Усний журнал "У світі математики"

Усний  журнал

«У світі  математики»

Мета: розвивати в учнів пізнавальний інтерес до математики; поповнювати їх знання про значення і місце математики в житті людини; розвивати бажання школярів пізнавати нове та цікавитися історією математики; стимулювати прагнення підлітків до самовдосконалення, уміння працювати з навчальною і науковою літературою; ознайомити з цікавою інформацією; виховувати почуття любові до предмета.

Наочність: 1) Модель журналу «У світі математики»: титульна сторінка журналу з його назвою та епіграфом; перекидні сторінки, на яких зображені назви рубрик та їх девізи.

2) Портрети математиків: М.П. Кравчука, Г.Ф. Вороного, В.М. Глушкова, М.О. Зарицкого.

3) Висловлювання про математику та її значення.

4) Малюнки та фотографії до рубрики «Моменти істини».

5) Книжки до рубрики «Книжкова полиця».

 

I сторінка

Слово від редактора

Ведуча. Відомий український педагог В.О. Сухомлинський (1918 – 1970) вважав, що «Математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру у безмежні сили людського розуму. Вона виховує волю, характер».

 Шановні любителі математики, любителі думати і мріяти! Пропоную вам перегорнути сторінки усного журналу « У світі математики».

 Як і в кожному журналі, у ньому є різні рубрики, з якими я вас поступово ознайомлю. Епіграфом сьогоднішнього номера ми обрали слова Ж. Фабра « Математика – дивовижна вчителька в мистецтві спрямовувати думки, наводити порядок там, де вони невпорядковані, і викорчовувати безглуздя, фільтрувати брудне і наводити ясність»

 

Хочу сказати

 Польський математик і філософ Я.Н. Снядецький (1756 – 1830) говорив: «Математика – цариця всіх наук, істина є її улюбленицею, а простота і незаперечність – убранням…».

 Російський вчений XVIII ст.. М.В Ломоносов писав: «Математику вже навіть задля того треба вчити, що вона розум до ладу приводить».

 Без перебільшення можна сказати – від народження і до останнього свого дня людина перебуває у світі математики. Тільки-но ми починаємо більш-менш усвідомлювати оточуючий світ та самих себе в цьому світі, нас все більше хвилюють запитання математичного характеру: скільки нам років, скільки пташок полетіло і скільки залишилося, скільки сьогодні уроків, скільки днів до канікул…

 Подивіться на свою кімнату: вікна, двері, сама кімната мають форму математичних фігур. Яку б річ ви не розглядали, вона має форму певної геометричної фігури, або складається з геометричних фігур.

 Колись в Америці було обіцяно велику нагороду тому, хто напише книжку під назвою «Як людина жила без математики». Бажаючих було багато, та ніхто не впорався з цим завданням. Дуже важко уявити життя людини без математичних знань, вони потрібні скрізь – у науці, господарстві, у побуті.

 Щоб посіяти будь-які зернові, потрібно знати, скільки землі слід виділити, коли обробити цю ділянку і засіяти її, дотримуючись норм висіву. Для збереження зернових та інших культур потрібне приміщення, а розрахувати скільки їх потрібно збудувати, якої місткості, можна лише з допомогою математики.

 Без математики не може розвиватися жодна галузь науки. Математику використовує конструктор, проектуючи машину або літак чи космічний корабель, архітектор, штурман, розраховуючи курс корабля, космонавт.

 

(Учень читає вірш С. Погореловського «В математиці країні»)

В математиці країні

І сувора й солов’їна

Математика-країна,

Праця тут іде завзята,

Вмій лиш спритно рахувати.

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати.

Вмій кмітливо все збагнути,

Першим в відповіді бути.

Ледарів у нас немає,

Хто руки не піднімає?

Вирушаємо у путь:

Нас цікаві речі ждуть.

Ферму гарну будували.

Скільки користі дали

Учні ті, що тут були?..

На сторінці, що розкрили,

Жовті дині там ділили.

На сторінці п’ятдесят

Множать білих поросят.

Ну а ці задачі скажуть,

П’ять слонів як треба зважить.

Скільки важить кожний слон?

Кожний важить вісім тонн!

Тут також нам не пройти:

Скільки важать три кити?

важить кожний кит,

Що прожив чимало літ?

Треба знати все до ладу:

Скільки дітям шоколаду,

Скільки треба ясел, шкіл

Для великих міст і сіл.

Цифри можеш прочитати,

І про все на світі знати:

Скільки коксу домнам треба,

Й про політ космічний в небо,

Й скільки зір дрібних, як просо,

І веснянок є на носі.

Все умій ти розв’язати,

Про складне й просте сказати.

Наш девіз – усе узнати,

Вміти добре рахувати,

Виростаймо ж – і у путь.

Хай знання із нами йдуть!

Нам цікаво, спритно, вміло

Працювати, рахувать:

Додавати греблі рікам.

А пустелі – віднімать,

Множить скрізь сади і школи,

І міста, й нові будови,

І високі врожаї,

І уквітчані гаї.

Ну, а потім в результаті

Все я к слід підсумувати

Й розділити на усіх

І багатство, й щедрий сміх.

С. Погореловський

 

 

 

II сторінка

Шлях до сходження на вершину вдосконалення

«Людина – це ряд її вчинків» - з цими словами німецького філософа XVIII – XIX ст.. Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля починаємо знайомитися з корифеями української математики.

( Виступи членів гуртка про М.П. Кравчука, Г.Ф. Вороного, В.М. Глушкова, М.О.Зарицького)

Михайло Пилипович Кравчук

(1892 – 1942)

 М. Кравчук – автор понад 180 робіт, у тому числі 10 книжок із різних розділів математики. Ці наукові праці увійшли до скарбниці світової науки. Тепер на сторінках наукових досліджень зустрічаємо многочлени Кравчука, моменти Кравчука, осцилятори Кравчука, а в 2001 р. Іван Качановський, український науковець із США, з’ясував, що наукові твори М. Кравчука прислужилися і до винаходу першого в світі електронного комп’ютера!

 «М.Кравчук – математик великого масштабу. Його ім’я добре відоме у світовій математичній науці. Світ не знав лише, що він – українець». Довго не знали про цю надзвичайну людину і його земляки. Про це з болем пише у своїй статті його син, доцент Волинського державного університету, адже ім’я М.Кравчука було занесено до списку «ворогів народу», а сам він, повний енергії і творчих задумів, був засланий на Колиму і пішов з життя у неповних 50 років.

 Лише 1992 р., після довгих літ забуття, наукова громадськість України та світу широко відзначила 100-річчя від дня народження видатного вченого.

 Народився М.Кравчук у 1892 р. у селі Човниці на Волині в сім’ї інженера-землеміра, його мати була освіченою жінкою, знала кілька іноземних мов. Початкову освіту він здобув удома. У 1901 р. сім’я переїхала до Луцька, де у 1910 р. М.Кравчук закінчив гімназію із золотою медаллю і вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету університету Св.Володимира в Києві. Він закінчив його у 1914 р. з дипломом 1-го ступеня і залишився там працювати.

 Відтоді і почалася його титанічна творча наукова і педагогічна праця. Кравчук викладав різні математичні курси у багатьох вищих та середніх закладах Києва.

 У роки громадянської війни М.Кравчук виїхав на село. У 1919 – 1921 р.р. він бук викладачем і директором школи в селі Саварці на Богуславині. Його учні , які вступали до технікумів та вузів, вражали викладачів своїми знаннями з математики. У цій школі під опікою М.Кравчука почав свій шлях у велику наук сільський хлопець Архип Люлька, пізніше – відомий український учений, творець реактивних авіадвигунів. У Київському політехнічному інституті лекції М.Кравчука слухав майбутній славетний конструктор космічних кораблів Сергій Корольов.

 Михайло Пилипович був людиною неабиякої ерудиції і культури. У 25 років він став приватдоцентом кафедри математики, у 33 – доктором наук, у 37 – дійсним членом академії наук.

 «Моя любов – Україна і математика», - ці слова Михайла Пилиповича Кравчука викарбовано на гранітному постаменті пам’ятника, який встановлено йому в 2003 році перед корпусом музею Київського Національного технічного університету України. У селі, де він народився, у 1979 р. відкрито музей та встановлено погруддя великого патріота і математика.

 

 

Віктор Михайлович Глушков

(1923 – 1982)

 Творчий зліт В.М.Глушкова вражає своєю нестримністю. Його життя вистачило б на кілька життів. Випереджати час Віктор Михайлович умів уже в середній школі. Діапазон його захоплень був надзвичайно широким: філософія, математика, фізика, література, ботаніка. Він вивчав окремі дисципліни в обсязі вузівських курсів. Заради улюбленої математики в нього вистачило сили відмовитися від улюбленої гри в шахи.

 Народився Віктор Глушков у 1923 році у сім’ї вчителя в м. Ростов-на-Дону. Його юність припала на роки Великої Вітчизняної війни. Разом з іншими Віктор рив окопи і зводив оборонні споруди на Сталінградському фронті. Але кожної вільної хвилини він доставав свої книжки і продовжував штурмувати науки.

 Під час війни юнака спіткало велике горе – від кулі фашистських окупантів загинула його мати.

 У повоєнні роки Віктор Глушков працював на шахті і навчався одночасно у двох вузах – Новочеркаському політехнічному інституті та Ростовському університеті на механіко-математичному факультеті. Працювати доводилося не переводячи подиху. Якось за 10 днів сесії він склав на відмінно 25 вузівських екзаменів.

 Після закінчення навчання з 1948 р. В.Глушков працював викладачем Уральського лісотехнічного інституту в м. Свердловську і займався дослідницькою роботою – шукав нові шляхи у розвитку техніки швидких обчислень. У 1956 р. В.М.Глушков захистив дисертацію на вчений ступінь доктора Фізико-математичних наук. У цьому ж році при Київському інституті математики Академії наук УРСР було організовано лабораторію обчислювальної техніки з 60 науковців на чолі з В.М.Глушковим. У 1957 р. на базі цієї лабораторії створено Обчислювальний центр АН УРСР, реорганізований згодом в Інститут кібернетики АН УРСР. Його керівником призначено В.М.Глушкова. Кібернетика розвивалася з вражаючою швидкістю. Київські вчені створювали все потужніші й досконаліші, яких вимагало виробництво. За допомогою ЕОМ «Київ» уперше в світі здійснили керування з Києва технологічними процесами на відстані 500 км на Дніпродзержинському металургійному заводі. Потім були «Дніпр-1», «Промінь», «Мир – 1» та інші. Це далеко не повний перелік ЕОМ і обчислювальних систем, створених під науковим керівництвом Віктора Михайловича.

 Міжнародна популярність Інституту кібернетики УРСР була величезною. Наприклад, у 1969 р. В.М.Глушков одержав понад 100 запрошень, у яких йому пропонували прочитати лекції з різних питань кібернетики. В.М.Глушкову належать понад 400 праць, з них 10 спеціальних монографій. Через все своє життя Віктор Михайлович проніс радість першовідкриття і виховав багато молодих учених.

 Помер В.М.Глушков 30.01.1982 р.

 

 

III сторінка

Моменти істини

(Виступи членів гуртка)

Число 3

 Число 3 довгий час було граничним числом, тобто останнім, яке знали люди. Його вважали символом повноти і досконалості. Так, у стародавніх греків це число сприймали як щасливе, а в давньому Вавилоні молилися трьом богам: Сонцю, Місяцю, Венері.

 В окремих племенах Південної Америки й тепер вживається трійкова система числення, на відміну від нашої десяткової. З числом 3 пов’язано багато назв казок і міфів: «Три істини» (Африка), «Три скарби» (Японія), «Три джерела» (Туреччина) та інші. У літературі стало традицією писати твори в трьох частинах (трилогії), а в мистецтві – картини (триптихи.)

 Існує також багато прикмет, за якими «Три – є на добро» (три свічки, три гостя).

 

Число 7

 Пізніше у багатьох народів граничним числом було 7. Поклоніння цьому числу закріпилося після того, як люди звернули увагу на сім небесних світил, сім рухомих планет. Число 7 вважали святим у Стародавній Греції і Римі, у країнах Близького Сходу. Античні історики розповідають про сім чудес світу: єгипетські піраміди, маяк на острові Фарос перед містом Олександрія, Мавзолей у Галікарнасі, Колос родоський, статую Зевса в Олімпії, храм Артеміди в Ефесі, «висячі сади» Семіраміди у Вавилоні.

 Здавна вважалося, що такі великі міста, як Рим, Бейрут, Вавилон, Київ, були збудовані на семи пагорбах.

 У давнину число 7 вважали щасливим числом. Невипадково в тижні 7 днів, у веселки 7 кольорів, а в музиці 7 нот. Нерідко приписують числу 7 таємну силу: знахарі вручають хворому сім різних ліків, настояних на семи травах, і радять пити їх сім днів. Про щось таємниче, нерозгадане говорили як про «таємницю за сімома замками», у французів найсильніша клятва – «міцно, як сім». «Сім футів води під кілем» - побажання доброї дороги морякам, « на сьомому небі» - найвище переживання щастя.

 Є чимало прислів’їв та приказок з числом 7: семеро одного не ждуть; один з сошкою, а семеро з ложкою; сім років мак не родив, та голоду не робив; сім разів відміряй, а раз відріж; сім баб – сім рад, а дитя безпупе.

 

 

IV сторінка

Книжкова полиця

«У світі математики»

 Сучасна математика складається з багатьох галузей, які за змістом і методами досить далекі одна від одної. Це – теорія чисел, вища алгебра, нарисна геометрія, теорія ймовірностей, математична статистика, теорія множин, історія математики та інш.

 Якщо ви вирішите вивчати математику, то у вас є великий вибір математичних наук на будь-який смак.

 Сьогодні в рубриці «Книжкова полиця» ми розповімо вам про книжку Конфоровича А. і Сороки М. «Дорогами Унікурсалії», яка поведе вас математичними мандрівками, адже світ математики нескінченний і цікавий. Є в ньому свої галактики, планети, материки. А організувати подорож по них доволі просто: береш у руки олівець і ти вмить опиняєшся в таких країнах, як Іксовія, Нуліадія, Унікурсалія, Кібертонія, Координатія чи Країна Випадковостей. У такі математичні подорожі і запрошують тебе автори цієї книжки. Звичайно, успішно здійснити їх зможе тільки той, хто буде уважним і добре міркуватиме. Адже під час подорожей доведеться розв’язувати задачі, рівняння, відповідати на запитання. Для найкмітливіших і допитливих у книжці пропонуються завдання.

 

 

V сторінка

Посміхніться

Ведуча. З усіма нами іноді трапляються такі казуси, над якими всі сміються. Пропонуємо вашій увазі кілька таких смішинок.

(Сценка)

Учитель. Добрий день, діти. Розпочинаємо урок математики. Петрику, скажи, як розділити сім яблук між вісьмома товаришами?

Петрик. (Думає…) краще зварити узвар!

Учитель. Тоді, можливо, ти знайдеш нам 3² ?

Петрик. Та це ж так просто! (Показує квадрат з трійкою всередині)

Учитель. Петрику, якщо ти не відповіси на останнє моє запитання, то отримаєш незадовільну оцінку. Скороти дріб         .

Петрик. Не бачу проблеми (Закреслює s та x)

Учитель. Одиниця! Ось, що до чого приводять пропуски занять!

Петрик. Так ви ж сказали нам, що той, хто не розв’яже задачі, нехай не з’являється вам на очі!

 

 

VI сторінка

Це цікаво

1. Про дуже розумну людину в давнину казали: «семь пядей во лбу». Чи існує людина, яка має таке чоло?

1 п’ядь = 18 см

7 п’ядей =18 см7=126 см, тобто 1м 26 см

 

2. Відомо, що товщина людської волосини становить приблизно 0,07 мм. Ми округлимо до 0,1 мм і уявно викладемо одну біля одної 1млн волосин (приблизну кількість волосин людини).Якої ширини вийде смуга?

 10000000,1 мм = 100000 мм 100м

3. Навіть малорухома людина, яка ніколи не покидає рідне село, проходить щороку пішки приблизно 8000 км. А це означає, що впродовж 5 років вона проходить шлях, що дорівнює довжині екватора земної кулі. Кожний 13-річний хлопець, якщо вважати, що він почав ходити з двох років, вже двічі здійснив кругосвітню подорож.

 

 

VII сторінка

Математичні фокуси

Відгадування дня народження

1. Порядковий номер місяця вашого дня народження помножте на 100.

2. Додайте день вашого народження.

3. Одержане число помножте на 2.

4. Додайте 8.

5. Помножте на 5.

6. До одержаного числа додайте 4.

7. Помножте на 10.

8. Додайте ще 4.

9. А тепер додайте свій повний вік (ціле число років).

10. Відніміть 444.

 А тепер усім бажаючим можу назвати дату народження та його вік. Для цього повідомте мені кінцевий результат своїх обчислень.

 (Потрібно одержане число розбити на групи цифр справа наліво по дві цифри у кожній. Наприклад, число 80615 розбивається так: 8-06-15 – восьмий місяць (серпень), шість – дата, 15 років – вік.)

 

 

Ведуча. Перегортаючи останню сторінку нашого журналу, хочу сказати:

Проникаючи в зоряні далі,

В таємницю земної кори,

Математика всіх закликає:

«Ти міркуй, фантазуй і твори!»