Вечір поезії до Дня української писемності та мови

Балаклійський Центр дитячої та юнацької творчості

Балаклійської районної ради Харківської області

Виховний захід на тему: Вечір поезії до Дня української писемності та мови

                                                            Розробила керівник гуртка

                                                                  «Сценічний вернісаж» БЦДЮТ

Кравцова Марина Володимирівна

- 2011 р. -

Тема: Вечір поезії  до Дня української писемності та мови

Мета: формувати у вихованців розуміння того, що українська мова – наш скарб, дорогоцінний діамант нашого народу; розширити знання про історичні відомості формування та ставлення української мови як літературної; розширити знання про красу і багатство рідної мови; пробудити почуття національної гідності; прищеплювати любов до творів українських письменників, розкрити красу української природи; поглиблювати  уявлення вихованців про багатство і розмаїття поетики українського художнього слова. Розвивати акторську майстерність та техніку мовлення, пам’ять, виховувати акторську сміливість вихованців гуртка «Сценічний вернісаж»,

Обладнання: Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України, портрети Т. Г. Шевченка, Л. Українки;  плакати з висловами:  «У мові, як загалом у природі, все живе, все рухається...» Ян Нецислав Бодуен де Куртене; «Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб» Іван Огієнко; «Мова народу - це найбільший національний скарб, і ми всі маємо його оберігати, в тому числі й авторитетними державними заходами...» Олесь Гончар.

Хід заходу.

Читець.

Велична, щедра і прекрасна мова,

 Прозора й чиста, як гірська вода, —

 То України мова барвінкова, —

 Така багата й вічно молода.

 Вона, як ніжна пісня колискова,

 Заходить в серце й душу з ранніх літ,

 Ця мова, наче пташка світанкова,

 Що гордо лине в свій стрімкий політ.

1 ведуча. Українська мова… вслухайтесь в її мелодію і ви почуєте ніжний гомін струмочка і журливе зітхання верб. Усі барви і відтінки розкриваються в ній. Українське  слово давнє і живе... сьогодні ми вшановуємо нашу рідну, українську мову та писемність.

2 ведуча. Свято української мови та писемності було засновано  засноване 6 листопада 1997 року указом Президента України, у якому говориться: «На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.»

1 ведуча. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається на все життя. Українська мова починається з колиски, з маминої пісні. Українські колискові пісні задаровують надзвичайною ніжністю і простотою. У них материнська ласка і любов.

Виконання колискової.

2 ведуча. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Корені  українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен та розвинулись в часи Давньоруської держави.

1 ведуча.  Древнє слово розквітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у писемності різних часів. Шлях її розвитку - це тернистий шлях її боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо витримавши наругу, знущання, заборони.

Читці

Молитва

Гріховний світ вирує неспроста ,

Підступний демон, що керує нами,

Та піднімається нетлінно над віками

Велична постать вічного Христа.

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,

Бо ми блукаєм хащами ще й нині,

Прости гріхи й провини безневинні,

І до спасіння всіх нас поведи.

О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,

Всели в серця неопалиму мрію,

Щоб ми, пізнавши віру і надію,

Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке  колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжеідей,

Та сповнена любові і відваги

З-за грат летіла птахом до людей.

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

1. ведуча. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці 18 століття з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» Івана Котляревського. Його поема стала першим друкованим твором написана народною мовою.
2. ведуча. Батьком же української літературної мови вважають геніального поета Тараса Шевченка. Бо саме він відшліфував і збагатив нашу рідну народну мову – дорогоцінний діамант нашої країни. Пізніше Володимир Самійленко чудово сказав про це у своєму вірші «Українська мова».

Читець

Українська мова

 Діамант дорогий на дорозі лежав, -

 Тим великим шляхом люд усякий минав.

 І ніхто не пізнав діаманта того.

 Йшли багато людей і топтали його.

 Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,

 І в пилу, на шляху діамант він найшов.

 Камінець дорогий він одразу пізнав,

 І додому приніс, і гарненько, як знав

 Обробив, обточив дивний той камінець,

 І уставив його у коштовний вінець.

 Сталось диво тоді: камінець засіяв,

 І промінням ясним всіх людей здивував,

 1 палючим огнем кольористо блищить,

 І проміння його усім очі сліпить.

 Так в пилу на шляху наша мова була,

 І мислива рука її з пилу взяла.

 Полюбила її, обробила її.

 Положила на ню усі сили свої,

 І в народний вінець, як в оправу, ввела,

 І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.

 І на злість ворогам засіяла вина,

 Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

 І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

 І лихим ворогам буде очі сліпить.

 Хай же ті вороги поніміють скоріш,

 Наша ж мова сія щогодини ясніш!

 Хай коштовним добром вона буде у нас.

 Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,

 Щоб поглянувши сам на творіння своє,

 Він побожно сказав: "Відкіля нам сіє?!"

1. ведуча. Мова великого Кобзаря бринить з незнаною силою, натхненням. Його вірші, поеми пронизані справжнім баченням світу і природи.

Інсценізація вірша Т. Г. Шевченка «Лілея»

2. ведуча. Посестрою Т. Шевченко вважають Лесю Українку. Бо її поетичне слово по своїй силі та чарівності не поступається великому Кобзарю.

1. ведуча. Л. Українка пройшла великий шлях перемоги Духа над стражданням тіла і проявом буденного життя. Вона створила свій світ – світ символів і символічних істот, вбираючи і їхні образи людяність.

Інсценізація уривка із п’єси Л.Українки «Лісова пісня».

2. ведуча.  А яка ж багата та мелодійна наша українська мова. Тому вона так легко покладається на музику.

1. ведуча.  Українська пісня… хто не був зачарований нею. Вона натхненна, безмежна шириною і красою образів.

Українська народна пісня

1 ведуча.  Українці вміють співати, веселитися.

2 ведуча.  А які влучні слова, вірші та веселі усмішки створюють українські письменники!

Читці читають гуморески

Кухлик

Дід приїхав із села,

 Ходить по столиці.

 Має гроші - не мина

 Жодної крамниці.

 Попросив він: - Покажіть

 Кухлик той, що з краю.

 Продавщиця: Што? Чево?

 Я не понімаю.

 - Кухлик, люба, покажіть,

 Той, що збоку смужка.

 - Да какой же кухлик здєсь,

 Єслі ето кружка!

 Дід у руки кухлик взяв

 І насупив брови.

 - на Вкраїні живете

 Й не знаєте мови...

 Продавщиця теж була

 Гостра та бідова.

 - у мєня єсть свой язик.

 Ні к чему мнє мова.

 І сказав їй мудрий дід:

 - Цим пишатися не слід,

 Бо якраз така біда

 В моєї корови:

 Має, бідна, язика

 І не знає мови.

Нервовий пасажир

Пасажир лягає спати й каже провідниці:

— Збудіть мене на станції Глибокі Криниці.

В мене нерви не в порядку, так ви пам'ятайте

Як вставати не захочу, за ноги стягайте.

Якщо буду відбиватись, навіть в зуби двину,

То візьміть ви на підмогу якогось мужчину,

Тягніть мене до виходу і випхніть у спину.

Я, як сильно розісплюся,— в мене не всі дома...

Не забудьте, що полиця моя — тридцять сьома.

Прокинувся пасажир той, як стало світати.

— Де,— гукає,— провідниця? Де, бісова мати?

Чому мене не збудила? Не зна свого діла?

Як почула провідниця — мало не зомліла.

— Це ж ми,— каже,— на станції Глибокі Криниці

Стягли гуртом чоловіка з іншої полиці.

Він пручався, відбивався, за східці чіплявся.

До самого семафора за поїздом гнався.

1. ведуча.  Українська мова – це безмежний океан. Це й пісня, народжена в стародавні часи, це й казка, легенда, переказ…
2. ведуча.  Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери "Б". "Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла".

1. ведуча.  "Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур'я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого".
2. ведуча.  А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд" - це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова "мама" - неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.

Читець.

МОВА

Ой яка чудова українська мова

Де береться все це, звідкіля і як

Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,

Вір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”.

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата

Помагало слово нам у боротьбі.

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката,

І за все це, мово, дякуєм тобі.

Скрізь одне жадання, і мета, і ясність.

Живемо, працюємо, як одна сім’я,

І краса новітня окриля сучасність.

Цю красу звеличує мова і моя.

Нас далеко чути, нас далеко видно.

Дмуть вітри історії в наші паруси.

Розвивайся й далі, мово наша рідна,

І про нас нащадкам вістку донеси.

1. ведуча. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
2. ведуча. Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, але може на краще  поміняти саму себе. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твій народ і твоя мова завжди будуть з тобою.