Важливість відображення традицій народного розпису в розвитку сучасного мистецтва театру

Важливість відображення традицій народного розпису в розвитку сучасного мистецтва театру

У сучасномі світі при бурхливому розвиткові технічного прогресу та активного впровадження різних інновацій у життя людини важко зберегти традиційність народного мистецтва та відображувати народність у повсякденному житті українця, як це було за часів наших предків. Та поруч з невпинним розвитком сучасності не варто забувати про свої корені та традиції, відображені через мистецтво розпису. Щоб по-справжньому пізнати свій рідний, народ, необхідно вивчити культуру, що впродовж багатьох століть творилася в народному середовищі, передавалася від покоління до покоління, безперервно розвивалася і водночас зберігала певні стійкі свої риси, які утверджувалися, поширювалися, стаючи традиційними. З-поміж інших видів мистецтва декоративний розпис є унікальним у вирішенні завдань як художнього так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Декоративний розпис яскраво характеризує національні особливості народу, локальні відмінності етнографічних груп. З минулим народні художні твори єднає традиція та колективний спосіб її регулювання. Лише завдяки незліченим повторенням схем, мотивів, образів, форм утверджується художня традиція і передається з покоління у покоління, удосконалюючись і набуваючи чарівної довершеності. До сучасних актуальних видів мистецтва потрібно впроваджувати традиції українського розпису, нагадувати про минуле нашого народу, його нерозривне поєднання побуту та майстерності зображення. Одним з таких способів поєднання може виступати театр, де українське мистецтво відроджується через використання народного розпису в декораційному мистецтві.

Сучасні художники з декораційного розпису з глибокою повагою ставляться до минулого декоративного мистецтва, постійно черпаючи з нього творчі задуми, що і обумовлює значну кількість  появи нових технологій на основі використання регіональних традицій розпису, вироби з якими  матеріально виражені і несуть інформацію про композицію, орнамент, колорит, призначення, яка зберігається в колективній пам'яті людей.

Візитною карточкою декоративного розпису українського народу став саме петриківський розпис через свою вживаність та популярність. Варіанти застосування мистецтва петриківського розпису в мистецтві різноманітні до нескінченності. Пластика і фактура поверхонь, нескінченні і неповторним комбінації узорів і малюнків, поєднання різних способів нанесення фарби дозволяють використовувати петриківський розпис  в самих різних видах: від одягу до предметів побуту. Мистецтво петриківського розпису в декораціях на сьогодні збагачують майстри П. Бараненко, Р. Артюшенко, Ю.Омеляненко, Р. Сидоренко, П. Ковтун та інші.

Але, незважаючи на широке висвітлення проблеми народних аспектів розвитку мистецтва петриківського розпису,  сьогодні у науково-методичній літературі недостатньо повно розкрито деякі його технологічні інновації та сучасні зміни функціонального призначення, а також навчально-виховне значення вивчення дітьми досвіду використання петриківського розпису у сучасному контексті, зокрема при виготовленні декорацій. У мистецтвознавчій та науково-методичній літературі широко представлено історію виникнення розвитку мистецтва петриківського розпису (праці Антоновича Д. Даниленко Л. та ін.), досить повно розкрито традиційні техніки розпису та регіональні його особливості (П. Давидов. , М. Виноградова). Цим проблемам присвячено кілька дисертаційних досліджень в Україні та Росії (Тригубова І., Мохірєва Ю. й ін.). Однак у процесі виконання авторських композицій із петриківського розпису виробляються новітні авторські методи та прийоми (художні й технологічні), в залежності до їх функціонального призначення, зокрема при виготовленні театральних декорацій. Велику роль посідає відображення традицій народного розпису в розвитку сучасного мистецтва театру. Цьому питанню в науковій методичній літературі приділено мало уваги.