вчителю етики на допомогу

Управління освіти, молоді та спорту Корецької РДА

Корецький районний методичний кабінет

Щекичинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Корецької районної ради Рівненської області

 

 

 

 

Штогун О. О.

 

 

 

Вчителю етики на допомогу

 

Збірник вправ, конспекти занять та словник термінів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019

 

 

 

Штогун О. О. Вчителю етики на допомогу / Збірник вправ, конспекти занять та словник термінів / О. О. Штогун. – 2019– 118 с.

 

 

 

 

 

У збірнику представлені дидактичні матеріали до уроків етики  згідно вимог чинної програми. Підібрані творчі завдання спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності учнів і   можуть бути використані на різних етапах уроків етики у 5 класі, а також у позакласній роботі.

Для вчителів етики загальноосвітніх навчальних закладів, класних керівників та класоводів.

 

 

Рецензенти:

Никончук О. В. – заступник директора з навчально-виховної роботи Щекичинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ                                                                                                  5

Розділ І. Методичні рекомендації щодо використання        творчих завдань, як  необхідної умови організації             ефективної пізнавальної діяльності на уроках етики                    6               

Розділ ІІ. Дидактичні матеріали до уроків                                    13

Як розрізнити добро і зло                                                               13

Як і чому виник етикет                                                                   14

Якими є правила життя людей у суспільстві                                19

Що означає бути громадянином своєї держави                           23

Розділ ІІІ. Словник термінів                                                           27

Розділ IV Конспект заняття                                                            33

Список використаної літератури                                                   37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Пропонований збірник вправ містить розробку творчих завдань до уроків етики в 5 та 6 класах. Вчитель має можливість сам визначати, які із запропонованих завдань використати на уроці.

Оскільки засвоєння змісту курсу передбачає не лише опанування учнями знань, а й формування в них  широкого кола вмінь, навичок, предметних компетентностей  і ставлень, навчання має поєднувати в собі різні методи та технології. Велика увага приділяється застосуванню різних видів пізнавальної, розумової та навчальної діяльності учнів. У посібнику перевага надається активним методам, коли учні є суб’єктами навчання і виконують творчі завдання.

Уявлення дитини про світ, в якому панують добро, милосердя, справедливість, чесність, складається не стільки з наших розмов про нього, скільки з тих реальних виборів, які робить сама дитина. А навчити учнів робити правильний вибір можливо якраз через вирішення творчих пізнавальних завдань. Творчі завдання мають широкі дидактичні можливості і, як показує практика, їх можна і доцільно використовувати на різних етапах уроку етики.

Серед запропонованих творчих завдань, які можна використати для активізації пізнавальної діяльності учнів, такі: закінчення незавершеного речення, продовження розповіді, прислів'я, приказки; обмін враженнями, висловлювання своїх суджень, дискусія, моделювання ситуацій чи їх розв'язування; твір – роздум на запропоновану тему, інсценізація твору, створення колективного малюнку, ілюстрації до вивченої теми.                                                                                                 

 

 

 

 

Розділ І. Методичні рекомендації щодо використання творчих завдань, як  необхідної умови організації ефективної пізнавальної діяльності на уроках етики

 

Головню метою сучасної освіти є формування духовно зрілої особистості, для якої поняття добра, справедливості, совісті, обов'язку набули значимості й стали власними ціннісними орієнтирами.

Завдання сучасного педагога не лише дати учневі конкретні знання, – а допомогти зрозуміти сутність, зміст моральних понять. Учень не повинен просто відтворювати інформацію – а творчо її переосмислювати, «приміряти» до себе. Завдання вчителя не нав'язати учневі свою думку – а допомогти сформувати власну. Вчитель не тиран на уроці – а рівний з учнем учасник (хоч і досвідченіший) навчального процесу. Лише той буде хорошим вчителем, хто в душі інколи залишається учнем. На уроці етики вчитель опосередковано готує не лише майбутніх громадян, а й до життя в сім'ї, колективі, соціумі; людину з моральними цінностями і орієнтирами, моделями мислення, переконаннями і поведінкою.

У Державному стандарті базової повної освіти (освітня галузь «Суспільствознавство») сформульовано завдання: підготувати учнів до взаємодії з соціальним середовищем, сформувати в них соціалізуючі, комунікативні навички, почуття власної гідності, відповідальності, збагатити досвід емоційно-оцінної діяльності, здатності визначати власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір, встановлювати особисті цілі.

Ці засади втілено в курсі «Етика» для 5-6  класів загальноосвітніх навчальних закладів, основною метою якого є створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня.

Як зазначають О. Пометун, Л. Пилипчатіна: «… курс не стільки розширює обізнаність учнів щодо морально-етичних категорій, скільки формує в них моральні якості та відповідні моделі мислення, переконання і поведінки. Досягти навчально-виховних цілей курсу можливо тільки за умов активного залучення учня до процесу навчання, його «занурення» у відповідні навчальні ситуації на уроці й поза ним».

Ефективність виконання висунутих завдань залежить від урахування вікових особливостей учнів. Як стверджують у своїх дослідженнях Л. Божович, Д. Ельконін, Т. Драгунова, А. Краковський, Д. Колесов, І. Мягков, О. Скрипченко, для школярів даного віку характерна допитливість, прагнення зрозуміти явища дійсності, ставити запитання та шукати відповіді, аналізувати та помічати певні особливості різноманітних процесів, в цілому характерна спрямованість на вивчення навколишнього світу.

У дитини цього віку формуються ідеали, вона шукає зразок для наслідування, знайдений взірець залишається з нею на все життя. Прочитане, вивчене пов'язується з навколишньою дійсністю. Підлітки виявляють інтерес до моральних почуттів, гостріше реагують на несправедливість, тонко відчувають став­лення до себе.

Уявлення дитини про світ, у якому панують добро, милосердя, справедливість, чесність, складаються не стільки з наших розмов про нього, скільки з тих реальних виборів, які робить сама дитина. А навчити учнів робити правильний вибір можливо через досвід вирішення творчих пізнавальних завдань з етики.

Навчально-пізнавальні завдання розглядаються як різноманітний за змістом та обсягом вид самостійної навчальної діяльності, яка виконується за вказівкою вчителя, є невід'ємною частиною процесу навчання та важливим засобом його активізації. Різноманітні класифікації пізнавальних завдань запропоновані Б. Єсіповим, І. Лернером, В. Оніщуком, Ю. Бабанським та ін. Зокрема, Ю. Бабанський використовує для класифікації таку ознаку, як характер навчально-пізнавальної діяльності: репродуктивний, частково-пошуковий (реконструктивний), творчий, відповідно до якої завдання поділяються на репродуктивні, реконструктивні, творчі.

Дослідниця Л. Шелестова зазначає, що творче завдання – це  завдання, у процесі якого учень створює творчий продукт та пропонує таку класифікацію творчих завдань для гуманітарних предметів: а) творчі завдання на вдосконалення творчого продукту; б) творчі завдання на завершення творчого продукту;  в) творчі завдання на створення творчого продукту з викорис­танням мовних засобів, засобів образотворчого та театрального мистецтва.

Творчі завдання мають широкі дидактичні можливості. Активізувати пізнавальні інтереси учнів, використовуючи ці можливості, як показує практика, можливо і доцільно на різних  етапах уроку етики: мотивації навчальної діяльності, сприйняття нового матеріалу, осмислення, запам’ятовування нового матеріалу та застосування знань на практиці, рефлексії.

На етапі мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроці доцільно використовувати такі творчі завдання: закінчити незавершене речення якомога більшою кількістю різних способів; продовжити розповідь; продовжити прислів'я та приказки. Наприклад: Слово чемне кожному ... Як ти вітаєш, так і тебе ... Лагідне слово – ключ  до ... Не дорогий твій подарунок – дорога  твоя... Хто людям добра бажає, той ... Розумна голова тільки на…

Аналіз різних варіантів одного й того самого оповідання, запропонованих авторами підручників з етики, дібраних вчителем самостійно, як і  речення, афоризми, тощо створює умови для порівняння власного бачення ситуації учнями з авторським. При цьому опосередковано здійснюється корекція ціннісних орієнтирів, поведінкових реакцій, моральних уявлень.

Етап мотивації змістовно пов'язаний з рефлексією. Наприкінці уроку п'ятикласники звітують про виконання завдань і презентують свої малюнки,за якими іноземці могли б дізнатися, що потрапили саме в Україну. Учні порівнюють власні роботи з тими , що запропонував вчитель, роблять висновки. На етапі мотивації можна використати вправу «очікування» – на невеликих аркушах паперу діти записують власні очікування від уроку.

На етапі сприйняття нового матеріалу доцільні завдання, які найчіткіше зосереджують увагу дітей на найважливішому в змісті, мають пізнавальну цінність, цікаві дітям. Наприклад, на уроці «Що означає бути щасливим» можна запропонувати послухати оповідання В. Сухомлинського.

«Осінній вечір»

Тихий осінній вечір. Заходить сонце. У синьому небі – журавлиний клин. Наша бабуся сидить на лавці біля паркану, дивиться на захід сонця. Я запитую:

•  Бабусю, для чого людина живе на світі?

Бабуся усміхнулася й говорить:

•  Щоб жити вічно.

Я не можу зрозуміти: як це – жити вічно? Бабуся каже:

•  Пішли в садок.

   Ми йдемо у садок. Там відцвітають чорнобривці. Бабуся зібрала пучок сухого насіння цих квітів і зав'язала у вузлик.

 – Зачекай до весни, – промовила вона й поклала вузлик із насінням у сухий куточок.

Прийшла весна. Ми посіяли насіння на грядці. Зійшли маленькі рослинки, піднялися, зацвіли.

  –  Які гарні квіти чорнобривці! Тепер вони ще кращі, ніж були тоді, восени.

 – Ось і людина живе для того, щоб вічно жила її краса, – говорить бабуся. Батьки живуть, щоб виховувати дітей. А діти, стаючи дорослими, виховують своїх дітей, щоб вічно жив рід людський.

  – А для чого живе рід людський? –  знову запитую я.

  – Для щастя.

                                                                  В. Сухомлинський

Щоб отримати сподіваний результат, дуже важливо вчителю правильно  сформулювати запитання, відповідь на яке мають знайти учні. Стосовно наведеного оповідання запитання вчителя може бути таким: «А як ви відповіли б на запитання дівчинки?Для чого живе людина на світі?»

Наступний етап – осмислення, є важливим з огляду на розуміння та засвоєння навчального матеріалу; він передбачає розкриття внутрішніх зв'язків між його окремими елементами, сутності явищ та процесів реальної дійсності. Стосовно методичної форми це може бути обмін враженнями, дискусії, висловлювання своїх суджень про певні вчинки, моделювання ситуацій, чи їх розв'язування (пояснення). Наприклад, при вивченні теми «Що означає бути вихованим» в 5 класі доцільно запропонувати своїм учням прочитати та проаналізувати веселий вірш М.Пригари:

Скільки в світі є базік,

Дуже бистрих на язик,

Та вже наша Катерина –  це базіка із базік!

Ми їй кажем:

 – Катре, що це?

Прикусила б язика!

Теревенить на уроці,

На уроці не змовка.

Що робила цілий ранок,

Що принесла на сніданок,

Як дивилась у вікно, що побачила в кіно...

Каже вчитель:

 – Що за галас?

Каже вчитель:

 – Вийди зараз!

 – Працювати дай усім!

Катря зовсім не злякалась:

 – Хай, я потім розповім!

П'ятикласники мають змогу знайти варіанти вирішення морально-етичної проблеми з оцінки людської поведінки відповідно до моральних норм та вимог етикету (реалізуючи державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня), відшукавши відповідь на питання: «А ви знаєте, як можна вилікувати Катрусю? Що ви можете запропонувати в цій ситуації?».

На етапі осмислення,  запам'ятовування нового матеріалу та застосування знань на практиці доречними будуть такі завдання: написати оповідання (міні-твір) за сюжетними малюнками; придумати якомога більше наслідків незвичних явищ та ситуацій; написати твір-роздум на запропоновану тему, вибрати із запропонованого тексту правильні твердження та проілюструвати їх засобами образотворчого мистецтва. Так, при вивчення теми «Що означає бути вихованим» в 5 класі пропонується учням попрацювати в малих групах та виконати завдання такого типу:

Як підсумок, після презентації підготовлених плакатів, варто запропонувати учням відповісти на запитання: 1) Які думки і почуття викликають  у Вас ці плакати? 2) Кому б ви хотіли обов'язково показати ці роботи?  Чому? 3) Чи відчували ви образу і смуток, коли стосовно Вас порушували правила поведінки? Наведіть приклад. 4) Чому, на вашу думку потрібно дотримуватись правил поведінки в повсякденному житті? Завдання такого типу дозволяють поглибити знання учнів з правил культури поведінки, формувати вміння керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, використовувати знання для створення і застосування моделей поведінки.

На цьому етапі пізнавальної діяльності учнів також можливе використання завдань на створення творчого продукту засобами театрального мистецтва: продемонструвати поведінку героїв художнього твору, дати оцінку їх поведінки; виконати інсценізації ситуацій морально-етичного змісту. Театралізація сприяє розвитку творчих здібностей учнів, активізує мислення, пам'ять, підвищує пізнавальний інтерес до моральних проблем, розвиває емоційну сферу особистості школяра. На уроці  «Якими є моральні норми в культурі українського народу»  учні роблять інсценізацію уривка твору «Малий і Карлсон, який живе на даху».

На уроці «Чому без праці життя людини втрачає сенс» для реалізації мети уроку доцільно використаним дещо інші прийоми творчих завдань, серед них – створення колективного проекту  «Дерево мудрості». Об'єднавши учнів у групи, пропонується виконати кожній з них завдання на картках, записати відповіді на листках, квітах та плодах і помістити їх на символічне деревце:

І група – прислів'я, приказки про працю – на квітах;

ІІ група – риси моральної вдачі – на листках;

ІІІ група – результати праці – на плодах.

Через 7 – 8 хвилин кожна команда презентує свою роботу і дарує плоди власної праці символічному дереву мудрості.

Таке творче завдання, цікаве і незвичне для учнів, допомагає розібратись, у чому ж сенс праці. Діти доходять висновку, що праця дає свої  плоди. Дерево теж спочатку розпускає листочки, розцвітає, а потім з’являються плоди. Але для  цього як дереву, так і людині треба багато працювати.

Завершальний етап – рефлексія пізнавальної діяльності, яка здійснюється з метою згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності: її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо. Під час проведення ре­флексії доцільно використовувати малюнки, наприклад, учні малюють у зошитах квітку найважливіших у житті людини чеснот та зафарбовують ті пелюстки, на яких записані чесноти, котрі їм особисто найбільш притаманні.

Під час проведення уроку узагальнення можна використати такі творчі завдання: написати твір-оповідання про випадок з життя; написати казку, наприклад, про місто Доброград; скласти вірш на етичну тему; намалювати ілюстрації до вивченої теми; скласти оповідання за прислів'ям та проілюструвати його малюнками. Наприклад:

Добрі діла тихо ходять, а злі дзвонять, як дзвони.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

Добрий чоловік – надійніше кам'яного мосту.

Доцільно використати таке творче завдання як створення колективного малюнка «Дерево мудрості». Наприклад, на уроці узагальнення з теми «Чим керується людина у вчинках та поведінці» вчитель об'єднує учнів у команди. Кожна команда отримує аркуш ватману, на якому треба намалювати «Дерево мудрості».

Використання творчих завдань на уроках етики сприяє активізації пізнавальних інтересів учнів. Вони:

1.      Вчаться оцінювати та оцінюють приклади власної і чужої поведінки відповідно до моральних чи етикетних норм і правил;
2.      Висловлюють власні судження про вчинки та поведінку;
3.      Моделюють (пояснюють) ситуації морально-етичного змісту, визначають шляхи їх розв'язання.

Результатом навчально-пізнавальної діяльності учнів є не лише засвоєння певної суми знань, вмінь та навичок, а й зміна якостей, рис особистості.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та педагогічної практики засвідчують, що використання творчих завдання на всіх етапах пізнавальної діяльності учнів на уроках етики є не лише доцільним, але достатньо ефективним, враховує вікові особливості молодших підлітків. Таким чином, використання творчих завдань є необхідною умовою організації ефективної пізнавальної діяльності на уроках етики.

Розділ ІІ. Дидактичні матеріали до уроків

 Як розрізнити добро і зло

План уроку

1. Що називають добром, а що – злом.

2. Чому люди повинні вибирати між добром і злом.

3. Що таке доброчинність.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати зміст понять «доброчинність», «меценат»;
• характеризувати певні події та явища як прояви добра чи зла;
• пояснювати  критерії оцінки певних вчинків ( допомога іншим, щирість, щедрість);
• наводити приклади доброчинності, людяності;
• моделювати ситуації та розв’язання їх.

Завдання до уроку

Завдання 1. Прочитайте казку і поміркуйте в загальному колі

Л. Глібов

Бабусина казка

Тихим літнім вечором сиділи на ґанку бабуся Настя та її онучка Катруся. І ось яку казку розповіла бабуся...

Жила собі на землі дівчина на ім'я Любов. Нудно їй було жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до старого, сивого чарівника, що прожив сто років:

– Допоможи мені, дідусю, вибрати подружку щоб я могла дружити з нею все відпущене мені Богом життя.

Подумав чарівник і сказав:

– Приходь до мене завтра вранці, коли перші птиці заспівають і ро­са ще не просохне,

Уранці, коли яскраво-червоне сонце освітило землю, прийшла Любов в обумовлене місце, до трьох сосен, що стояли на краю лісу... Прийшла й бачить: стоять біля сосен п'ять прекрасних дівчат, одна одної красивіша.

– Ось, вибирай, – сказав дідусь-чарівник. – Одну звуть Радість, другу – Успіх, третю – Краса, четверту – Печаль, п'яту – Доброта.

– Вони всі прекрасні, – сказала Любов. – Не знаю, кого й вибрати.

– Твоя правда, – відповів чарівник, – вони всі гарні, І ти в житті ще зустрінешся з ними, а може, і дружити будеш, але вибери одну з них. Вона й буде тобі подружкою на все твоє життя.

Підійшла Любов до дівчат ближче і поглянула в очі кожній: в однієї, як небо – сині, у другої, як смарагд – зелені, у третьої, як яхонт – сірі, у четвертої як ніч – чорні, у п'ятої, як незабудки –  блакитні.

Задумалася Любов... Потім підійшла до дівчини на ім'я Доброта й простягнула їй руку.

Ось і вся казка – закінчила бабуся й запитала:

– Ну, а ти, онучко, кого б вибрала собі в подружки?
І Катруся задумалася.

Запитання до учнів

1. Кого б  із прекрасних дівчат вибрали ви?

2. Чому так складно зробити вибір?

3. Чому Любов вибрала Доброту?

 

 Як і чому виник етикет

План уроку

1. Що таке церемонія.

2. Які манери називають гарними.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• розповідати про роль церемоній та  етичних кодексів у формуванні етикету;
• характеризувати  первісні засоби регуляції поведінки (звичаї, традиції);
• пояснювати поняття «гарні манери»;
• моделювати ситуації та розв’язувати  їх.

 

Завдання до уроку

Завдання 1. Продовжимо думку

Допишіть свої «не можна», щоб їх стало 10.

Про людину, яка пам'ятає про норми-заборони, до­тримується правил, говорять: «У неї гарні манери». Людиною з бездоганними манерами вважали великого російського письменника Антона Павловича Чехова. Цікаво, що сам А. П. Чехов зізнавався, що в дитинстві він був «не дуже гарною дитиною»: обманював, жадував, лихословив, ображав молодших. Але одного чудового дня він уважно подивився на себе й... вирішив змінитися, помалу ставати кращим, виховуючи в собі гарні манери. І, як підсумок, серед сучасників Чехова важко було знайти людину, делікатнішу, інтелігентнішу й вихованішу від Антона Павловича.

Спробуйте продовжити одне з висловлювань А. П. Чехова про гарні манери, прагнення людини до досконалості.

«У людині все має бути прекрасним…

 

Завдання 2. Робота в групах

Група 1

Прочитайте і поміркуйте

Чіткому додержанню етикетних правил великої ваги надавали при дворах французьких, англійських і особливо іспанських королів.

В історії відомий трагічний випадок, що стався з іспанським королем Філіпом III. Якось, коли він сидів біля каміна, раптово розгорілося полум'я – потрібно було негайно поставити заслінку. Та зробити це, за етикетом, мав відповідальний за церемоніал вогню, який саме кудись вийшов. Нікому з придворних король не дозволив прикрити камін. Згідно з етикетом Філіп III і сам не мав права гасити вогню. Терплячи неймовірний біль, король не зрушив з місця. Він з гідністю відстояв свою монаршу честь, але, діставши сильні опіки, за кілька днів помер.

Які етикетні правила існували при дворі?

Чому так високо цінувалися норми поведінки?

 

Група 2

Прочитайте і поміркуйте

Курйозний випадок стався із французьким королем Людовіком XIII. У невідкладних державних справах король прибув до кардинала Рішельє, однак той лежав у ліжку хворий. За етикетом король не міг розмовляти з підданим, який лежить. У такому випадку етикет не дозволяв королеві вести розмову з ним ні сидячи, ні стоячи. І Людовік XIII знайшов дуже оригінальний вихід – він ліг поруч із кардиналом і, так спілкуючись, вони з'ясували ті нагальні справи, які потребували невідкладного розв'язання.

У чому виявилося благородство короля?

Чи тільки гарних манер він додержував?

 

Група 3

Проаналізуйте ситуацію

Якось англійський дипломат, прийшовши до Білого дому, застав А.Лінкольна (16-й президент США) за прозаїчним заняттям: президент чистив черевики.

•   О, пане президенте! – вигукнув він.
•   Ви самі собі чистите взуття?
•   Звичайно, – відповів Лінкольн, а Ви кому чистите?

Чого навчає ця ситуація?

Чи є у вас звичка щодня стежити за чистотою   взуття, одягу, шкарпеток?

Завдання 3. Робота за малюнками

 Розглянути та обговорити сюжетні малюнки на тему етикету: діти допомагають бабусі нести кошика з яблуками; гостям підносять хліб-сіль; біля дверей хлопчик пропускає дівчинку та ін.

Запитання до учнів

1. Що об'єднує ці малюнки?
2. Як на них відтворено норми поведінки і правила чемності?
3. Яких правил етикету додержують діти?
4. Чи знаєте ви що таке етикет?

Завдання 4. Робота у творчих групах

Поміркуйте над заповідями князя Володимира Мономаха. Доведіть актуальність їх для нас.

Не забувайте убогих, а як можете, по силі годуйте  їх і подавайте сиротам.

І вдову захистіть, не дайте сильним згубити людину.

Якщо й завинив хто в смерті, не губіть християнської душі.

Поклявшись, не порушуйте клятви, бо загубите душу свою.

Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі.

Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів.

При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними й молодшими мати згоду і бесіду вести без лукавства.

Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато.

Очі тримати донизу, а душу догори. В домі своєму не ледачкуйте, а за всім приглядайте самі.

Брехні остерігайтесь, і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло.

Хоч би куди прийшли, хоч би де зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного.

Найбільше шануйте гостя, звідки б до вас не прийшов: простий, чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.

Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні.

Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте.

Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь.

Добро своєю рукою сіючи, не лінуйтесь ні на що хороше, і хай не застане вас сонце в постелі.

Відшукайте слова, у яких ідеться про доброзичливість; делікатність; гостинність; благородство; скромність і тактовність.

 

Завдання 5. Моделювання правильної поведінки в даних ситуаціях

1.                     Тебе з товаришем пригостили смачними тістечками. Та ось на тарілці залишилося одне...
2.                     Твій товариш за столом мимохіть пролив компот...

3.У тебе велика радість. Збуджений і щасливий, ти влітаєш у кімнату, щоб про це розповісти бабусі, й бачиш, що вона відпочиває...

 4.Тобі хочеться поділитися радістю з товаришем, але ти помічаєш, що він чимось засмучений...

Завдання 5. Поміркуймо над притчею

Про тактовність

Два джентльмени, гуляючи парком, засперечалися, чим різняться ввічливість і тактовність. Не дійшовши спільної думки, вони запитали про це зустрічного. Ним виявився юнак-сажотрус. Вислухавши джентльменів, він сказав, що науково пояснити відмінності між ввічливістю і тактов­ністю не може, бо в нього немає відповідної освіти, однак приклад наведе.

І юнак розповів: «Я трусив сажу в одному великому особняку. Скінчивши роботу, заблукав. Штовхнув якісь двері й опинився у ванній, де серед мережива мильної піни лежала юна леді. Вона злякано скрикнула. Я сказав: «Вибачте, сер!» –і швидко вийшов.

Так ось, «вибачте» – це була ввічливість, а «сер» – тактовність».

Чи зможете, спираючись на текст, пояснити, чим відрізняється ввічливість від тактовності?

Як поведеться тактовна людина, помітивши щось недоречне в діях іншої людини?

 Завдання 6. Моделюємо ситуації

1. До тебе звернулися по допомогу, але ти дуже зайнятий зараз. Благородна людина...
2. Ти дізнався про хворобу товариша. Сердечна людина...
3. Твій товариш не вивчив уроку, не підготувався і до  контрольної роботи. Доброзичлива людина...
4. Ти помітив невдалий жарт свого товариша. Тактовна людина...

 

 Якими є правила життя людей у суспільстві

План уроку

1. Чому люди поважають звичаї, традиції та закони.

2. Чому треба поважати гідність і права людини.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати сутність понять «звичаї», «традиції», «норми права», «закон»;
• наводити приклади поваги до звичаїв, традицій,  законів;
• розповідати про традиції своєї сім'ї, школи, класу;
• обґрунтовувати важливість поваги до гідності і прав людини;
• відрізняти моральні правила від правової норми.

 

Завдання до уроку

Завдання 1. Для мотивації навчальної діяльності

Прочитайте казку й обміркуйте всім класом.

 

Казка про совість

Народившись, Совість пішла по землі. Якщо вона заходила до людини вночі, та втрачала сон, караючись через свої неблагородні вчинки. Багатьом не подобалося, що Совість не дає їм спокійно спати. І вони звернулися з проханням про допомогу до найхитрішої в країні людини.

Та сказала: «Є вихід. Можна зробити так, що Совість не матиме права приходити до вас. Давайте складати закони. Напишемо на сувоях, що людина повинна робити, а чого – ні. Закони знатимуть чиновники, а прості люди приходитимуть до них і питатимуть: можна або не можна? І тоді всі звільняться від Совісті, тому що на її докори почнуть відповідати: «Так написано в сувоях». І всі спатимуть спокійно».

Так і зробили. А для Совісті придумали спеціальне правило: «Хто з'явиться таємно вночі в чужий будинок, того вважати злодієм і кидати його до в'язниці». І в першу ж ніч, коли Совість прийшла до високого сановника з докорами, той викликав варту й ув'язнив Совість.

Запитання до учнів

1. Чому люди вирішили позбавитися совісті?
2. Чи можна ув'язнити совість?
3. Чи постраждають люди, що «посадили совість до в'язниці», від своїх законів?
4. Чи пов'язані між собою поняття «совість», «справедливість», «мораль», «закон»?
5. Яке ваше ставлення до суспільства, описаного в казці?

Завдання 2. Робота в групах

Протягом двох хвилин ознайомтесь з поданими твердженнями, позначте ті звичаї та традиції, яких дотримується Ваша родина. Допишіть звичай вашої родини, якого немає у списку. З результатами роботи познайомте клас.

І група

•  молодші поважають старших;
•  старші  піклуються про молодших;
•  тільки дорослі мають домашні обов'язки;
•  діти вередуванням домагаються уваги й подарунків.

II група

•  кожен член родини намагається першим зробити крок до примирення, якщо виникла сварка;
•  знайшовши загублену чужу річ, радіємо й забираємо її собі;
•  намагаємося не обманювати один одного;
•  і в дорослих, і в дітей є домашні обов'язки.

III група

•  ми ввічливі й привітні з усіма;
•  удома можна не стримуватися, бути грубими (треба ж колись дати вихід емоціям);
•  готуємо один одному подарунки до свят;
•  знайшовши загублену чужу річ, намагаємося повернути її господарю.

IV група

•  кожен живе сам по собі;
•  не навідуємо бабусь і дідусів;
•  полюбляємо дарувати мамі й бабусі квіти (і не тільки 8 Березня);
•  забуваємо про дні народження родичів.

V група

•  чоловіки подають руку жінкам при виході з автобуса, машини;
•  ретельно сервіруємо святковий стіл;
•  запрошуємо в гості тільки тих, хто може зробити дорогий подарунок;
•  любимо людей, тварин і все живе.

 

Завдання 3. Робота в малих групах

Працюючи в групах, проаналізуймо ситуацію і прокоментуйте свою позицію.

Ситуація 1. Опівночі ваші сусіди голосно сваряться та пересувають меблі.

Ситуація 2. В Луцьку жителі сусіднього будинку вигулюють собак, де їм зручно.

Ситуація 3. Ви вчасно не повернули другові книгу, яку взяли в нього.

Ситуація 4. Ви не підтримуєте чистоту біля свого будинку, якщо ніхто до цього не примушує.

Ситуація 5. Пішоходи не виконують правил дорожнього руху, якщо поблизу немає автоінспектора.

Завдання  4. Складаємо план тексту

Прочитайте текст в підручнику на с. 103. Виділіть головну думку в кожному абзаці. Скориставшись пам’яткою, складіть план цього тексту.

Пам’ятка учням

Як скласти план

1. Прочитайте весь текст цілком.
2. Виділіть в тексті логічно завершені частини.
3. Виділіть основну думку кожної логічно закінченої частини. Виразіть її одним стверджувальним реченням. Це і буде пункт плану.

Орієнтовний план

1. Усі люди мають право.
2. Право однієї людини закінчується там, де починається право іншої.
3. Слід поважати права інших.
4. Традиції,звичаї, мораль і закон захищають права людей.
5. Права і свобода громадян записані в Конституції України.

Завдання творчого характеру для виконання домашнього завдання

Сформулюйте кілька правил життя людей у суспільстві. Обміркуйте їх з батьками та друзями.

 

 Що означає бути громадянином своєї держави

План уроку

1. Що дає змогу відчути приналежність до своєї країни.

2. Як бути  корисним суспільству.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•  пояснювати  поняття «громадяни», «громадянство»;
•  називати і описувати  державні  символи України;
•  оцінювати власні вчинки та вчинки інших з погляду їх суспільної значущості

Завдання до уроку

Завдання 1. Прочитаймо і поміркуймо

Свята земля, ти вічно з нами.  

Ти рідна дочкам і синам,       

Де вперше промовляєм «мамо!»,

Де вперше сонце світить нам.  

Тут все на світі неповторне,

Тут стільки ласки і тепла,

Ласкавим літеплом пригорне

Кого – Дніпро, кого – Сула.

Віками вітер безупинно

Горами хвилю підійма...

О земле рідна, Україно!

У світі іншої – нема.

Д.Білоус

Запитання до учнів

1. Як автор висловив свою любов до України, захоплення нею?
2. Чи тільки власні думки та почуття він передав?
3. Спробуйте й ви своїми словами виразити захоплення рідним краєм.

Завдання 2. Прокоментуйте поетичну строфу

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край,

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

М. Чернявський

Запитання до учнів

1. Відшукайте назву нашої Батьківщини в цьому вірші.
2. Чому для кожного рідніша «своя пустиня, аніж земний в чужині рай»?
3. Яким прислів'ям передається любов до рідної країни?

Завдання 3. Доповніть схему

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 4. Складіть із наведених слів поняття «громадянин»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 5.

Прочитайте вірш. Допишіть твердження, пояснюючи, що для вас є Батьківщина й у чому виявляється шанобливе ставлення до неї.

Україна                     

Дзвін шабель, пісні, походи         Батьківщина для мене – це

Воля соколина,   ________________________

Тихі зорі, ясні води –                      ________________________

Моя Україна.    

 

Синь гаїв, поля, світання,                  Шанувати Батьківщину –     

Пісня солов'їна,      це означає_____________

Ніжний шепіт і зітхання –                 ______________________

Моя Україна. ______________________

       Володимир Сосюра 

 

Завдання 6. Розгадайте кросворд

 

 

 

 

 

1. Норми поведінки, порядок, спосіб життя, що передаються з покоління в покоління.
2. Документ, у якому визначено норми права.
3. Порядок відзначення якогось свята, здавна відомий народу.
4. Територія проживання народу чи народів, на якій люди організовують своє життя за певними законами.
5. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якогось урочистого обряду.
6. Той, хто підпорядковує свої інтереси громадським, служить Батьківщині.

 

Завдання 7. Поміркуймо

Доберіть 5-7 завдань, якими можна схарактеризувати Батьківщину. Батьківщина (яка?) –

Назвіть державні символи України. Кількома реченнями розкажіть про один із них ( на вибір).

Завдання творчого характеру для виконання домашнього завдання

Візьміть інтерв’ю в кількох своїх однокласників на одну з тем ( на вибір): «Бути громадянином своєї держави – означає…», «Як я розумію поняття честі й гідності громадянина України».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ СЛОВНИК –ДОВІДНИК  З  ЕТИКИ

АВТОРИТЕТ – визнання іншими людьми значення, вплив, повага, довіра до певної людини.

ВВІЧЛИВІСТЬ – дотримання добрих манер, правил пристойності, вияв вихованості, уважність у поводженні з іншими.

ВИХОВАНІСТЬ – уміння добре поводитися в товаристві та володіти своїми почуттями; дотримання норм моралі та етики.

ВЧИНОК – здійснена людиною окрема дія стосовно чого-небудь або кого-небудь.

ГІДНІСТЬ – внутрішня переконаність людини у власній цінності, почуття самоповаги й затвердження її.

ГОСТИННІСТЬ – готовність і бажання людини приймати та частувати гостей.

ГРОМАДЯНИН – особа, що належить до постійного населення держави, користується її правами й виконує обов’язки, встановлені законами держави.

ГРОМАДЯНСТВО – правовий зв'язок між державою і конкретним громадянином.

ГУМАННІСТЬ – людяність у діях і вчинках, ставленні до інших.

ДЕЛІКАТНІСТЬ – вияв обережного і тактовного ставлення.

ДОБРО – це те добре, корисне і потрібне людині, з чим пов’язані надії і сподівання, уявлення про успішний розвиток, свободу, щастя.

 «Добро – це те, чого всі бажають», - Фома Аквінський.

ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ – готовність і бажання робити добро людям, дбати і піклуватися про інших.

ДОБРОЧИННІСТЬ – корисні вчинки, зроблене добро.

ДОВІРА – ставлення , що виникає на основі віри в чиюсь правоту, щирість.

ДРУГ – людина, зв’язана з ким-небудь дружбою, довірою, відданістю; той, на кого можна покластися.

ДРУЖБА – відносини між людьми, засновані на спільності інтересів і взаємних уподобань.

ЕТИКА – наука, що вивчає і досліджує мораль.

ЕТИКЕТ – 1) культура поведінки, що заснована на дотриманні моральних норм; 2) установлені правила поведінки і норми ввічливості в якому-небудь товаристві.

ЕТИКЕТНИЙ КОДЕКС – зведення норм етикету, які визначають порядок дій, правила чемності і поведінку.

ЗАКОН – правила поведінки, записані в держаних документах; правило, встановлене державою, яке має найвищу юридичну силу і обов׳язкове для  виконання всіма громадянами.

ЗВИЧАЙ – Загальноприйняті порядки і правила в житті народів або певних спільнот.

ЗЛО –погане, небажане, негоже для людей, те, що засуджують.

«Зло , неначе хвиля, яка вдаряє в берег і повертається назад»

ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО МОРАЛІ – «Ставтесь до людей так, як би ви хотіли , щоб відносились до вас»

ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ  – сукупність певних властивостей і характерних рис людини, які відрізняють її від іншого.

КОЛЕКТИВ – група людей, упродовж певного часу поєднана спільною діяльністю та інтересами.

КОНФЛІКТ – зіткнення протилежних інтересів, серйозна розбіжність у поглядах, усвідомлене протиріччя між людьми, яке вимагає вирішення.

ЛЮБОВ – інтимне і глибоке почуття , яке спрямоване на іншу людину; моральне почуття, що характеризується прийняттям і розумінням ближнього як неповторної, унікальної та єдиної особистості, прагнення допомогти, пробачити, співчувати.

МОРАЛЬ – норми та правила поведінки у ставленні людей один до одного та до суспільства.

МАНЕРА – особливості поведінки людини. «Манери – це дзеркало, в якому відображається портрет людини» (Гете)

ОБОВ’ЯЗОК – це те, що треба безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з сумління.

ОСОБИСТІСТЬ – людина як носій певного характеру, поведінки, культури.

ПОМИЛКА – неправильність у вчинках, діях, хибні думки або уявлення.

ПОДВИГ – героїчний самовідданий вчинок, здійснений у важких небезпечних умовах.

ПРАВА ЛЮДИНИ – можливість мати і задовольняти свої потреби в тому, що необхідно для її нормального існування. 

ПРОВИНА – причетність до скоєння негативного вчинку або чогось неприємного.

САМООЦІНКА – оцінка людиною самої себе, своїх достоїнств і недоліків.

СІМ’Я – група людей, що складається з чоловіка, дружини, дітей, інших родичів, що живуть разом

СОВІСТЬ – здатність людини критично оцінювати свої вчинки, думки, бажання, відповідно до існуючих норм моралі.

«Совість – це закон, який живе в нас самих»

СОРОМ – почуття зніяковіння, збентеження за погану поведінку або дії перед іншими людьми.

СПІЛКУВАННЯ – багатоплановий процес контакту між людьми, викликаний потребами спільної діяльності, що включає розуміння, сприйняття іншої людини та взаємодію з нею.

СУСПІЛЬСТВО – сукупність людей, об’єднаних певними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видом діяльності.

ТОВАРИШ – людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь в діях.

ТОВАРИШУВАННЯ – міжособистісні стосунки, що ґрунтуються на належності до одного колективу;

Відносини між людьми, які певний час діють разом і спілкуються.

ТРАДИЦІЇ – звичаї, які передаються з покоління в покоління.

ХАРАКТЕР – сукупність особливих рис людини, які виявляються в її поведінці.

ЧЕСНОТИ – найкращі людські риси, на яких ґрунтуються моральні правила.

ЧЕСТЬ – визнання іншими вчинків, заслуг, яке знаходить прояв у вшануванні, повазі, славі.

ЦЕРЕМОНІЯ – встановлений відповідно до певного етикетного кодексу порядок здійснення якогось обряду.

ЦІННІСТЬ  - важливість , значущість чого-небудь або кого–небудь для життя

ЩАСТЯ – відчуття цілковитого задоволення життям, безмежної радості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ IV. Тема: Віра, надія, любов – головні життєві цінності

Мета: навчити учнів любити свою сім’ю, своїх ближніх; розвивати почуття любові та милосердя; виховувати повагу до батьків та оточуючих

Обладнання: Біблія, вишивки учнів, фрагменти учнівських творів на тему «Я вірю в…», малюнки на тему «Що для мене віра, надія, любов».

Хід виховної години

Учитель. Життя – це велика радість. Але також це нелегка робота… Щоб графік життя був максимально наближений до стрімко піднесеної прямої, людині допомагають віра, надія, любов.

Любов! З неї повинно все починатись. Я про любов до людей, до роботи, про велику любов.

Учень. Ми часто бачимо,

Як люди плачуть,

А чи задумувався хто,

Що тії сльози значать?

Невже крапельки пусті такі,

Прозорі, золоті?

Он хоче ляльку й плаче

Дівчинка маленька,

На оченятах голубих

Блищить  сльоза дрібненька,

Мов срібна намистинка, капає в долоні,

І слізки ті її гіркі й солоні.

А на сусідній вулиці бабуся

Дітей додому слізно жде.

«Добридень», - я до неї обізвуся,

Тоді вона з щоки сльозу змахне.

Не раз ми бачимо, як люди плачуть.

І кожен раз щось сльози тії значать:

Сором’язливість, безпорадність,

Бентежність, сум, безмежну радість.

Дай, Боже, сліз лише щасливих,

Легких, веселих, жартівливих,

Пошли нам, Боже, днів погожих море,

Зітри з лиця землі все горе.

Учитель. Сьогодні не вистачає духовності й моральності: більшість людей байдужі до горя інших, не вірять у добро, порядність, любов. Живуть без надії на краще! Як нам потрібно кричати, дзвонити, щоб бути почутими! Гермес приніс людям знання про божественні сили й закони земного життя, про те, що тільки віра, надія, любов допоможуть людині встояти перед спокусами й ілюзіями. Здавна за церковним календарем 30 вересня люди святкують День Віри, Надії, Любові… У народі кажуть, що ті, кого назвали Віра, Надія, Любов, просто зобов’язані стати для всіх людей компасом щастя.

Учень. тільки духовно багата людина може нагодувати голодного, утішити знедоленого, подати руку зневаженому. Це єдиний великий закон любові.

Учитель.  Любов  найяскравіша квітка в букеті наших почуттів, вона дає найсерйозніші уроки життя. Чим є любов для кожного з нас?

Відповіді учнів.

Учитель. Говорять, що ставлення до жінки-матері є критерієм розвитку суспільства. Послухайте легенду про святу материнську любов.

Дуже давно жила сім’я з трьох поколінь. Якось батько сказав сину: «Приготуй завтра візок,  повеземо бабуню». Встали вони до сходу сонця. Батько виніс свою маму, посадив у візок, покликав сина, і вони вдвох повезли. Заплакала старенька, але нічого змінити не могла. «Куди ми веземо бабуню?» - запитав син у батька. Той відповів: «До старого обриву шахти. Яка користь від старої: тільки сидить і їсть, а працювати вже не може». Коли приїхали до завалу шахти, повернув батько візок і тихенько скинув його разом з бабусею в провалля. «Що ви наробили, тату? – закричав син. – Нащо візок скинули! Коли прийде ваш час, на чому я вас повезу до обриву?» Почув це батько й ніби прокинувся, гірко заплакав і поліз у яму діставати матір й візок. Чому нас вчить ця легенда?

Учитель. Дійсно, любов – головне випробування всього життя, і від того, як ми її розуміємо, залежить, як ми розуміємо Бога. Прекрасні поради, як жити у світі і як любити, дає Біблія.

Учениця читає 5 заповідь.

Учень.  Любов у першу чергу потрібно виявляти до батьків, тому що кожна людина – боржник своїх батьків. Від батьків ми отримали життя. Мама постійно піклується про дитину й готова віддати за неї життя. Ніхто нас не любить так, як батьки. Любити й поважати їх не завжди легко, але дуже приємно.

Учитель. Ми сьогодні даруємо всім веселку – різнокольорову, яскраву, яка тішить око, випромінює тепло. Подивіться, скільки в ній фарб, скільки  світла, як тепло й радісно стає від неї на душі. Серце наповнюється високими почуттями, очищується, з’являється бажання робити добро, жити в любові, вірити в людей, іти по житті з надією. У цьому наша сила!

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. Общедидактический аспект / Ю.К. Бабанский.-М.: Педагогика. - 1977. - 256 с.
2. Возрастная и педагогическая психология. Учебное пособие для студентов пединститутов // под. ред. М.В.Гамезо. – М.: Просвещение, 1989. - 256 с.
3. Данилевська О.М.  Етика. Підручник для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів/О.М. Данилевська, О.І. Пометун. – К.: Генеза. - 2005.
4. Данилевська О.М. Етика. Робочий зошит для учнів 5-го класу/ О.М. Данилевська. – К.: Літера ЛТД, 2011.
5. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Суспільствознавство». // Історія в школах України. - 2004. - № 2. - С. 2-7.
6. Муляр О.П. Сучасний урок етики. Книга для вчителя // Навчально-методичний посібник / О.П. Муляр. - Луцьк, 2009. - 92 с.
7. Мовчун А. Етика. 5 клас. Розробки уроків / А. Мовчун,  Л. Хоружа   // Дивослово. -2005. - № 8,11. – 2006. - № 1 – 5.
8. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Етика. 5-6 класи. – К.: Перун, 2005.- 24 с.
9. Пометун О.І.  Методика викладання етики в 5 класі: методичний посібник / О.І. Пометун, Л.М. Пилипчатіна. - А.С.К., 2006. - 144 с.
10. Пометун О.І.  Яким бути уроку етики / О.І. Пометун, Л.М. Пилипчатіна. // Історія в школах України. - 2005.  - № 6. –

С. 41 – 45.

11. Романєєва І.  Етика: 5 клас / І. Романєєва, Г. Щурова. -  К.: Шкільний світ, 2008. - 112 с.
12. Рижова Т. В. Етика. 5 клас: Розробки уроків / Т. В. Рижова. –  Х.: Вид-во «Ранок», 2009. –  272 с.

 

13. Фесенко В.І. Етика: Підручник для  5 – го класу загально-освітніх навчальних закладів /В.І. Фесенко, О.В. Фесенко, Т.С.  Бакіна.– К.: Навчальна книга, 2005. – 239 с.
14. Шелестова Л.В. Розвиток творчих здібностей учнів молодшого підліткового віку у процесі вивчення гуманітарних предметів / Л.В. Шелестова // Інститут педагогіки АПН України. - К., 1988. - 188 с.
15. Як допомогти дитині стати творчою особистістю // Упорядник Л.В.Шелестова. – К.: Шкільний світ, 2003. - 112 с.