Уявна подорож. "Рідний край, де ми живемо, Херсонщиною звемо"

Про матеріал
Мета: сприяти розвитку інтересу в учнів до історії рідного краю, поглиблювати бажання більше знати про нього; виховувати любов до рідної землі, почуття відповідальності за неї; ознайомити з видами рослин, тварин, які підлягають охороні; формувати екологічну культуру особистості, відповідальність за долю держави та рідного краю, активну життєву позицію; розвивати мовлення учнів, творчу уяву, критичне мислення, вміння працювати з історичними та географічними джерелами.
Перегляд файлу

Тема.  Рідний край, де ми живемо, Херсонщиною звемо 

Мета:  сприяти розвитку інтересу в учнів до історії рідного краю,  поглиблювати бажання більше знати про нього; виховувати любов до рідної землі, почуття відповідальності за неї; ознайомити з видами рослин, тварин, які підлягають охороні; формувати екологічну культуру особистості, відповідальність за долю держави та рідного краю, активну життєву позицію;              розвивати мовлення учнів, творчу уяву, критичне мислення, вміння працювати з історичними та географічними джерелами.

 

 Обладнання. Прапор , Герб, карта Херсонщини, вишиті рушники, географічний атлас

«Херсонська область», проектор.

 

Перебіг заняття

1.   Емоційне налаштування учнів.

2.   Організаційний момент.

Сьогодні ми з вами здійснимо уявну подорож нашою Херсонщиною.

3. Оголошення теми і мети заняття  (Слайди 1,2) Слайд 3

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай, Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини. (М. Чернявський)

 

Учень1

Земля моя, земля найкраща в світі!

Я твій маленький, тонкий пагінець. Без тебе я ніде не зможу жити, Для мене ти і ненька, і мудрець. Учень2

Земля моя, мій милий рідний краю, Тебе я в щасті й горі пізнаю. Твою красу всім серденьком вбираю І хочу знать історію твою.

 

Учень3

Земля моя, земля найкраща в світі, Ось тут моє коріння і рідня.

Бо тут мого дитинства сонце світить,

Я тут росту і тут живу щодня.

                                 Н.Красоткіна

 

Учень6

 

Учень4   Я все люблю в своїм краю:

Криницю, звідки воду п′ю, Та повні гомону ліси,

Та дзвони срібної роси.

Учень5   Я все люблю в своїм краю:

Ось під веселкою стою,

Ось дощ веселий напоїв

Тужавий колос рідних нив.               Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою, Ласкаву, радісну, єдину…

Люблю,як сонце, Батьківщину.

М.Сингаївський

Учитель.  Нашу зустріч ми присвятимо вивченню своєї рідної Херсонщини –тих куточків, де все знайоме, рідне й близьке. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона найдорожча за все на світі.Тільки в рідному краю людина почуває себе захищеною, стійкою, впевненою, бо вона вдома. А щоб краще зрозуміти значення свого краю, звернемося до його історії.

4. Подорож стартує!

Перша зупинка «Історична»     (Слайд 4)

Історична довідка:

Херсо нська        о бласть —          область       у        південній    частині       України,          у        межах Причорноморської низовини. На північному заході межує з Миколаївською, на півночі — з Дніпропетровською, на сході — із Запорізькою областями України, на півдні з Автономною Республікою Крим. Утворена 30 березня 1944 року.

В. К. Мамутов так пояснює її виникнення. У 1944 році Радінформбюро подало інформацію про визволення від німецько-фашистської окупації м. Херсона, помилково назвавши його обласним центром. Насправді ж місто було одиницею обласного підпорядкування  і з 1937 року належало до Миколаївської області. Публічно визнати помилку державної інформагенції на той час було неможливим. Тому союзне керівництво прийняло рішення про заснування нової області.

Територія 28 461 км² (4,71 % від території України). Херсонщина за площею займає сьоме місце серед інших областей України.

Територією області проходить державний кордон протяжністю 458 км (350 км Чорним і 108 км Азовським морями). На кордоні розташовано 4 пункти пропуску: авіа, річковий порт, морські порти м. Херсона і м. Скадовська. Відстань від Херсона до Києва залізницею — 664 км, шосейними шляхами — 605 км.    Герб області  (Слайд 5)

 Учень                                                                                                                              1

Герб Херсонської області — символ, в якому відображаються історія, особливості та традиції області. Затверджений рішенням Херсонської обласної ради 25 жовтня 2001 року.  

Герб — це картуш у формі барокового щита із закругленими нижніми кутами. На синьому фоні у вигляді символів жовтого кольору розташовані: якір, хлібні колосся, циркуль, нагорі — Очаківські ворота Херсонської фортеці. Над щитом міститься корона. Щит обрамлено золотим дубовим вінцем з назвою області на жовтосиній стрічці.

       Якір — символ надії. До того ж він означає, що Таврійський край є водними воротами України (Азовське та Чорне моря, ріка Дніпро).

       Хлібні колосся — основа заможності.

       Циркуль — це чіткість побудови, вірність обраному шляху, економічне відродження.

       Очаківські ворота Херсонської фортеці — крапка відліку літопису краю.

       Золотий дубовий вінець — це символ вічності та могутності.

       Зображення корони — данина історичній спадщині — Гербові Херсонської губернії.

Еталонний зразок Герба зберігається в Херсонській обласній раді. Автори обласної символіки: архітектор Сергій Сазонов і дизайнер Юрій Щепелев.

Учень 2

Прапор області  (Слайди  6,7)

Прапор Херсонської області є символом, що відображає історію й традиції області. Затверджений рішенням Херсонської обласної ради 25 жовтня 2001 року.

Прапор складається з трьох горизонтальних смуг: синьої, білої (яка удвічі ширша  за інші) і синьої. На білу смугу в древкової частині полотнища накладений герб Херсонської області.

Учень 3 (Слайд 8 географічна карта Херсонської області) Площа:       28461 км²    Обласний центр:   Херсон

Область розташована в степовій зоні Східно-Європейської рівнини в нижній течії Дніпра. Із заходу на схід територія області простягається на 258 км, з півдня на північ майже на 180 км. Крайніми пунктами Херсонської області є: на півночі селище Федорівка Високопільського району, на півдні — залізнична станція Сиваш (півострів Чонгар) Генічеського району, на заході — мис Середній на півострові Ягорлицький Кут в Голопристанському районі і на сході село Новий Азов Генічеського району. Омивається Чорним і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем). На території області протікає 19 річок. Найбільші з яких: Дніпро — довжиною 178 км, Інгулець — довжиною 180 км. Максимальна висота над рівнем моря — 101 м біля с. Ушкалка Верхньорогачицького району, мінімальна — мінус 0,4 м на ділянках узбережжя Сиваша. На території Херсонщини знаходиться найбільша в Європі пустеля.

(Слайд 9)

Райони:                                     18

Міста:

обласного значення                     3 районного значення                     6 

Райони в містах:                       3

Смт: 31 Села:     568

Загальна кількість наявного населення області становить 1 076 147 (на 1.05.2013) Особливістю національного складу населення Херсонської області є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення в області проживають представники понад 115 національностей і народностей. Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в області  (Слайд 10)

 

Друга зупинка «Змагальна» (Слайд 11)

Учитель

Кожна  людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місця , де народилися, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама , тато, бабуся, дідусь, сестри і брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного із нас – вийде велика держава Україна.

1)    Конкурс «Гострий розум». 

(Кожна група по черзі відгадує загадку).

У світі одна – всім потрібна вона.    (Батьківщина)

Цю рослину дівчата вплітали у вінок, як символ пам’яті і

вірності.    (Барвінок)

Цей птах є символом щастя й любові.    (Лелека)

Маленький, сіренький по гаях літає, уночі співає (Соловейко); І червона, й соковита, Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона

Стала добра і смачна. (Калина)

2)    Конкурс «Хто більше». (Кожна група виконує певне завдання). (Слайд 12)

І група – назвати якнайбільше тварин і птахів, що водяться на території Херсонської області.

Довідка. 

Усього на Херсонщині відзначено 85 видів рослин і 176 видів тварин,  внесених до червоної книги МСОП, Європейського червоного списку та Червоної книги України.

 Кажанів у Херсонській області відзначено 5-7 видів. І серед них кілька - вечірниця мала, вечірниця гігантська, нетопир - внесені в Червону книгу України. А вечірниця велетенська - ще й в Європейський червоний список. 

Сов у нас 4-6 видів. Серед них є  такі, які на території області раніше мешкали, а тепер тут не зустрічаються. І серед них - пугач, найбільша з сов світу, занесена в Червону книгу. Розміри у нього дійсно значні: довжина тіла - до75 сантиметрів, розмах крил - до 160 - 180 сантиметрів! Гніздився пугач  на території Херсонської області - поблизу Дніпра та Дніпро-Бузького лиману. Його гнізда не вдавалося виявити вже багато років, але час від часу з'являються чутки, що цю птицю в нас бачили.  Також тварини, занесені до Червоної Книги України: шуліка рудий, канюк степовий,  лунь польовий, боривітер степовий, пугач, видра річкова, борсук, тхір степовий, горностай, мишівка степова, вечірниця мала, гадюка степова, полоз жовтий та ряд комах. 

До ―Червоної книги України‖ занесено 13 видів вищих рослин: карагана скіфська, зіркоплідник частуховидний, ковили українська, Лессінга та волосиста, тюльпани Шренка і скіфський, волошка Талієва, цибулі Регеля та скіфська, рябчик шаховий, зозулинець рідкоквітковий, дворядник крейдяний; 3 види грибів, 4 — лишайників. Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків.

 

ІІ група – назвати страви національної кухні, традиційні для нашої області.

 

Конкурс «Народна мудрість». (Слайд 13) Завдання. Відновити прислів’я про Батьківщину.

         Третя зупинка «Визначні місця Херсонщини. (Слайд 14)

Учитель проектує на екран фотографії і розповідає.  До розповіді залучають тих, хто відвідував дані місця. 

Біосферний заповідник "Асканія - Нова" Розташування: Чаплинський район, смт. Асканія-Нова   

Серед заповідних об'єктів України біосферний заповідник "Асканія-Нова" займає особливе місце, так як історія заповідання його території нараховує близько 110 років.

На сьогодні "Асканія-Нова" – це природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного і міжнародного значення, перед якою стоять завдання збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилового степу, вивчення динаміки природної та трансформованої степових екосистем; збереження, вивчення, відтворення і поповнення в штучних умовах колекцій видів дерев, чагарників та квітково-декоративних рослин, особливо рідкісних та зникаючих; збереження, збагачення та вивчення генофонду тварин з колекції зоологічного парку, розробка технологій їх утримання та розведення, ренатуралізації аборигенних видів.

 Біосферний заповідник "Асканія-Нова" – найбільший еколого-освітній центр на півдні України. Щорічно його відвідують близько 68 тис. осіб. 

«Легендарна тачанка» (Слайд 15). Серед пам'ятників Каховки особливе місце займає знаковий пам'ятник радянської епохи – «Легендарна тачанка» (1967 р., скульптори Ю. Лоховінін, Л. Міхайленок, Л. Родіонов, архітектор Е. Полторацький), встановлений на штучному кургані в чистому полі в честь кіннотників Червоної армії,які брали участь в 1920 р. в боях з армією Врангеля на Каховському плацдармі.

У 1957 р. в Каховці відкритий історичний музей, а в 1972 р. вона отримала статус міста.

Відома фестивалем Таврійські ігри, що влаштовується щовесни на невеликому майданчику, розташованому на набережній водосховища, та байк-рок фестивалем "Тачанка".

Свято-Катериненський собор та пантеон Херсонської фортеці. (Слайд 16) Свято-Катериненський собор – видатний архітектурний пам'ятник в Херсоні. Це перший кам'яний храм міста, його духовний, культурний та історичний центр. У Північному Причорномор'ї  важко відшукати храм, що має настільки ж багату і славну долю, обкутану численними легендами і таємницями. У склепі Катериненського собору знаходиться могила легендарного правителя Півдня і Тавриди, "гордого сатрапа Сходу" князя Потьомкіна… 

Херсонський художній музей iмені Олексія Шовкуненка (Слайд 17)

Будівля Херсонського художнього музею є видатним пам'ятником архітектури Херсона початку XX століття. Побудована в 1905-1906 роках для органів міського самоврядування, впродовж всієї своєї історії вона залишається одним з головних символів міста. На початку ХХ сторіччя тут розташовувалися: міська управа, кабінет міського голови, городовий сирітський суд і міський суспільний банк. У великій будівлі збиралися засідання міської Думи. Значення цієї споруди для міста важко переоцінити. Призначена для міських суспільних установ, вона була втіленням центру міського життя. І сьогодні музей є осереддям культурного життя Херсона, скарбницею духовної спадщини міста.

"Олешківські піски"  (Слайд 18) неофіційно іноді називають єдиною пустелею в Україні. Загальна площа пісків загалом становить близько 200 тис. га. Цей піщаний масив має унікальний клімат.  

 Олешківські піски не проста пустеля.  Навкруги неї розкинулись штучні ліси,        створені руками людей. 

Тут є ландшафтний заповідник «Саги». (Слайд 19)

У заповіднику охороняється не тільки тваринний і рослинний світ, а й унікальний ландшафт – саги. Це слово складно перекласти іноземними мовами. Наукове визначення мало що скаже не фахівцеві. Передати можна хіба що враження від відвідин саг. Уявіть собі, що ви йдете по сипучому піску чергової «кучугури» – бархана, а їх тут сотні. Жара більше сорока  градусів за Цельсієм в тіні, (якби була тінь!). Справжня піщана пустеля, майже Сахара. І раптом за гребенем бархана виникає, як міраж, акуратний вільховий гай. Яскрава зелень, вологе повітря, приємна свіжість вітру – справжній оазис в пустелі. Усередині саги зазвичай є озеро, оточене рогозом. У чагарниках настільки свіжо і приємно, що про спеку відразу забуваєш. А навколо на стеблах рогози десятки дрібних смарагдових жаб – квакш. Вони мелодійно співають, майже як птахи. У повітрі рояться сотні яскравих метеликів з приголомшливими назвами: «адмірал», «денне павине око». Достатньо раз побувати у вільховій сазі, щоб запам'ятати цю пригоду на все життя. Окрім саг у заповіднику є луги, березові гаї, соснові посадки. 

Займається заповідником Степовий філіал Українського інституту лісу, офіс цієї установи знаходиться в місті Цюрупинськ.

5.Підсумок.

Ось і закінчилася наша подорож. Сподіваюся, що вона була цікавою.

Зараз мені хочеться , щоб усі замислилися над тим, для чого ми живемо у цьому світі. Вважаю , що погодитесь зі мною, коли скажу, що наше призначення на землі – робити добро один одному, любити ближнього, любити свій рідний край, де народилися і зросли, оберігати природу, цінувати все те, що дістали в спадок від діда – прадіда.

Учень1  Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре – То мій , святий, чудовий край.

Учень2 Де житом ниви зеленіють,

Де пісня жалібно луна ,

То мила, рідна  сторона.

  Учень3

Де ясніше сонце світить, 

Де гарніше зорі сяють, 

Де ж миліше пахнуть квіти,  Як у нашім любім краї?

Де хати в вишеньках біліють-

    Учитель.   Дорогі діти! Шануйте свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми - частинка всього цього.  Своїми знаннями, працею, здобутками величаймо і славмо його. Будьмо гідними своїх предків!

             

                                                     Література

1.     http://teacher.at.ua/

2.     http://ukraine.ui.ua

3.     Червона книга України. Тваринний світ/ за ред. І.А. Акімова — К.: Глобалконсалтинг, 2009.

4.     Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я.П. Дідуха — К.:

Глобалконсалтинг, 2009.