ВЧИМОСЯ ТВОРИТИ РАЗОМ З МАРІЄЮ ПРИЙМАЧЕНКО Конспект заняття з ліплення «Лелека» (пластилінографія)

ВЧИМОСЯ ТВОРИТИ РАЗОМ

З МАРІЄЮ ПРИЙМАЧЕНКО

 

Конспект  заняття з ліплення

 «Лелека»

(пластилінографія)

    МЕТА: Навчати дітей створювати виразні образи пластичним способом, використовуючи техніку згладжування, втискування, робити рельєфні наліпки. заповнюючи весь простір аркуша; вдосконалювати вміння передавати в аплікації виразність образу, підкреслюючи виразність образу кольорами. Вчити переказувати за ролями, виразно передаючи діалог дійових осіб. Розвивати творчу уяву, фантазію. Виховувати охайність.

   Матеріали й обладнання: репродукція картини Марії Приймаченко ,, Лелека’’; пластилін, дощечки для ліплення, серветки, стеки, вата, клей;

   Хід заняття:

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку тобі i мені!

Вихователь: Діти хочу вас познайомити з наступною картиною Марії Приймаченко. А кого вона намалювала ви дізнаєтесь , якщо відгадаєте загадку:

 

Довгонога, чорно – біла,

                                                    У гніздо на хату сіла.

          Довгим дзьобом, знай туркоче,

                                                   Ніби щось сказати хоче,

                                                   - Де ж це ти була?

                                                   - Далеко!

                                         - Як зовуть тебе?

(Лелека)

- Так дійсно , це лелека.

Марія  Приймаченко створила неповторний світ власних образів, світ краси. Птахів вона створювала казковими істотами, часто схожими на чудернацькі квіти, або з крилами-вишиванками, або химерних форм, небачених обрисів. Птахи у художниці завжди добрі, сонячні, симпатичні, вони як у казці, входять у реальність просто і легко, здаються природними. Казковість і повсякденність ніби зливаються. Добро вона малює сяючими, яскравими фарбами. На її картині лелека уособлює сили добра.

Від цього великого птаха з довгими червонястими ногами й гострими червоними дзьобами справді не можна відвести погляду. Подивіться який він великий, зі сніжно – білим і чорним пір’ям. Очі у нього круглі, чорні, немов смородинки, а дзьоб міцний, червоний, гострий.

Любила Марія спостерігати за лелекою,  спочатку вона широко розправляє свої розкішні крила, а потім тільки злітає, - згадувала художниця.

• Діти , а ви чули як лелека співає?

Я хочу розповісти вам казку про лелеку та солов’я, із якої ми дізнаємося відповідь на запитання.

 

‹‹ЛЕЛЕКА І СОЛОВЕЙ ››

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          В давнину птахи не вміли співати. Раптом вони дізналися що десь далеко-далеко живе старий мудрий чоловік, який вчить музиці. Тоді птахи вирішили послати до нього Лелеку та Солов’я перевірити, чи це правда.

Лелека дуже поспішав, йому дужу хотілося стати першим музикантом в світі.

Він так поспішав, що влетів до мудреця навіть в двері не постукавши, не привітався зі старим, та крикнув йому в вухо:

• Гей, старий! А-ну навчи мене музиці!

Але мудрець вирішив спочатку повчити його ввічливості.

Він вивів лелеку за поріг, постукав у двері і сказав:

• Треба робити так.
• Все ясно! – зрадів лелека. - Це і є музика? – і полетів , щоб скоріше здивувати світ своїм мистецтвом.

Соловей на своїх крилах прилетів пізніше. Він боязко постукав у двері, привітався, попросив вибачення та сказав, що дуже хоче навчитися музиці. Мудрецю сподобався привітний соловей і він навчив солов’я всьому що знав сам. З того часу скромний соловей став найкращим в світі співаком.

А дивак лелека вміє тільки стукати дзьобам. Та ще вчити інших птахів:

-Гей, чуєте? Робить ось так, ось так! Це справжня музика! А якщо не вірите запитайте мудреця.

 -Діти, так вміє лелека співати? Ні, тільки дзьобом стукати, та його стукіт дуже далеко чутно.

   Творча гра: ‹‹ Переказ казки за ролями››

Запропонувати дітям вибрати хто, яку роль хоче виконувати

 ( мудрець, соловей, лелека, інші птахи)

   Дидактична гра   ‹‹ Який він?››

У лелекі довга шия –

У лелекі чорні крила –

У лелекі довгій дзьоб –

У лелекі великі крила –

У лелекі довгі ноги –

У лелекі чорний дзьоб –

У лелекі чорні очі –

 

   Давайте і ми покличемо лелеку до себе, згадаємо закличку:

Чорногузе-дядьку, зроби мені хатку
І ставок, і млинок, і цибулі грядку.

   Гра малої рухливості «Хто найуважніший»

 

    Мета: розвивати цілеспрямовану увагу дітей, орієнтування в просторі; закріплювати знання кольорів; розвивати мовлення.

До дітей «прилітає» лелека . Він обходить усіх дітей і, зупиняючись перед одним із них, говорить:

Про картину розкажіть,

Кольори усі назвіть,

«Так» і «Ні» -  не кажіть!

Після цього він починає розмову із гравцем, ставлячи йому запитання. Відповідати потрібно швидко. Ведучий намагається зробити так, щоб гравці сказали  хоч б одне із заборонених слів. Наприклад, на цій картині (вказує на картину) квіти сині?

Проблемні запитання.

Як ви думаєте, чому художниця назвала картину саме так?

Який об’єкт зобразила художниця на своїй картині?

Які фарби допомогли їй передати красу зображуваного?

Яке враження справила на вас картина?

Що ви думаєте, дивлячись на неї?

Який характер персонажа?

Фізкультхвилинка  ‹‹Лелека››

 

Високо піднімаємо коліна відповідно до тексту.
Лелека, лелека довгоногий,                                             
Покажи додому дорогу.
Топай правою ногою,
Топай лівою ногою,
Знову - правою ногою,
Знову - лівою ногою.
Після - правою ногою,
Після - лівою ногою.
Ось тоді прийдеш додому!

 

Практична частина.

 

Ну, а зараз діти ми з вами будемо робити такого лелеку.

Перед вами аркуші жовтого картону з контуром лелекі.

Беремо деталь голови та дзьоб і точно наклеїмо їх до картону.

Потім намащуємо клеєм картон в тому місці, де намальоване тіло,знову  беремо шматок вати та наклеюємо його на це місце.

-Потім із червоного пластиліну зліпимо дві ніжки та клеїмо під тілом.

Фон оздоблюємо квітами використовуємо прийоми скочування, відтягування, згладжування, прищипування.

 

•      Скочування - шматочок колоподібними рухами долонь скочується в кульку;
•      Злегка потягнувши дрібкою частина пластиліну - відтягуванням - можна з відтягнутого матеріалу сформувати частину зображення.
•      Зображення плоских і гладких поверхонь вимагає загладжування, яке виконується кінчиками пальців.
•      Сплющення - найбільш вживаний прийом - для цього кульку здавлюють до форми коржа. Невеликі поглиблення і вигини поверхні передають вдавленням - натиском пальців, стека або формують структуру допоміжних інструментів - трубочок, зубчастих коліщаток і т. п.
•      Прищипування - здійснюється стисканням пальців, зібраних в пучок, в тій частині форми, де створюється нова деталь.  

Пальчикова гімнастика «Пташка»:

Обидві долоні кожної дитини повернуті внутрішнім боком до себе й заведені одна за одну. Великі пальці переплетені («голівка»), а решта пальців – «крила». Діти махають ними

Вихователь : Діти , ваші лелеки полетять по світу та принесуть людям мир, добро та щастя. Так своїми руками ви створили маленьку частинку миру та добро на землі.

 А наше заняття   я  хочу завершити  народної грою.

 

   Самостійна робота дітей.

 

Народна рухлива гра «Пір'їнка» (повторити 3 рази)

Вихователь. Пропоную за допомогою лічилки вибрати двох ведучих дітей. Одна дитина буде носити пір'їнку, а друга має відгадати, у кого знаходиться ця пір'їнка.

 Після вибору ведучих діти стають у коло і промовляють слова:

                                       Поза колом я гуляю,

                                       Пір'ячко в руці тримаю,

                                       А кому я покладу,

                                     Вам про це я не скажу.

(Дитина підходить ззаду і кладе пір'їнку  в руки комусь із дітей).

Всі разом: «В кого пір'ячко, вгадай, і хутчій відповідай!».

(Друга дитина відгадує)