У Х—VIII ст. до н.е. фінікійські мореплавці-торговці створили колонії на островах Середземного моря, а також на його південному та західному узбережжях. Однак невдовзі в них з’явилися конкуренти — греки. Греки були чудовими моряками. У VIII – VI ст. до н.е. вони заснували на берегах Середземного і Чорного морів багато нових поселень. За словами філософа Сократа, греки, « ніби жаби, розсілися по берегах морів». Це і були грецькі колонії.
Західний: Південна Італія, острів Сицилія, узбережжя сучасної Франції та Іспанії. Саме тут було засновано найбільше грецьких колоній — близько 500. Північно-східний: Спочатку грецькі колонії з’явились на узбережжі багатої на поклади золота Фракії. Потім вони освоїли землі біля проток Геллеспонт і Боспор,що з’єднують Чорне і Середземне моря. На березі Боспору греки заснували Візантію - згодом знаменитий Константинополь (нині Стамбул). Багато колоній з’явилося в Західному та Північному Причорномор’ї. Південний - був найслабшим. Річ у тім,що в Північній Африці та Іспанії було багато фінікійських колоній, які протистояли утворенню грецьких. Згодом у дельті Нілу виникла грецька колонія Навкратіс. Звідси до метрополії завозили папірус. Тож у греків з’явилися перші записані наукові та літературні твори. Напрямкиколонізації
Колонія – це поселення, засноване людьми, які переселилися з інших країн. Метрополія – це місто або країна, засновники колоній. Колонізація – це процес масового переселення громадян країни на нові землі, створення на них своїх поселень. Емпорії - нові,переважно торгові поселення, засновані греками-переселенцями
Освоєння Нижнього Подністров’я та заснування Тіри і Ніконія (друга половина VІ – початок V ст. до н.е.);Освоєння території Західного Криму і поява Херсонеса (кінець V ст. до н.е.). Етапигрецької колонізації Північного Причорномор’я. Заселення Північно-Західного Причорномор’я та засвоєння Істрії у Подунав’ї та Борисфену на острові Березань (нижня течі Південного Бугу) (середина VІІ ст. до н.е.). Освоєння узбережжя Березанського та Бейкушанського лиманів. Виникнення Ольвії, Пантікапею, Феодосії, Гермонасси тощо (перша половина – середина VІ ст. до н.е.).
ОЛЬВІЯОльвія, стела з гербом Ольвії при вході до музею-заповідника. Залишки старовинного житлового кварталу(Óλβια — щаслива) (Сабія, пізніше Борисфеніда, ще пізніше Ольвія чи Ольвіополіс) — найважливіша грецька колонія в Нижньому Побужжі, в дельті Гіпанаса ( Буга) та Борисфена (Дніпра), заснована вихідцями з Мілету в 647-646 рр. до н.е."Зевсів курган"
Наслідки грецької колонізації У VIII – VІ ст. до н. е. греки заснували в чужих краях (далеко за межами батьківщини) поселення – колонії,що стали притулком для селян, які втратили землю, неуспішних політиків і завзятих купців, ремісників та вільновідпущених рабів. Грецька колонізація сприяла:1.поширенню грецької культури на землі сусідніх народів; 2.розвитку ремесел і торгівлі, мореплавства й кораблебудування; 3.зменшувала напруженість, що існувала у відносинах між різними верствами населення у метрополіях. Руїни Херсонесу