12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Усний журнал до дня народження Лесі Українки

Про матеріал
Усний журнал до дня народження Лесі Українки "Ні! Я жива! Я буду вічно жити!"
Перегляд файлу

          Усний журнал до дня народження Лесі Українки

 

            «Ні! Я ЖИВА! Я БУДУ ВІЧНО ЖИТИ!»

 

Ведуча. Кожен край, його земля та небеса, сонце і води, ліси і трави, що на тій землі виростають і тими водами напуваються, мають свою неповторну красу, вдачу і свою долю.

     Кожен край народжує свого Поета, сподіваючись виявити себе через його слово… Шуми лісів, шелести трав, лопотіння дощів, запах ріллі, спів птахів сповнюють серце поета теплими спогадами і добротою. Рідна земля виколисує і виховує свого співця.

     Ми сьогодні з вами поведемо мову про чудову жінку, всім людям відому.

     Оце перед вами, у квітах барвінку наша поетеса – Леся Українка.

1 учень. Дорогі друзі! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правди-

                 вого і цінного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Поезія-

                  це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини. (запа-

                 лює свічку)

     Хай палає свічка, хай палає, поєднає нас вона в цей час.

     Друзів голоси нехай лунають, слово й музика нехай єднає нас.

2 учень. Ти себе українкою звала. І чи краще знайти ім’я.

                 Тій, що радістю в муках сіяла, як Вітчизна велика твоя!

3 учень. Тобі сьогодні хліб, калину й колос твоя малеча рідна принесла…

                 Ти все життя з недугою боролась, та творчістю ти смерть перемогла!

4 учень. За вікном зима. У таку пору року, 25 лютого 1871 року в Новограді – Во-

                 линському в інтелігентній родині, народилася Лариса Петрівна Косач,

                 яка згодом стала відомою на весь світ поетесою – Лесею Українкою.

                 Батьки багато зробили для розвитку здібностей обдарованої доньки.

                 Лариса жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала ко-

                 ло дошки, не бігала шкільними коридорами. Учителями її були батьки,

                  книги і життя.

Ведуча. Ти, дівчинко, в які світи мандруєш?

Леся. Я до людей.

Ведуча. А як твоє імення?

Леся. Леся.

Ведуча. А де зросла ти, дівчинко вродлива?

Леся. Мене весна на лузі породила, заквітчана у проліски весна.

            Водила вона мене за руку у лани, на луки дальні,

            До верби старої, розплетеної громом весняним.

            Водицею з криниці степової щоранку напувала…

            Була я вільна і щаслива. Я поспішаю… Я до вас іду.

(Леся виходить на сцену, іде до дітей і промовляє)

             Я росла привітною і чутливою дитиною, любила красу природи, яка мене оточувала; була веселою і жвавою. Разом з тим волелюбною, сміливою, гордою, вміла долати труднощі.

5 учень. Як дитиною, бувало, упаду собі на лихо,

                 Та хоч в серце біль доходив, я собі вставала тихо.

                  «Що, болить?» - мене питали, але я не признавалась.

                  Я була малою горда, - щоб не плакать я сміялась.

6 учень. У чотири роки Леся навчилася читати, у шестирічному навчилася писа-

                 ти. В 9 років склала свій перший вірш «Надія», який присвятила тітці

                 Елі, заарештованій в Петербурзі.

7 учень. Ні долі, ні волі у мене нема… Зосталася тільки надія одна.

                 Надія вернутись ще раз на Вкраїну, поглянути ще раз на рідну країну.

                 Поглянути ще раз на рідни й Дніпро, - там жити чи вмерти, мені все

                  одно.

                  Поглянути ще раз на степ, могилки, востаннє згадати палкії  гадки…

                  Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна.

8 учень. Леся була музично обдаровано дитиною. В 5 років добре грала на

                 фортепіано. Вона була першокласною піаністкою і композитором,

                  Бо в музиці виливала всю свою душу. Ще одне захоплення – народна

                  пісня. Леся швидко запам’ятовувала народні пісні, гарно співала. Вона

                  безмежно кохалася в них, шанувала історичне минуле свого народу.

(Звучить у виконанні учнів українська народна пісня за вибором учителя)

9 учень. Минав час. Коли поетесі було 13 років, у неї назбиралося вже кілька

                 віршів, які були надруковані у журналі. І саме в цей час, порадившись з

                 дочкою, мати добирає їй псевдонім Українка. Цим вони підкреслили

                 раз і назавжди, що вірші пише справжня українка. Так починала свій

                 літературний шлях Леся Українка.

Звучать вірші Лесі Українки  «Конвалія», «Ти прекрасна вечірняя зоре!»

10 учень. Маленька Леся була така ж, як і ми. Вона бігала лісами, луками, плела

                   віночки з польових квітів, любила бувати на ярмарках, святах. Взимку

                   під час свята Водохреща захопилася дійством, що не відчула, як про-

                   мочила ноги у крижаній воді. Після цього вона дуже захворіла. Поча-

                   ла боліти права нога. Почався туберкульоз кісток, який згодом переки-

                   нувся на легені, а потім – на нирки. З цього часу й починається її тяж-

                   ка, виснажлива боротьба з хворобою, яка тривала 30 років.

Звучить вірш Лесі Українки «Давня весна»

11 учень. Та не вдалося хворобі зламати надлюдську волю поетеси, не вдалося

                   заволодіти її душею, її розумом. Леся володіла тринадцятьма мова –

                   ми, а французькою, німецькою, італійською вона могла писати вірші.

                   тяжка хвороба прикувала її до ліжка, довгий час вона мусіла лежати

                    в гіпсі. Та вона з надзвичайною мужністю терпіла біль. Важко повіри-

                    ти, що автор мужніх сильних творів – слабосила, хвора дівчинка.

12 учень. Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать.

                   І, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать.

                   Так, я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні,

                    Без надії таки сподіватись. Буду жити! Геть думи сумні!

13 учень. Леся Українка прожила хоч коротке, проте надзвичайно цікаве життя

  • Життя сповнене любові, добра, сили волі, мужності і краси. Вона

Писала багато творів про рідни й край, рідну землю, природу рідного краю. Деякі з них покладені на музику.

Звучить пісня «ВИШЕНЬКИ»

14 учень. Творчість Лесі Українки пройнята світлими почуттями, будить у дітей

                   думку, сприяє розвиткові кращих почуттів і розвиває естетичні смаки.

                   вона створила незабутні рядки віршів, поем і драм, казок, яким жити

                   й жити в нескінченності часу.

Інсценізація казки Лесі Українки «Біда навчить»

15 учень. Усний журнал ми хочемо закінчити віршем Бориса Сермана «Вірність

                    землі».

Землі єдиній віддана травинка, зріднились з нею гори і моря,

Дочка Вкраїни – Леся Українка у слові спалахнула мов зоря.

Відлунює поезій світла рима, життя бентежний дзвонить водограй,

В її рядках палає сонце Криму, Волинь сумує – тихий, рідний край.

Вона хворіла, болю стільки мала, та хто за кволу Лесю був сильніш?

Вона епохи болі всі ввібрала і викарбувала у безсмертний вірш.

Не стерлась райдужна сторінка, не вмерла пісня лісова,

Безсмертна Леся Українка була ї є повік жива!

 

docx
Додано
13 січня
Переглядів
295
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку