Тема заняття: Великі географічні відкриття
Обладнання: атласи, портрети мандрівників, фізична карта світу, роздатковий матеріал, наочні посібники.
Викладач проводить бліцопитування серед учнів для актуалізації опорних знань попереднього заняття:
Викладач ставить перед учнями проблемне завдання: навіщо на вашу думку стародавні люди відправлялися в такі подорожі, незважаючи на їхню небезпечність?
Викладач оголошує тему заняття – «Великі географічні відкриття». Викладач подає матеріал одночасно в словесній і знаково-символічній формах з використанням ілюстративних і демонстративних засобів (Атлас 6 клас, глобус). Вчитель використовує розповідь, бесіду і пояснення.
З кінця XV до середини XVIIст. Було здійснено найбільше визначних географічних відкритів в історії людства. Цей період називають добою Великих географічних відкриттів. Сприяв цьому розвиток у Європі ремесел, торгівлі та науки. Для морських експедицій почали будувати нові, достатньо надійні для далеких плавань, вітрильні судна – каравели. У цей час удосконалили компас і морські карти.
Під час пояснення вчителя учні заповнюють коротку таблицю:
№ |
Дата |
Дослідник |
Результат дослідження |
Пошуки морського шляху до Індії.
Тим часом уяву європейців розбурхували розповіді мандрівників про незліченні багатства країн Сходу. Золото, слонову кістку, прянощі та товари, що продавали арабські купці на базарах Північної Африки, доставляли караванами з далеких районів Африки і Індії. Відомі на той час сухопутні дороги на Схід були вкрай небезпечні. Це спонукало європейців розвідувати шляхи морем. Португальці плавали на той час уздовж західного узбережжя Африки, просуваючись щоразу далі і далі на південь (показати розміщення на карті світу).
Першим, кому вдалося досягти південного краю Африки (дод.5), був португалець Бартоломеу Діаш. Пливти далі Індійським океаном моряки відмовилися, оскільки дуже стомилися від кількомісячного плавання. Тому Діаш був змушений повернити назад. Відкритий Діашем південно-західний край Африки було названо мисом Доброї Надії (показати на карті світу положення мису) – надії на те, що незабаром буде відкрито шлях до індії.
Справу Діаша вдалося завершити його земляку Васко да Гамі. Мореплавець обігнув південний край Африки і, рухаючись далі уздовж її східних берегів, за три тижні пройшов Індійський океан (дод.5). Наприкінці XVст. Португальські кораблі причалили до узбережжя Індії (показати на карті світу). Морський шлях до неї було відкрито.
Плавання Христофора Колумба.
У той час Іспанія також намагалася знайти морський шлях до Індії. Мореплавець Христофор Колумб запропонував іспанському королю свій сміливий проект. Переконаний у кулястості Землі, він вважав, що, рухаючись на захід через Атлантичний океан, а не на схід, можна також досягти Індії.
У 1492 році експедиція Колумба вирушила в плавання. За місяць мореплавці перетнули атлантичний океан і побачили острови Центральної Америки (дод.6). Колумб був переконаний, що дістанеться східного краю Азії та Індії зовсім близько. Тому він назвав нововідкриті острови Вест-Індії (Західна Індія), а місцеве населення – індіанцями. Ні його освіта, ні досвід мореплавця, ні карти тих часів не давали можливості навіть уявити, що на просторах Атлантичного океану могли бути величезні материки. Тому в розрахунки Колумба вкралася помилка.
Ще тричі після цього вирушав Колумб з експедиціями до нових земель ( показано і Атласі за 6 клас, ст.4). Він відкрив багато островів і північне узбережжя Південної Америки. Проте до кінця своїх днів Колумб вважав, що відкрив Азію.
Чому Америку назвали Америкою.
Історія виявилася несправедливою до Колумба. Відкритий ним материк дістав назву від імені іншого мореплавця – італійця Амеріго Веспуччі. Він також плавав до Америки у той час, що й Колумб. Проте Веспуччі зрозумів, що перебуває не в Азії, а на інших невідомих землях. Він назвав їх Новим Світом – світом, що дуже відрізняється за своїми географічним положенням і культурою від відомого європейцям.
Славу Веспуччі принесли його листи на батьківщину, у яких він майстерно описував побачене, а також карти нових земель. Згодом картографи назвали нові материки ім’ям Амеріго. А Колумбією стала називатися лише одна з країн Південної Америки, і тільки в XIXст.
Відкриття Колумбом Америки – найважливіша подія доби Великих географічних відкриттів. Вона мала далекосяжні географічні наслідки. Це була зустріч двох світів – Старого і Нового. З 1492 року дві півкулі, дві половини землі стали одним цілим.
Питання на перевірку:
Викладач ставить перед учнями завдання: Навіщо люди далі відправлялись у плавання, незважаючи на їх небезпечність ?
На дошці викладач з учня закріплює пройдений матеріал створюючи таку схему:
Дод. 5. Дослідження Бартоломеу Діаша та Васко да Гама
Дод.6. Чотири подорожі Христофора Колумба