Усний журнал на тему: «Мешканці міста «Вулик» Заняття гуртка «Еколог»

Усний журнал на тему: «Мешканці міста «Вулик»

Заняття гуртка «Еколог»

Мета:

Навчальна: Ознайомити учнів із життям медоносних бджіл, значення продуктів     бджільництва у житті людини.

Виховна: Виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, допитливість, бережне відношення до комах, любов до всього живого.

Розвиваюча: Розвивати біологічне мислення, кругозір, інтерес, творчу уяву, дбайливе ставлення до живої природи

Ці неповторні, дивні створіння.

   Це було в той час, коли Господь створив світ, тоді він створив не тільки землю, а й звірів, і рослини та дав їм імена. Того ж дня, коли була створена бджола, вона й була покарана, бо одразу почала носити мед, а пташки та люди почувши запах меду, хотіли спробувати його. Але бджола бажала зберегти все для себе, тому всіх, хто підходив до світильників шпигала отруйним жалом. Господь помітив це, покликав бджолу й сказав їй: «Я дав тобі змогу робити мед, найсолодшу їжу в світі, але не дав тобі права бути немилосердною, тепер стережись, як тільки ти вжалиш кого-небудь – відразу ж помреш…»

   Медоносні бджоли живуть не поодиноко, як багато інших комах, а великими сім’ями, угрупуваннями. Правда, вважають, що у далекому минулому, за декілька мільйонів років бджоли вели строго відокремлений спосіб життя. Кожна бджола самостійно будувала собі гніздо, добувала їжу, відкладала яйця та вирощувала потомство. Діти, ставши дорослими, покидали гніздо і починали самостійне життя.

   В ході еволюції у потомства виникла потреба залишатися при матері. Почали складатися сім’ї. Колишні поодинокі бджоли поступово втрачали характерні для  них біологічні особливості і набували нових, раніше їм невластивих. Вони набували якостей, необхідних уже для життя у сім’ї. З одного мільйона видів комах, відомих науці, людина одомашнила лише два: бджолу медоносну і шовковичного шовкопряда. Медоносна бджола «Aphismellifera» належить до складу Комах «Insecta», ряду перетинчастокрилих(Hymenoptera).

   Кінець кінцем утворилися угрупування, що складаються з десятків тисяч особин.

   Різноманітне і складне життя бджолиної сім’ї. (Додаток 1)

Матка – найголовніша особина бджолиної сім’ї. За зовнішнім виглядом і розміром вона відрізняється від робочих бджіл і трутнів. Черевце у матки більш видовжене і товсте, тому крила його повністю не закривають. Її довжина 18-20 мм, а маса 180-250 мг. У матки не розвинені органи, необхідні для роботи у вулику й на квітках. Живе матка у сім’ї до 5 років, але нормальну яйцекладність зберігає 2 роки. Матка оточена особливими піклуваннями бджіл. Одні з них готують для неї стільники – чистять і полірують комірки, в які вона буде відкладати яйця; інші завжди знаходяться поруч, годують і доглядають її. Це свита, вона не постійна і кожний раз створюється на тих стільниках, куди переходить матка для відкладання яєць. (Додаток 2,3)Без бджіл матка не може прожити і трьох днів.

Продовження роду – головна її життєва функція. Матки відкладають яйця у весняно-літній сезон та іноді восени. За добу матка може відкласти півтора-дві тисячі яєць, а іноді і три тисячі. З відкладених яєць вилуплюються всі особини бджолиної сім’ї.

Коли матка здорова – сім’я процвітає, але як тільки вона захворіє, бджіл охоплює тривога за своє існування, вони поспішають вивести собі нову, молоду матку. Смерть матки – катастрофа  для сім’ї. Настає повний розпад її функціональної діяльності . Без матки «бджолородина приречена на загибель, вона не може жити, як відрізана гілка дерева».

   Трутні – це сезонні жителі бджолиної сім’ї, вони з’являються навесні і влітку. Єдине їх призначення в сім’ї – запліднення неплідних маток. (Додаток 4)Трутні не здатні виконувати будь-яку роботу. Тіло трутня коротке, але товстіше від тіла матки, довжиною 15-17мм, масою 200-250г. Він має велику голову і великі очі. Живуть вони 60-70 днів. Після закінчення медозбору робочі бджоли виганяють трутнів з вулика. (Додаток   5)

   Значна більшість особин бджолиної сім’ї самки – робочі бджоли. У ході еволюції вони тратили здатність спаруватися з самцями, значить, і продовжувати рід. Проте бджоли зберегли інстинкт материнства, виражений у піклуванні про потомство. Разом з тим у них з’явились і дуже розвинулись біологічні властивості надзвичайно важливі для сім’ї: спільно вони стали будувати собі гнізда, заготовляти про запас корм, вигодовувати у великій кількості розплід, створювати тепло і підтримувати його на потрібному рівні, оберігати своє житло від ворогів і шкідників, тобто виконувати всі роботи пов’язані з життям та діяльністю їхнього угрупування. Їх стали називати робочими бджолами. Залежно від пори року робочих бджіл у смі’ї буває 10-80тис. і більше. Протягом свого життя робоча бджола часто змінює обов’язки.

Гніздо бджіл.

       В природних умовах медоносні бджоли живуть у дуплах, печерах, щілинах скель. Людина утримує бджіл у вуликах.

     Місце,  де живуть бджоли, виховують розплід і зберігають свої кормові запаси, прийнято називати гніздом. Основою гнізда є стільники, які бджоли будують із воску.

   Віск виділяється восковими залозами, що містяться у нижній частині черевця. Віск виділяють тільки молоді особини. Бджолині стільники – одне з найцікавіших явищ природи. Людей цікавило, чому стільники такі тонкі й тендітні за будовою, настільки міцні, що утримують у собі кілограми меду.

  Відповідь на цю загадку природи математики шукали багато років. Шестигранна форма комірок, з яких складається стільник, в цих відношеннях є найдосконалішою. Денця комірки складаються з трьох ромбів, що утворюючи призму, поглиблюють комірку.

Останні бувають бджолині, трутневі, для виведення маток, медові та перехідні, які відрізняються за розміром і формою. Бджолині комірки мають ширину 542мм. та глибину 11-12мм. Діаметр трутневих комірок 6.9-7мм.

На 25см стільника вміщується з одного боку до 100 бджолиних комірок, а трутневих – 65.

Для виведення маток бджоли будують більші комірки , так звані маточники. Розрізняють маточники ройові та свищеві. Основою ройових маточників є мисочки , які мають форму перевернутих чашечок. Їх бджоли будують по краях стільника, готуючись до роїння . В мисочки матка відкладає яйця і бджоли виховують молодих маток .

Медові комірки- це звичайні бджолині та трутневі комірки, видовжені і трохи загнуті зверху. Об’єм їх у 1,5-2 рази більший ніж у звичайних комірок.

Перехідні комірки мають неправильну форму, потовщені стінки. Стільники є  місцем складання корму, виховання розплоду та розміщення самих бджіл.

Об’єм гнізда змінюється протягом року. В осінньо-зимовий період бджоли збираються в клуб і займають незначну частину стільників.

У весняно-літній період, коли матка інтенсивно відкладає яйця, бджолина сім’я займає всі стільники й будує нові.

При наявності  розплоду температура в гнізді підтримується в межах 34- 36 градусів, а в інші пори року 15-25 градусів.

Влітку при перегріванні гнізда бджоли посилено вентилюють його, а також приносять у вулик багато води, яка, випаровуючись знижує температуру гнізда.

При слабкій вентиляції з вулика виходить 1500-1800 л повітря за годину, а  якщо вентиляція гнізда під час взятку сильна, то з вулика виходить 18 000 л повітря.

Школа танців

Спостереження відомого німецького вченого К. Фріш показують, що  бджола знайшовши взяток, повертається до вулика і робить  певні рухи – кругові й виляючі. Під час кругових танців бджола , підстрибуючи, описує вправо роблячи один або два кола. Бджола танцює в гущі бджіл і тим самим збуджує їх. Бджоли повторюють їх рухи. Бджола летить за взятком, а повернувшись повторює танок.

Виляючий танок: бджола пробігає по стільнику невелике півколо , робить різкий поворот і швидко біжить по прямій до вихідної точки, потім описує півколо в протилежний бік, доповнюючи його. Танок свідчить не тільки про наявність взятку, а й про відстань до нього.

Якщо джерело взятку не далі за 25 м, від вулика, бджоли виконують круговий танок, якщо відстань далека – всі танці виляючі. Причому, чим повільніше виконується танок , тим відстань від корму.

Орієнтуватись у польоті бджолам допомагає запах нектару.

Дуже важливий засіб спілкування між бджолами – особливі рухи тіла на стільниках, так звані танці. (Додаток 6)

До здоров’я через натуральні продукти.

Нинішня офіційна або, прийнято називати, традиційна медицина своїми витоками походить з народної і дарма, що методи лікування із застосуванням натуральних засобів – трав, бджолопродуктів, а також різних видів рефлексотерапії називають нетрадиційними.

Можна сказати , що вони є найбільш традиційними, бо мають  віковічні традиції і свої коріння сягають античної медицини.

В древньому Єгипті та Індії мед  вживали як протидію при різних отруєннях. Аристотель (750р. до  н. е.) започаткував наукове бджільництво , зробивши перші спроби конструювання прототипу сучасного вулика . Великий Гомер  вказує на лікувальні властивості меду: його героїня Агамеда , даючи грецьким воїнам чудодійний напій кікеон, виготовлений на меду, лікувала безсоння, нерви та надихала воїнів на мужні подвиги.

Гіппократ рекомендував мед при хворобах шлунках, печінки, лікуванні гнійних ран.

Авіценна у відомому “Каноні лікарської науки” розрізняє чорний віск, тобто прополіс, який, за його словами, має властивості витягувати кінці стріл і шипи, ”розріджує злегка очищає і сильно зм’якшує”.

Великому Авіценна належать слова: ”Якщо хочеш зберегти молодість, треба їсти мед”. Відомо, що Іван Грозний та Карл Великий бджоловжалюванням вилікувались від подагри.

При сьогоднішньому рівні науково-технічному розвитку апітерапія перетворюється з традиційної народної у науковому. За останні десятиріччя наукова апітерапія досягла багато.

Мед-основний продукт бджільництва. Бджоли виробляють його з нектару,який збирають на рослини. Нектар виділяється спеціальними секреторними клітинами рослин. На відміну від соку, що циркулюється в судинах рослин,нектар майже не містить азотистих речовин і складається переважно з цукрів. Хімічний склад меду дуже різноманітний. Близько триста різних органічних і неорганічних речовин виділили вчені з меду. Мед містить вітаміни,дуже необхідні організму людини. Мінеральних речовин у меді 11-32%.Бджоли під час переробки нектару збагачують його біологічно активними речовинами і біостимуляторами, які позитивно впливають на життєдіяльність організму людини,нормалізують його обмінні процеси. Колір і запах меду залежить від речовин, які потрапили, в нього з нектаром.

Кристалізований мед не треба нагрівати,бо при температурі вище 60% він втрачає свої цінні властивості.

Залежно від медоносів,з яких бджоли беруть взяток,розрізняють багато квіткових сортів меду(липовий, гречаний, соняшниковий, акаційовий, мед з плодових дерев-падевий). Останній можна споживати людині,але він шкідливий для бджіл.

Мед-надзвичайно цінний харчовий продукт, швидко засвоюється організмом і особливо цілющим впливає на дитячий і ослаблений організм. Мед збагачує хворий організм різноманітними цінними речовинами,необхідними для нормального проходження обмінних процесів: вітамінами, білками, вуглеводами,що легко засвоюється,ферментами,мікроелементами,підвищує загальний тонус організмів, нормалізує сон. Мед використовується для лікування захворювань кровотворних органів,серцево-судинної-системи,хворобпечінки,травноїсистеми,шкірнихзахворювань,під час ангіни, захворювань бронхів. Болгарський вчений С.Младено довів антиалергічні властивості меду,що залежить від дози і способу його вживання.

Маточне молочко-секрет,який виділяється верхньощелепними і підглотковими залозами робочих бджіл. Вони годують цим секретом личинок робочих бджіл до триденного віку,а маток протягом усього періоду їх розвитку. Маточне молочко має вигляд киселеподібної маси білого кольору,дуже кисле на смак. Воно містить антибіотик герміцідин, завдяки якому у маточному молоці не розвивається мікроорганізми. За хімічним складом маточне молоко один з найцінніших продуктів бджільництва,що містить 110 різних речовин:вітаміни групи В, амінокислоти, біологічно активні речовини.

Установлено,що маточне молочко поліпшує обмінні процеси в організмі людини, роботу серцевої системи, органів кровообігу, нервової системи, підвищує стійкість організму проти інфекційних захворювань.

Інтегрують існують також повідомлення про те,що в маточному молоці знайдено похідні так званої деренової кислоти, якій прописують протипухлинний ефект.

Квітковий пилок – це  чоловічі статеві клітини квіткових рослин. Хімічний склад пилку досить різноманітний і залежить від виду рослин. За складом білка , а також вітамінів С і Є пилок перевищує майже всі зернові рослини. Пилок-основне джерело білкового та мінерального корму бджіл. Складений у комірки, утрамбований і залитий медом,пилок називається пергою.

Квітковий  пилок,завдяки великій кількості вітамінів та мікроелементів,у комплексному лікуванні використовується при нервових та психічних захворюваннях,при профілактиці атеросклерозу.

Прополіс-бджолиний клей-клейка,смолиста з приємним запахом речовина темного кольору, що її добувають бджоли з бруньок рослин,збагачена продуктами власного біосинтезу. Клей бджоли використовують для замазування щілин у вулику, ним бджоли прикріплюють рамки. Прополіс містить 50-55% смоли, 8-10% ефірних олій, 30% воску. Широко використовується у медичній та ветеринарній медицині він має антимікробну, знеболюючу, стимулюючу дію, підвищує захисні сили організму, посилює протизапальний ефект, сприяє загоєнню ран. Застосування препаратів прополісу високоефективне при шлунково-кишкових захворюваннях , уражені дихальних шляхів , лікування незаживаючих ран.

Найбільш вивченим та застосовуваним є апітоксин – бджолина  отрута. Отруту виділяють дві отруйні залози,що містяться в останніх сегментах черевця робочих бджіл. Отрута бджіл – це  прозора,дуже густа рідина з характерним різким запахом і пекучим гірким смаком. До її складу входять 18 із 20 незамінимих амінокислот. Застосувати бджолину отруту можна лише під наглядом лікарів. Смертальна для людини дія отрути від 500 і більше бджіл. Буквально останніми роками медики, окрім тромбофлебітів, ревматизму, гіпертонічної хвороби, почали лікувати хворобу,  досі вважали невиліковними (червоний вовчок,склеродермія).

Віск-найважливіший матеріал для будівництва бджолиного гнізда. Виробляють віск восковидільні залози молодих бджіл 12-18-денного віку

Це найменш вивчений продукт бджільництва. в сто грамах воску міститься в 60 раз більше вітаміну А, ніж в такій же кількості телятини. Використовують його при лікуванні туберкульозу шкіри, в косметиці, для регуляції обмінних процесів. Він входить до складу жуйки, укріплює ясна, очищає зуби від каменів.

І справді, бджоли – унікальні організми, здатні  найповніше використовувати біологічні  речовини з рослинного світу, на якому тримається наше життя: нектар- активну фракцію соку рослин при цвітінні, вершині їх розвитку,  квітковий пилок – статеві  клітини  рослин, що несуть в собі  весь генетичний код рослини, і прополіс – клейкі   виділення молодих пагонів  та пелюсток рослин.

Гадаю, що апітерапія увібрала в себе  левову частку  фітотерапії, адже бджоли забирають від рослин найкраще і найцінніше.

Чи ви знаєте ви що…

Німці та англійці й тепер матку величають королевою.  У сім’ї може бути одна матка і тільки у виняткових випадках --дві. Це трапляється тоді, коли в сім’ї  матка  вже  стара і замість неї бджоли виводять молоду.  Але  співжиття молодої і старої  матки триває недовго. Як тільки вони зустрічаються,  то найчастіше молода, більш енергійна, вбиває стару матку. (Додаток 7)

5жовтня 1997 року, у день св. Саватія в с. Петрики, поблизу Тернополя, було освячено і відкрито першу в Україні каплицю покровителям бджільництва св. Зосиму і Саватію.

Рамковий вулик винайшов і виготовив великий український вчений бджільник Петро Іванович Прокопович.

У старовину крадіжка меду  вважалася таким  злочином, як і вбивство людини.

Як бджоли врятували Теребовлю? Місто Теребовля колись входило до князівства Василя Ростиславовича. В народі до цього часу живе легенда, що розповідає, як за козацьких часів  на Теребовлю напала татарська орда.  Татари  оточили фортецю і довготривалою  облогою хотіли змусити мужніх захисників здатися. Коли настала  особлива скрута, хтось порадив  скинути на голови нападників дуплянки з бджолами. Розлючені комахи  літали над ворожими таборами і жалили всіх підряд, особливо коней, які не слухаючись  вуздечки, стрімголов несли  своїх вершників у різні сторони. Захисники фортеці вміло використали паніку в татарському  війську.

Мали свої  пасіки Богдан Хмельницький  та Іван  Сірко,  багато інших  видатних людей.

Дерева з дуплами і знаками ( на дереві той, хто знаходив,  ставив свій знак  власності) називали “бортнями”. У IХ-ХІ ст. бортницький промисел захищався юридичним документом Київської Русі. Стародавній  список ”Руської правди” перераховує декілька видів бортницьких  злочинів,  міра покарання -12 гривень штрафу. В ті часи це була велика сума.  За неї  можна було  купити  4 коней, 6 корів, 24 бджолині рої.

У знайдених шарах крейдового періоду( 30 млн. р. до н.е. ) є закам’янілості, які свідчать , що бджоли з тих  часів до сьогодення не змінились, чого не скажеш ні про один вид організмів, багато  з яких зовсім вимерли. Отже, речовини, використані бджолами  для їх життєдіяльності, зберегли вид навіть під  дією все руйнуючої сили часу.

У Бразилії  та Мексиці для розведення  безжалих  бджіл використовують  великі висушені гарбузи, як вулики.

Відомо, що в світі існує три  пам’ятники  бджолі: один у Польщі в місті Сважендзю біля Познані, а ще два у Японії.

Виявляється, що не тільки  голуби, ай бджоли здатні переносити поштові послання.  Ще на початку ХХ століття французький пасічник з допомогою своїх бджіл надіслав листа приятелю, який жив 5 км від нього. Листа було написано на  цигарковому папері.

Під час  першої світової війни ці непомітні кур’єри використовувались німецькими шпигунами. Вони прив’язували до черевця бждоли шовкові ниточки: червоними позначали піхоту, синіми –кавалерію, а зеленими –артилерію противника. Бджола перелітала лінію фронту, повертаючись до свого вулика, і приносила розвідувальну інформацію.

Перший антифриз для автомобілів винайшли пасічники. Вони розчиняли певну кількість меду у воді і заливали в радіатори. Така солодка вода не замерзала і була екологічно чиста.

Віск буває тваринного,  рослинного і викопного походження .Рослинний  добувають із  листя воскової пальми.  Озокерит, який  нам відомий  з фітотерапії, також належить до воску, але викопного  гірського  походження.  Він утворюється з нафти і трапляється на узбережжі Каспійського моря, на озері Байкал. Тваринні  воски одержують із зубів кашалота(виморожують спермацетову олію),а ланолін- віск із жиропоту шкірних залоз овець. Але   найбільше людина використовує  бджолиний віск, який довго зберігається і не втрачає  своїх якостей.

У Україні  нараховується близько тисячі видів медоносів, але  забезпечують добрим медозбором десь 40-50 видів.

Чи відомо вам, скільки вильотів повинна зробити бджола, щоб зібрати менше 30  грамів, тобто ложку меду ? 2000 вильотів! 200 бджіл на ложку меду повинні трудитися цілий день!

Про лікувальні властивості  меду  відомо давно,  немало про це й написано. А про традиційне його використання ? Перекази й історичні відомості донесли до нас ось такі дані:археологи, які проводили дослідження у центральній частині острова Шрі-Ланка виявили мечеть, яка споруджена  понад 300 тисяч років тому. Своєрідність знахідки полягає в тому, що побудована вона з піску і….меду. Як свідчать спеціалісти, такий будівельний матеріал є досить міцним і практичним.

Мед використовується для  консервування м’яса, риби та інших продуктів, які швидко псуються.