Узагальнена публікація "Водорості"

Загальна характеристика   водоростей

Водорості — велика група найдавніших рослин. Будова їхнього тіла і розміри характеризуються значною різноманітністю. Існують одноклітинні, багатоклітинні і колоніальні форми мікроскопічних розмірів (від тисячних часток міліметра), а також форми з різною будовою слані, що досягають 30—45 м. Наука про водорості називається альгологією. Загальною ознакою всіх водоростей є наявність хлорофілу . Водорості є нижчими рослинами, оскільки їхнє  тіло не містить тканин і не розчленоване на органи. Таке тіло являє собою слань (або талом) Ці організми живуть у водному середовищі з розчиненими поживними речовинами.

Розмноження водоростей  буває вегетативним, безстатевим (за допомогою спор) і статевим. 

Різноманітність водоростей

Відділ Зелені водорості нараховує понад 20 тис видів. Поширені в прісних та солоних водоймах. Мешкають на малих глибинах. Клітини більшості видів вкриті клітинною стінкою з целюлози, зелений пігмент

міститься у хроматофорах, який забезпечує фотосинтех та відкладення крохмалю (піреноїд). Представники: хламідомонада, хлорела, улотрикс, спірогіра, ульва, вольвокс.

Відділ Діатомові водорості налічує понад 20 тис видів. Усі діатомові водорості—це одноклітинні або колоніальні, є наявність кремнистого панциру, який складається з двох половинок.  Хлоропласти мають жовтувато буре забарвлення, яке визначається наявністю зелених, бурих та жовтих пігментів. Запасні речовини у цих водоростей відкладаються у вигляді олій.

Представники: пінулярія,  навікула, цимбела, мелозира.

Відділ Бурі водорості налічує близько 1,5 тис видів. Це багатоклітинні рослини з пластинчастою формою слані. Бурі водорості мають найскладнішу будову. Мають зелені, коричневі й жовті пігменти. Запасні речовини—ламінарин та олії. У відділі зустрічаються усі типи розмноження,для них властиве чітке чергування поколінь( статевого і нестатевого).

Найвідоміші представники: ламінарія, фукус, сургас, макроцистіс.