12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Усний журнал "Білий лебідь" творчого натхнення Людмили Ромен"

Про матеріал
Огляд життя та творчості поетеси Людмили Ромен (Шевченко), яка народилася в м. Ромни Сумської області.
Перегляд файлу

Усний журнал “Білий лебідь” творчого натхнення Людмили Ромен».

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом поетеси Людмили Ромен (Шевченко); ознайомитися із жанровою різноманітністю її поезій; виховувати любов до рідного краю, до краси українського слова.

Обладнання: збірки поезій Людмили Ромен.

Епіграф. Іду життям, мов соняшник по стежці,

Пелюстки щедро роздаю.

                                Беріть!

Людмила Ромен

 

 

1-ий ведучий. Мала батьківщино –

                   мій берег Малого Ромену,

Тонесенький голос ріки

ноженятам співа,

Кульбабок гарячі голівки

колише трава.

Мала батьківщино –

о квітко духмяна ромену!

Садок біля хати розлив

прохолоду зелену,

Ще батько гука мене

яблука в кошик зривать...

Мала батьківщино –

мій берег Малого Ромену,

Тонесенький голос ріки

ноженятам співа.

 

2-й ведучий. 28 січня 2009  року  наша землячка, авторка цих поетичних рядків святкувала свій золотий ювілей.

 

1-й ведучий. Народилася Людмила Валентинівна Ромен (Шевченко) у 1959 році в місті Ромни в сімї робітників: Надії Миколаївни та Валентина Григоровича Гудкових. За національністю українка. Закінчила в 1976 році СШ №11 та музичну по класу фортепіано.

 

2-й ведучий. З 1976 по 1979 роки проживала в білоруському місті Новополоцьк Вітебської області, де навчалася в музичному училищі на фортепіанному відділі, але тяжка професійна хвороба не дала можливості закінчити його.

 

1-й ведучий. У кожного своя хатина скраю,

Допоки житимем отак? –

                                 Не знаю...

І тужить пісня десь за срібним гаєм,

 

 

Бо в кожного – своя.

                                І кожна – скраю.

В своїй (?) хатині тихо помираю,

Бо що слова, як розуму не маєм.

У кожного своя хатина. –

                                 Скраю.

Допоки житимем отак!?

                                   Не знаю...

 

2-й ведучий.      У 1980 повернулася в Україну в рідні Ромни. Працювала контролером-оператором  Роменського інформаційно-обчислювального центру, концертмайстером при Палаці піонерів.             

Продовжила навчання в Сумському культосвітньому училищі на диригентсько-хоровому відділі, яке й закінчила в 1983 році. Ще на ІV курсі почала працювати викладачем у музичній студії при БК ЧРЗ. Далі – викладач теорії на фортепіано в Низівській музичній школі школі, головний бухгалтер ВКП “Січ”. І з 1992 по 2007 перебувала на пенсії по інвалідності. Виховала  трьох синів.

1-й ведучий.  І юність з обрію,

як сонце, спогадом зійшла,

Від білих тіл русалок

Ночі білі над Сулою,

Утоплені у місячні мелодії

Доплачуть Долю.

Кохання з обрію, як сонце!

В спогадах зійшла

Душа. В дощах так яблунево

 свіжо розцвіла, - ...

2-й ведучий.            Перший вірш опублікований у роменській районній газеті “Комуністичним шляхом” 1972 року. Була тривала перерва в захопленні поезією. На перше місце вилилася музика. Але потрапивши до Сум, стала вихованкою обласного молодіжного літобєднання “Зажинок”. Почала систематично друкуватися з 1985 р. в обласній та республіканській пресі.

                                    Під час навчання, долучившись до хорового мистецтва, почала писати фортепіанні, хорові та пісенні твори. У доробку 30 фортепіанних творів, 16 партитур для хору, більше ста пісень на власні слова та на слова поетів-земляків. Особливий композиторський доробок – 19 пісень та 4 партитури на слова О.Олеся.

 

1-й ведучий.          Як композитор та виконавець власних пісень брала участь у фестивалях та конкурсах, таких як: обласний конкурс на написання кращої пісні патріотичної тематики (1983р.), обласний відбірковий тур 1 республіканського фестивалю “Червона рута” (1989), ІІІ Всесоюзний фестиваль народної творчості (1990), літературно-мистецьке свято “Пелюстки Ромен-цвіту” (1997), Всеукраїнсткий фестиваль співаної поезії “Українська хвиля 2001”, обласний фестиваль козацької пісні “Дивограй” (2003). Неодноразово нагороджувалася Почесними Грамотами та Дипломами. Нагороджена дипломом у номінації “Діячу культури з числа інвалідів – за талановитість і творчу наснагу” за підсумками проведення в області Всеукраїнської акції “Зорі надії”.

 

2-й ведучий.      Перша зірка поезій “На вітрянім вогні” (1994 року) відзначається оригінальністю, а найбільше – творчим  пошуком, емоційністю. До другої збірки “Мовчать дерева роду” (1999р.) увійшли вірші, написані в різні роки. “Яблука з неба”(2000р.) – третя збірка, у якій розкривається світ переживань і роздумів над одвічними цінностями людини, сповнений щирості, інтимної та громадянської лірики.

1-й ведучий.       Нова поетична книга Людмили Ромен “Білий лебідь – лебідь Чорний”(2005р.) – оригінальний та цілісний твір, який постав із праоснов українського світовідчуття. Книга адресована щирим шанувальникам української поезії та національної культури.

 

2-й ведучий.   Летить поранений, самотній Лебідь,

Останні крихти сонця на крилі...

О тінь моя, як біль о цій землі!

Летить поранений, самотній Лебідь.

 

Шумлять сади дощу...

                                      Як плаче небо!?

Стікають праведно зірки століть.

Летить поранений в зажурі Лебідь

З мечем вогненно-грізним на крилі!

 

Летить!

                А темрява- чорніш Печалі,

Болючі струни – промені кричать:

“ Він – не умре (мій Лебідь),

                                      щоб Ви знали!!!

На серці в нього – сонячна печать!”

 

1-й ведучий. “Вірую”(2006) – чергова книга відомої сумської поетеси

                       включає в себе сто тріолетів.

                        Любов до рідного краю, національна спрямованість духу та світогляду авторки охоплює всі чотири розділи книги.

                        В одному жанрі зібрана найширша палітра різнопланових тем, що приверне  увагу та зацікавленісиь читача.                       

* * *

За мною, мов зграя, очиська-хрести.

Не знають вони: я зростила знов крила...

Я чую – вже кличуть: “Ти, доню, лети!”

...Я довго-предовго, як Вічність, летіла.

 

2-й ведучий. Поетична книга “Грім”(2006) відомої української поетеси, члена Національної спілки письменників УкраїниЛюдмили Ромен продовжує мандрівку в сакральні праоснови українського світовідчування, національної  та звичаєвої культури, у Всесвіт Любові, де вперше творилися сутінки сутності Жінки і Чоловіка.Це цілісний , оригінальний твір, написаний у авторському жанрі волхвеми.

                                                       * * *

                              Живу, як і жила, - на вітрянім вогні,

Бо блискавиці грізні серце обпікають,

                              Лікуюсь Божим словом,

          Сонцем зігріваюсь,

                               Так в Раї,-

                                Світі цім, багато днів сумних.

                                Серед громів

                               Однак любовю розквітаю,

У пісні щастя утоплю образу й гнів.

Живу, як і жила – на вітрянім вогні,

Знов блискавиці грізні серце обпікають.

 

1-й ведучий. “Злюби” (2008р.) – авторський жанр філософсько-еротичної поезії Людмили Ромен. Адресована всім, чиє серце відкрите для добра, щирості, любові, пізнання себе в коханні та Любові в собі.

 

2-й ведучий.  Я сьогодні крізь сльози сміюся,

Променію крізь відчай дощу.

В морі Туги таки не втомлюся.

Буду жити! Допоки л ю б л ю !!!

 

1-й ведучий.   Людмила Ромен – член Національної спілки письменників України.

Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Асоціації діячів естрадного мистецтва України.

Ради Сумської організації Національної спілки письменників України.

Малої ради Сумської організації Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Правління Сумського обласного товариства “Просвіта ” імені Тараса Шевченка.

Голова обласної організації Всеукраїнського Жіночого товариства імені Олени Теліги.

Дійсний член Української міжнародної академії оригінальних ідей.

Відповідальний секретар Сумської організації Національної спілки письменників України.

 

2-й ведучий.   Іду життям, мов соняшник по стежці,

Пелюстки щедро роздаю.

                                Беріть!

Надійде час – віддам свій плід і серце,

І всі Слова, що сіються згори.

 

 

 

 

 

                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
25 лютого
Переглядів
156
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку