Уживання И,І на початку слова та уживання літери Ґ (за новим правописом)

Про матеріал

Розробка "Вивчаймо зміни в ПРАВОПИСІ разом!"містить теоретичний матеріал, презентацію, "хмаринки слів" з теми "Уживання И,І на початку слова та уживання літери Ґ (за новим правописом)", а також покликання на матеріал та QR-коди.

Перегляд файлу

Уживання І, И

на початку слова

(Український правопис 2019)

§ 2. Уживання І, И на початку слова

На початку слова звичайно пишемо і відповідно до вимови: Іва́н, і́грашка, і́дол, і́кати (‘вимовляти і замість и’), іко́на, іменува́ти, ім’я́ , інди́к, і́ноді, іржа́ , існува́ти, і́стина, іти́ .

Деякі слова мають варіанти з голосним и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (‘дуже жорстока людина’). И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова и́кати (‘вимовляти и замість і’) та похідного від нього іменника и́кання.

И на початку слова вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н, ир, Ич-оба́ , Кім Чен Ин.

Долучайтеся до створення в Глухові пам'ятника Вчителю! | Глухів.INFO

Переглянь відеопрезентацію «Уживання І, И на початку слова» за покликанням:

URL: https://drive.google.com/file/d/1nRSCpB4XimjG9Wd_G3imGqCbtTyfI6Il/view?usp=sharing

Скануй QR-код:

Тема: «Письмо вивчених рядкових і великих літер» $C:\Users\User\Downloads\qrcode_23464028_.png$

Хмаринка слів

$C:\Users\User\Downloads\Буква И на початку слів.png$

Запам’ятай слова, які починаються на букву И.
Випиши слова в алфавітному порядку, враховуючи другу, третю, четверту літеру в слові.

Уживання букви Ґ

(Український правопис 2019)

§ 6. Буква Ґ

Буква ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний:

1. в українських та в давно запозичених і зукраїнізованих словах: а́ґрус, ґа́ва, ґа́зда́, ґандж, ґа́нок, ґату́ нок, ґвалт, ґе́ ґати, ґедзь, ґелґота́ти, ґелґотіти, ґерґелі, ґерґота́ти, ґерґоті́ти, ґи́ ґнути, ґирли́ ґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґо́ ґельмо́ ґель, ґонт(а), ґрасува́ти, ґра́ти (іменник), ґре́чний, ґринджо́ли, ґрунт, ґу́ дзик, ґу́ ля, ґура́льня, джиґу́ н, дзи́ ґа, дзи́ ґлик, дриґа́ти і дри́ ґати, ремиґа́ти тощо та в похідних від них: а́ґрусовий, ґаздува́ти, ґвалтува́ти, ґе́рґіт, ґратча́стий, ґрунтови́й, ґрунтува́ти(ся), ґу́ дзиковий, ґу́ лька, проґа́вити і под.

2. у власних назвах — топонімах України: Ґорґа́ни (гірський масив), Ґоро́нда, У́ґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґа́н, Ґалято́вський, Ґе́ник, Ґерза́нич, Ґерда́н, Ґжи́цький, Ґи́ ґа, Ґо́ ґа, Ґо́йдич, Ґо́нта, Ґри́ ґа, Ґудзь, Ґу́ ла, Лома́ґа.