Вечірній карнавал "Попелюшка"

Вечірній карнавал «Попелюшка»

Підготувала: керівник гуртка,

вихователь Вигодського НРЦ

Воробець Ю. В.

2016р.

 

Мета: навчити дітей танцювальних рухів та танців, які танцювали в давнину на карнавалах;

             розвити у дітей відчуття прекрасного, любов до танцю. Створити радісний настрій у вихованців;

виховати – силу волі та працелюбність, зацікавлення до історико-побутового танцю;

корегувати –ритмічність, увагу, пам’ять, синхронність.

Обладнання: музичний центр, комп’ютер, МР3-музику, карнавальні костюми, карнавальні маски.

Хід свята

Ведуча за кулісами: (звучить ніжна мелодія). Жила собі одна заможна вдова з трьома дочками. Дві з них були їй рідні, а третя – прийомною. Вдова своїх доньок дуже любила, гарно їх одягала й усі їхні примхи виповняла. А вже ту, нерідну так ненавиділа, що завжди роботу важку їй давала, лаяла та інколи навіть їсти не давала. Бідна дівчина завжди в лахмітті ходила та спала на підлозі під піччю. Доброго слова їй ніхто навіть не сказав, мачуха принижувала та і сестри над нею глумились. Найбільше ж усі чіплялись до неї за те , що вона завжди була замазана попелом, тому і називали її Попелюшкою. А сама ж Попелюшка була гарною, ніжною дівчиною з люблячим серцем, ніколи нікого не ображала і дуже любила співати. Одного разу, Попелюшку мачуха відправила збирати дрова в лісі, і дівчина піша, вона завжди виконувала накази мачухи. Прийшовши в ліс, дівчина почала співати. Її ніжний голос розсипався луною по цілому лісі і її чудову пісню почув принц. Він був зачарований її співом і захотів познайомитись, та коли він підійшов ближче, дівчина злякалась і втекла. Принц погано розгледів її, та йому здалось що дівчина дуже красива. Не міг від тобі принц спокійно жити, все марилась йому та дівчина, і як він тільки її не шукав ніде не міг знайти.  Навіть його батько та мати не могли розрадити і видали указ.

Слуга короля: (виходить і стає перед сценою на підвищення і читає королівський указ). Слухайте, слухайте. За указом його величності короля, рівно через дві неділі при дворі палацу відбудеться королівський бал. Бал на якому по старій традиції принц зустрінеться з майбутньою дружиною. По особливому розпорядженні на бал запрошуються всі до одної дівчата королівства, від панянок до селянок. Всі, як християнки, принцеси так і благородні дівчата.  

Відкриваються перші куліси

Донька 1: Сестрице, сестричко, ти чула який указ!? Я іду на бал, ми йдемо на бал. (радіє).

Донька 2: Та чула я, не глуха, а ще я чула що принц шукає собі дружину і нею буду я.

Донька 1: А чого це зразу ти? А може нею буду я?

Донька 2: Тому що я красивіша, розумніша, а ти що? Худа як тичка, вітром може забрати. (сміється).

Донька 1: Як ти смієш? Та ти… ти… тупа як мій олівець.

Донька 2: Що? Та то ти така!! (в танці б’ються і порвали сукні)

Танець сестер.

На галас приходить мачуха.

Мачуха: Що тут сталося?

Донька 1: Вона порвала мені сукню!

Донька 2: Ні, це вона порвала мені сукню!

Мачуха: Дівчаточка мої любі, не сваріться, появляться зморшки, я вас тоді заміж не зможу віддати.

Донька 1: Нас тепер точно ніхто заміж не візьме у цьому лахмітті.(показує на плаття).

Мачуха: А ми вам пошиєм інші ще гарніші.

Донька 2: Ура, ура. І я вийду заміж за принца.

Донька 1: Ні це буду я. (знову ідуть битись)

Мачуха: Дівчата  не починайте знову, якщо одна з вас вийде заміж за принца, то інша за якогось дуже багатого герцога.

Донька 1: Мамо ти в нас сама найрозумніша.

Мачуха: Тож слухайте мене і буде все як я кажу.(обнімаються всі). До речі де Попелюшка, нехай перешиє це лахміття.

Донька 2: Матусю, вона біля печі співає.

Мачуха: Знову? Скільки раз я їй казала щоб вона не співала! Попелюшка, Попелюшка ти що не чуєш що я тебе кличу?

Попелюшка: (виходить і кланяється)Мадам, ви щось хотіли?

Мачуха: Скільки разів я тобі казала не співати в домі?

Попелюшка: Я думала що вам не чутно і що я не мішаю…

Мачуха: Думала вона. Іди краще зроби порядок із цим лахміттям.

Попелюшка: Добре мадам, зараз іду (всі ідуть а Попелюшка залишається).

Ох… яка доля в мене важка, сестри знущаються, мачуха лається все їй не вгодиш. Була б моя матінка тут, такого б не було. Вона в мене самою найкращою була: вродливою, розумною доброю, щирою. Завжди мені казала: будь сильною і вір у добро, а я так і робитиму. На світі є стільки прекрасного, чарівного, що навіть сестрині знущання не похитнуть моєї віри у добро.

Пісня «Про добро».

Мачуха: (виходить з доньками) Ти ще досі тут? Ану бігом іди до швеї і скажи щоб пошила три розкішних плаття.

Попелюшка: Три? Ви така добра, дякую Вам.

Мачуха: А до чого тут моя доброта?

Донька1: Матінко, вона подумала що третє для неї (сміється).

Мачуха: Поясню зрозуміліше. Перше – для Валентини, друге –для Анастасії, третє – для мене.

Донька 2: От Попелюшка-простушка що собі вигадала?!

Мачуха: Не стій тут як істукан, біжи чим по швидше до швеї поки її не загрузили іншою роботою. (Виходять всі).

Куліси закриваються (на сцену виносять столик з кріслом і чашка, тумба з дівочими прикрасами, корону)

(Перед сценою Принц і друг принца б’ються на шпагах і друг перемагає )

Друг принца: Друже ти десь у хмарах літаєш.

Принц: Та це винна та дівчина, ніяк не можу забути її красу, її спів.

Друг принца: Бачу вона тебе причарувала, ну то знайди її.

Принц: Як я можу її знайти якщо я навіть імені її не знаю, ні з якого вона роду, чи де живе.

Друг принца: Де це бачено щоб від принца втікали?

Принц: Та вона ж і не бачила мене, може подумала що звір який.

Друг принца: Так ось чому ти робиш бал для всіх людей, щоб знайти свою лісову незнайомку.( Вони виходять).

Ведуча за кулісами: І ось настав день балу, якого, зачаївши подих, чикало ціле королівство.

 

Куліси відкриваються. Доньки виходять на сцену в бальних платтях, а Попелюшка допомагає одягнутись (бальні плаття не зашнуровані)

Донька 2: Що? Ви хочете мене взяти за дружину (сміється кокетливо перед дзеркалом в руці), так я згідна стати вашою дружиною.

Донька 1: (затягує Попелюшка корсет) Сильніше. Сильніше. Все достатньо.

 Донька 2:  Ти неперевершена.

Донька 1: Ти теж.

Донька 2:  Кого б принц не обрав ми сестри і будемо дружити правда?

Донька 1:  Так, звичайно. В мене і в думці не було тобі перед балом отрути підсипати.

Донька 2:  А я навіть і не думала про те щоб тебе з карети виштовхати по дорозі до замку, або зі сходів королівського замку, ми ж як не як рідні сестри.

Донька 1: Нехай сам принц вирішує хто з нас йому підійде.

Попелюшка: А цікаво, який він той принц.

Донька 2:  Хе, яка різниця який той принц, головне він казково багатий.

Попелюшка: І що вам би не хотілося до весілля з ним познайомитись?

Донька 1: Ні, а то може й передумати. (одягає корону)

Донька 2:  Можна вас на танець запросити міледі?

Донька 1: Так, звичайно. (дівчата танцюють ніби вальс)

Донька 2:  Це моя корона.

Донька 1:  Ні моя. (вихоплює корону, а друга не відпускає, переломили і починають битись і сваритись, Попелюшка тихенько виходить і вдягає скромне гарненьке плаття, а сестри залишаються на сцені)

Ведуча за кулісами: Попелюшці стало жаль безтурботних сестер інтриганок, за зовнішньою красотою яких ховались тільки заздрість та злоба.(пауза).

Якщо ж уже мачуха залишила її без плаття, то чом його собі не пошити самій.

 

Мачуха: Мої красуні, ви неперевершені, зовсім не здивуюсь якщо одна із вас окрутить принца, тим більше в цьому забігу в мене дві кобилки. В цілому королівстві не знайдеться дівчини красивішої за вас.

Донька 1: Матусенько, допоможи нам одягнутись, а то Попелюшка могла і капость нам зробити.

Донька 2: Так-так, вона така (Мачуха допомагає Доньці 2, донька 1 сідає і п’є чай)

Донька 1: От прийдеш матусю до мене, після весілля, вип’єм чайочку (голосно сьорбає)

Мачуха: Якщо ти так будеш голосно сьорбати чай, то я до тебе в гості не прийду.

Донька 1: Чому Матусю?

Мачуха:  А не буде куди йти, хто захоче слухати оте твоє сьорбання?

(Виходить Попелюшка).

Донька 2: Попелюшка?

Попелюшка: Затрат ніяких, я перешила старе мамине плаття.

Донька 2:  О ла -ла, Попелюшка і на бал, із служанок в принцеси, бачили таке?

Мачуха: Після того що я для тебе зробила..

Попелюшка: Я нікому не помішаю, я навіть підходити до принца не буду, навіть дивитись.

Мачуха: Розуміється, бо тебе і на балу не буде.

Попелюшка: Ну… до замку запрошені всі дівчата, це приказ короля.

Мачуха: Про короля я і турбуюсь. Хіба можна появлятись у замок у старому (рве сукню Попелюшки) порваному лахмітті?

Попелюшка: Як ви могли?

Мачуха: А що ти хотіла? Я не допущу щоб мені і моїм донькам приписували таку рідню, не вистачало ще щоб ми прибули на бал з служанкою. (нахиляється вперед до Попелюшки), служанка, ось ти хто і завжди нею будеш. Слухай мене уважно, забуть про бал, твоє місце тут.(виходите Попелюшка залишається і плаче).

Попелюшка: Вибач матусю, я обіцяла бути сильною і вірити в добро, я не можу,  як тут повірити.

Фея: Дівчинко чого ти плачеш?

Попелюшка: Нічого бабусю, все добре.

Фея: Можеш дати мені щось поїсти, а то я голодна.

Попелюшка: Зараз, хвилиночку (дає хліба чи ще щось).

Фея: Дякую.

Попелюшка: Та це дрібниці.

Фея: Для тебе дрібниці, а для мене вияв доброти. Попелюшко в нас дуже мало часу, мусимо поспішати.

Попелюшка: Звідки ви мене знаєте?

Фея: Ти що мене не впізнала? Я твоя фея хрещена?

Попелюшка: Ні.

Фея: А так? (знімає покривало із себе і випрямляє спину). Все ідемо збиратись на бал, стань рівненько.

Танець Феї і Попелюшки (початок танцюють разом, далі Фея сама, а Попелюшка іде одягати бальне плаття)

Фея: Ось все і готове, поспішай.

Попелюшка: (за кулісами)Але як же я боса піду?

Фея: Почекай хвильку (дає коробку з туфлями).

Попелюшка: (за кулісами)Які вони гарні, дякую фея –хресна. А якщо мене побачить мачуха?

Фея: А для того щоб не впізнала тобі потрібно це (дає карнавальну маску). І ще головне, ледь не забула: опівночі коли годинник проб’є 12 раз мої чари розвіються, так що поспішай.

Куліси закриваються (перед сцено

 

Слуга короля: Шановні пані та панове його величність король та королева з своїм спадкоємцем принцом. (король з королевою виходить і стають перед сценою).

Запрошуємо наших шановних гостей із сусідніх королівств (виходять діти по класах)

Принцеса Валентина із західного королівства з своїми помічницями.

Принцеса Вікторія з своїми братами з 5-го королівства.

Принцеса Христина та принцеса Софія із південного королівства.

Принцеса Анна, принцеса Марта та принцеса Любов із земель сусіднього королівства.

Мадам Іванна зі своїми доньками Анастасією та Валентиною.

Король: Шановні гості вітаю всіх на нашому балу, раді бачити всіх дівчат нашого королівства та принцес із сусідніх королівств.

Королева: Веселіться та розважайтесь милі красуні та не забувайте що саме сьогодні наш принц обиратиме собі наречену.

Король: А зараз принц вибере собі дівчину з якою танцем розпочинатиме наш бал. (Попелюшка заходить у зал принц її помічає і запрошує на танець).

Танець принца і Попелюшки

Слуга короля: За традицією танець принцес для принца.

Танець принцес.

Слуга короля: Запрошую всіх присутніх до танцю.

Танцюють всі присутні гості «Вальс». (звучить декілька мелодій).

Танець «Гавот»

Танець «Менует»

Танець «Вольта»

Гості танцюють танець годинник б’є 12 раз і Попелюшка тікає, губить туфельку.

Принц: Попелюшка зачекай. Стій. Затримайте її. (Піднімає туфельку).

Король: (на сцені) Не засмучуйся сину, знайдеться твоя Попелюшка.

Королева: Ми все для того зробимо.

Принц: Як ви її знайдете, якщо від неї тільки туфелька залишилась.

Король: Ми кожній дівчині, яка була на балу, одягнемо на ногу туфельку і так її знайдемо.

Принц: А якщо вона не прийде щоб її поміряти.

Король: То ми підемо цілим королівством і попросимо кожну даму приміряти туфельку. Покличте придворного.

Слуга короля: Ваше світлосте ви мене кликали?

Король: Так. Я  видаю новий приказ, записуй. Кожна дівчина яка була на балу, запрошується до королівського замку, щоб приміряти туфельку. До кожної хатини, до кожного помешкання де є дівчата та дами прийде придворний щоб поміряти туфельку.

Придворний бере туфельку і міряє всім присутнім.

(Куліси відкриваються за той час) Потім підходять до сцени.

Слуга короля: Мадам є хтось дома? (Виходить мачуха). Добрий день мадам, ми прийшли до вас щоб ви та ваші доньки поміряли туфельку загублену на балу.

Мачуха: Так, так, проходьте. (кричить за куліси) Анастасія, Валентина вийдіть сюди.

Донька 1: Що мамо?

Мачуха: Сюди швиденько я сказала.

Донька 2: Ну що таке?

Мачуха: Швиденько до нас гості прийшли. (вибігають доньки і бачать хто прийшов, роблять реверанс)

Донька 1 та 2: Доброго дня пане придворний.

Слуга короля: Добрий день панночки, приміряйте будь- ласка туфельку (дівчата по черзі міряють і стараються впхати свою ногу).

Нажаль не підійшло, з вами більше ніякої дівчини немає?

Мачуха: Ні пане придворний.

(Всі ідуть і чують що хтось співає).

Слуга короля: А хто це співає?

Мачуха: Та це наш кіт на горищі.

Слуга короля: Ваш кіт уміє говорити? Ану відкрийте я піду подивлюся.(мачуха не пускає, але слуга виривається і виводить на сцену Попелюшку).

Слуга короля: Добрий день панночко, дозвольте на вашу ногу приміряти туфельку. (міряє). Ідеально підійшло, маєте іншу? (Попелюшка показує другу туфельку). всі виходять

Ведуча за кулісами: Новина, про те що принц нарешті знайшов дівчину, яка на балу загубила туфельку прокотилась луною по цілому царстві, знала кожна людина в королівстві від малої дитини до старого. Хтось радувався за Попелюшку, за її щастя, а хтось у кутку тихо заздрив. Мачуха із доньками від образи та стиду не виходили із дому, вони тримали образу на Попелюшку, точніше їй заздрили, та найбільша образа була в них на себе, на те що через свою гордість, примху втратили можливість жити в достатку. Та якими б поганими не були мачуха та сестри, Попелюшка пробачила їм, в неї було добре серце і вона не могла тримати образу довго, через деякий час, в королівстві оголосили про заручини принца та Попелюшки і запрошені були всі жителі королівства. Наречені особисто прийшли запросити мачуху з сестрами на весілля. Від такої несподіванки мачуха і слова не могла вимовити, вона не могла повірити, що на світі є такі люди, які прощають образи, сестри на радощах розцілували дівчину і щиро пораділи за неї.

Попелюшка виходить на сцену: В житті є стільки несправедливості, що часом хочеться опустити руки. Та в житті не менше є й добра, воно проявляється там, де ти і не сподіваєшся, як казала моя матуся: «Будьте сильними і вірте в добро».