Департамент освіти і науки, молоді і спорту

Чернівецької обласної державної адміністрації

Новодністровська гімназія

Василь Стус

Поезія як дорога життя

( план-конспект уроку )

Вчитель української мови

 та літератури

Процюк Ольга Василівна

Тема. В. Стус. Поезія як дорога життя.

Мета: Познайомити учнів з кращими творами із доробку поета. Виховувати почуття гідності й істинної осмисленої і виваженої любові до України, почуття патріотизму; розвивати критичне мислення, вміння аналізувати. Поглибити вчення про філософську лірику.

Обладнання: портрет В. Стуса, ілюстрації до творів, додаткова література, збірник поезій В. Стуса, магнітофон, схема.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Довіку не буде із мене раба,
душа поневажить полони.

В. Стус

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Самостійна робота

 Кілька учнів читають власні письмові роботи (тези доповіді на тему „Василь Стус та його час”)

Учитель

 У наш час, коли поезія перестала гриміти на передньому краї боротьби за свободу, ім’я В. Стуса набуло величезного розголосу. Україна відкрила в ньому борця за правду і права людини, мученика за народ, безкомпромісного патріота. Але нам треба осягнути ще й значення Стуса як поета, зазирнути у творчу лабораторію митця і збагнути його філософію, розуміння своєї місії на землі.

 – Як ви розумієте вислови „філософська лірика” та „екзистенційна лірика”?

  Словникова робота

Екзистенціалізм (лат. – існування). Ідеалістична течія в сучасній філософії, що вважає реальним лише існування людини та її переживань.

Філософська лірика – поетичні твори про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення.

ІІ. Усвідомлення змісту. Повідомлення теми, мети уроку.

Учитель:

Василь Стус – один із найбільших українських поетів нашого століття. Це світлий образ людини, що стала символом незламності духу, людської і національної гідності.

Василь Стус як поет формувався під впливом Т. Шевченка, П. Тичини, поезії „Розстріляного Відродження”, західноєвропейської лірики ХХ століття.

Він захоплювався новітніми течіями у філософії. Улюбленими його філософами були французькі екзистенціалісти Ж. Сартр, А. Камю. Це й визначило поетичний світ поета, зумовило форми світосприйняття й мислення.

За характером творчого обдарування В. Стус – лірик, що виступає за ідеали Добра, Правди, Гуманізму. Те, що його творчість зовсім не вміщалась в рамки тогочасної дійсності, можна побачити вже на прикладі першої збірки поета „Круговерть”

Загальна характеристика збірки „Круговерть”

У дебютній збірці „Круговерть” Стус засвідчив непересічний талант поета, який прагнув пізнати незвідані горизонти життя, відшукати своє місце в ньому, щоб залишити слід. Вся книга складається з 3-х розділів. І – „Рожеве півколо” – це передчуття майбутнього, прагнення відчути себе справжнього, щоб не схибити під час вибору. Почування ліричного героя зводяться до абсолюту, бо тільки внутрішнє „я” – єдина цінність у системі тотального вихолощення особистісного.

Побудова ІІ розділу – „Біль – білий день” – ґрунтується на заглибленні в образи історії. Гостро і сміливо автор кидає виклик тогочасній владі, показує трагедію українського народу, що  позбувся навіть останнього надбання віків – рідної мови та пісні.

Що стосується ІІІ частини збірки „Круговерть”, то до неї належить лише три вірші („Кольоровий образок”, „Виробничий образок”, „То – пантофлі?”)

 — Виразне читання напам’ять вірша „Сто років, як сконала Січ”

Учитель

Рукопис другої збірки „Зимові дерева” пролежав у видавництві „Радянський письменник” п’ять років, але книжка в Україні так і не вийшла. Незнаними шляхами якось потрапила вона за кордон і побачила світ 1970 р. в Брюсселі.

Поет звертається в ній до космосу, до природи, бо відчуває себе їх частиною. Природа наповнена вічним знанням та вічною пам’яттю. Вона – вчитель, бо має свої вищі моральні закони та велику силу. І не пізнавши їх, чи ж можна називатися людиною! Порушення гармонії з природою руйнує цілісність.

Бентежний погляд на світ і на себе, поєднання шляхетних поривань душі з розчаруваннями, сумом й випробуваннями, інтимність почуттів із наступом жорсткого сьогодення, міфологічних натяків і гірких історичних реалій – тематичні лінії збірки, що показують складну картину світу Стуса. Улюбленим жанром стає філософська медитація.

Медитація – самозаглиблення, роздум, розмірковування.

(визначення на дошці)

— Виразне читання напам’ять вірша „Як добре те, що смерті не боюсь я” (на фоні ледь чутної медитативної музики)

Учитель

Цей вірш є філософською медитацією, у якій автор висловив свої глибокі почуття й екзистенціальні роздуми. Складні життєві випробування спонукали його до пошуків сенсу справжнього буття як заперечення світу зла й насильства над людиною, подолання фальшивих цінностей життя. Він свідомий, що йде важкою дорогою Голгофи. Ця поезія стала відповіддю Стуса тим, хто лякав його смертю, безславним кінцем:

 Як добре те, що смерті не боюсь я

 і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

 що перед вами, судді, не склонюся

 в передчутті недовідомих верст...

Чимало поетів передчувають неминуче, завбачають свою трагічну мить. Такою властивістю був наділений і Стус – політв’язень, дисидент, відірваний владою від рідної землі, він вірив у своє повернення в Україну, хай і після смерті:

... і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Кожний рядок Стусового твору дихає щирою, непідробною мужністю чоловіка, громадянина, в’язня совісті. Поет піднімається над своїми „суддями”, перед якими він ніколи не схилить гордої голови. Його коротке життя відтворене у двох рядках, але як багато вони важать.

...жив, любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

Останнє слово В. Стуса над могилою вбитої Алли Горської було прямим викликом владі, яка не подарує йому звинувачення у вбивстві. Поет відчуває неминучість арешту. Незважаючи на це, він напружено та інтенсивно працює. Так з’являється третя збірка поезій „Веселий цвинтар”, в якій змальовано картину суспільного стада, що захоплено кублиться в болоті, насолоджуючись запашним духом розкладу. Поет доводить, що радянське суспільство в часи „застою” перетворилося на театр абсурду.

Але ця збірка, крім публіцистичних аспектів, містить ще й суспільний експеримент з формою, аж до злиття слів у єдиний потік.

Та ці пошуки не є головні, бо надзавдання – передати дух доби.

Дещо відокремленим з контексту збірки видається вірш „Колеса глухо стукотять”, присвячений пам’яті М. Зерова. Тут страшні відлуння недалекого минулого вибухають передчуттям близького не менш жахливого майбуття.

 — Виразне читання напам’ять вірша „Колеса глухо стукотять”

Учитель

Основу четвертої книги поезій – „Палімпсести” – закладено в стінах Київського КДБ. Книги, авторського упорядкування якої ніколи не було. Бо складається вона з кількох десятків списків, що мережками протяглися на різноманітних зшитках паперу. Назва збірки символізує незнищенність мистецького слова (Палімпсести – пергамент, на якому зшкрябаний первісний текст не зникав, а прочитувався під новим текстом)

Поет усвідомлює неможливість подати широку цілісну картину світу в книзі, тому відтворює її в тексті одного вірша двома-трьома змістовими пластами.

У цьому світі ти приречений на щораз нові випробування, в яких мусиш зберегти „чисту і безгрішну душу”.

 Терпи, терпи – терпець тебе шліфує...

  (читає напам’ять учитель)

І знову знайомий ще з ранньої творчості мотив вищої вірності долі, бо лише вона – єдиний дороговказ людини, що закинута в цей світ і мусить розраховувати тільки на себе.

„Палімпсести” – це збірка про світ, який не прийняв поета, що відстоював свою людську гідність, свою особистість до кінця.

(Учень читає вірш „За літописом Самовидця”)

ІІІ. Колективна робота

Аналіз вірша „За літописом Самовидця” за планом (записаний на дошці):

1. Герць „скажених синів України”
2. Голосіння Матері – Батьківщини.
3. „А де ж Україна”?
4. Висновок: чи можна назвати вірш лише екскурсом у минуле?

Вчитель

Поет зупиняється на чорних сторінках нашої історії, змальовує жахливі часи уособиць в Україні, коли брати проливали рідну кров, продавали своїх же братів-українців у неволю.

IV. Рефлексія.

Робота зі схемою.

 Учитель. Аналізуючи поетичну спадщину В. Стуса, ми з’ясували чимало загальнолюдських цінностей, які були визначальними у житті поета.

 Запишіть їх у подану схему.

 – Які із цих цінностей близькі вам?

 – Які з них ви б хотіли взяти для себе?

 Гра „Мікрофон”

V. Підсумок уроку.

1. Заключне слова вчителя.

Завершуючи аналіз творчості В. Стуса, необхідно відзначити, що усім доробком митець піднявся до вершин світової поезії. Він зумів відобразити внутрішній світ свого народу, найкращі риси національного характеру, правдиво розповісти про трагічну долю України і українців у часи тяжких випробувань.

Тематика його творів – здебільшого медитативні роздуми над тим, як живе і як мусить жити людина, невгасима любов до України, протест проти переслідувань, утисків усього українського.

Багато хто ще й досі не збагнув внутрішню міць поета, його здатність протистояти силам зла, не поступитись істиною ні на гран. Але розгадати феномен Стуса необхідно, щоб знайти відповідь на головне питання нашого національного буття. Мусимо зрозуміти митця, щоб наблизитися до нього, адже попереду – безліч випробувань, які треба пройти на шляху до свободи

(звучить пісня групи „Мандри”)

Тільки два шляхи:

Один веде у пекло,

Інший шлях веде

Тебе туди, де світ.

Щоб знайти той шлях,

Послухай своє серце.

Твоє серце знає,

Як його знайти.

 Приспів.

Не спи, моя рідна земля,

Прокинься, моя Україно.

Відкрий свої очі у світлі далеких зірок.

Це дивляться пильно з небес

Загиблі поети й герої.

Всі ті, хто поклали життя

За майбутнє твоє.

VІ. Домашнє завдання:

Проаналізувати (письмово) вірш „На Колимі запахло чебрецем...”