Важливі моменти у розвитку та навчанні дітей

Анна Волошина,

фахівець (практичний психолог)

Пирятинський інклюзивно-ресурсний центр

Важливі моменти у розвитку та навчанні дітей

 з особливими освітніми потребами:

Кожна дитина має право на: повагу, право вибору, самостійність, особистий простір, навчання, розвиток, прийняття. Всі діти мають право на свій шанс у цьому житті. І цей шанс можуть і повинні забезпечити дорослі, які поруч з дитиною.

До уваги педагогів моменти, які допоможуть налагодити якісну та ефективну взаємодію з дітьми з особливими освітніми потребами.

- Візьміть за правило завжди фокусувати акцент на дитині.

- Пам’ятайте: перед вами — дитина, а не її особливості розвитку.

- Дитина з особливими освітніми потребами — окрема особистість з інтересами та уподобаннями. І вони у неї обов’язково є. Наше завдання їх розгледіти.

- Змінюємо фокус із того, що дитина НЕ МОЖЕ, сконцентрувавшись на тому, що вона МОЖЕ, зміцнюємо це, розвиваємо, вдосконалюємо.

- В присутності інших не говоріть про дитину в третій особі. Не дозволяйте іншим говорити про дитину в третій особі. Навіть якщо ми думаємо, дитина цього не розуміє, не чує, то повірте вона все відчуває та розуміє.

- Завжди будьте на стороні дитини. Будьте її адвокатом, а не прокурором.

- Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте власні вчорашні успіхи дитини з її сьогоднішніми успіхами.

- Не жалійте дитину за те, що вона «не така як усі». Дитині не потрібна ваша жалість, їй потрібні прийняття, любов та віра в неї.

- Створювати умови, за яких особа буде відчувати себе захищеною та мати психологічний комфорт.

•                      Робити часті перерви, фізкультхвилинки задля відновлення працездатності в процесі навчання.

- Діти вміють набагато більше, ніж ми думаємо.

- Надавати посильну допомогу, але не робити за дитину.

- Пам’ятайте про мистецтво маленьких кроків. Не чекайте великих та швидких результатів.

- Орієнтуватися не на реальний вік, а на готовність дитини до навчання. Уявіть як почуває себе дитина, коли їй несподівано пред’являють вимоги «відповідно до віку», коли у неї не сформовані більш елементарні навички.

- Кожна дитина має свій темп розвитку. Дайте їй час.

- Не позбавляйте дитину відповідальності та проблем. Розв’язуйте всі справи разом з нею.

- Надайте дитині самостійність у діях та прийнятті рішень (наскільки це можливо для самої дитини). Не робіть за дитину те, що вона може вже зробити сама.

- Не обмежуйте дитину в спілкуванні з однолітками. Ініціюйте таке спілкування. Особливо якщо дитина немовленнєва.

- Давайте час на відповідь.

- Радійте успіхам. Хваліть.

- Звертатися до дитиною спрощеною мовою, з чіткими інструкціями, з конкретними завданнями. Мова має бути чіткою та виразною. Говорити прямо, уникати метафор, сарказму, жартів.

- Маленькі успіхи підкріплюємо, відсутність успіхів не оцінюємо.

- Мотивувати особу на успіх з опорою на її досвід, інтереси та сильні сторони.

- Зосереджувати увагу дитини на відчутті задоволення від отриманих досягнень – «Ти можеш»

- Використовувати позитивне підкріплення й завжди хвалити особу за її зусилля в оволодінні новими знаннями, вміннями та навичками.

- Під час навчання використовуйте всі канали сприйняття та обробки інформації. Забезпечити набуття дитиною повноцінного чуттєвого досвіду через дотик, нюх, зір, слух, смак.

- Передбачати раціональне чергування різних видів діяльності (ігрової, розумової, рухової, трудової, побутової), враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), забезпечувати фізичний і психологічний комфорт особи.

- Активно включати елементи пізнавальної діяльності до інших форм роботи з дитиною в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, праця).

- Вчіть застосовувати набуті знання, навички та вміння в повсякденному житті.

- Постійне повторення набутих навичок, звичок та умінь на різних матеріалах, в різних ситуаціях.

•          Поєднуйте нові навички з реальними ситуаціями.

•                      Створювати атмосферу позитивного та дружнього ставлення до дитини у колективі.
•                      Залучати дитину до спільної з іншими дітьми діяльності, групових форм роботи, роботі в парах.
•                      Створювати середовище, що спонукатиме дитину до занять різними видами діяльності.
•          Давайте дитині багато можливостей для творчих досліджень.
•                      Створювати ситуації, що надають досвід соціальних стосунків, підготовки до виконання соціальних ролей.
•                      Все, що відбувається навколо дитини, має бути їй знайоме та зрозуміле.
•                      Доєднуватись до діяльності дитини, не руйнуючи її, поступово вносячи різноманіття, даруючи новий досвід відчуттів.