Узагальнюючий урок літератури в 6 класі за темою «Усна народна творчість»

Матеріали до узагальнюючого уроку літератури в 6 класі

за темою «Усна народна творчість»

Тема уроку: Червона калина

Ми живемо в Україні, любимо її чудову співучу мову, її прекрасних людей, її пишну природу. Наша земля красива і щедра, росте і жито, і городина, зріють плоди. Але особлива рослина для українців – це калина.

«Без верби й калини нема України», - каже образне народне слово.

Важко уявити українську землю без калинового куща над затишним ставком. І сьогодні ми з вами вирушаємо калиновими стежками. Вони нам розкажуть про чарівну рослину – червону калину, яка оспівана народом у піснях, легендах, казках та віршах.

Ось калина над водою

Віти стеле по воді.

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте, променисте,

Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, і мені!

 

«Калинова пісня»

Схилилась калина над воду,

Дивилась на красную вроду.

Голубчики з поля летіли,

Всі ягоди спілі об’їли.

У сумі калинонька мила,

Все листя у воду спустила.

Прийшли за вітрами морози,

Замерзли в калиноньки сльози.

Калина росте біля води, біля верби. Весною вона розквітає і стає гарною, мов дівчина в білому віночку. Цвіт у калини білий та запашний, а плоди дозрівають пізньої осені. Навіть коли вже випадає сніг, вони ще виграють на гілках яскравими вогниками.

Калина з давніх-давен увійшла у життя людей не лише як їстівний продукт і лікувальний засіб, а й як окраса. Ягоди калини люблять і люди, і птахи. На смак вони кислі і трохи гіркуваті, але дуже корисні: і лікують, і надають бадьорості. Колись давно, проводжаючи сина в далеку дорогу , мати напувала його  калиновим чаєм, а з собою давала хліб з калиною . Коли в домі свято, на стіл поряд з хлібом клали калину.

З давніх часів наш народ оспівував калину в піснях. Калина символізує дух боротьби за волю і щастя України. Найвідоміша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася», написана Станіславом Чарнецьким ще у 1914 році, стала гімном боротьби українського народу проти російської агресії у 2022 році.

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей розвеселимо!

Великий український поет Тарас Шевченко дуже любив калину і оспівував її у своїх творах:

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

А як шанували люди цю рослину! В ній , кажуть, і материнська любов, і мудрість. Коли молодята свою зводили оселю, то біля вікна обов’язково висаджували калиновий кущ. Бо було повір’я в народі : якщо зробити з цієї калини сопілку,- неодмінно в сім’ї народиться син, продовжувач роду.

У нашому садочку

В червонім віночку

Над самим струмочком

Виросла калина.

Листям з сонцем грає,

В воду поглядає-

Гарну вроду має

Молода князівна.

Вітер догоджає,

Коси розплітає,

Уночі туманом

Сизим укриває.

А вона стріпнеться,

Сумно усміхнеться,

Вгору поглядає,

Сонечка чекає.

З калини робили колиски, у яких матері колихали немовлят, наспівували колискові пісні.

Спи, дитино, бо покину,

Сама піду по калину.

Наламаю калиноньки

Та й покладу в головоньки.

А калина буде цвісти,

А дитина буде рости.

Правду говорять в народі: «Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, поки росте». Калина була завжди символом вірності й материнства.

Як тільки забіліють квітки на калині, дівчата прикрашають ними коси й водять хороводи. Необхідною була калина і у весільному обряді. Коли випікали весільний коровай, його обов’язково прикрашали гілочкою калини і співали:

Ой,  у нас в селі нова новина-

Зацвіла у лузі калина.

Не так у лузі, як на селі,

В молодої Мотрі та й на столі.

 

У Степана Васильченка є оповідання «Калина».

…Ішли двоє дорогою, дивляться - щось червоніє у лузі. Один каже: «Це калина спіє». А другий відповідає: «А коли вона тут виросла? Мабуть, це щось інше». Підійшли ближче, придивилися, аж то дівчина гуляла – рум’яна та гарна, ну , зовсім як калина. З того часу повелося: як тільки де-небудь виросла дівчина гарна, то про неї казали: «Красива, як червона калина».

А ще, мабуть, більше, ніж у будь-якій рослині, в калині поєднується красиве і корисне. Бо немає кращих ліків від застуди, як калиновий чай. Чи не тому так дбайливо охороняли і доглядали в народі калину. Наруга над нею вкривала людину ганьбою.

Не ламай і ти ніколи

Цвіту із калини,

Бо вона – шматочок серця

Неньки – України.

 І сьогодні кущ калини – це не тільки окраса, а й символ, наша спадщина, наш духовний світ. У гроні калини ягідки тісно туляться одна до одної. Ось і люди повинні бути такими дружними, так тулитися один до одного і в горі , і в радості, як ягідки в гроні калини. І тоді наш народ зможе подолати всіх ворогів і жити у мирі і злагоді.

Хай цвіте для вас калина –

Символ щастя України.

Хай достаток завжди з вами

Обростає діточками!

Хай для вас цвіте калина,

Щастя й радість всюди лине.

Нехай доля розквітає, мов калина в лузі,

Хай батьки із вами будуть, а ще вірні друзі.

Хоч малі ми поки, друзі,

Та одна родина.

Хай цвіте, як цвіт калини,

Ненька Україна!