25 листопада о 18:00Вебінар: Онлайн-тести для розвитку творчого мислення: поради, ідеї, практика

Григір Тютюнник. Повість "Климко". Воєнне дитинство у творі. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Ідея самопожертви

Про матеріал
Робочий конспект уроку на допомогу учителям-початківцям. В конспекті використані сучасні прийоми вивчення нового матеріалу. Враховано вікові особливості учнів та особливості сприйняття ними матеріалу.
Перегляд файлу

Тема: Григір Тютюнник. Повість "Климко". Воєнне дитинство у творі. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Ідея самопожертви

Мета: дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство; через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті, її художні особливості; усвідомити головну ідею твору – ідея самопожертви – та її майстерне, художньо переконливе втілення.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

а) - розповісти про життєвий шлях Григора Тютюнника;

    - визначити жанр та вид епічного твору;

    - розповісти про життя дітей і дорослих на окупованій ворогом території;

    - розкрити лексичне значення слів: дитинство, воєнне дитинство, війна, самопожертва;

    - переказати зміст повісті;

    - виділяти й виразно читати найбільш вражаючі епізоди з повісті, аргументувати свій вибір;

    - проводити паралелі між життям  автора і сюжетом твору;

    - висловлювати думки про значення доброти, милосердя, чуйності в людському житті;

    - знаходити фрагменти з тексту на доказ своїх думок і виразно читати їх;

    - проводити власні спостереження про уроки моральності у своїй родині, описувати їх та  аналізувати;

 б) - доводити думку про те, що необхідно кожній людині згадувати дитинство як пору, що сформувала її смаки, принципи та переконання;

      - знати шляхи формування моральних цінностей людини;

      - виховати почуття відповідальності, здатність до співпереживання, до самопожертви, до виявів милосердя;

 в)  - розвивати творчі здібності, естетичні смаки;

       - вміти  складати схеми, таблиці;

       - зв’язно висловлювати свої думки;

Обладнання: підручник для сьомого класу, тлумачний словник,ілюстрації учнів до повісті « Климко»,  таблиці, виставка книг різних письменників про воєнне дитинство, аудіозапис пісень "День Победы", "Священная война" (слова, музика ); презентація, виконана в програмі MS Power Point.

Тип уроку: урок засвоєння навичок та вмінь.

Методи, прийоми та форми роботи:

  1.               організаційно психологічний етап (бесіда) – 2 хв.;
  2.               етап перевірки домашнього завдання (комбінована бесіда, гра "Інтелектуальна кулька", складання таблиці) – 3 хв.;
  3.               етап підготовки до активного засвоєння знань, мотивація теми та мети уроку (комбінована бесіда, пам’ятка-завдання, аудіозапис пісні, робота з тлумачним словником, результати соцопитування) – 7 хв.;
  4.               етап засвоєння нових знань (робота з текстом, з таблицею, презентація, спостереження над прочитаним, проведення асоціацій) – 20 хв.;
  5.               етап закріплення знань (саморефлексія – продовж речення) – 5 хв.;
  6.               етап оцінювання умінь і навичок  - 3 хв.;
  7.               домашнє завдання – 2 хв.;

І. Організаційно – психологічний  момент.

 

ІІ. Етап перевірки домашнього завдання.

I. Технологія «Знайди правильне твердження». У тексті, складеному з помилкових тверджень, «заховано» 6 правильних. Знайдіть їх.

— Климко вирушає в дорогу, сповнену небезпек, по сіль на Полтавщину. (Неправильне.)

— Все добро на базарі, куди звернув Климко, продавалось за гроші. (Неправильне).

— Облаву поліцаї робили на старих і молодих людей. (Неправильне).

— Швець-земляк подарував Климкові тапочки, а не виміняв. (Правильне).

— Врятована від Німеччини дівчина прохала хлопця стати її братом і податись на Донбас до її мами. (Правильне).

— Їхав хлопець до станції Дебальцеве на відкритій вантажній машині. (Неправильне).

— Климко повертався додому з дорогоцінною сіллю та харчами. (Правильне).

— Хворого хлопця виходжувала тітка Марина і хотіла навіть всиновити його. (Правильне).

— Німець не зміг ударити Климка, бо той стрибнув у калюжу. (Неправильне).

— Головний герой відчував відповідальність за життя Наталі Михайлівни та маленької Олі. (Правильне).

— Мішок солі заважає Климкові показати дорогу військовополоненому. (Неправильне).

— Хлопчину підстерегла невблаганна смерть. (Правильне).

   ІІІ. Етап підготовки до активного засвоєння знань, мотивація теми та мети уроку.

1. Презентація теми та мети уроку ( Пояснення вчителя та робота учнів із таблицею, яка лежить на парті "Пам’ятка – завдання")

2. Яке ж визначення слова "війна" подає тлумачний словник за редакцією В. Бусела?

 Війна – и, ж. 1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. 2. Перен. - стан ворожнечі між ким-небудь; суперечка, сварка з кимось; боротьба.

Війна між державами – вітчизняна війна -1812р., 1941 – 1945рр.

Війна між суспільними класами громадянська – 1918-1921рр.

ІV. Сприймання й осмислення нового матеріалу.

         1. Інтерактивна технологія «Знайомство з героями» з елементами «Рольової гри»

     Діалог Михайлика (М.Стельмах «Гуси-лебеді летять…») і Климка (Гр.Тютюнник «Климко»)

Михайлик. Привіт, друже!
Климко. Привіт! От бачиш, де ми з тобою зустрілися – на уроці української літератури в 7 класі.
Михайлик. А ти хто?
Климко. Я - Климко з повісті Григора Тютюнника «Климко». А ти хто будеш?
Михайлик. Я – Михайлик з повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»
Климко. А куди це ти так поспієш?
Михайлик. Та … трохи соромно признатися.
Климко. Говори, я все зрозумію.
Михайлик. Бачиш, у дядька Юхрима Бабенка є книга «Пригоди Тома Сойєра». А мені так кортить прочитати. А він такий жадібний, що просто так нічого не дасть. Забажав аж чотири склянки гарбузового насіння. А де ж його взяти навесні? А до осені дядько не хоче чекати. От я і взяв з маминих вузликів насіння, яке вона приготувала саджати. За таке мене варто «відбатожити», але не міг перебороти спокуси. А ти, я бачу, теж кудись поспішаєш?
Климко. У Слов’янськ іду. Війна у нас, розумієш. Дядька Кирила вбито. Барак, в якому ми жили, згорів. Я знайшов собі притулок у невеличкій кімнатині на шахтній сортувальні. Тепер там зі мною живуть Зульфат, Наталія Миколаївна зі своєю дитиною. Зима йде, а в нас нічого немає з їжі. От я і подався по сіль. Вона там, кажуть, просто брилами за землі лежить – бери скільки здужаєш. А в нас за склянку можна багато чого виміняти. Але ж чому ти казки тримаєш, а не «Пригоди Тома Сойєра»?
Михайлик. Дорогою зустрів жінку з хлопчиком, вони були такі виснажені від голоду і далекої дороги, я їм дав частину свого насіння. Хотів все віддати, та жінка заплакала, подякувала і сказала, щоб залишив і собі. А в Юхрима кожна книжка свою ціну має – от і дав мені казки. До речі, а ти не голодний? Бо щось і ти якийсь виснажений.
Климко. Дякую, я тільки перекусив сухарями і галетами. Уявляєш, сплю я собі в купі соломи. І тут побачив ворожого солдата, який хотів насмикати соломи. Так злякався. Але він виявився доброю людиною. Дав мені пакунок галет, трохи солі ще й плащ-палатку. А сухарів мені на дорогу дав дід Бочонок. А ти, бачу, теж босий? Не маєш взуття?
Михайлик. Так. До школи вже пора, а нема у що взутися. Та скоро тато повернеться зі служби і принесе мені чобітки – і піду я нарешті до школи.
Климко. А я вже закінчив третій клас. Та, мабуть, тепер не скоро за партою сидітиму. Війна… Бувай, Михайлику! Піду я, бо треба ще й додому до морозів повернутися, босий же… Може, зустрінемося колись…
Михайлик. Щасливої тобі дороги, Климку! Будь обережним у дорозі й бережи себе, бо на тебе чекають…

Слово вчителя.

Звичайно ж, ви впізнали хлопчиків, які завітали сьогодні до нас на урок. Михайлик живе у мирний час, хоча він теж є не добрим, а Климко  вирушає по сіль у далеке місто. Погляньте на карту, щоб визначитися, який же шлях пройшов  хлопчик. А головне, що ми сьогодні повинні визначити - для чого він це робить.

 

Герої багатьох творів Г. Тютюнника – діти, але це не означає, що повість писалася спеціально для дітей. Душа митця була дуже схожою на дитячу, його власні почуття і переживання світу суголосні з переживанням дитини, чистого, довірливого, ще не зіпсованого створіння.

Власне вся творчість Г. Тютюнника тримається на вічних загальнолюдських цінностях, що наповнюються пронизливим світлом найменші закутки людських душ, блукальців, як і він сам, відчужених дітей від величезного, але все ж таки прекрасного світу.

Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожен із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час Другої світової війни.

Багато дітей залишилися без батьків, без приміщень, без житла. Тому діти вимушені були шукати собі помешкання, їжу, одяг.

Війна принесла як і українцям, так й іншим поневоленим фашистською Німеччиною народам – хворобу, голод, смерть…

Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.

Звучить аудіо запис пісні «Священная война»

2.Скласти асоціативний кущ до слова «війна»(3 хв.)

 Слово вчителя.

Дійсно, ви правильно оцінили слово війна. А в ці страшні роки не було у людей проявів добра?( Думки дітей , чи проявляється добро в роки війни)

3.Аналіз таблиці «Добро і зло у повісті Григора Тютюнника «Климко»)

Добро і зло в повісті Григора Тютюнника « Климко»

               ЗЛО

                ДОБРО

-війна ,розруха;

-люди залишились без даху над головою, без одягу, продуктів харчування;

-людей відправляють у неволю;

-дехто зраджує батьківщину,наживається на чужому горі;

-безневинна смерть

-люди на втрачають віру в перемогу справедливості;

- допомагають один одному, здатні до співчуття, самопожертви;

-добрі, привітні4

-поріднилися через спільну біду;

-чутливі до краси

 

4.Робота в групах:

 Простежте за людськими взаєминами у творі. Дослідіть,як на прикладі взаємостосунків героїв проявляється доброта,чуйність,милосердя,турбота про рідних та близьких людей.

Ігрупа

  • Провести коментар ситуацій,в яких діють герої твору,дати їм оцінку з позиції моральності.

                            Климко і  дядько Кирило

Климко жив із дядьком Кирилом, відколи осиротів. Жили вони в залізничному бараці  при самісіньких коліях. Дядько Кирило був машиністом великого паровоза ФД і ходив на роботу коли як: то вранці, то вдень, то посеред ночі, коли Климко вже спав…

Повертався він завжди несподівано - з залізною скринькою в руці, зморений очима і усміхнений до Климка.

Умившись, дядько надівав чисту сорочку і сідав до столу.

  • А давай лишень свої граматики. Подивимось, що там у тебе з науками.

Це була найбільша радість Климкова- покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтярною водою, витерти підлогу, де набризкано, і тихо,покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,- гарячої та запашної. Про зошити він ніколи не боявся, бо тільки з письма мав інколи «посередньо».

Дядько роздивлявся зошити, вдоволений, коли знаходив помилку, відкладав їх і брався до юшки.

  • Ай добра ж ,-хвалив, ледь сьорбнувши з ложки.-УУУ, такої не всяка й кухарка зварить. Візьми  отам у скриньці гостинець.

Климко знав, що дядько неодмінно скаже ці слова, проте завжди хвилювався: а що як ні. Що як забуде. Проте гостинець у скриньці чекав кожного разу.

1.Коротко переказати даний епізод.

2. Які моральні уроки доброти можна винести з даного уривку?

3. Як характеризують  героїв твору їх вчинки?

 

 ІІ група

 

                     Климко і дід Бочонок

 

Другого дня потому, як не стало дядька Кирила, дід Бочонок прийшов до Климка в барак, мовчки заплакав, притулившись товстим плечем до  одвірка, і , втерши сльози, присів біля Климка на стілець, що так і охнув під важким тілом. Тоді дістав з кишені широченних своїх штанів стосик червоних тридцяток і поклав перед Климком на столі:

  • Може, хоч хлібину колись купиш. На всі. Бо зараз вони -  безцінь… А ще краще. Якби ти подався на села та пристав до якоїсь бабусі в поміч та й перебув цю лиху годину. Я тобі харчів на дорогу дам.

Климко сказав, що йому дають на станції дядьків  пайок, так що жити можна. До того ж у школі скоро почнуться заняття.

  • Вони вже не почнуться,- зітхнув дід Бочонок,- німці ось-ось  прийдуть.

…Бочонок  вивів Климка за ворота і сказав:

  • Гляди ж у дорозі. А краще – пристань до якихось добрих людей, біженців - серед  нещасних багато є добрих ,- та іди вкупі з ними. Їх тепер сила-силенна суне у всі кінці. - І скрушно подивився на босі ноги Климкові.- Знайшов би я тобі взувачку. Бо як же оце йти в осінь босому, так нога ж у мене така, що ти в один черевик увесь із головою сховаєшся.

1.Коротко переказати даний епізод.

2. Які моральні уроки доброти можна винести з даного уривку?

3. Як характеризують  героїв твору їх вчинки?

 

ІІІ група

 

 

                       Климко і швець

  • А чого ж босий?- запитав чоловік

- Щоб легше на ноги..- Климко ледь скривив губи, пробуючи усміхнутися. Картопля в мене ще є. То може б ви проміняли взувачку на неї? Дрібнувата, правда….

- Візьми приміряй.

Климко привзув тапочки. Ногам одразу стало  затишно.

  • Більші бери, щоб онучата влізли, порадив швець. Климко послухав його, взув більші й почав розв’язувати торбу.
  • Не треба ,- сказав швець. - Носи собі, раз уже ти землячок.
  • Він скрутив цигарку, припалив од саморобної. З патрона запальнички і сказав, огортаючись димом:
  • А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п’ятдесят  зайвих пройшов. Сіль – це біла Артемівська.

1.Коротко переказати даний епізод.

2. Які моральні уроки доброти можна винести з даного уривку?

3. Як характеризують  героїв твору їх вчинки?

 

 

VІ група

 

 

                         Климко  і тітка Марина

Швець озвався до жінки:

-Ти, молодице, хотіла балетки за сіль. То бери.

- Та хотіла, - сказала жінка і зупинилася з тачкою. Ви ж бо просили борошенця хоч склянок п’ять.. Нема , чоловіче, борошенця, не взяла.

- Нічого, якось обійдуся вже. Давайте за сіль. Тут ось хлопчик, -швець кивнув на Климка,- земляк мій прибився аж із Донбасу. Двісті кілометрів пройшов, щоб солі дістати. А де ж її тут зараз найдеш?

Жінка швидко зиркнула на Климка.

  • Роздала ж бо я , хазяїне , сіль. Те просить, те «Дайте, тіточко,хоч у носовичок, хоч зо жменю».  Жалко дивитися. Склянок мо з десяток осталося.

« Десять склянок!»- подумав Климко і уявив купку солі, величезну таку. І зашпорався мерщій у кишені, добуваючи гроші..

Жінка зажурено подивилася на нього:

-Не треба мені , хопчику, грошей. Я тобі й так насиплю з півпуда, а то й більше, скільки донесеш-  і  спитала з надією в шевця: Що ж воно оце далі буде, хазяїне?

 

1.Коротко переказати даний епізод.

2. Які моральні уроки доброти можна винести з даного уривку?

3. Як характеризують  героїв твору їх вчинки?

 

5.Гра «Наповни скарбничку»

 

Робота з прислів'ями (виконується в групах)

- Прочитати прислів'я, переставивши слова, пояснити їх значення

красиве, в, завжди, Добро, людині. 

диЛюна снакра не васломи, а бридоми миділа.

 

  6.Проблемне питання

 

То ж чи міг  Климко, маючи таке оточення, бути іншим?

 

7.Постав запитання літературному герою

 

 А зараз уявимо себе на прес – конференції журналістами відомої газети. Вам потрібно поставити  запитання  літературному  героєві  – Климку. (кожна група по два запитання)

8.Пошукова робота. Знайти в тексті й записати в таблицю цитати, які підтверджую риси характеру Климка

 

 

Риси

Цитати

Добрий, турботливий, чуйний, акуратний, працьовитий, умілий

"...Це була найбільша радість Климкова – покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися: винести миску з дьогтяною водою,...... і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,- гарячої та запашної..." ст.167

Самостійний, гордий

"...Доглядати за собою – зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину – він умів і сам. Давно вже міг..."

Витривалий, терплячий

"...Земля була холодна, від неї потерпли підошви і зробилися як дерев’яні. Коли вони мерзли, що аж пекли, і не було вже терпцю йти далі, Климко сідав просто серед дороги й одтирав їх руками..." "...Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті..." ст.169

Товариський

"...Він рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах, бо в нього частенько,- бувало, що й до ночі,- засиджувалося шкільне хлоп’яче товариство..." ст.170, 173-174

Відповідальний

"... що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може..." ст.175

Милосердний

"...Климко видлубав із кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пелену, а сам швидко пішов геть..." ст.181

Кмітливий, сміливий

"...Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: "Це моя сестра! Сестра моя, пустіть її! Чуєте? Вона мені за матір!" ст.181

Совісний, відповідальний, стійкий

"- Треба ж роботу якусь зробити тітці, а то тільки набалакав: і те зроблю, і те..." "...В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги...." ст.183, 18

 

9.Дослідження-інтерв’ю.

Що ваші близькі родичі говорять про війну?Як ви думаєте, чому ж радянські діти, яких відтворено в образі Климка, не втратили морально-етичних норм поведінки у суспільстві? Що цим хотів нам сказати автор? Чи можна дати відповідь на це запитання епіграфом до уроку?

  • Яка ж головна ідея твору? ( Ідея самопожертви).
  • Як ви її розумієте? ( Самопожертва – и, ж. Жертвування собою, своїми особистими інтересами заради інших людей).
  • Чи такого кінця твору ви очікували? Чи закономірним було подібне в роки війни?

 

Висновок. Головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповідної мети, терпляче зносячи важкі випробування.

 Г. Тютюнник втілив в цьому творі свій ідеал людини у маленькій сирітській душі. Климко носив стільки доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. (пригадати епізод). Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку  йому людину. Образ Климка вимальовується з автобіографічного життя автора. (Який епізод навести приклад). Вразлива від природи, ніжна душа хлопчика стає ще чутливішою від пережитих подій у дитинстві і ще з малих літ він почувається самотнім, ніким не захищеним мандрівником.

10. Гра”Незакінчене речення”

   

-Прочитавши і проаналізувавши повість «Климко»,я відчув…,зрозумів…,подумав…

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добро творцеві лишитися живим. Війна полонила всіх у свої обіймах….

Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей.

Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.

VІ. Підсумки. Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

1.Підготувати характеристику Климка(усно)

2. Написати листа Климку( творче завдання)

 

 

 

 

ТЕМА: Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».      Повість-казка сучасної дитячої письменниці.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом, повістю-казкою «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Галини Малик, розвивати вміння учнів виразно читати повість-казку, формулювати і вільно висловлювати свої думки, логічно мислити; сприяти вихованню почуття відповідальності за власні вчинки, дбайливого ставлення до свого життя та життя інших людей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Засоби навчання: підручник, ілюстрації
Обладнання: комп’ютер, портрет письменниці,

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, ілюстрації, «Мозковий штурм», слово вчителя, переказування уривків, робота зі словником,

                                                         ХІД УРОКУ:

                                                 Немає нічого більш нестерпного, ніж неробство.

                                                                                                          Чарльз Дарвін



І. Організаційний момент:

ІІ.Мотивація навчальної діяльності:

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Навіщо людям сміх? Чи кращий він за сльози?

- Які висновки ви зробили після вивчення казки «Цар Плаксій і Лоскотон » ? 

- Чи насправді сміх подовжує життя?

«Так»-«Ні»

1.У Плаксія було три веселих дочки та веселих три синочки

2.Доньки Плаксія «сиділи, голосили та сопіли, та стогнали та ревли»

3.Цар Плаксій видавав закони, щоб цілий день люди працювали.

4.Дядько Лоскотон був другом Плаксія

5.Капітан Макака хотів допомогти Лоскотону  скинути з трону Плаксія

6.Макака був бридкий,донька царя ще гірша

7.Лоскотона звільнили з в’язниці сини Плаксія

8.Під час весілля доньки й Макаки всі в палаці радісно сміялися

9.Лоскотон залоскотав Плаксія до смерті

10.Після смерті батька доньки й сини стали веселими

11.Лоскотон живе й сьогодні

12.Країна, де жили герої , називалася Сльозоград

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Давайте пояснимо значення записаних на дошці прислів’їв та висловлювання М.Горького.

"Книга вчить, як на світі жити",

"Книга - джерело життя",

"З книгою жити - з добром дружити".

Любіть книгу, вона полегшить вам життя, по-дружньому допоможе розібратися у строкатій і бурхливій плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самих себе, вона надихає розум і серце почуттям любові до світу, до людини. (М. Горький)

 (учні дають свої відповіді)

Яке значення має книга в житті людини?

Чи сподобалася вас повість- казка Галини Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку. 

Сьогодні разом з вами ми розпочнемо вивчення творчості надзвичайної української письменниці Галини Малик, а також помандруємо сторінками її казкової повісті «Надзвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Тож запишіть тему нашого уроку: Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Повість-казка сучасної дитячої письменниці.

Чого ви очікуєте від уроку? Про що хотіли б дізнатися?

 

1.Робота в групах

Учитель. До сьогоднішнього уроку ви об’єдналися в чотири групи:

1 група – «Дослідники» (досліджують біографічні відомості про письменницю та її творчість);

2 група – «Актори» (готують інтерв’ю з автором та інсценівку)

3 група – «Народознавці» (готують вислови, приказки, прислів’я  , що стосуються теми уроку

4 група – «Читці» (готують виразне читання за ролями).

ІV. Мотивація навчальної діяльності


Світ казок не лише цікавий та повчальний, а й чарівний, фантастичний. Правда ж, дуже цікаво спостерігати за сюжетами, у яких живуть тварини або казкові істоти. Кожній людині подобається мріяти та фантазувати, тож казка цікава не тільки дітям, а й дорослим. Можливо, тому наші батьки та бабусі так люблять розповідати нам казки. Слухаючи їх, ми відразу уявляємо, як сторіччя тому такі самі казки оповідали своїм онукам наші прапрапрабабусі, вкладаючи у них народну мудрість і власну душу… Цікаво, який фантастичний світ показує нам у своїй повісті-казці «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Галина Малик? То що, вирушаємо у подорож країною


V. Засвоєння нових знань


Вступне слово вчителя :Галина Малик свого часу сказала:  « Для того , щоб писати для дітей, треба просто бути щасливою людиною...» . А письменниця саме такою і була . Про її життєвий шлях нам розкажуть дослідники

Група«Дослідники»
     Народилася Галина Миколаївна 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім'я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині. Дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона добре вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і... не збиралась бути письменницею. Батько Галини Миколаївни за фахом був агрономом, і його разом із сім'єю направили у Донецьку область працювати на дослідній виноградарній станції. Але Галину Миколаївну завжди тягнуло на Закарпаття, туди, де пройшло її дитинство.

Писати майбутня письменниця почала ще зі шкільного віку. Коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки. Згодом Г. Малик почала писати казкові повісті для дітей. З персонажами цих повістей весь час трапляються якісь пригоди, відбуваються небезпечні та радісні події.

За повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» та «Подорож у королівство сяк-таків» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка. З незвичайними пригодами Алі, невгамовної героїні цих повістей, уже познайомились юні читачі Іспанії, Італії, Франції, Німеччини та інших країн. А за останню повість, яка називається «Злочинці з паралельного світу», Г.М. Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року.

«Незвичайними пригодами Алі в країні Недоладії» зацікавилася Одеська кіностудія і планує зняти мультфільм. Книга друкувалася іспанською, німецькою, угорською, англійською мовами.

Галина Малик є також автором книг: «Пантлик і Фузя», «Пантлик і Фузя сперечаються», «Пригоди Іванка і Беркутка», «Як ти народився» та ін.

Представлення групи «Актори»

Рольова гра «Інтерв’ю з автором»

1.Чи пам’ятаєте ви своє дитинство?

2. Яким було ваше перше знайомство з книгою?

3.Коли ви написали свій перший твір?Як він називався і де був надрукований?

4.Чим ви займаєтеся у вільний час?

5. Які нагороди маєте за свої твори

Учитель.  Отже, ми познайомилися із письменницею, а тепер настав час для казки Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» — першою з трилогії захопливих пригод Алі. (Книжка друга –  «Подорож Алі до країни сяк-таків». Книжка третя – «Третя подорож Алі»)

– Про що розповідається в казці?

– Якою перед нами постає головна героїня казки? (Учні зачитують портрет дівчинки з ІІ розділу казки: «Те, що їй клали на тарілку, вона недоїдала. Те, що давали пити – не допивала. Почне малювати – кине, бо набридло. Почне щось ліпити з пластиліну – кине, бо нудно. Почне вишивати – кине, бо нецікаво. Навіть заплестися їй ні разу не вдавалось до кінця. Заплете одну кіску, а за другу не береться. Так і ходить цілий день – одна коса заплетена, друга – ні. Через це з нею завжди траплялися якісь неприємності»).

Учитель. А ось і Аля завітала до нас.

Рольова гра « До нас завітав герой твору»

Я – Галя. Але тато з мамою називають мене Алею. Я не люблю робити справи до кінця! Все мені набридає. Нещодавно я потрапила до країни Недоладії. Там я зустріла дивних мешканців. Я хочу додому (плаче). Допоможіть мені повернутися.

Учитель.  За якої умови  зможе Аля повернутися додому?

Мозковий штурм

- Подумайте і скажіть, які події казки вам найбільше сподобалися. Чому? (учні роздумують над питанням та дають свої відповіді);
- Подумаймо, про що розповідається у творі? Та чого він нас навчає? (учні дають відповіді). Тож скажіть, якою буде тема та ідея повісті казки. Записати в зошити.
(Тема: змалювання цікавих пригод дівчинки Алі в незвичайній країні Недоладії, де живуть усі недороблені справи. Ідея: возвеличення щирої, сердечної дружби, дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей, наполегливості в досягненні поставленої мети.)

Група – «Читці»

Читання казки в особах (розділ ІІІ).

 Група«Народознавці» (готують вислови, приказки, прислів’я, що стосуються теми уроку.

 Дурень той, хто кидає справу на півдорозі й дивиться, роззявивши рота, з боку, що з усього цього вийде.

                                                                                            Шиллер Ф.

  Не відкладайте на завтра те, що можна зробити    сьогодні.
                                                                                             Б. Франклін

Зробиш сяк-так, а вийде ніяк.

Не той молодець, що починає, а той що кінчає.

Маленька праця краща за велике безділля.

Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.

Той, хто з Дитинства знає, що праця є закон життя, то змолоду зрозумів, що хліб добувається тільки у поті чола, той здатний до подвигу, тому що в потрібний день і годину в нього знайдуться воля його виконати і сили для цього.                                                                                                         Жуль Верн
 


V .Закріплення отриманих знань
1. Словникова робота
Зверніть увагу на словничок у підручнику (ст. 111). Тут подані слова, про значення яких варто задуматися, адже їхнє значення не завжди нам знайомо (учні читають словничок).

2. Бесіда
-Як ми вперше знайомимося з Алею?
-Про яку рису характеру свідчить такий опис дівчинки?                                                  -Чи подобається вона вам?
-Як дівчинка потрапляє у Недоладію? Хто її переніс?
-Що незвичайного побачила Аля в Недоладії? Наведіть приклади.
-Хто живе в країні Недоладії? Зачитайте пояснення Недоладька з твору.
-Після якої події Аля подумала: «Виходить, це дуже приємно – розпочату справу доводити до кінця»? Перекажіть цей епізод?  Чому дівчинка так вирішила?
-Як ви думаєте, чому Недочеревик створює таку недосконалу країну?
-Як жилося недоландцям у країні Недоладії до появи Алі?

Виставлення оцінок

VІ. Підсумок уроку
Учитель. Прийшов час прощатися з героями казки і повертатися з цікавої подорожі додому. Кожен з нас мріє потрапити у казку. Хтось створює її для інших, а хтось просто читає. Та сьогодні ми з вами стали свідками того, як маленька дівчинка, яка ніколи не доводила свої справи до кінця, потрапила в казкову країну.З  перших сторінок  твору  ми відразу знайомимося із  тим, як вона живе, чому  не доводить справи до кінця.  Тож, що ми можемо їй побажати? (заповнення квітки побажань: учні на пелюстках записують своє побажання, які потім скріплюють у квітку)

  -Що б ви взяли на згадку про цю мандрівку?

 -Чи було цікаво читати повість і чому?

-У який момент за долю героїні ви переживали особливо?

    -Які сторінки повісті хотіли б перечитати ще раз?

      -Чи запропонували б ви прочитати цю казку своїм батькам,друзям?

Ми з вами крок за кроком переходимо до завершення нашого уроку. Але не варто забувати про прохання Алі. Як же повернутися дівчинці додому?» (відповіді учнів)


VІІ. Домашнє завдання: виразно чит. ст.. 105 - 118; від Алиного імені напишіть бабусі листа з країни Недоладії. Розкажіть що ви там побачили та поясніть, чому дівчинка не приготувала подарунок на її день народження

 

 

docx
Додано
13 березня 2019
Переглядів
4526
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку