В трикутнику змін: демократизація відносин між школою та батьками в умовах НУШ"

«В ТРИКУТНИКУ ЗМІН: ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ВІДНОСИН ШКОЛИ І БАТЬКІВ В УМОВАХ НУШ»

Бардіна З.Б.

 Одним з ключових компонентів Концепції  «Нова українська школа є «педагогіка партнерства», що ґрунтується на  демократичних принципах сучасної освіти, і в основу якої покладені спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем та батьками як  добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу,  відповідальними за результат [2, c. 14].

 В документі перед школою були поставлені чіткі завдання: ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньо-професійної траєкторії дитини та  допомогти батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей [2, c. 14].

 Як забезпечити взаєморозуміння та узгоджену взаємодію школи та сім'ї у здійсненні комплексного підходу до виховання?  Як на практиці реалізувати  співпрацю вчителів, батьків та дітей на засадах взаємної довіри й поваги?   Як досягти балансу прав, обов’язків і відповідальності у трикутнику дитина-педагоги-батьки? - ці та інші питання постали перед нашим колективом, як і перед багатьма іншими [2, c.2].

.  Ознайомившись з дослідженнями, які проводились в галузі педагогіки взаємодій вченими ХХ ст. (Ш. Амонашвілі, В. Сухомлинський, С. Лисенкова, В. Шаталов, Є. Ільїн, І. Іванов, І. Волков,  та ін.), взявши за аксіому, що саме вчительство має стати мотиватором та організатором життєво важливої ​​програми взаємодії сім'ї та школи, педагогічний колектив тоді ще Грушинського НВК  приступив до роботи.

Першим кроком стала розробка Алгоритму  впровадження  «Педагогіки партнерства» у закладі, який ми назвали «10 кроків до співпраці»:

Після вивчення нормативної бази  провели самооцінювання напрямку. Для проведення самооцінювання нами використовувались методи збору інформації, рекомендовані ДСЯО:

 • опитування педагогічних працівників та батьків (анкетування, індивідуальне інтерв’ю);

•    спостереження (за проведенням батьківських зборів);

•    вивчення документації з даного питання [1, c.10].

Анкетування вчителів передбачало здійснення колективом  самооцінки  рівня реалізації ідей педагогіки партнерства з колегами , батьками та  учнями  за 10-ти  бальною шкалою оцінювання та виявлення чинників, які є перешкодами.

Загальний результат опитування педагогів був далеким від ідеального, бо лише один педагог з 22 вважав, що у нього (неї) налагоджена якісна співпраця з усіма учасниками освітнього процесу,  більше 50% вчителів поставили оцінки від 1 до 5 рівню організації партнерських відносин з батьками. Серед основних перешкод в цій роботі  вчителі, в основному,  називали  безвідповідальність  та низьку участь батьків у навчальному житті своїх дітей, їх пасивність в житті колективу, де навчається їх дитина,  неготовність  більшості  вчителів психологічно «поставити себе на рівень учня». Аналіз присутності батьків на  батьківських зборах показав, що лише третина батьків регулярно буває на них,  а відвідування батьківських зборів адміністрацією виявило, що лише окремі класні керівники застосовують нові, цікаві форми їх проведення.

Опитування батьків ставило за мету виявити рівень задоволеності батьками форматом проведення батьківських зборів, наявність (чи відсутність) розуміння батьками необхідності їх залучення  до освітнього процесу та вивчення думки батьків щодо  ролі освітнього закладу у процесі навчання та виховання дитини.  Батькам були поставлені такі питання:

1. Чи задовольняє вас формат проведення батьківських зборів у закладі ?
2. ( так /ні)
3. Чи повинен освітній  заклад залучати батьків до освітнього процесу, чи це  – тільки завдання школи? ( так /ні)
4. Яку інформацію Ви хотіли б отримати на батьківських зборах, класу?
5. Чи згодні Ви особисто брати участь у житті освітнього  закладу, класу? ( так /ні)
6. Чи збігаються Ваші педагогічні погляди з поглядами класного керівника? ( так /ні)
7. Яким чином  Ви можете надати допомогу  класному керівнику в роботі з дітьми класу?
8. На які питання, на Вашу думку, слід звернути увагу у класі (закладі)?

Аналіз результатів опитування також був не дуже втішним: 62% опитаних батьків відповіли, що не задоволені існуючим форматом батьківських зборів, 78% -були впевнені, що школа сама повинна навчати, виховувати і розвивати учнів, майже всі батьки хотіли отримати інформацію про навчання своєї дитини.

Проаналізувавши статистичні дані, колектив зрозумів, що ми не є виключенням, а разом з усією освітянською спільнотою  стоїмо на порозі великих змін, прийняли той  факт, що будь-які зміни відбуваються повільно, набралися терпіння і стали намагатись побудувати партнерські стосунки з колегами, батьками,  дітьми.

Починати вирішили з себе, слідуючи цитаті відомого  філософа і мислителя Стародавньої Греції Сократа : « Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе!». Створили  групу у складі директора, заступників директора з навчально-виховної та виховної роботи, практичного психолога і активних класних

керівників, яка провела  велику методичну та організаційну роботу. По-перше, розробили  Модель «Взаємодії закладу  освіти і сім'ї»,  необхідну для синхронізації  та об'єднання зусиль педагогічного колективу та батьків.

По-друге, провели засідання  педагогічної ради  з теми  «Педагогіка партнерства як етичний концепт та основа формування інноваційного освітнього простору нової української школи»; по-третє, творча група провела декілька методичних заходів  з колегами, основною метою яких було сформувати в педагогів навички ефективної взаємодії, вчити правилам саморегуляції, мотивувати кожного на особистісний та професійний ріст та на формування партнерських відносин з учнями, батьками та колегами; по-четверте, розробили анкети для опитування серед  вчителів  та батьків щодо визначення оптимальних, дієвих форм та методів  роботи з батьками  та форм спільної діяльності педагогічного колективу та родин,  визначили  інструментарій для оцінювання результатів проведеної роботи. Потім. методом «вибірка за параметрами» ми провели опитування у Google Form батьків та класних керівників та  методом ранжування (від більш до менш  вагомого показника) визначили по 6 найбільш оптимальних для обох сторін  форм та методів  роботи з батьками та  форм організації спільної діяльності педагогічного колективу та родини:

Далі, відповідно до запитів батьків та результатів діагностики, розробили  тематику і батьківських зборів, графік проведення Відкритих днів для батьків, індивідуальних зустрічей з членами педагогічного колективу,  відкритих занять для батьків, індивідуальних консультацій, умовно поділивши формат проведення батьківських зборів на три етапи: 

Практичне впровадження ідей зазнало змін, але, на щастя, в кращий бік. Поступово активізувалось неформальне спілкування з батьками: спільне святкування визначних подій та свят, які мають важливе значення для життя дітей та школи, залучення батьків до загальношкільних проєктів (2019/20 н.р. – спільна підготовка і перемога міні-проекту «Здорове харчування школяра -  запорука його повноцінного розвитку і зростання»), до виготовлення навчальних матеріалів в класах НУШ, проведення акцій, в тому числі і добродійних, ярмарків-продажів смаколиків, вирученими коштами  від яких розпоряджались виключно члени учнівського самоврядування. Батьки окремих класів стали справжніми помічниками вчителів: організовували і координували екскурсії, поїздки, готували костюми до свят, проводили майстер-класи в рамках загальношкільного квесту на День знань тощо. Саме такий вид залучення батьків частково нагадує мережеву освіту, коли школа дає знання та навички за допомогою зовнішніх спеціалістів. Чому б саме батькам не стати такими спеціалістами? Так ми вирішили залучити наших батьків- медиків, поліцейських, учасників АТО (ООС), завідувача будинком культури до проведення бесід з безпеки життєдіяльності, патріотичного виховання, організації свят, заходів для мешканців села. Досвід роботи показав, що батьки можуть взяти на себе частину навантаження вчителя і зробити це, можливо, краще, ніж школа. Ми помітили, як активізувалась співпраця батьків між собою та громадою.

Карантини. війна в країні  внесли серйозні  корективи в наші плани, відмінивши проведення спільних свят, змагань, конкурсів, але разом з тим урізноманітнились і осучаснились наші форми спілкування з батьками. Створені групи класів та окремо групи батьків у месенджері Viber, соціальній  мережі Facebook, до яких включені  всі вчителі-предметники, адміністрація.  Це дало змогу оперативно реагувати на будь-які проблемні ситуації та критику. Ми разом освоїли Zoom та Google Meet і нам, навіть, сподобалися батьківські збори онлайн. До цих  способів комунікації додались спілкування телефоном та через електронну пошту. Зараз батьки активно обговорюють в групах навчання, поведінку, харчування своїх дітей, ставлять  питання вчителям, адміністрації і відразу ж отримують зворотній зв'язок, фото звіти навчальних занять, святкових заходів  тощо. 

У 2021 році Грушинська філія у складі опорного закладу КЗ «Первомайський ліцей №3 «Успіх» успішно пройшла інституційний аудит, проведений  управлінням  Державної служби якості освіти у Харківській області.           Готуючись до аудиту,  ми вдруге провели  комплексне самооцінювання якості освіти за  чотирма  напрямами, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів: освітнє середовище, управлінські процеси, якість педагогічної діяльності, система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Результати були узагальнені та зіставлені   з орієнтовними ви­могами до забезпечення якості освітніх та управлінських процесів і з моделлю якісної школи. Відповідно до цих результатів стан виконання всіх напрямів освітньої діяльності філії  визнано  таким, що відповідає достатньому та високому рівням.

В січні – лютому 2022 року ми втретє  провели  опитування всіх учасників освітнього процесу для визначення рівня освітньої діяльності закладу,  шляхів  та заходів вдо­сконалення тих аспектів діяльності, які цього потребують та розроблення планів роботи закладу освіти на наступний навчальний рік. Анкетування проводилось методом генеральної вибірки серед батьків 1-9 класів, учнів 5-9 класів, педагогічних працівників філії  за допомогою анкет комбінованого типу. Відрадно, що відповіді всіх учасників  опитування свідчать про доволі високий рівень довіри та співпраці, налагоджений конструктивний зворотній зв’язок  між всіма суб’єктами освітнього процесу у нашому освітньому закладі.

 Отже,  дієвий контакт школи з батьками встановлюється лише за умови, що обидві сторони усвідомлюють наступне: тільки спільними зусиллями можна створити належні умови для розвитку, навчання і виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду. Якщо батьки та школа не перекладають відповідальність один на одного, а рівноцінно ділять її між собою, на дитині це позначиться найсприятливішим чином. Вона  росте гармонійною, сміливою, впевненою у собі особистістю з високими моральними цінностями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.«Абетка для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» Київ, 2019. Режим доступу  

https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/2019/posibniki/abetka%20dlya%20directora.pdf

2.Концепція Нової української школи.  Концептуальні засади реформування середньої школи. Режим доступу          

 https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

З А Я В К А