«Проблема самовизначення є, насамперед,
проблема визначення свого способу життя»
С. Л. Рубінштейн
Сьогодні в номері:
Роздуми над проблемою
Вибір професії — один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має значення як для самої людини, так і для суспільства. Вибір професії - це по суті вибір життєвого шляху, вибір долі. Від вибору професії до душі у великій мірі залежить задоволення людини своєю долею, її щастя.
Проблема вибору професії стара як світ, а вдало обрана професія скорочує частоту фізичних і психічних проблем, пов'язаних зі здоров'ям і підсилює задоволеність людини життям. Робота відіграє важливу роль у житті кожної людини й дуже впливає на її стан і самопочуття.
Отже, адекватність вибору й рівень освоєння професії впливають на всі сторони й загальну якість життя. Тому одним із центральних у цьому сенсі доленосним у житті кожної людини, у його професійній кар'єрі, є питання про пошук, вибір й оволодіння професією.
Профорієнтація – це довготривалий, до певної міри незворотній процес оволодіння особистістю тою чи іншою професією, який включає три основні моменти:
· процес впливу соціального середовища на особистість, що формується;
· процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці;
· саме перетворення праці за законами розвитку сьогоденної дійсності.
Професійне становлення являє собою складний, тривалий і досить рухливий розвиток, у якому чітко виділяються чотири стадії, перша з яких доводиться на період навчання в школі, - це зародження й формування професійних намірів під впливом загального розвитку особистості й первісного орієнтування в різних сферах трудової діяльності у світі праці й світі професій.
На наступному етапі досягаємо розуміння розходження - що таке посада, спеціальність, вакансія, кар'єра, покликання.
Далі, при виборі професії, необхідно знати до якої групи відноситься обрана професія.
У кожній професії можна виділити 2 сторони:
Отже, можна розділити всі професії за ознаками професійної придатності.
Перша група професій пов'язана з абсолютною професійною придатністю (тобто професія висуває тверді вимоги до особистісних особливостей людини).
Друга група професій вимагає відносної професійної придатності (тобто даною професією може володіти практично кожна людина, але за умови – бажання, наполегливості, а значить доповнення якихось цілеспрямованих зусиль).
Правильний вибір професій — моральне задоволення, висока самооцінка, водночас це й висока продуктивність праці, висока якість продукції.
КИМ БУТИ ? ЩО РОБИТИ ?
Ці питання супроводжують нас все життя і від того на скільки вдало ми вирішуємо їх, залежить чи щасливе наше життя. Навіть духовне і фізичне здоров’я, професійне самовизначення людини залежить від багатьох факторів, в тому числі і незалежних від нас, по-перше від обставин життя та виховання, хто наші батьки, які вони , які дідусь і бабуся, чи престижний вид тої чи іншої діяльності, під впливом яких формуються потреби, інтереси, переконання, тобто внутрішні стимули.
По-друге, важливим чинником вибору професії є дар божий, закладений в нас, а тому є два підходи до визначення нашого майбутнього. Мабуть не варто обирати професію, яка потребує дару Божого, а його у вас немає або ні ви, ні оточуючі його не додивились який він і не розвинули його: художник , модельєр, скульптор, навіть швачка.
Але багато є професій, які вимагають таких рис, які можна в собі розвинути тренуванням: “чемпіоном” ви не станете , але задоволення ви отримаєте.
Вибір трудового професійного шляху має бути свідомим та самостійним. Свідомим вибір може бути лише тоді, коли враховуються, приймаються до уваги потреби ринку, бо ми маємо виробляти те, що купують, а не навпаки. По-друге, має бути відповідність ваших інтересів, нахилів, здібностей, здоров’я вимогам обраної професії; практичній діяльності в конкретній галузі праці; умовам праці. Під самостійністю у виборі професії мається на увазі прояв максимуму незалежності, власної ініціативи, але це не означає, що ви маєте не враховувати поради людей розумних, з досвідом - це думка старших членів сім’ї, добре коли ваші думки співпадають з думками батьків, але якщо ні, треба прислухатись до порад вдумливо, але рішення маєте приймати ви! Враховуючи всі обставини і головне можливості, самостійність і впертість – це не те саме.
Скористайтеся ось такою формулою вибору:
“Хочу! – Це не все!”
“Можу! – Це вагоме!”
“Треба! – Щоб не пішла вся праця даром”.
А чи знаєте ви, що…
Початок профорієнтації нерідко відносять до 1908 р. – до моменту відкриття першого профконсультаційного бюро в м. Бостон (ЗША). Проте згідно іншій точці зору профорієнтація з'явилася набагато раніше, в глибокій старовині. Виникла профорієнтація з потреб розвитку людського суспільства. Природно, що цей напрямок роботи не міг з'явитися раніше, ніж з'явилися професії, а отже, і потреба в орієнтації на ці професії.
Історія появи деяких елементів оцінки профпридатності людини йде в глибину століть. Це відноситься в основному до діагностики знань, умінь і здібностей. Вже в середині III тисячоліття до н.е. в Стародавньому Вавилоні проводили випробування випускників шкіл, що готували писарів.
У давньому Єгипті мистецтву жерця навчали тільки тих, хто витримував систему певних випробувань. Інші приклади дає нам стародавня історія Спарти, Афін, Риму. У Спарті була створена і успішно здійснювалася система виховання воїнів, в Римі - система відбору і навчання гладіаторів.
Сучасна історія профорієнтаційної роботи почалася набагато пізніше, в період корінної ломки суспільного устрою під натиском розвитку крупної машинної індустрії, тобто в період розвиненого капіталізму з його неминучими супутниками - підвищенням інтенсивності виробничих процесів, зростанням ролі спеціалізації і професіоналізації праці, а також з вимушеною необхідністю здійснення професійної підготовки величезних мас робочих. Саме в цей час визначилася практична потреба в залученні робочої сили, її навчанні і розподілі на різні трудові операції відповідно до індивідуальних відмінностей і здібностей людей. Інтенсивне технічне переозброєння промисловості провідних капіталістичних держав, розвиток нової техніки на початку XX ст., зокрема військової, актуалізували проблему «людина – техніка». Все гостріше стало усвідомлюватися, що не кожен охочий може управляти складними технічними приладами, для цього необхідні знання, здібності і відповідні навики.
В Україні діяльність профорієнтації почала розгортатися в перші роки XX ст. Були зроблені ряд обстежень, що стосуються вибору професії учнями, які вчаться в різних типах шкіл. В процесі цієї роботи було вирішено з'ясувати, які професії привертають найбільшу увагу, в чому причини, які спонукають молодих людей йти тим або іншим трудовим шляхом. З цією метою організовували в школах референдуми учнів. У 60-70-х роках панувало визначення професійної орієнтаційної як системи державних заходів, спрямованих на формування в учнівської молоді психологічної готовності до вибору професії на основі потреб суспільства і з урахуванням інтересів і схильностей особистості учня.
Поради психолога
Як вибрати професію?
Ваш психолог - Безродня Е.Є.
1