"Мудрість байки". Вивчення байок Івана Андрійовича Крилова ("Бабка і Муравель", "Вовк і Ягня", "Квартет") у
6 класі.
Тема. «Уславлений нащадок великого Езопа». Іван Андрійович Крилов. «Квартет». «Бабка та Муравель». «Вовк і Ягня». Моральні проблеми у байках російського письменника.
Мета:
Обладнання: підручник, портрети І. А. Крилова, Жана де Лафонтена, Езопа, ілюстрації до байок, тексти байок, телевізор, відеофільм (комп’ютер, диск із презентацією), словник літературознавчих термінів, аудіо запис («Квартет» у виконанні І. Ільїнського), кросворд.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами дослідження.
Вид уроку: комбінований.
Методи: «Продовж речення», «Мікрофон», інсценоване читання, робота в групах, рольова гра.
Епіграф до уроку:
Байки Івана Андрійовича Крилова –
книга мудрості самого народу.
Микола Васильович Гоголь
Хід уроку:
(Здійснюється у ході уроку).
ІІІ. Актуалізація опорних знань
На попередньому уроці ми з вами вивчали твори засновника жанру байки - Езопа. Зараз пригадаймо, про що йшлося.
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Байка, що народилася у Давній Греції, із часом почала подорожувати світом. У Росії нащадком великого Езопа став Іван Андрійович Крилов.
V. Оголошення теми уроку, формулювання мети.
VI. Формування нових знань, умінь, навичок.
І.А. Крилова.
(Перевірка випереджального домашнього завдання.)
Учень: Іван Андрійович Крилов - відомий російський байкар і перекладач. Народився 13 лютого 1769 р. в Москві у родині збіднілого капітана російської імператорської армії. Батько рано пішов із життя, залишивши дружину і двох синів.
Учениця: Через нестатки грамоті навчався вдома. Французьку мову вивчив у родині поміщиків Львових. Крилов завжди любив Лафонтена, якого називав Фонтеном. За переказами, вже в юні роки випробував свої сили у перекладі байок французького байкаря.
Учень: У 1797 р. І. Крилов зустрівся в Москві з князем Сергієм Федоровичем Голіциним, а згодом оселився разом із ним у Саратовській губернії (Зубрилівка), у селі Козацьке в Україні, як вчитель його дітей і секретар. До того часу Крилов вже мав різнобічну освіту, добре грав на скрипці, знав французьку мову, італійську і виявився чудовим викладачем мови і словесності. Учениця: У 1809 році вийшла друком перша книга байок російського автора. Учень: У 1816 році почав працювати бібліотекарем у Публічній бібліотеці, де працював майже до кінця свого життя. Учениця: Помер Іван Андрійович Крилов у Петербурзі 21 листопада 1844 року. Похований в Олександро-Невській лаврі. Учень: Іван Крилов відомий як автор 236 байок, зібраних в дев'яти прижиттєвих збірках, що виходили з 1809 по 1843 роки.
Байка «Бабка й Муравель» Івана Андрійовича Крилова написана не пізніше травня 1808 року. Вперше вона опублікована в друкованому виданні «Драматичний вісник».
До російського байкаря даний сюжет використали французький байкар Жан де Лафонтен, що жив у 17 ст. та давньогрецький автор байок Езоп (6 ст. до н. е.). Знайомимося із байкою мовою оригіналу.
Стрекоза и Муравей
Автор: Попрыгунья Стрекоза
Лето красное пропела;
Оглянуться не успела,
Как зима катит в глаза.
Помертвело чисто поле;
Нет уж дней тех светлых боле,
Как под каждым ей листком
Был готов и стол, и дом.
Всё прошло: с зимой холодной
Нужда, голод настаёт;
Стрекоза уж не поёт:
И кому же в ум придёт
На желудок петь голодный!
Злой тоской удручена,
К Муравью ползёт она:
Стрекоза: «Не оставь меня, кум милый!
Дай ты мне собраться с силой
И до вешних только дней
Прокорми и обогрей!» —
Муравей: «Кумушка, мне странно это:
Да работала ль ты в лето?» —
Автор: Говорит ей Муравей.
Стрекоза: «До того ль, голубчик, было?
В мягких муравах у нас
Песни, резвость всякий час,
Так, что голову вскружило». —
Муравей: «А, так ты...» —
Стрекоза: «Я без души
Лето целое всё пела». —
Муравей: «Ты всё пела? Это дело:
Так поди же, попляши!»
Жвава Бабка-Стрибунець
Красне літо проспівала;
Озирнулась... Ба! Навала —
Від зими вже вихорець.
Помертвіло, голо в полі,
Вже нема квітної волі,
Як під листом будь-яким
Був готовий стіл і дім.
Все пройшло: зима холодна
Скруту й голод приведе;
Бабці вже співати зле:
В розум це ж кому спаде.
Щоб співати, як голодна!
Вбита горем і сумна,
Йде до Муравля вона:
«Не покинь мене, кум милий!
Дай мені набратись сили —
Й до весни лиш, любий мій,
Прогодуй і обігрій!»
«Кумцю, чудно щось тоді-то:
Чи ти працювала в літо?» —
Муравель її спитав.
«Чи ж до того, кумцю, було!
В моріжках м’яких у нас
Пустощі, пісні всякчас.
Так що й голову забула». —
«А, так ти...» — «Я без біди
Літо ціле проспівала». —
«Проспівала? Добре дбала —
Та вже й потанцюй піди!»
(Переклад Анатолія Присяжнюка)
1). Хто є головними героями байки? (Бабка та Муравель.)
2). Чим вони займалися влітку? (Бабка все літо розважалася: співала та танцювала, а Муравель влітку працював, готуючись до зими.)
3). Які вади людей висміюються за допомогою сатири у байці «Бабка та Муравель»? (Лінь, безвідповідальність і неробство.)
4). Наведіть прислів’я, що відповідають змісту байки.
Бабка |
Муравель |
Ледача (лінива) |
працьовитий |
безвідповідальна |
відповідальний |
легковажна |
поміркований |
безтурботна |
турбується про своє майбутнє |
нестаранна |
старанний |
|
|
|
|
Байка Івана Крилова в образі Вовка представляє не тільки грубу, нахабну, злу, жорстоку, підступну людину, яка прагне за будь-яку ціну домогтися своєї мети, але й додає до розуміння цього персонажа соціальний аспект. Це багата, можновладна людина, яка користується своїм правом сильного («У сильного всегда бессильный виноват…»), грубо нехтує законом та морально-етичними нормами.
|
|
|
Тому Ягня й звертається до нього «светлость», «светлейший» (як було прийнято звертатися у царській Росії ХІХ століття до вищого дворянства, графів та князів. Ягня Крилова виховане, розумне, добре, воно логічно обстоює свою правоту, сподіваючись, що його опонент сповідує ті ж цінності, що й воно. Але воно беззахисне й безпомічне перед грубою силою наділеного владою жорстокого Вовка й тому приречене на загибель. Хоча Крилов і слідує заданій Езопом темі, але інтерпретує її згідно до проблем свого часу. Байкар зазначає, що подібних описаному в байці «Вовк і Ягня» випадків дуже багато («…тому в истории мы тьму примеров слышим»).
Як ви думаєте, чи зустрічаються такі ситуації в сьогоденні?
(Учні дають відповіді на дане питання).
У сильного всегда бессильный виноват:
Тому в Истории мы тьму примеров слышим,
Но мы Истории не пишем;
А вот о том как в Баснях говорят.
_______________________
Ягнёнок в жаркий день зашёл к ручью напиться;
И надобно ж беде случиться,
Что около тех мест голодный рыскал Волк.
Ягнёнка видит он, на добычу стремится;
Но, делу дать хотя законный вид и толк,
Кричит: «Как смеешь ты, наглец, нечистым рылом
Здесь чистое мутить питьё
Моё
С песком и с илом?
За дерзость такову
Я голову с тебя сорву». —
«Когда светлейший Волк позволит,
Осмелюсь я донесть, что ниже по ручью
От Светлости его шагов я на сто пью;
И гневаться напрасно он изволит:
Питья мутить ему никак я не могу». —
«Поэтому я лгу!
Негодный! слыхана ль такая дерзость в свете!
Да помнится, что ты ещё в запрошлом лете
Мне здесь же как-то нагрубил;
Я этого, приятель, не забыл!» —
«Помилуй, мне ещё и от роду нет году», —
Ягнёнок говорит. «Так это был твой брат». —
«Нет братьев у меня». — «Так это кум иль сват
И, словом, кто-нибудь из вашего же роду.
Вы сами, ваши псы и ваши пастухи,
Вы все мне зла хотите
И, если можете, то мне всегда вредите,
Но я с тобой за их разведаюсь грехи». —
«Ах, я чем виноват?» — «Молчи! устал я слушать,
Досуг мне разбирать вины твои, щенок!
Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать».
Сказал — и в тёмный лес Ягнёнка поволок.
Зараз ми з вами познайомимося із перекладом даної байки.
Література – це один із видів мистецтва, мистецтво слова. На уроках зарубіжної літератури ми вивчаємо художні твори у взаємозв’язку з іншими видами мистецтва. Вивчаючи байку І. Крилова «Квартет», познайомимося із музичними термінами, використаними російським байкарем.
Квартет – це 1) музичний твір для чотирьох інструментів або голосів; 2) ансамбль із чотирьох музикантів або співаків.
Прима – 1) перша скрипка, що виконує провідну партію.
Втора – друга скрипка.
Бас – музичний інструмент із низьким звучанням.
Альт – струнний смичковий інструмент.
У байці «Квартет» Іван Андрійович Крилов висміяв галасливі й безрезультатні засідання Державної Ради, сформованої Олександром І й відкритої 1 січня 1810 р. у Росії. Вона була поділена на чотири департаменти, які очолили:
Проказница-Мартышка,
Осёл,
Козёл
Да косолапый Мишка
Затеяли сыграть Квартет.
Достали нот, баса, альта*, две скрипки
И сели на лужок под липки —
Пленять своим искусством свет.
Ударили в смычки, дерут, а толку нет.
«Стой, братцы, стой! — кричит Мартышка. — Погодите!
Как музыке идти? Ведь вы не так сидите.
Ты с басом, Мишенька, садись против альта,
Я, прима, сяду против вторы**;
Тогда пойдет уж музыка не та:
У нас запляшут лес и горы!»
Расселись, начали Квартет;
Он всё-таки на лад нейдет.
«Постойте ж, я сыскал секрет, —
Кричит Осел, — мы, верно, уж поладим,
Коль рядом сядем».
Послушались Осла: уселись чинно в ряд,
А всё-таки Квартет нейдёт на лад.
Вот пуще прежнего пошли у них разборы
И споры,
Кому и как сидеть.
Случилось Соловью на шум их прилететь.
Тут с просьбой все к нему, чтоб их решать сомненье:
«Пожалуй, — говорят, — возьми на час терпенье,
Чтобы Квартет в порядок наш привесть:
И ноты есть у нас, и инструменты есть;
Скажи лишь, как нам сесть!» —
«Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье
И уши ваших понежней, —
Им отвечает Соловей. —
А вы, друзья, как ни садитесь,
Всё в музыканты не годитесь».
Иван Андреевич Крылов, 1811 год
Вигадниця Мартишка, Осел, Козел
Та клишоногий Мишка
Затіяли Квартет* заграть.
Дістали вони дві скрипки, ноти, бас і альт**
Й під лину в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!
— Стій, братця, стій! — кричить їм
Мавпа.— Постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
– Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори***;
Тоді вже буде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
— Стривайте ж, я знайшов секрет, —
Кричить Осел,— усе в нас піде ладом,
Як поряд сядем! —
Послухали Осла, поважно сіли вряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.
Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари й свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов’ю якраз там пролітать.
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
— Будь ласка, — мовили, — таж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти й інструмент зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать! —
Щоб буть музикою, потрібне тут уміння
Та трохи тонших би ушей,— їм одмовляє Соловей,—
Тож, як сідати — сварки марні,
Бо з вас музики незугарні.
* Квартет — оркестр із чотирьох осіб.
** Бас і альт – музичні інструменти.
*** Прима — перша скрипка в оркестрі; втора – друга скрипка.
Бесіда.
Та трохи тонших би ушей».).
Мавпа – метушливість, легковажність.
Ведмідь – незграбність, відсутність музичного слуху («Ведмідь на вухо наступив».)
Осел – впертість, дурість.
Козел – завзята дурість.
Соловей – символ талановитого співака. (Як і в казці Г. К. Андерсена «Соловейко».)
Ідея байок І. А. Крилова розкривається через засоби комічного.
Іронія – засіб художньої виразності, який надає прихованого глузливого значення удавано серйозним, благопристойним або навіть схвальним твердженням.
Сатира – художній прийом, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, вад, негативних явищ дійсності.
|
«Бабка та Муравель» |
«Вовк і Ягня» |
«Квартет» |
Дійові особи |
Бабка, Мураха |
Вовк, Ягня |
Мавпа, Осел, Козел, Ведмідь та Соловей. |
Мораль |
«Проспівала? Добре дбала —Та вже й потанцюй піди!»
|
«У сильного безсилий винен завсігди: Цих прикладів ми досить знаєм, Та ми Історій не складаєм, А в байці можем це розповісти». |
Щоб буть музикою, потрібне тут уміння |
Що автор засуджує у байці? |
Лінощі, безпорадність і легковажне ставлення до життя. |
Грубість, нахабство, жорстокість, лицемірство, несправедливість. |
Бездарність, зайва самовпевненість, заняття справою, для виконання якої немає хисту, умінь і належної підготовки, невміння злагоджено працювати.
|
Іван Андрійович Крилов залишив по собі не тільки чудові зразки байок, а й силу-силенну крилатих слів, висловів, прислів’їв, афоризмів.
(Учні виразно зачитують дані вислови).
Сенкен (з франц. п’ять) —
вірш із п’яти рядків:
1) тема (іменник) — одне слово;
2) опис теми (два прикметники);
3) дія, пов’язана з темою (три дієслова);
4) фраза з 4-х слів (висловлює ставлення до теми
або почуття з приводу обговорюваного);
5) одне слово-синонім до теми (висновок, узагальнення).
Сенкан (сенкен) — це вірш, що синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему.
Зразок сенканів, створених учнями:
Крилов,
талановитий, відомий;
вчиться, не здається, творить;
сміливо засуджує людські вади;
байкар.
Байка,
лаконічна, мудра;
натякає, засуджує, повчає;
засіб пізнання життєвих відносин;
оповідь.
IV. Застосування знань, умінь, навичок.
По горизонталі:
1. Місто, в якому І.А. Крилов працював чиновником. (Петербург.)
2. Герой байки Івана Крилова, що є втіленням працьовитості, відповідальності та поміркованості. (Муравель.)
3. Висміюється у байці «Вовк і Ягня». (Несправедливість.)
4. Символ талановитого співака. (Соловей.)
5. Мова, що ґрунтується на інакомовленні, натяках та інших прийомах, які утворюють прихований зміст твору. («Езопівська».)
6. У байці даний герой виступає жертвою хижака. (Ягня.)
7. Інакомовне зображення в художньому творі рис характеру, уявлень та взаємин людей, суспільних явищ. (Алегорія.)
8. Французький байкар, у якого І.А. Крилов запозичив сюжети байок Езопа. (Лафонтен.)
9. Звір, що позбавлений музичного слуху. (Ведмідь.)
10. Ансамбль із чотирьох музикантів. (Квартет.)
11. Художній прийом, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, вад, негативних явищ дійсності. (Сатира.)
12. Рід занять батька І.А. Крилова. (Офіцер.)
13. Друга творча спроба російського автора. (Журналістика.)
14. Те, що залишилося байкареві від батька. (Скриня.)
По вертикалі:
15. Художній прийом перенесення властивостей людей на тварин, рослини, птахів, комах, предмети. (Персоніфікація.)
—Звернімося до епіграфу:
«Байки Івана Андрійовича Крилова - книга мудрості самого народу».
Микола Васильович Гоголь
І. А. Крилов довів слушність цих слів своїм життям і творчістю.
«Сьогодні для мене було незвичайним те, що…»
(Учням оголошуються бали за роботу на уроці.)
VІІІ. Домашнє завдання.
Стор. 50 – 55, відповісти на запитання (усно).
Вивчити байку Івана Крилова напам’ять (за вибором).
Підготуватися до уроку позакласного читання: прочитати байку Жана де Лафонтена «Зачумлені звірі», намалювати ілюстрації до твору. Написати твір-роздум «У чому полягає секрет довголіття байки?» (індивідуальне завдання).
Список використаних джерел
1. Світова література: підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Євгенія Волощук. – К.: Генеза, 2014. – 256 с.
2. Світова література. 6 клас : розробки уроків / Л. А. Чередник. – Х. : Вид-во «Ранок», 2014. – 320 с. (Серія «Сучасний майстер-клас»).
3. Світова література : посібник для вчителя : 6 клас / Л.В. Ярець, Г.Є. Гонташ. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. 152 с. – (Серія «Бібліотека вчителя»).
4. Зарубіжна література. 6 клас. Матеріали до уроків / Укладач Р. Б. Шутько. – Х. : «Торсінг» : Навчальне видання, 207 с. (Серія «Бібліотека вчителя»).
Інтернет – ресурси:
https://zarlit.com/textbook/6klas_2/27.html
https://gumoreska.in.ua/kvartet-ivan-krylov-bajka/
https://vseosvita.ua/library/tema-urokuiakrilov-kvartet-moral-bajki-154175.html
http://docx.lib-i.ru/29raznoe/247293-1-urok-11-tema-mudrist-bayok-ezopa-po-dnannya-nih-konkretnogo-zagalnogo-analiz-bayok-ezopa-krilova-vovk-yagnya-me.php
https://dovidka.biz.ua/krilov-kvartet-analiz/
1