Тренінгове заняття для педагогів на тему:
«Прийоми урізноманітнення завдань художньо-продуктивної діяльності дітей дошкільного віку»
Мета: розширення, поповнення знань вихователів щодо розвитку художньо-продуктивних здібностей дошкільників , які можуть бути використанні в роботі з дошкільниками; підвищення компетентності педагогів у спілкуванні, розвиток вербальних і невербальних способів спілкування; розвиток здатності до ігрової поведінки.
Дата проведення:
Кількість учасників:
Хід
1.Знайомство.
Вправа „кольоротест"
Мета: підготувати учасників до роботи,сприяти згуртованості групи, підняти емоційний та фізичний настрій .
Пропоную назвати вид активних занять , з яким ви (учасники) прийшли на тренінг. Для цього учасникам необхідно обрати стрічку відповідного кольору. Написати на ній своє ім’я, продовжити речення : « Я вмію розвивати художньо-продуктивні здібності дошкільників , тому що я …»
( творчий, активний, креативний… вихователь) та прикріпити стрічку).
(карта видів активної діяльності висить перед учасниками тренінгу)
2.Правила роботи групи
Ведучий звертається до педагогів із запитанням:
(Правила потрібні для створення такої обстановки , щоб кожен учасник міг відкрито висловлювати свої думки , почуття та погляди, одержував інформацію сам і не заважав іншим).
Зараз я запропоную вам правила нашого тренінгу, ми з вами їх обговоримо, якщо ви згодні, то ми їх залишимо, якщо ні – усунемо!Щоб не витрачати часу на запис правил я вам їх зображу за допомогою малюнків. Якщо правило приймається – малюнок вішаємо на дошку!
3.Очікування
Ведучий: А зараз я пропоную вам написати очікування від сьогоднішньої роботи на символічних слідах від дитячих ніжок та прикріпити їх на острові «Сподівань». Якщо наприкінці зустрічі ваші очікування справдяться, причепите їх на інший острів
«Досягнень » якщо ж ні - залишите там, де й були, а якщо справдяться наполовину – ваші сліди опиняться на місточку між островами.
Учасники пишуть свої очікування, потім прикріпляють їх.
4.Інформаційне повідомлення:
«Педагогічний супровід художньо-продуктивної діяльності:
ігрові методи та прийоми»
Актуалізація творчого потенціалу зростаючої особистості, формування її культури, зокрема й художньо-продуктивної, є одним із важливих завдань освіти дітей дошкільного віку на сучасному етапі. За висновками В. Давидова, О. Запорожця, О.Леонтьєва, В.Мухіної, закладання фундаменту особистості, її культури, формування первинної системи моральних цінностей відбувається в період дошкільного дитинства. Державним стандартом дошкільної освіти одним із ґрунтовних завдань визначено формування особистісної культури дитини на основі відкриття їй світу культури, залучення до нього і його творчого освоєння. Базовий компонент дошкільної освіти спрямовує зусилля батьків, педагогів, психологів на розвиток творчого потенціалу дитини, що має свої особливості в дошкільному дитинстві, на своєчасне підтримання досягнень індивідуальної своєрідності неповторного життєвого шляху дитини, забезпечення психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини в дошкільні роки. Одна з обов’язкових освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти «Дитина у світі культури» засвідчує, що належний і оптимальний рівень соціально - особистісного розвитку дитини може бути забезпечений за допомогою формування в неї чуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвитку творчих здібностей, формування, з-поміж інших, художньо - продуктивних навичок. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної й художньої діяльності є сформоване емоційно - ціннісне ставлення до процесу і продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ і форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.
Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керування дорослими. Велике значення в організації образотворчої діяльності дітей має вміння вихователя пов’язати особливості створення художнього образу в мистецтві з власне художньою діяльністю дітей; адаптувати виразні засоби мистецтва живопису, графіки в такий вид образотворчої діяльності, як малювання, виразні засоби скульптури – у ліплення; вчити дітей створювати декоративні роботи за мотивами народного декоративно - ужиткового мистецтва, використовувати елементи конструкторських рішень архітектури в конструктивній творчості дітей.
Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху кожній дитині. Таке завдання потребує особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу, намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості.
Зважаючи на це, образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість дитині доступними засобами висловити емоційний стан, її ставлення до навколишнього світу, уміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва.
Зображувальна діяльність тісно пов’язана з сенсорним вихованням. Безпосереднє чуттєве знайомство із предметами та явищами, із їх властивостями та якостями складають лінію сенсорного виховання. Щоб намалювати, зліпити будь-який предмет, потрібно попередньо добре з ним ознайомитися. Формування уявлень про предмети потребує засвоєння знань про їх властивості та якості, форму, колір, величину, положення у просторі. Діти знаходять ці якості, порівнюють предмети, знаходять схожість та відмінність, тобто виконують розумові дії. Таким чином, зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення.
На заняттях із зображувальної діяльності розвивається мовлення дітей: засвоєння назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висловлювання у процесі спостережень за предметами та явищами, в обстеженні предметів, а також під час розглядання ілюстрацій, репродукцій картин художників позитивно впливають на розширення словникового запасу та формування мовлення. Використання образних порівнянь, віршів для естетичної характеристики предметів сприяє розвитку виразного мовлення.
У ході проведення занять створюються сприятливі умови для формування таких якостей, як ініціативність, допитливість, розумова активність та самостійність, цікавість.
Зображувальна діяльність є також ефективним засобом естетичного виховання. Знайомство із творами образотворчого мистецтва має велике значення для естетичного виховання дітей і для розвитку їх зображувальних здібностей. Яскравість, виразність образів у картинах, скульптурі, архітектурі, творах прикладного мистецтва допомагають дітям глибше та повніше сприймати явища життя та знаходити образні вираження своїх вражень у малюнках, ліпленні, аплікації. У такий спосіб поступово в дітей розвивається художній смак.
Зважаючи на суспільний характер образотворчого мистецтва, у процесі занять із зображувальної діяльності в дітей формуються морально-вольові якості: потреба та вміння доводити розпочату справу до кінця, зосереджено й цілеспрямовано займатися, допомагати товаришеві, долати труднощі тощо. Заняття сприяють вихованню в дітей доброти, справедливості; формування працелюбності пов’язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як наполегливість, витримка; виховується вміння працювати, досягати бажаного результату. Отже, твори образотворчого мистецтва формують інтелектуальну, емоційно- почуттєву та вольову сфери, моральне здоров’я.
Оволодіння техніками малювання, процес художнього зображення є школою підготовки руки дитини до письма, пізнання навколишнього середовища, формування основ математики, розвитку психічних процесів, є лікувальною терапією психіки дитини, підґрунтям для діагностування інтелекту і психічного здоров’я дитини, розвитку мовлення. Тож малювання для дитини дошкільного віку – школа інтелектуального розвитку, природна і приємна діяльність.
На заняттях із ліплення емоційні переживання викликає скульптура, хоча вона переважно позбавлена барвистості, зате більше діє формою, лінією, фактурою.
Скульптура має велике значення для виховання й навчання дітей дошкільного віку. Вона сприяє розвитку зорового сприйняття, пам’яті, образного мислення. Скульптура, як і інші види зображувальної діяльності, формує естетичний смак, розвиває почуття прекрасного. Скульптура надає тривимірне зображення предмета. Правильне співвідношення частин, відмінність головного від другорядного – тіла від приставних частин – усе це ясно передається в зображенні предмета за допомогою ліплення. Частіше за все предметом скульптурного зображення виявляється людина, рідше – тварини, неживі предмети.
Успішне протікання зображувальної діяльності та формування інтересу до неї передбачає створення відповідних умов, а саме: забезпечити заняття різноманітними художніми матеріалами для зображувальної діяльності; дібрати наочний матеріал (твори образотворчого мистецтва, ілюстрації із книг та ін.); обладнати осередок для самостійної зображувальної діяльності.
Оптимально впливає на розвиток дітей використання музичних творів у педагогічному процесі. Саме тому на заняттях повинна використовуватися музика, що створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, сприяє розвитку творчості.
Серед предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно - мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікативності, а також позитивних якостей характеру: самостійності, працьовитості, наполегливості в досягненні мети. Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає людині поштовх для внутрішнього переживання й уяви. Це внутрішнє відчуття й переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові художні образи.
Отже, творчість – важлива складова системи виховання, у ній узагальнено весь життєвий досвід дитини – чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий. Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, набуття вмінь і навичок. Саме тому так важливо сформувати у дітей основи творчості.
Художньо-продуктивна діяльність задовольняє гостру потребу дітей у самовиявленні і є одним із найулюбленіших занять. У цьому виді діяльності дошкільники виявляють високу зацікавленість і, що важливо, невелику стомлюваність. Ці фактори позитивно впливають на емоційний стан, загальний психічний розвиток дитини і разом з тим ця діяльність – є засобом всебічного розвитку дитини.
Одним із центральних завдань виховання дітей у художньо-продуктивній діяльності є розвиток у них елементів творчості. Дитяча творчість – перша ланка розвитку творчої діяльності, в якій дитина виявляє своє розуміння довкілля, своє ставлення до нього. Це допомагає дітям розкрити їх внутрішній світ, особливості сприймання та уявлення, інтереси та здібності.
У розвитку творчої активності велику роль відіграє предметнее середовище, що оточує дітей. У збагаченні дітей художніми враженнями вихователю допомагають картини, діафільми, друковані посібники, твори прикладного, декоративного мистецтва, фотоальбоми.
Треба мати на увазі, що розвиток художніх, творчих здібностей дітей спирається на позитивне, захоплене ставлення до певного виду діяльності. Воно є показником та одночасно однією з умов виявлення й формування індивідуальних нахилів.
Інтерес та схильність дітей до художньої діяльності вихователь підтримує своїм ставленням до неї, вмінням бачити красу, захопленістю й майстерністю.
Серед принципів індивідуального підходу до дитини важливе місце посідає застосування заохочень. Для формування у дітей самоповаги, впевненості у своїх можливостях необхідно виявляти увагу і доброзичливість.
Важливим моментом розвитку індивідуальних художніх здібностей дітей є умови, за яких задається загальний напрямок, узгодженість у діях вихователя та батьків. У сім’ї найперше має здійснюватись індивідуальний підхід до дитини, що прагне реалізувати свої художні нахили та інтереси.
Отже, ефективним шляхом всебічного гармонійного розвитку особистості є залучення дошкільників до художньо-продуктивної діяльності, яка включає: зображувальну, музичну, театралізовану, художньо-мовну діяльність.
Зараз ми розглянемо кожен з цих видів діяльності.( Модель)
Художньо-продуктивна діяльність
Зображувальна музична театралізована художньо-мовна
По ходу тренінгу вивішується певний тип діяльності ,про який йде мова у вправі)
5.Ігрова вправа «Міні-вистава» Робота в групах.
(Вивішую напис: театралізована діяльність.)
Мета:набуття учасниками навичок групових взаємин, оволодіння способами рольової поведінки.
Хід вправи
Для цієї вправи нам необхідно об’єднатися в групи ( зима, весна , літо.)
Практично кожна людина намагається щось змінити в своєму характері, з’являється думка , що у чомусь хочеться стати кращим. Зараз замисліться і запишіть ту якість, яку ви бажаєте в собі вдосконалити. Потім напишіть якогось літературного героя , який би повною мірою володів цією якістю.
(Наприклад: вміння тримати язика за зубами – кіт Леопольд ).
А тепер уявіть, що кожна команда – це театральна трупа , і вам потрібно розіграти театральну виставу. Ваші ролі – це ті герої , яких ви тільки що написали. А теми будуть наступні:
Художньо – продуктивна діяльність вимагає наявності у дітей чітких образних уявлень предметів та об’єктів, які вони намагаються зобразити. Ці уявлення формуються на основі сприймання. При цьому сприймання повинно бути емоційно-естетично забарвленим.
Для того, щоб з’явилося бажання займатися художньою діяльністю, необхідно створити творчий настрій. Я думаю нам це вдалося.
6.Ігрова вправа «Пластилінові фантазії».
Мета:розвивати уяву, гнучкість думки, оригінальність мислення.
Вправа виконується в колі.
(Вивішую напис: Зображувальна діяльність)
Хід вправи.
Кожен з учасників отримує пластилін. Необхідно виконати будь – яку пластилінову фігурку. Далі фігурку передають наступному учасникові по колу, який працюватиме з нею протягом 1 хвилини. У неї можна вносити зміни, але тільки не ламати і не переробляти до невпізнанності. Передавання по колу триватиме доти, доки фігурка не повернеться до кожного автора.
Одним із центральних завдань виховання дітей у художньо-продуктивній діяльності є розвиток у них елементів творчості. Найголовніше, що спонукає людину бути творчою - це мінливість сучасного світу.
7.Руханка"Оплески".
Мета:дати можливість учасникам розім'яти м'язи та відпочити.
Хід вправи
Ви активно працювали, тому настав час відпочинку.
Послідовно кілька разів пропоную підвестися тим, хто має певне вміння чи якість, щось любить або бажає чомусь навчитися; інші учасники групи активно аплодують тим, хто підвівся.
- «Підведіться з місць усі ті, хто вміє вишивати»;
Оплески! «Дякую, сідайте».
- «Підведіться з місць усі ті, хто вміє кататися на гірських лижах»;
Оплески! «Дякую, сідайте».
- «Підведіться з місць усі ті, хто любить дивитися серіали...»;
- «Підведіться з місць усі ті, хто мріє навчитися грати у великий теніс...»;
- «Підведіться з місць усі ті, хто любить відпочивати…»;
- «Підведіться з місць усі ті, хто вміє читати..»;
- Підведіться з місць усі ті, хто мріє вирушити у чарівну подорож».
8.Вправа « Веселі нотки»
Робота в групах.
(Вивішую напис: музична діяльність)
Мета: Усвідомлення ролі вихователя на сучасному етапі, сприяти підвищенню мотивації вихователів до саморозвитку і самореалізації.
Хід вправи
Учасники об’єднуються в 3 групи (до, ре, мі) : вихователі, діти , батьки.
Учасникам гри пропоную на нотках написати необхідні умови для розвитку художньо-продуктивних здібностей дошкільника:
(Намальований нотний стан, на який після зачитування умов чіпляємо нотки)
Відвести 5 хвилин на виконання завдання .
Від кожної групи обрати спікера для презентації напрацювань групи. Умови необхідно проспівати. Мелодію необхідно обрати з пісенного репертуару дитячого садочку.
9.Вправа «Сенкан»
( Вивішую напис художньо-мовленнєва діяльність)
Робота в групах (А, Б, В).
Кожній групі дається завдання створити сенкан за поданою схемою.
Перший іменник:
Для виконання роботи відводиться 5 хвилин. Спікери зачитують напрацюваня груп.
Завершення тренінгу.
Шановні колеги! Мені дуже приємно працювати з вами!
На закінчення нашої роботи пропоную вам поділитися враженням від сьогоднішнього тренінгу. Подивіться на наші острови і пригадайте, якими були ваші очікування щодо нашого тренінгу , якщо ваші очікування справдилися – причепіть сліди на інший острів
(«досягнень»), якщо ж ні - залиште там, де й були, а якщо справдилися наполовину – ваші сліди опиняться на місточку між островами.
Прощання.
Вправа « Оплески»
Ми з вами добре попрацювали. І на завершення я пропоную уявити на одній долонці посмішку, на іншій – радість. А щоб вони не пішли від нас їх треба міцно-міцно з’єднати в оплески.