Узагальнення та стилізація природних форм, згідно уявлень учнів, на основі знань з українського фольклору.

«Узагальнення та стилізація природних форм, згідно уявлень учнів, на основі знань українського фольклору». Підготувала керівник гуртка: “Вогник”Яременко Валентина Іванівна

Тема заняття: Узагальнення та стилізація природних форм, згідно уявлень учнів, на основі знань з українського фольклору. Вид занять: Виготовлення квітки папороті за допомогою пластикової пляшки; виконання ескізів та підбір власної кольорової гами.

Народний календар являє собою конкретну систему відліку часу, якому підпорядковано більшість традицій, обрядів, звичаїв та свят. Як відомо, наші предки були тісно пов’язані з природою, вірили в магічність її сили, і саме народні свята та обряди в первинному їх вигляді виникли як вияв шанування і обожнення сил природи, здобрення їх щоб кожний господар мав достаток і щоб до жодної оселі не заходило нещастя. Один з найпоетичніших свят, які збереглися і нині, хоча і на фрагментарному рівні, є свято Івана Купала, яке відзначається в ніч із 6 на 7 липня – перед днем літнього сонцестояння. Одна із найдавніших згадок про свято Івана Купала відносяться до XIII століття (у Волинському літописі за Іпатіївським списком від 1262 року є згадка про “канун Ивана дня, на самые Купалья”) Найбільш ранній опис Купалівського дня зафіксовано в Густинському літописі (приблизно 1620 р.)Безпосередньо участь у святі брала молодь. Збиралася вона, як правило на галявині поблизу річки, бо вода в цю ніч, так само, як і вогонь, і трави, має, за повір’ям, надзвичайні властивості. До нічного гуляння готувалися ще вдень. Із соломи хлопці майстрували ляльку, яку прив’язували до високої палиці і називали Іваном або Купалом, Купайницею. Дівчата ж прикрашали вербову, вишневу чи кленову гілку живими квітами та стрічками. Цю гілку звичайно називали Мареною або Субіткою. Ще хлопці несли з собою хмиз для вогнища, а дівчата плели вінки. Вінок купальську ніч набував чудодійної сили – він мав символізувати дівчині її долю. Опівночі дівчата і хлопці збираються біля річки, там вони розпалюють вогнище і починають співати. Також вони, жартуючи плигають через вогнище, а дівчата кидають у воду вінки. О дванадцятій годині розцвітає папороть, за народним повір’ям квітка папороті цвіте о півночі червоно-вогненними іскрами. Чим ближче підходиш до квітки, вона більше віддаляється. І той, хто йде за нею, може блукати по лісу до сходу сонця, а той хто зірве той цвіт – буде щасливим все життя. На сьогоднішньому занятті ми уявимо собі цю квітку і спробуємо створити її за допомогою підручних матеріалів.

Перш ніж розпочати роботу над створенням декоративного образу давайте згадаємо яке мистецтво називається декоративно-прикладним мистецтвом.(Декоративно-прикладне мистецтво – один із видів образотворчого мистецтва це створення ужиткових та побутових предметів, що відрізняються декоративною образністю…)Декоративно-прикладне мистецтво це мистецтво народу, бо саме народні майстри створюють речі, які нас оточують, надають їм потрібної форми та виразу, передають свої надбання наступним поколінням. З’являються традиції прикрашання, певні узагальнення та стильові особливості у спрощенні природних форм, які характерні лише для певної місцевості. Так народжується промисел, який збагачує своїми здобутками мистецтво народу. Образи природних форм змінюють створюючи умовний образ, що нагадує реальну природну форму. Таке перетворення потребує певних узагальнень: спрощення малюнка форми, кольору, тобто стилізація. Стилізація – це процес створення декоративного елемента шляхом перероблення природної форми на основі відбору найвиразніших, найголовніших рис, а також спрощення зображення, не порушуючи принципу формоутворення (Учні роблять запис у словниках з образотворчого мистецтва). Уявіть кожен собі квітку папороті і намалюйте ескізи майбутнього виробу (учні працюють над ескізами). По завершенню роботи над ескізами переходимо до практичної роботи. Для роботи нам знадобляться такі матеріали: пластикова пляшка, ножиці, маркер, вітражні фарби, пензлик, палітра та електричний випалювач. При роботі з ножицями та електричним випалювачем не забувайте дотримуватись правил техніки безпеки.

Візьміть пляшку, яку ви заздалегідь звільнили від паперових наклейок і знежирили. Спочатку розмічаємо маркером контури майбутніх елементів квітки.

Потім за допомогою ножиців та електричного випалювача вирізаємо ці елементи.

Готові вирізані елементи загинаємо для утворення листочків. Складаємо квітку щоб перевірити співвідношення між виготовленими елементами.

Готові елементи фарбуємо. Зверніть увагу на підбір кольорової гами яка б поєднувала між собою співвідношення стилю та фольклорних знань з даної теми. Складаємо квітку.

Ось і готова квітка. Зверніть увагу що квіти різняться між собою, кожна красива по своєму. Підсумок заняття. Сьогодні ви вчилися перетворювати світ за законами краси, за допомогою своєї фантазії та наполегливої праці змогли відтворити давню легенду про цвіт папороті. У кожного з вас тепер залишиться квітка, яку ви створили власними руками. Дома ви матимете можливість створити композицію з квітів, які сьогодні навчилися робити. Тепер ви можете бути впевнені – кожен з вас творець свого щастя.

Дякую за увагу!!!