.

Ластівки

Пригріва весняне сонце. В рівчачках біжать струмки. Метушаться за віконцем клопітливі ластівки. Вже останній сніг розтанув. Тепло. Весело. Весна! Яся встане вранці-рано та відразу — до вікна:

— Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить?

Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть? Відчини віконце, мамо, хай вони сюди летять! Я дивитимусь, руками я не буду їх за­ймать! Підлетіли. Відлетіли. Тільки крильця — блим та блим!

— Це вони будують вміло для своїх маляток дім. Все працюють
безупинно, не марнують, бачиш час. Грудочки м 'якої глини в дзьобах
носять раз у раз.

Скоро буде тут гніздечко, добре зліплене з землі. В нім лежатимуть яєчка у м 'якесенькім кублі. Потім будуть пташенята, ненажери — просто страх! Цілий день їм батько й мати все носитимуть комах.

Підростуть в маляток крила, мати їх навчить літать, — так, як мама Ясю вчила в книжці літери читать.

А тоді настане осінь. Сонце зразу холодніш. Вранці ляжуть білі роси на травичку, на спориш...

— Взимку ж, мамо, пташенятам буде холодно в гнізді! Правда, ти
до мене в хату всіх їх пустиш отоді?

—В теплий край тоді далеко полетять усі пташки: журавлі, качки, лелеки і маленькі ластівки.

А як буде знов надворі тепло, весело, весна, — прилетять пташки з-за моря знов до нашого вікна.

Н. Л. Забіла

Цікавинка (готує учень)

У наших краях водяться різні види ластівок: сільська, міська, л_;това.

(Розповідь супроводжується ілюстраціями. Діти називають від­мінності.)

Учитель. А тепер послухайте казку.

Як урятувалася ластівка

Ластівка літала високо в небі. Помітив її хижий Шуліка й погнався за Нею, щоб з 'їсти. Ось-ось наздожене бідолашну. Жалібно пискнула пташка. Заплакала з горя. А потім згадала, що в гнізді її ждуть маленькі ластовенята. Голі, безпорадні. Ждуть вони не діждуться матері.

«Хто ж годуватиме, дітки, вас, як я загину? Ні, не наздожене мене хижий шуліка!»

Стрілою полинула тоді Ластівка й сховалася в гнізді. Зраділи ластовенята. Вони нічого не знали. Вони радісно запищали.

В. Сухомлинський

Хвилинка міркування

Учитель. Що допомогло ластівці урятуватися від хижого птаха? Чому?

IV. Птахи — справжні майстри

Учитель. Яких тільки чудес немає в природі! І одне з них — пта­шині гнізда. Які гнізда ви бачили в наших краях? Як потрібно з ними поводитися? Птахи будують гнізда скрізь: на деревах, у кущах, просто в траві чи навіть на землі. Пригадаймо, де яка пташка мостить собі житло. (Діти відповідають, учитель демонструє підібрані ілюстрації.)

• Послухайте казку й поміркуйте, як можна відповісти на за­питання, що є назвою казки?

Де ж тепер помостить вивільга?

Є така пташка вивільга. Барвиста, гарна. Придивишся — мов та веселка, і червоне, й оранжеве, й жовте, й сизе пір 'я в її вбранні. А так собі з боку глянути — жовта пташка та й годі.

Помостила пташка гніздо у гущавині, на терновому кущі. Вивела пташенят. Полетіла на зиму в теплий край.

Зима була холодна. Хтось і зрубав терновий кущ. На дрова.

Прилітає весною вивільга з теплого краю, а тернового куща немає. Де була гущавина—тепер там пустир. Сумно стало вивільзі. Політала вона, політала та й сіла на засохлу бур 'янину. І сумно-сумно заспівала. Мов заплакала.

А де ж тепер помостить вивільга своє гніздо?

В. Сухомлинський

Хвилинка міркування

Учитель. Що б ви порадили бідній пташині? (Діти відповідають. Чи бачили ви вивільгу? Напевно, бачили, але не знали, що це вона. (Демонстрація ілюстрації.)

Повідомлення 4 (готує учень)

Подив і захоплення викликає гніздо ремеза. (Демонстрація ілю­страції.) Не віриться, що пташка може виткати таку «рукавичку». Влаштовують гніздо самка і самець разом. Для будівлі беруть пух верби, тополі, очерету, а іноді — коноплі й шерсть тварин. У хатку-рукавичку є вхід у вигляді трубки. Таке гніздо будують півмісяця. У наших краях ремез живе на вербі.

Повідомлення 5 (готує учень)

Яких тільки спеціалістів немає серед пташок! Серед них є навіть пташка, яку називають кравчиня. (Демонстрація ілюстрації.) Вона живе у Вест-Індії. Гніздо будує на дереві, зшиваючи його з листків. Нитками слугує рослинне волокно, голкою — власний дзьоб.

Учитель. Якщо птахи потрапляють у біду, то їм потрібно допо­магати. Про таку допомогу послухайте казку.

Як ми врятували жайворонка

У пшениці ми знайшли жайворове гніздо. У ньому п ятеро пта­шенят. Літати не вміють. А завтра ж пшеницю коситиме комбайн. Дивимось на маленьких пташеняток, а жайворон літає над ними. Тривожно кричить. Взяли ми гніздо з пташенятами й перенесли у зелене просо. Просо ще не скоро коситимуть.

Ідемо додому. Дивимось: полетіла жайвориха в гніздо. Довгенько там сиділа. Потім злетіла в синє небо й радісно заспівала:

— Спасибі, що врятували моїх діток.

В. Сухомлинський

Хвилинка міркування

Учитель. А що б ви зробили у такій ситуації? Можливо, у вас була подібна історія?

V. Підсумок уроку

Учитель. Закінчилася наша розмова про птахів. Ми дізналися про дещо для вас невідоме з їхнього життя. А тепер підсумуймо, які птахи вже повернулися, а яких зустрічатимемо пізніше? Діти відповідають.)

— А на закінчення нашого уроку я пропоную привітати закличкою
усіх птахів: і тих, хто вже повернувся до рідного краю, і тих, хто ще
в дорозі.

Заклична (говорять діти)

Прилітайте, пташечки, до нас, Радо ми зустрінемо всіх вас!

VI. Домашнє завдання

Учитель. Напишіть казку про птахів на вільну тему, намалюйте ілюстрацію.