Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства». Символічний зміст образу лебедів.

Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі.   «Лебеді материнства». Символічний зміст образу лебедів.

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Симоненка; формувати вміння аналізувати, визначати провідні мотиви, ідеї та художні засоби твору, з'ясувати символічний зміст образу лебедів; розвивати вміння висловлювати думку, робити висновки  ; виховувати почуття любові до Батьківщини, глибоку  вдячність матері, повагу до творчості В. Симоненка.
Обладнання: портрет Василя Симоненка , книжкова виставка творів  поета, картини, фотознімки із зображенням поета, його матері, підручник;  комп’ютер,рушники, аудіо запис пісні «Виростеш ти, сину, …»
Міжпредметні зв’язки: музика, кінематограф, народознавство.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

    І.Вступне слово учителя. Тиха зимова ніч. На  вечірньому небі засіяла зірочка.

  Що це за зірка, що спалахнула  і згасла? А пролетіла вона над полтавським селом Біївці , і зникла.   Може, ця загадкова зірка з’явилася  у нас на уроці? I сьогодні ми побачимо її  і дізнаємося чий шлях вона освітить. Отож, зоря, яка яскраво мерехтіла   -  це  молодий, творчий, креативний  поет -          Василь Симоненко.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку.

     Тема нашого уроку « Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. «Лебеді материнства». Символічний зміст образу лебедів. Запишіть у зошити.

- Діти, як ви думаєте, яка  ж мета нашого уроку?

( учні відповідають)

-Давайте замислимося, чому Василя Симоненка називають «лицарем на білому коні» і як це його характеризує.

-Хто він, цей лицар на білому коні?

-Кого називають лицарем? ( той, хто захищає)

Асоціювання. Які  асоціації у вас виникають ?

 

 «Лицар на білому коні»: благородний чоловік, сміливець, захисник знедолених, мужній воїн, патріот своєї землі, людина високих помислів…

Учитель. Дійсно, ці слова характеризують  Василя Симоненка, як патріота, захисника та вірного сина свого народу. Йому притаманна риса, якої нам часто не вистачає - це любов до рідного краю. А починається вона від батьківського порога, стежини, стрункої тополі біля твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться в садочку. А найсвятішими словами

 для кожного з нас є слова  - мати, Україна, Батьківщина.

Тож не випадково епіграфом нашого уроку, стали слова з вірша

 В. Симоненка « Лебеді материнства»:

                                                  Можна все на світі вибирати , сину,

                                                Вибрати не можна тільки Батьківщину.

                                                                                       В. Симоненко.

ІІІ. Сприйняття й усвідомлення  нового матеріалу.

Отож, давайте зазирнемо у минуле і дізнаємося більше про Василя Симоненка.

1.Випереджувальні  завдання (учні  заздалегідь підготували повідомлення про поета.)

• Повідомлення.

1. Слово вчителя.

 Уявіть собі учня, який читає більше за вчителів, який щодня йде до школи за 9 км (такий же і зворотний шлях), при цьому навчається на «відмінно» і закінчує школу із золотою медаллю. Це про майбутнього видатного українського поета Василя Андрійовича Симоненка.

 -Яким був поет?

-Хто і як вплинув на формування його  світогляду? Сьогодні ваші однокласники підготували цікавий матеріал.

    Ваше завдання скласти портфоліо письменника. (Додаток № 1)

 

 

 

ПОРТФОЛІО ПИСЬМЕННИКА

1.Дата народження
2.Місце народження
3. Прізвище при народженні:
4. Твори:
5. Жанр:
6. Дата смерті:

  2. Складання портфоліо. ( Всі інші учні складають портфоліо).

Учень 1

          Василь Андрійович  з’явився на світ 8 січня 1935 року в селі Біївцях на Полтавщині.

Корені Симоненківського роду сягають в далеку сивину віків. Дідусь Федір Трохимович та бабуся Варвара Потапівна замолоду були високими статурними та вродливими, як проходили по селу, то всі біївчани дивилися їм услід. Рано, у 42 роки  не стало улюбленої бабусі, а дід Федір дожив до глибокої старості. Для Василя він став першим другом і наставником, а пізніше - натхненником майбутнього поета. Він самотужки вивчив грамоту, багато читав. Його увагу привертав навіть шкільний підручник з географії чи історії.   Сусідські діти    іноді  жартували: „ Дід Щербань готується до екзаменів.” У роки війни дід Щербань, добре знаючи усі броди у болотах , не раз переводив ними партизанів, ховав  в очеретах утікачів від поліцейських переслідувань. Він нікого не боявся, допомагав вдовам та сиротам, а фашистів ненавидів так, що при зустрічі з ними одвертався. Одним словом, Федір Трохимович був людиною високої громадської совісті – чому  вчив і свого онука.

Учень 2

    Мати поета, Ганна Трохимівна Щербань, з дитинства мріяла стати вчителькою, але не склалося і на життя вона заробляла важкою працею швачки.

Василь Симоненко завжди був вдячний за любов, ласку, виховання, за все, що пізніше викликало роздуми про суть життя, своїм матері та дідові.

Про це ми можемо дізнатися зі спогадів Василевого однокурсника й товариша Миколи Сома. Оскільки він сам ріс без батька й матері, то їхати на канікули йому було нікуди. Тому у січні 1955 року він поїхав до Симоненка в село Біївці. Там вони відзначали своє двадцятиріччя: Василь народився на другий день після Різдва, а Микола — на Новий рік за старим стилем. Свято було незвичайним. Микола про нього весь час розповідав з великим захопленням. Ганна Федорівна приготувала святкові страви, а серед усього іншого на столі був справжнісінький кавун, який мати зуміла дбайливо зберегти для свого сина аж до січня. Згадуючи про чоловіка , Симоненкова мати казала: „ То не батько був ,а вітер: прилетів і полетів, а нам з малим Васею завдав  багато болю і клопоту.”Батько залишив сім’ю , тому хлопчик ріс у неповній родині.  А сам  Василь Андрійович в одному з віршів писав:

В мене була лиш мати,

Та був іще старий дід,-

Нікому не мовив „тату”

І вірив, що так і слід.

         Василеве дитинство було схожим на дитинство багатьох хлопчиків того часу: війна, голод і холод, щоденний страх, окопчик під хатою, нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок. Перші чотири класи  Василь учився у рідному селі Біївцях, а закінчував школу у Тарандинцях. До школи доводилося ходити щодня  9 кілометрів.

Учень 1

•          Однак школу він закінчив на відмінно, із золотою медаллю.
• Із  спогадів  матері: „ Вчитися йому було, ой, нелегко.Важка була дорога до школи.Навесні чи восени – то ще нічого, а взимку – суща біда. Повоєнні зими були люті, сніжні. А пальто у Васі пошарпане, чоботи – діряві. Тільки жодного разу він не запізнився на урок.”
• Становлення поета
•          Вищу освіту Василь Симоненко здобував, навчаючись на факультеті журналістики Київського університету ім. Т.Г.Шевченка, потім працював у газетах „Молодь України”, „Черкаська правда”,
• „Робітнича газета.”

Учень 2

•          На перший погляд , небагате на події коротке життя поета.
• Але за двома датами, між якими пролягли його дороги – чимало добрих справ і напружена творча праця.За  життя поета вийшла лише одна його збірка – „Тиша і грім.” Непростий шлях долали його наступні книжки „Вино з троянд”, „Поезії”, „Лебеді материнства” та ще книжечка для дітей.
•          Уже перші поезії  В.Симоненка засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадської свідомості.
•      
•          Поет звертався до різних жанрів та форм. Він – автор казок,віршів, оповідань та новел.
•          У багатьох своїх творах В.Симоненко порушував болючі проблеми тієї доби.
•          14 грудня 1963року Василя Симоненка не стало. Йому було всього 28 років.

 

Вчитель.  Я дуже дякую вам  за цікаві повідомлення. Хочу звернути вашу увагу на фото: хата письменника, с. Біївці, мати – Ганна Трохимівна Щербань. Зверніть увагу на літературну виставку письменника (вчитель показує на виставку відомих творів В. Симоненка).

А зараз, давайте послухаємо , яке порт фоліо ви склали.

             3. Слухання записів у портфоліо. ( 1 учень читає).

Вчитель.  Діти, скажіть, а чи всі рядочки ми заповнили? Тож, давайте доповнимо.

            4. Робота з підручником( стор.  206)

-Швидко прочитайте і доповніть.

              5. Зачитування  прогалин у портфоліо.

Вчитель. В.Симоненко усім серцем любив рідний край, виступав на захист української державності, мови, культури, людської гідності та честі. Тож не випадковим є у нього вірш «Лебеді материнства». Цей шедевр створив у свій зоряний час, наповнений чарівним світом казки, материнською ніжністю і щемливою до болю любов’ю до України.

  8. Виразне читання вірша «Лебеді материнства» дівчатками.

-Чи сподобався вам вірш?

– Чим схвилювала вас  ця поезія? Що вразило, запам’яталося?

9. Словникова робота.

Сургучеві — кольору червоного сургучу.

Лиман — затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря.

Витязь — (поетичне): 1 ) хоробрий воїн, герой, богатир; 2 ) людина, яка відзначається небуденними, героїчними справами.

Лицар — 1 ) вільний козак, запорожець, якому властиві доблесть і військове мистецтво; 2 ) переносне, розмовне — вихована, підкреслено чемна людина.

Материнство — почуття жінки-матері до дитини.

 

 Вчитель. Тож, давайте ближче познайомимося з цією поезією.

    10. Виразне читання поезії учнями.

                 Робота з підручником.( учні читають по два стовпчика).

   11. Робота зі змістом вірша.

• У якій формі побудований вірш? (Вірш побудований у формі монологу матері, звернення матері до сина, напутнього слова матері синові).
•  Назвіть рядки, в яких мовиться про материнську любов та відданість, тривогу за майбутнє дитини, єдність образів матері та Батьківщини.

— Які поетичні образи з народних колисанок ви бачите в поезії «Лебеді материнства»? Відповідь дайте, використовуючи рядки з твору.

12 .Робота над композицією вірша.

— Поділити поезію на окремі частини. Дати їм назву. Про що йде мова у кожній із частин? .

І — Чарівна казка щасливого дитинства. (Добра і лагідна ненька прагне все зробити для своєї дитини, віддати їй всю любов свого серця, оберегти від життєвих негод.

II — Фантазії матері про майбутнє сина. (Мати думає про долю свого сина у цьому тривожному світі, про час його змужніння, юнацькі зустрічі і перше кохання).

III — Роздуми матері про змужніння сина. (Мати хоче бачити свою дитину вільною у виборі життєвих доріг, але вона переконана, що такі поняття, як «мати», «батьківщина», завжди повинні бути головними у житті, і людина за жодних обставин не має права їх відкидати).

13. Робота у групах.

 – Назвіть образи, які є у вірші (запишіть у зошити), поясніть їх роль.

1 група — світ людей (мати, син, друг, дружина).

2 група — світ природи (лебеді, зорі, півні, верби, тополі).

3 група — світ предметів (хата, колиска).

 – Що об’єднує всі ці образи? (рідна земля, Батьківщина). 

14. Ідейно-художній аналіз поезії.

– Чого навчає мати сина? Поясніть слова:

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

 – Які цінності вважає головними В. Симоненко у вірші «Лебеді материнства»?

 – Про який вибір ідеться в поезії? (Життєвого шляху; моральних засад, якими слід керуватися.)

Додаток №2

Схема  аналізу поетичного твору

1. Автор і назва твору.

2.Тема твору.

3. Основна думка.

4. Мотив і жанр поезії.

5. Образи твору.

6. Художні засоби.

7. Ваші роздуми і почуття, навіяні поезією.

1. Визначте тему твору (Любов матері до сина, виховання громадянина, який любить свою Батьківщину).

2. У яких рядках висловлено головну думку (ідею твору)?   

 

                                  Можна все на світі вибирати, сину.

Вибрати не можна тільки Батьківщину

Ці слова — заповіт В. Симоненка сучасникам і прийдешнім поколінням. Вони викарбувані на пам’ятнику, встановленому на могилі поета в Черкасах.

3. Мотив- любов до матері,

•                   4. Образи твору- хата, колиска, півні,лебеді, зорі, півні, ….
•                   5.З’ясуйте, які образи, на вашу думку, є символами. (Лебеді, білява хата, верби, тополі, мати-Вітчизна).
•                   Символами чого в народному уявленні є лебеді, тополя, верба? (Образи лебедів завжди асоціювалися з вірністю, а в цій поезії з ними пов’язане материнство. Слід сказати, що національна символіка постає надійним оберегом українців, навіть на чужині. У народних переказах тополя — перевтілена дівчина, а верба — дерево життя).
•                   6. Які художні засоби?

Епітети : «лебеді рожеві», «тихі зорі», «зорі сургучеві» і т.д.

Метафори: «заглядає в шибу казка», «мріють з крилами з туману», «темряву тривожили криками півні».

Персоніфікація: « ой, біжи, біжи, досадо, не вертай, до хати»; «Будуть мандрувати очі материнські і білява хата», «танцювали лебеді в хаті на стіні».

Порівняння : « лебеді, як мрії».

 

Через поезію В. Симоненка проходить образ України як єдиної, безмежно дорогої для кожного українця Вітчизни, без якої життя втрачає сенс. Поет закликає любити рідну землю і дбати про її майбутнє. Своєрідним заповітом стала його поезія, як гімн синівської любові, частина цього твору стала піснею,покладена на музику відомим українським композитором Анатолієм Пашкевичем . Пропоную послухати пісню «Виростеш ти, сину,…»

 

 Прослуховування пісні «Виростеш ти, сину…»

            Бесіда.

Які почуття у вас викликала пісня?

Що ви уявили, слухаючи твір?

Чому ця пісня є актуальною в наш час?

 

ІY. Застосування знань, формування умінь і навичок.

1. Мозковий штурм.

— Чому В. Симоненка називають «лицарем на білому коні»?

2. Незакінчене речення.

— Якби я мав змогу поговорити з В. Симоненком, я б йому сказав...

— Якби я був поетом, я б писав про...

— В. Симоненко допоміг мені зрозуміти, що …

ІV. Підсумок уроку.

1. Колективна усна розповідь із використанням інтерактивної вправи «Мікрофон».

— Чи був В. Симоненко з нами поруч протягом уроку? Зверніть увагу на епіграф.

— Чи актуальна творчість В. Симоненка сьогодні?

Заключне слово вчителя.

 – Поет живе з нами, він серед нас, бо його вірші читають.  

Читайте поезію В. Симоненка, вивчайте її. Нехай вона допоможе вам глибше пізнати своїх матерів, відчути їхню любов, їхню втому та недоспані ночі, ніжність і доброту. Нехай із любові до рідної матері проростає ваша любов до України.

Оцінення учнів.

Д.З. стор.206-209, відповідати на запитання, виразне читання вірша, намалювати за бажанням малюнок до вірша.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біограф 1.

Корені Симоненківського роду

      Вони сягають у далеку сивину віків.  Він з’явився на світ 8 січня 1935 року в селі Біївці на Полтавщині.

 Дідусь Федір Трохимович та бабуся Варвара Потапівна замолоду були високими статурними та вродливими, як проходили по селу, то всі біївчани дивилися їм услід. Рано, у 42 роки  не стало улюбленої бабусі, а дід Федір дожив до глибокої старості. Для Василя він став першим другом і наставником, а пізніше - натхненником майбутнього поета.  Він самотужки вивчив грамоту, багато читав. Його увагу привертав навіть шкільний підручник з географії чи історії.

Сусідські діти    іноді  жартували: „ Дід Щербань готується до екзаменів.”

 Федір Трохимович був людиною високої громадської  совісті , чому  вчив і свого онука.

Біограф 2.

Дитинство поета

         Мати поета з дитинства мріяла стати вчителькою, але не склалося, і на життя вона заробляла важкою працею швачки.

Василь Симоненко завжди був вдячний за любов, ласку, виховання, за все, що пізніше викликало роздуми про суть життя, своїм матері та дідові.

         Василеве дитинство було схожим на дитинство багатьох хлопчиків того часу: війна, голод і холод, щоденний страх, окопчик під хатою, нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок. Перші чотири класи  Василь учився у рідному селі Біївцях, а закінчував школу у Тарандинцях.

Біограф 3.

Навчання Василя

 До школи була дорога не близька — дев’ять кілометрів. «Як на мої чотирнадцять років, то це не так уже й мало»,— читаємо в оповіданні «Дума про діда». Мати згадує: «Повоєнні роки були люті й сніжні. А пальто у Васі – пошарпане, чоботи – діряві. Тільки ніколи, ні разу він не запізнився на урок. Було, питаю його: «Важко тобі, Васю?..» А він весело відказує: «Та чого там важко? Доки дійду до школи, то всі уроки повторю, а як назад вертаюся, то всі пісні переспіваю». Школу закінчив із золотою медаллю.

Біограф 4.

Спогади вчителів

Учителька математики Тарандинської школи Уляна Миколаївна Демченко.

«Якось зарядила хуртовина. У такі дні школа затихала, бо підвозу тоді не було. І раптом на шкільному подвір’ї снігова баба. Це з усіх чужосельців прийшов до школи тільки Василь. На уроках він був серйозний – аж занадто. У класі виділявся, по-перше, своїм бідним одягом, по-друге, розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як наш найкращий учень.»

Біограф 5.

 

 Директор Тарандинської школи Федір Барабаш.

«Я пригадую 1949 рік, коли Василь вступив до 8-ого класу нашої школи. Скоро він став членом 2-ох гуртків: літературного й фізичного. Він любив математику й розв’язував складні задачі. Впадала в око його старанність, наполегливість. Він перечитав усі книжки зі шкільної бібліотеки (особливо любив твори на історичні теми).»

 

Біограф 6.

Становлення поета

У 1952 році В. Симоненко вступив на факультет журналістики Ки­ївського університету, де водночас із ним навчалися Ю. Мушкетик, В. Шевчук, Т. Коломієць, В. Підпалий, Т. Масенко, С. Тельнюк.

Студентське життя було багате на дружбу, на цікаві особистості, творчі суперечки, на мрії про майбутнє. З грошима було досить сутужно. Щоб якось полегшити своє матеріальне становище, а ще, мабуть, щоб на­бути газетярського досвіду, практики журналістської роботи, Симоненко працює секретарем в університетській багатотиражці.

У роки навчання В. Симоненко продовжує писати, але з друком своїх творів не поспішає. На перших курсах університету мало хто з однокурсників чув його поезії. Потім він почав активно працювати в університетській літературній студії, де його обрали старостою.

Біограф 7.

По закінченні університету Василь працює в газеті «Черкаська правда», потім — у «Молоді Черкащини»  власним кореспондентом «Робітничої газети». Як журналіст, він сміливо втручався у різні сфери життя. Перша книжка поезій В. Симоненка «Тиша і грім» побачила світ у 1962 році, другу книгу «Земне тяжіння» опубліковано в 1964 році, вже після смерті поета. Збірка віршів Симоненка «Тиша і грім» і казка «Цар Плаксій та Лоскотон» зробили автора знаменитим. Непростий шлях долали його наступні книжки „Вино з троянд”, „Поезії”, „Лебеді материнства” та ще книжечка для дітей.

         Уже перші поезії  В.Симоненка засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадської свідомості.

          О.Гончар писав: „З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу , з горя його й звитяжної боротьби...”

Біограф 8.

Творчий вечір

        Одним із перших виявив талант молодого поета до творчості Максим Рильський. Це було на творчому вечорі у республіканському Будинку літераторів у січні 1963 року.

 Після того вечора Василь ніби вдруге народився. Він із подвійною енергією віддається роботі, прискіпливо придивляється до навколишнього життя, бачить у ньому кричущі вади. Їх оцінку  бачимо в щоденнику «Окрайці думок» та в багатьох творах.

Біограф 9.

Уривки зі щоденника «Окрайці думок»

 Запис 18 вересня 1962 року

 «Зачинаю цей щоденник не тому, що хочеться побавитись у великого. Мені потрібен друг, з яким я міг би поділитися геть усіма своїми сумнівами. Вірнішого й серйознішого побратима, ніж папір, я не знаю.

 (Земля вже двадцять восьмий раз несе мене навколо Сонця. Мало встиг я зробити за цей час гарного й доброго. Зате… навчився мовчати й бути обережним, коли слід кричати. І , найстрашніше, навчився бути нещирим.)

 …Я розумію, що поет із мене нікудишній. Але бувають і гірші. Такі, як я, теж потрібні для літератури. Ми своїми кволими думками угноїмо ґрунт, на якому виросте гігант. Прийдешній Тарас або Франко… Хай тільки не зневажає він нас, маленьких чорноробів поезії. Він виросте з нас…»

 Запис 16 жовтня 1962 року

 «Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини.»

Біограф 10.

 Запис 22 липня 1963 року

 «Мабуть, почалося моє згасання. Фізично я майже безпорадний, хоч морально ще не зовсім виснажився….

 З іронією оглядаюсь на пройдене: мені двадцять дев'ять скоро стукне, а що я зробив чи бодай почав значне? Не життя, а низка дрібних клопотів, дрібних невдач, дрібних розчарувань і дрібних успіхів.

 Ні, не так я мріяв жити, як живу. Щасливий той, хто хоче мало від життя, - він ніколи не розчарується в ньому. Найпростіший і найкоротший шлях до так званого щастя – стати обивателем. Мозок, здатний породжувати мислі, не здатний зробити його власника щасливим.»

Учитель.        Згасла зірка на небосхилі

         14 грудня 1963року Василя Симоненка  не стало. Йому було всього 28 років.

 

  Навіки зупинилося його молоде серце, що переболіло усіма людськими болями і кривдами. Та остання Симоненкова дорога не зупинилася біля його могили у Черкасах. Адже лишилася ще одна дорога, яка ніколи не зупиниться. Ця дорога — у людське безсмертя, де буде звучати Симоненків заповіт.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Слава та визнання прийшли до поета  набагато пізніше, серед них і Державна премія ім. Тараса Шевченка (1995 рік) за збірку «Лебеді материнства».

 2. Зачитування плану, який складали учні.

 

 Учитель. Своєрідним заповітом В. Симоненка стала його знаменита поезія «Лебеді материнства» як гімн синівської любові, патріотизму. Частина цього твору згодом стала піснею.  В. Симоненко писав : «   Великі дороги в світ широкий завжди починаються від материнської пісні, співаної над колискою».

• Що вам відомо про Анатолія Пашкевича з уроків музичного мистецтва?

• Повідомлення про Анатолія Пашкевича

 Поет Василь Симоненко і композитор Анатолій Пашкевич — таланти, чия пісня «Виростеш ти, сину» стала народною.

 Вони не були знайомі особисто, хоч велику дещицю свого життя віддали землі великого Тараса — Черкащині. І, напевне, обов’язково зустрілися б і  здружилися. Тільки ось жорсткі життєві реалії, за яких так рано не стало Василя, змусили їх на кілька років розминутися в часі.

 1965 року на запрошення керівника Черкаського державного народного хору Анатолія Авдієвського Пашкевич приїхав працювати хормейстером цього колективу. Йому було 27 років.              Та вдячна доля розпорядилася так, що ці два вірні сини України, велети її Поезії і Музики, побраталися в чудових мелодіях. Молодий Анатолій Пашкевич, опинившись у благодатному на творчість черкаському краї, не міг не звернути уваги на вперше видану Василеву збірку «Тиша і грім». Вона полонила його своєю незвичайністю, простотою форми, глибиною і своєрідним новаторством у відкритті незайманих пластів.

 Колись, захопившись поезією шотландця Роберта Бернса, Василь, певно, мрійливо зітхнувши, занотував: «Хотів би я, щоб мої пісні співали, як співають в англомовному світі Бернса...»

 Співають, співають...Усі, тамуючи сльози, слухають і самі підспівують, коли лунає твір Анатолія Пашкевича за мотивами поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства» — («Виростеш ти, сину»). Вихоплюючи з Василевої поезії наймелодійніші строфи, він, на відміну від більшості інших своїх творів, нічого не міняв і не виправляв у первинному  тексті автора. Чи не тому високу поезію, вдало вплетену в музику, народ одразу прийняв  за свою. Цей твір звучить як заповіт справжньому українцю, набуває водночас і національного характеру, і загальнолюдського значення.»

  Пісні Анатолія Пашкевича „Степом, степом...", „Мамина вишня в саду", „Лебеді материнства" знають, певне, всі українці. Композитор удостоєний звання народного артиста та ордена „За заслуги" III ступеня.

 «Лебеді материнства» – це не єдиний вірш Василя Симоненка, покладений на музику. Справжніми народними піснями стали „Задивляюсь у твої зіниці" — невідомого композитора, „Похід козаків" — композитора Андрія Гавура, „Ти знаєш, що ти людина", „Український лев" — І. Морозова,  „Крізь століття" О. Чекаля, „Там у степу схрестилися дороги" бандуристів Василя та Миколи Литвинів. А композитор О. Винокур за мотивами балади „Русалка" написав музику до балету.

• Звучить пісняhttp://www.youtube.com/watch?

        Учитель . Слухаючи пісню,  розгляньте репродукції гобеленів Михайла  Біласа «Лебеді материнства» та інших авторів про материнство.

 

Бесіда

Які почуття викликають  у вас пісня та репродукції?

Що ви уявляєте, слухаючи пісню?

Який темп твору?

Який настрій пісні?

Учитель. Пісню «Виростеш ти, сину» ви прослухали у виконання дорослої людини. Чому ця пісня краще сприймається саме у такому виконанні ?

До речі, невдовзі після створення пісня була сприйнята в народі, як своя. Але до неї увійшла тільки частина твору, тому звернемося безпосередньо до повного тексту поезії.

 

 

III. Вивчення нового матеріалу.

 

  1. Робота над змістом  поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»

2.Читання поезії ( живий голос Василя Симоненка).

http://www.ex.ua/8525886

 

Учитель . Назва поезії романтична. В.Симоненко знайшов яскраві образи, щоб передати силу любові до Батьківщини, до рідної української землі. Почуття патріотизму – найсвятіше почуття людини. Кожен із нас любить землю, де він народився, виріс, мову, вперше почуту з уст матері, вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро.  Симоненко зумів передати у поезії глибину любові до рідної матері й любов до прекрасної неньки нашої – України у простих і щирих словах.

3. Ідейно-художній аналіз поезії

4. Виразне читання поезії учнями. 

• Перевірка сприйняття тексту (фронтально):

• Які емоції викликала у вас ця поезія?
  Прочитати виразно перших шість дворядків.
• Які картини постають на початку вірша?
• Усне малювання картини, що виникає в уяві після прочитання поезії.

• Зразок. На землю спадає тихий  благодатний вечір. Непомітно вгамовує людські пристрасті, клопоти… Мати схиляється над колискою, над своєю кровинкою. Вона співає пісню, що провіщає дитині всілякі земні та небесні блага. В Україні до магії слова і музики долучають яворову колиску – оберіг з оспіваного в народних піснях дерева. Материнська любов не є сліпою навіть у колисанках, а тому не обіцяє в житті суцільного благоденства.
• У якій формі побудований вірш? (Монолог матері, звернення матері до сина, напутнє слово матері до сина.)
• Учитель. В. Симоненко завжди був вдячний за любов, ласку, виховання, за все, що пізніше викликало роздуми про суть життя, своїм матері та дідові. Ганна Федорівна, людина з щирою поетичною душею, закохана у народну пісню, передала все синові, виховувала його за мудрими заповідями народної педагогіки. Саме образ мами є основним у творі.
  Про який вибір ідеться в поезії? (Вибір життєвого шляху.)
  Який твір за жанровою своєрідністю нагадує поезія «Лебеді материнства»?
  (Колискову)
• До якої лірики його можна віднести? (Поезія є зразком громадянської лірики, оскільки у творі йдеться не тільки про безмежний океан материнської любові, ніжності й відданості дітям, а й про те,  якими людьми діти, особливо сини, повинні стати і для чого).
• Про що співає мати дитині? Зачитати 7- 14 дворядки. Що мала на увазі жінка під «приспаними тривогами»?
  Яке значення для кожного з нас має батьківська хата?
  У яку дорогу має вирушити син, коли виросте?  ( У життєву).
  Від чого застерігає мати свою дитину?
  Сформулюйте провідний мотив  твору. (Утвердження думки про те, що любов до матері та Вітчизни є основою життя, духовний заповіт матері синові, що має вирости справжнім громадянином.

 Мотив казкового дивосвіту В. Симоненко пов’язує з образом рідної хати,       сповненої «материнської доброї ласки», чарівним танцем лебедів і сивими очима казки.

• Наступний мотив — дороги як вибору життєвого шляху дитиною, уже дорослою. Неминуче настає мить синової самостійності. Материнське благословення в інтерпретації В. Симоненка — це можливість і необхідність пізнати кохання, дружбу, родинне щастя. Вибір їх цілком залежить від людини. Проте, на думку автора, є величини духовні, незмінні, сталі — це мати й Батьківщина: вибирати або зрікатися їх — великий гріх.)
                         У яких рядках виражається основна думка вірша?
  («Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».)

• Поглиблення поняття «ліричний герой».
      Переважна частина  ліричних віршів  написана  від першої особи, а тому часто ототожнюють автора і ліричного героя. Проте ці поняття не тотожні, бо, розповідаючи про себе, автор водночас розповідає про свій час, настрої і переживання свого покоління, тобто додає вимисел. Отже, ліричний герой – умовна дійова особа, внутрішній світ якої ( думки, почуття, переживання) відображаються у ліриці.

             Запишіть у літературознавчі словнички визначення поняття «ліричний                герой».

      Які почуття характерні ліричному герою цієї поезії?  Створіть його       літературний портрет за допомогою епітетів. ( Чуйний, ніжний, лагідний, люблячий, спокійний, патріот…)

Робота в групах.   

І група

           Образи-символи поезії

• Пригадайте, що таке символ?

(Символом називають  умовне позначення якогось предмета, поняття чи явища.  Символи можуть бути різні: державні, художні, наукові, народні, фольклорні та інші.)

Учитель.

Поет звертається до символу матері – центрального в духовному космосі українців, починаючи з  трипільської доби, що відродився в образі Марії Оранти, зображеної в київському Софійському соборі. Навіть запорізькі козаки, які не дозволяли жінкам з’являтися на території Січі, поклонялися святій Покрові.

У народному уявленні мати завжди ототожнювалася з Батьківщиною, тому зрада її вважалася неприпустимим гріхом,  а втрата – великим горем, бідою. Вибір іншої Батьківщини постійно осуджувався, оскільки сприяв поступовому самознищенню нації.

• Які образи-символи є в поезії? Поясніть їх роль

• Що вам відомо про лебедів-птахів з уроків біології ?

 Ле́бідь (Cygnus) — рід водоплавних птахів родини качкових. Оперення лебедів за своїм забарвленням буває або чисто біле, сірого або   чорного кольору. Самок і самців на вигляд дуже важко відрізняти. Типові виводкові птахи. Оперення щільне і водонепроникне. Добре розвинена куприкова залоза. У лебедів поперечні вирости перетворились на зубці для утримання здобичі.

Від гусаків лебедів відрізняє ще довша шия, що дозволяє в глибших водах обшукувати дно у пошуках їжі, а також їх величина, адже вони є найбільшими водними птахами. Розмах їх крил досягає двох метрів, а маса може перевищувати п'ятнадцять кілограмів. Якщо розмір такий, як і в гуски, лебедя можна відрізнити за наростом при основі дзьоба. Лапи досить короткі, через що лебеді, пересуваючись по землі, справляють враження незграбних. Зате у них дуже розвинена літальна мускулатура, що дозволяє їм долати тисячі кілометрів на їх щорічних перельотах на південь і назад.

Лебеді тримаються однією парою до кінця життя. Якщо самець чи самиця помирає, інший лебідь не шукає пари вдруге.  Потомство виводиться обома батьками, що опікуються своїм молодняком протягом року після народження.

У лебедів їстівне м'ясо. Проте, частіше люди лебедів тримають не заради м'яса, а заради окраси місцевості. У Європі у багатьох містах для пари лебедів у ставках та озерах виділяли спеціальне місце. У багатьох королівський садах лебедів заводили, щоби прикрасити ці місця.

Лебеді символізують вічну і незмінну любов. Таку сильну любов часто позначають фразеологізмом лебедина любов. Часто на весільній символіці зображають пару лебедів, повернутих одне до одного.

• Чому, на ваш погляд, поезія має таку  назву?

(У творі є буквальний і символічний зміст. Слів-образів, що мають символічне значення, багато. Вони сприяють розумінню тексту).

Лебеді — символ чистоти, милосердя, Діви Марії. Тобто у вірші це — птах матері.

Зорі — присутність божества, ангела-посланця Бога, надія. Оскільки у християнстві зорі означають божественне благе ставлення, то вданій поезії мова йде про благе ставлення Бога до дитини.

Лимани (вода) — символ народження; символ мінливого людського життя.

Мати є символом усіх духовних речей. „Материнська добра ласка в неї за плечима": мати — джерело духовності, усього доброго і ніжного.

Півень у праукраїнців вважався передвісником зорі, а отже, пробудження життя.

ІІ група

• Художні засоби поезії

„Лебеді рожеві". Рожевий колір символізує ставлення до життя як до казки, небажання або невміння помічати негаразди. У дитинстві все бачиться красивим, ніжним, добрим.

„Зорі сургучеві". Епітет „сургучеві" допомагає уявити не лише темний брунатний колір. Оскільки це в'язка речовина, то можна передбачити, що автор використовує його, щоб описати картину дитячого сну.

„Приспані тривоги". Тривоги, проблеми для дитини поки що не існують. Тому вони приспані.

„ Тихі зорі". Зорі не можуть бути іншими. Вони не вміють видавати ніяких звуків. Епітет „ тихі" підкреслює, що коли дитина засинає, усе навкруги затихає, щоб у неї був спокійний сон.

Письменник застосовує чимало уособлень і метафор.

„Заглядає в шибу казка сивими очима". Це уособлення.

„Завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата". Дане уособлення застосоване поетом, щоб довести, що мати завжди поруч з дитиною, відчуває її проблеми, готова допомогти. Та й спогади про рідний дім, близьких людей постійно з людиною.

Таке ж значення має і уособлення „прийдуть з України верби і тополі, стануть над тобою, листям затріпочуть".

„Темряву тривожили криками півні". Це розгорнута метафора. У ній образно письменник каже, що дитину захищають сили добра — „півень" — від сил зла, „темряви".

Розгорнута метафора „танцювали лебеді в хаті на стіні. Лопотіли крилами і рожевим пір'ям" підкреслює, що в стінах рідної домівки дитина може сподіватися на підтримку і добро.

Порівняння „лебеді, як мрії".)

ІІІ група

 Художники

Ви чули музику цієї поезії , захоплювалися перлами її слів, а тепер уявіть себе художниками . Що вам навіяло прослуховування пісні і поезії – зобразьте на папері. Обгрунтуйте створені вами малюнки.

• Презентація асоціативного ланцюжка.

 

Учитель. Багато в людському житті буває випробувань. Може, й доведеться десь впасти на чужому полі, але завжди треба пам'ятати, що навіть і в такий час «прийдуть з України верби і тополі», «тугою прощання душу залоскочуть» і зроблять легшими навіть останні хвилини...

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Бо вона, Батьківщина, як і мати, у нас одна. Не забуваймо цього ніколи. І хай життя наше, освітлене святою материнською любов'ю, завжди буде чесним, незаплямованим, гідним, щоб ніколи ні матері, ні Батьківщині не було соромно за нас, щоб могла вона пишатися нашими ділами, радіти нашим успіхам, величатися нашими іменами.

Цьому вчать нас Лебеді материнства, які злітають із теплих співучих долонь талановитого витязя молодої української поезії – Василя Симоненка. Летять у вічність.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Проведення тестового опитування. Робота в групах.

І група.
1. Колір лебедів у поезії
а) білий;
б) рожевий;
в) сірий.
 

2. Лебеді порівнюються з
а) хмарами;
б) чаклунством;
в) мріями.
 

3. Мати не пускала до хати гойдати колиску
а) досаду;
б) смуток;
в) лихо.
 

4. Лебеді панували в хаті на стіні
а) під час темряви;
б) у будь-який час;
в) тільки в дощову погоду
 

5. Коли син виросте, то він
а) вирушить в дорогу;
б) відремонтує батьківську хату;
в) змайструє млин
 

6. Мавки чорноброві чекатимуть від дорослого хлопця
а) ніжності й любові;
б) уваги і грошей;
в) багато позитивних емоцій
 

7. У житті, на думку Симоненка, кожна людина не може вибирати
а) друга;
б) дружину;
в) матір
 

8. Останній рядок поезії має такий зміст

а) «Вибрати не можна тільки Батьківщину»;
б) «Та не можна рідну матір вибирати»;
в) «Можна все на світі вибирати, сину»
 

9. Поезія покладена на музику композитором
а)М. Лисенком;
б) П. Майбородою;
в) А. Пашкевичем
 

10. «Лебеді материнства» за своєю будовою нагадують
а) стрілецьку пісню;
б) веснянку;
в) колискову.
 

11. Образ лебедів у творі асоціюється з
А) мужністю;
Б) вірністю;
В)ніжністю.
 

12. У народних легендах верба, яка згадується у вірші, означає дерево
А) життя;
Б) добробуту;
В) наполегливості.
 

ІІ група

1. Які твори В. Симоненкові принесли славу і знаменитість?
а) збірка «Тиша і грім», « Цар Плаксій та Лоскотон»

б) вірш «Гей, нові колумби й Маггелани»
в) «Лебеді материнства», «Пісня про рушник»
 

2. Кого в українській літературі називають лицарем на білому коні?
А) В. Симоненка
Б) А. Малишка;
В) М. Рильського
 

3. Яка ідея вірша «Лебеді материнства» ?
А) патріотизм;
Б) возвеличення рідної землі
В) гімн незрадливій материнській любові та синівській вірності Батьківщині.
 

4. Чого за поезією «Лебеді материнства» не можна вибирати?
А) друзів і дружину
Б) матір і Батьківщину
В) батьків
 

5. Що заглядає в шибку?
А) місяць
Б) казка
В) ніч
 

6. Які символи наявні в поезії?
А) калина і тополя
Б) верба, тополя, лебеді
В) барвінок і чорнобривці
 

7. За яких умов до сина «прийдуть з України верби і тополі» ?Якщо він
А) буде кликати їх
Б) впаде на чужому полі
В) не відцурається рідної мови
 

8. Сили юнакові, мужності, коли той вирушить у життєву дорогу, надаватиме
Ф) тополя
Б) рідна земля
В) диво-наречена
 

9. Які рядки поезії розкривають думку вірша «Лебеді материнства»?
А)»Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги»
Б) «за тобою завжди будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата»
В)Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину»
 

10. Мавки чорноброві чекатимуть від дорослого хлопця
А) цікавих пропозицій
Б) багато позитивних емоцій
В) ніжності й любові
 

11. Колір лебедів у поезії
А) білий
Б) рожевий
В) сірий
 

12. У якому народнопоетичному жанрі написаний вірш
А) колискова
Б) коломийка
В) дума.
 

ІІІ група
 

1. За життя В. Симоненка вийшла збірка
а) «Земне тяжіння»
б) Тиша й грім»
в) «Поезії»2.
 

2. В. Симоненку було присуджено Шевченківську премію після смерті через
А) 8 років
Б) 12 років
В)32 роки
 

3. На художній й своєрідності поезії «Лебеді материнства» позначився такий фольклорний жанр
А) казка
Б) колискова пісня
В) весільна пісня
 

4. Основна думка вірша – це
А) найдорожча в світі – Батьківщина
Б) зачудування світом казки
В) важливість родинного виховання
 

5. Серед творів, які надають неповторності поезії, немає такого, як
А) порівняння
Б) паралелізм
В)епітети
 

6. Вимолюючи долю для сина, мати не звертається до
А) досади
Б) тополь
В) зір
 

7. Лебеді порівнюються з
А) чаклунством
Б) мріями
В) літаками
 

8. У житті кожна людина не може вибирати
А) друга
Б) дружину
В) матір
 

9. Коли син виросте, він
А) вирушить в дорогу
Б) відремонтує батьківську хату
В) збудує новий дім
 

10. Мати не пускала до хати гойдати колиску
а) досаду;
б) смуток;
в) лихо.
 

11. Сиплють ночі у лимани
А) зорі сургучеві
Б) мрії
В) очі материнські
 

12. За тобою завше будуть мандрувати
А) рідні й друзі
Б) калина й верба
В) очі материнські й білява хата.

• Взаємоперевірка тестів.

IV. Підсумок уроку.

1. Рефлексія

Напишіть на лебединих крилах свої думки, почуття, можливо, побажання. Ми прикріпимо це на імпровізоване небо.

2. Слово вчителя.

Я сподіваюсь, що творчість Симоненка знайшла стежину до вашого серця, стала близькою і зрозумілою кожному з вас.

Зоря В. Симоненка займається знову й знову, коли звучать його поезії. Засвітімо її. І тоді поміж нас підведеться щирість  і з’єднає наше тепло. Нехай воно, любов до батьків супроводжують нас завжди, а зоря освітлює шлях життя.
 

V. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІ. Домашнє завдання

1. Вивчити вірш напам’ять.

2. Творча робота «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину».

3. Намалювати фрагмент вірша, який видався найтеплішим.