Утворення Речі Посполитої. Утворення греко-католицької церкви. XVI ст.

Утворення Речі Посполитої. Утворення греко-католицької церкви. XVI ст.

Утворення Речі ПосполитоїУ 1569 році відбувається остаточне об’єднання ВКЛ та Польщі (така країна проіснує до 1795 року). Було створено нову під час державу – Річ Посполиту укладання Люблінської унії.

Відбувається об’єднання українських земель у складі однієї країни. Польща: Галичина;Західне Поділля. ВКЛ: Волинь;Чернігово-Сіверщина;Київщина;Переяславщина

Держава мала федеративну структуру, де обидві частини зберігали певну автономію.

Ослаблення ВКЛ у Лівонській війні з Московським царством;Постійна небезпека південних кордонів зі сторони татар;Прагнення Польщі отримати руські землі та залежних селян;Прагнення українських, білоруських та литовських шляхтичів отримати привілеї, які мали польські землевласники. Причини Люблінської унії

Утворення Речі Посполитої;Почалося ополячення та окатоличення українського населення;Литовська, польська, українська шляхто зрівнювалася в правах;Українські землі, які належали Литві переходили під владу Польщі. Результати Люблінської унії

На українських землях, приєднаних до Речі Посполитої, утворилося 6 польських воєводств: А. Руське (Львів)Б. Волинське (Луцьк)В. Київське (Київ)Г. Брацлавське (Брацлав)Д. Подільське (Кам’янець)Е. Белзьке (Белз)

Литовські статути об’єднали норми цивільного, кримінального та державного права. Статути написані староруською мовою. Ввібрали у себе “Руську Правду”, місцеве звичаєве право та елементи римського права. Соціально-економічний розвиток України

I Литовський статут (1529 р.) – Захист земельної власності, привілеїв землевласників;II Литовський статут (1566 р.) – юридичне оформлення всіх прав і привілеїв шляхти;III Литовський статут (1588 р.) – закріплення втрати вільними селянами прав, особистої свободи.

Третій Литовський статут (1588 р.) запровадив на наших землях кріпацтво та панщину. Кріпацтво – залежність селян від феодала, селянин був прикріплений до землі і знаходився в повній залежності від феодала. Панщина – відробіткова рента, коли селянин вимушений був безкоштовно працювати на землі феодала.

Фільварок – багатогалузеве панське господарство, яке грунтувалося на дармовій праці кріпосних селян.

Єзуїти – члени католицького чернечого ордену, мета яких поширення католицизму та укріплення влади Папи Римського. Братства – національно-релігійні громадські організації православних міщан, створені з метою захисту національно-релігійних прав українців, протистояння католиченню та полонізації. (Львівське братство 1586 р.; Київське братство 1615 р.)Церковно-релігійне життя в Україні в XVI ст.

Бажання католицької церкви розширити владу на українські землі. Бажання православного духовенства зрівняти права з католицьким. Причини Берестейської церковної унії 1596 р.

Берестейська унія – об’єднання православної та католицької церкви = греко-католицька церква. Михайло Рогоза – перший митрополит греко-католицької церквиІпатій Потій – один із засновників греко-католицької церкви, видатний письменник, другий митрополит, “батько унії”.

Польська влада офіційно визнала нову греко-католицьку церкву, православна церква опинилася під забороною. Православні церкви та монастирі передавалися греко-католикам. Посилюється національно-релігійний гніт й розкол серед українців. Не відбулося зрівняння в правах католиків та греко-католиків. Прості українці (селяни та козаки) не визнали унію. Наслідки Берестейської унії

Після унії 1596 р. відбуваються козацько-селянські повстання.1620 р. Петро Конашевич-Сагайдачний вступає разом із козаками до Київського православного братства, чим домігся від польського короля часткового визнання православної віри. У 1620 р. було висвячено православного митрополита Іова Борецького. Відновлення православної церкви

Але козацько-селянські повстання не припиняються. У 1632 р. польський сейм видав “ Пункти для заспокоєння руського народу ”, у яких зазначалося: “ Усім уніатам (греко-католикам) і не уніатам (православним) надається право вільного відправлення свого богослужіння…”

Наступним митрополитом став Петро Могила. У 1632 р. він заснував Києво-Могилянську колегію, яка у 1701 р. отримала статус академії

Постійні національні та релігійні утиски з боку Речі Посполитої. Культура, освіта, література. Василь-Костянтин Острозький- магнат (некоронований король Русі)У 1576 (78) Острозький відкрив греко-латинську школу (Острозьку академію)Був ярим противником унії.

У 1573 р. Іван Федоров у Львові відкрив першу друкарню. У 1574 р. були надруковані “Апостол” та “Буквар” У 1581 р. в Острозі було надруковано “Острозьку Біблію”. У 1556-61 рр. було написане Пересопницьке Євангеліє українською мовою.