Великдень.
Інтегрований урок
української мови та дизайну і технологій
у 2-му класі
Мета: ознайомити учнів зі святом Великодня; мотивувати навчальну діяльність учнів; учити стежити за своєю вимовою, будувати зв’язні тексти (2–3 речення) з опорою на малюнки; закріплювати вміння користуватися шаблоном; розвивати естетичний смак, уяву; виховувати акуратність, точність у виконанні роботи, бережливе ставлення до природи, почуття прекрасного.
Обладнання: ситуативні малюнки святкування Великодня; шаблони; клей; кольоровий папір; підручники:
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми уроку
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося про свято Великдень, виготовимо аплікацію «Писанка».
III. Актуалізація опорних знань
1. Мовленнєва розминка
Гарна писанка у мене!
Мабуть, кращої нема:
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Промовляння вірша хором двічі-тричі.
2. Практична робота
— Переставте (умовно) місцями «кубики» зі складами — ви дізнаєтеся назву найсвітлішого свята весни.
IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу
1. Повідомлення вчителя
— Великдень — це найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа. До свята весни і Великодня (тобто Пасхи) в Україні готувалися завжди: білили хату, мастили долівку в хаті глиною (дерев’яної підлоги не було), прикрашали паперовими квітами світлицю, наводили порядок у дворі. На свято надягали вишивані сорочки.
У ніч з суботи на неділю на пагорбах запалювали великодні багаття (костри). На подвір’ї коло церкви жителі села сходилося на Великоднє гуляння.
Протягом трьох днів свята їм було дозволено дзвонити у церковні дзвони, щоб відстрашити нечисту силу і сповістити про Воскресіння Христа.
Обов’язковими на столі були ковбаса, печене порося, сир, яйця, масло, сало, паски. У ніч з суботи на неділю біля церкви проводили літургію. (Літургія — головне християнське церковне богослужіння.)
Після завершення літургії святили їжу, вітали зі святами одне одного, обмінювалися крашанками, писанками.
2. Вивчення святкового привітання
Розмалюю писанку, розмалюю,
На Великдень татові й мамі подарую.
Намалюю я на ній сонечко, травичку,
Подарую писанку братикові й сестричці.
3. Фізкультхвилинка
— У давніх слов’ян існував звичай — закликати весну веселими піснями, що називали веснянками, абогаївками.
Діти утворюють коло.
Прийшла до нас весна-красна,
Гаївочку нам принесла.
Для дівчаток — гаївочку,
Для хлопчиків — мандрівочку.
Станьмо всі в коло,
Заспіваємо весело.
4. Продовження повідомлення вчителя
— Чи знаєте ви, що таке писанка?
Писанка— яйце, розмальоване різними фарбами й візерунками.
Як і дерево, яйце у слов’ян було символом весняного пробудження та оновлення світу, символом перемоги життя над смертю. Яйце — це ще символ Сонця, а без нього не існує життя.
5. Виготовлення шаблонів писанки
— Виготовте шаблон писанки за зразком на альбомному аркуші.
6. Розповідь про значення кольорів на писанках
7. Робота з кольоровим папером
Учні обирають тло для своєї писанки (один з кольорів, про які почули).
V. Закріплення та осмислення знань
1. Розповідь за малюнками (підручник, с. 108)
2. Читання вірша вчителем
Гарна писанка у мене,—
Мабуть, кращої нема!
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
3. Виготовлення аплікацій на шаблоні «Писанка»
Учні обирають з-поміж тих предметів, назви яких почули у вірші:
VI. Узагальнення й систематизація знань
1. Робота над приказкою
— У народі говорять: «Дівчинка як писанка».
— Як ви розумієте цей вислів? (Дівчинка гарна, красива.)
2. Виставка робіт. Аплікація «Писанка»
VII. Підсумок уроку
— Що запам’ятали з уроку?
— Охарактеризуйте урок, використовуючи слово який.