20 травня о 18:00Вебінар: Можливості сервісів Canva та Liveworksheets для створення інтерактивних навчальних матеріалів

Великі Українці "Кузьма Скрябін"

Про матеріал
Дана розробка познайомить учнів середньої та старшої школи з відомим співаком на громадським діячем Кузьмою Скрябіним , який дуже багато зробив та ще більше не встиг зробити для своєї країни.
Перегляд файлу

 

Сотула О.Л., вчитель хімії комунального закладу

 « Бугаївський ліцей Ізюмської районної ради

 Харківської області»

спеціаліст другої категорії

 

 

Розробка години спілкування присвячена памяті Андрія Кузьменка

«Бо сонце то був Ти…»

 

http://2.bp.blogspot.com/-BDEOymNyoy4/VpeH6gs6IAI/AAAAAAAAAnE/YVLMRhb_jxU/s1600/%25D1%2581%25D0%25BA%25D1%2580%25D1%258F%25D0%25B1%25D1%2596%25D0%25BD.png


  • Під ВІРШ «Це зрозуміло…» запалюється свічка

Це зрозуміло, кожен в світі гість,
Ніхто не зна, чи доживе до ранку,
Але піти з життя у 46
Це долі незбагнена забаганка.
Чому вона зі смаком вибира
Талановитих, мужніх, повних сили,
Невже для долі і буття це гра,
А ми лише ляльки її безсилі?
Хто вибира to be or not to be?
Хто замовляє засухи і зливи?
Прости, Кузьма, я не казав тобі,
Ти був серед найкращих особливим.
Хай буде пухом батьківська земля,
Хай ангели зустрінуть твою душу!
Щось зимно! Лиш твоє ім'я
Цю крижану гармонію порушить.

  • Вірш «Ти щиро й віддано любив…»

Ти щиро й віддано любив свою "малесеньку" державу...
Горнятко кави не допив...спішив... чекали, мабуть, справи...
На крилах вітру ти злітав, не думав зовсім про погане...
Ти просто їхав і не знав, що та дорога пеклом стане...
Як сталось? Знає лиш Господь. Чому так рано забирає?!
До матері у снах приходь, вона не спить, тебе чекає...
Здіймаю очі - бачу небо, а на обличчі хмари тінь...
І думаю: "Мабуть, так треба, змінити долю ти не міг"...
Це не кінець... лише початок... усі ,мабуть, ті друзі знають:
Ти не пішов, ти тут із нами. ТАКІ, ЯК ТИ НЕ ПОМИРАЮТЬ!!!

 

 Ведучий 1. Пять років тому не стало Андрія Кузьменка – Кузьми «Скрябіна»

Ведучий 2. Все, що завгодно можна було уявити, але тільки не таку смерть Кузьми і не в цей час, коли він ще так багато міг встигнути. Він так багато планував зробити, він про так багато мріяв. Він завжди ділився своїми ідеями та тим, які класні речі він придумав. Він міг про це говорити годинами. Він ніколи не давав зупинитись чи впасти в депресію, вважав своїм обов'язком розбудити усмішку і сподівання, що завтра буде кращим за сьогодні. Він був великим мрійником і великим бешкетником з ні з чим незрівнянним батярським духом. Був і є.

Ведучий 3. Життя лідера гурту "Скрябін", співака, письменника, телеведучого, продюсера, актора, "Кузьми" -- для друзів та "Скрябіна" -- для прихильників, Андрія Кузьменка -- щирого українця і справжнього громадянина своєї держави обірвалося на 47-му році життя. Вранці в понеділок 2 лютого страшна новина сколихнула країну -- улюблений артист мільйонів загинув у ДТП.

Ведучий 4. Люди не вірили повідомленням

Я хочу, шоб так і сталось.
І завтра, з початком дня,
Ми раптом усі дізнались,
Шо всі ці пости – маячня.

Відкрий свої очі, Андрію.
Ми будемо поруч будь що.
Читаю новини. Не вірю.
Занадто. Зарано. За що?

                       ****

Ведучий 1. Фільм майбутнього Кузьми Скрябіна почався у місті Самбір Львівської області  17 серпня 1968 , де в родині вчительки та інженера народився син Андрій.  У дитинстві мріяв стати водієм сміттєвоза. Мати була вчителькою музики, Андрій закінчив музичну школу (клас фортепіано). Закінчив факультет стоматології, йому було це нецікаво, однак довчився на прохання батьків.

Ведучий 2. Займався спортом, кандидат у майстри спорту з біатлону.

13 вересня 1997 року дружина Світлана народила доньку, яку назвали Марією-Барбарою — на честь польської акторки Барбари Брильської, кумира дитинства Андрія Кузьменка (за його словами, дружина також дуже подібна на Барбару Брильську) 

Ведучий 3. Музичну команду компанія друзів створила в 1989 році в містечку Новояворівськ Львівської області. Назва корабля змінювалась, але у велике плавання шоу-бізнесу перший україномовний гурт у жанрі альтернативної електроніки поплив під назвою "Скрябін" (назву гурт отримав від прізвища звукорежисера команди Олександра Скрябіна, якому Андрій згодом присвятить "Лист до друга"). 

 

Ведучий 4. Зі спогадів….

Назва «Скрябін» з'явилася 6 липня 1989 року. Зайковський, збираючись надіслати знятий кліп на один авангардний фестиваль у Москву, «резонно запитав, як це все назвати в титрах?». У той момент із ними на студії не було саме Скряби. Учасники гурту вирішили «підставити» його, й назвали гурт його прізвищем. Хоча й слово це їм сподобалося: коротке, трохи екзотичне, легко запам'ятовується.

 Гурт видав сімнадцять студійних альбомів, два збірники, дев'ять синглів, один концертний альбом та створив багато інших музичних проектів. Єдиним незмінним учасником "Скрябіна" був Андрій Кузьменко, він же Кузьма, Кузьма Скрябін.

Відео  «Кузьма недомовлене»  https://www.youtube.com/watch?v=MUwPJ-1EVI4

 

Ведучий 4.Ось думки з щоденника Кузьми Скрябіна (ведучий читає)

«На жодній дискотеці ти не почуєш пісню українською мовою. Може, хіба на заході. На радіо крутять тоді, як всі сплять. Парадокс і ганебна ситуація. Тому молоді люди шукають собі кумира не в своїй країні. А то для нас вже гайка. Української мови має бути повно. Тоді її захочеться вивчити.

Мама моя колись дала мені пораду: “Андрійку, чим ти менше будеш мати вільного часу в дитинстві, тим більше матимеш його, як станеш дорослим”. Я сприйняв це через сльози, кров і піт. То діло перейшло не то шо в охоту вчитися, а просто щоб не було скандалів вдома. Бо тільки отримував трійку, в мене був такий скандал, що ходив пішки по потолку. В мене кидали тапочки, я стояв на якомусь гороху чи гречці колінами в куті. Але все-таки батьки змогли вселити, що треба пахати для того, щоб вимагати потім щось від життя.

Я був недобрий син всередині, бо мав супротив до батьків. Він пропав в мене в 30 років. Запізно. Злості до батьків немає бути.

Більше нічого не вмію, як римфувати слова і під музику викладати якісь ідеї. Часом вони мудрі і глибокі, а часом поверхневі і ржачні. Але в них завжди є суть.»

 

Пісня « Мам»

Я завжди мріяв написати пісню про маму,

Але різні поети всі слова вже сказали.

І я не хотів повторити когось із них.

Я біля свої мами буду завжди маленьким

І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,

Тому я їй і написав ці слова як міг.

Приспів:

Мам,

Ти мене вибач шо я став дорослий

І вже минула сорок третя осінь,

Як я побачив перший раз свій дім.

Мам,

А можна я до тебе завтра приїду

І ми на кухні не одну годину

Собі на різні теми "посидим"?

Я може трохи пізно став її розуміти

І не часто дарував на день народження квіти.

І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив.

І кожен раз, коли вона мене обіймає

І разом із татком все про внучку питає –

Я з радості плачу, що маю живих батьків.

Приспів

Я дуже дякую тобі за то, шо я вмію

І дякую тобі за то, шо я розумів

Ті речі, яких не пояснюють навіть в книжках.

Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель

І я десь тут поряд буду також бродити,

Шоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках.

Приспів

Ведучий 1.А ще Андрій Кузьменко не спекулював на патріотизмі, адже вважав, що патріотичні пісні варто писати постійно, а не під хронологічне замовлення чи в час націоналістичного буму. Пісню «Кинули» він написав, коли до влади повернувся Янукович.

Пісня «Кинули»

В мене є країна, я її любив

За волошки-очі, люди-кораблі

Я з нею разом півжиття прожив

Притулившись тілом до теплої землі

На-на-на, най-на-на, на-на-на...

А тепер тут страшно, я розлюбив її

Злі сірі очі, іржаві кораблі

Ми так хотіли, щоб був колись тут рай

Але зрозуміли, що...

Приспів:

Нас просто кинули

Як лохів розвели за спинами

Діла свої зробили, злили нас

Мене з тобою – разом в унітаз

Злили нас... (весь куплет – 2)

Нас таких багато, не тільки я один

Посідаєм в поїзд і втікнем хто куди

Хай шукає щастя інший хто-небудь

Посеред ворон, які тебе клюють...

Приспів

Ведучий 2. Пісні "Руїна", "Сам собі країна", "Історія" (Майдан) -- усі ці пісні про державу були написані в різний час і навіть в різні епохи, але всіх їх поєднує незламний дух патріотизму. Андрій закликає любити свою Україну, не соромитися своєї землі, стверджував, що нам є чим пишатися

Пісня « Сам собі країна»

На твоїх джінсах американський прапор

На твоїй майці – канадське кленове листя

У твоїх очах видно тільки одне питання:

Хто мені скаже – чому я тут народився?

Не твоя вина – шо ти батька свого син

А твоя біда – не вміти бути ним

Приспів:

Не стидайся – то твоя земля

Не стидайся – то Україна

Добре там є де нас нема

Стань для батька нормальним сином

Ти знову купиш струйові німецькі шузи

Твої вуха давно вже звикли до чужої музики

На твоїх губах застигла гримаса болі

Чому я тут ше – я хочу давно на волю!

Не твоя вина – шо ти батька свого син

А твоя біда – не вміти бути ним

Приспів

Не стидайся – то твоя земля

Не стидайся своєї країни

Добре там є де нас нема

Стань для батька нормальним сином

Ведучий 3. Думки про життя, які висловлював Кузьма у своїх інтерв'ю, стали сьогодні топовими.

Вислови Андрія Кузьменка

 

Ведучий 4.  І в мирний час Андрій закликав чути один одного і розуміти не тільки себе. Не розуміли, не чули, тому й маємо війну. Коментуючи останні події на сході країни, Кузьма висловлювався доволі критично: "То є давним-давно війна. І що там робиться -- ті кудись стріляють, другі кудись стріляють, гинуть мирні люди -- ніхто нічого не врубається. Наша політика, видно, має якісь свої види на те діло... Мені 47 років, я завжди думав, що в 47 я буду розумним, поважним чуваком. Я буду знати відповіді на всі питання. Зараз, якщо подивитися на те, що відбувається, я не можу пояснити жодного. Просто констатація факту. Сука-війна...", -- говорив Андрій в одному зі своїх інтерв'ю.

Пісня «Історія»

Історію пишуть чужими руками

Ті, шо не ходять стояти на майдани

Пишуть залишаючи чужої крові плями

Пишуть за наглухо закритими дверями

Наша історія – це не підручник

Свої своїм одягають наручники

Свої від своїх захищають чужих

Свій проти свого – смертельний гріх

Приспів:

Де правду шукати, коли брат на брата

Я хочу тут жити, а не стріляти

Де правду шукати, до кого кричати

Я хочу тут жити, а не вмирати

Історію пишуть не на папері

Помилки коректором вже не поправиш

Кидаючи танки на своїх людей,

Героєм для них ти ніколи не станеш

Приспів

Бризкай пустих обіцянок слюною

На тих, хто готовий іти за тобою

І платить свободою і головою

За то, шоб тебе записати в герої

 

 

Ведучий 1. Останнім подіям Кузьма присвятив і один із останніх віршів "Лист до президентів України»

 Панове президенти є до вас розмова
Бо ми давно не чули від вас правдиве слово
І може я ніколи б не починав її
Та скажу вам відверто – причина у війні
В яку ви цю країну всі разом погрузили
І щоб її не було ви нічого не зробили
Невже за стільки років ви достатньо не нажили
Щоб заробляти гроші копаючи могили
Панове президенти є до вас питання
Чому ви всі живете як голубці в сметані
Тоді коли всі люди скидаються солдатам
Копійками, які ви ще в них не встигли відібрати
Чому ви не пошлете на війну своїх синів
Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно
Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків
Скажіть мені, невже це виглядає справедливо
Чому холоднокровно ви зливаєте країну?
І у крові своїй ви власну топите дитину
Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні
Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну!
Я хочу побажати вам , панове президенти
Відчути весь наш біль на собі перше ніж померти
А всім нащадкам вашим – я хочу тільки зла
Яке ви всі разом роками готували нам!

(с) Кузьма Скрябін

Ведучий 2. За кілька днів до загибелі Андрій записав свою останню пісню "Кінець фільму". Стає моторошно, коли наприкінці цієї композиції лунають пророчі слова: "А зараз вже кінець траси, машину у гараж, а зараз вже кінець, а зараз вже кінець фільму... А зараз вже кінець..."

Кузьма не встиг поставити свою машину в гараж, адже повертаючись із концерту, присвяченого бійцям АТО, на 86-му км траси Кривий Ріг - Кіровоград, біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, позашляховик Toyota Sequoia, в якому був співак, зіткнувся із молоковозом "ГАЗ-53". Від отриманих травм Андрій Кузьменко загинув на місці.

4 лютого 2015 року відбулась церемонія прощання з Андрієм Кузьменко „Скрябіним“ у Преображенській церкві уЛьвові. Поховали Андрія 5 лютого на Брюховицькому цвинтарі поблизу Львова.

А я не вірю в те, що ти пішов.

Таким, як ти не велено вмирати.

Ти будеш довго ще пісні співати

Про Львів, про бультер’єра і любов.

Такі, як ти, приносять світло в день

І вибивають черствість із основи.

Таким, як ти  не кинути окови,

Закон свій не запхати до кишень.

Прожив недовго, але не дарма.

Пісні твої у пам’яті,  манери…

Лишились диски, фото і папери.

Відхід твій – план  чи помилка дурна???

Ведучий 3. Зараз Кузьму Скрябіна називають іконою українського року і звідусіль заголовки кричать про щирість та мудрість Андрія.. А талантом він був завжди. Патріотом держави був завжди. Був щирим, простим і, водночас, мудрим, закликав до патріотизму, взаєморозуміння.. Невже, щоб людину почули, їй треба загинути?

Пісня « Старі фотографії» 

Здається, шо то було так давно,

Коли в руках тримаю цей альбом,

Нам було абсолютно все одно,

Не маючи нічого мати всьо.

За гроші не купити тільки час,

Він всіх нас методично поділив,

Когось він опустив, когось підняв,

А є на кого взагалі забив.

Приспів:

Старі фотографії на стіл розклади,

Дитячі історії смішні розкажи,

І справжнім друзям, не забудь, подзвони,

Бо добре чи зле, з тобою завжди вони.

Дешеве пиво і сухе вино

Робили нас щасливими людьми

І ніби чудо-польське радіо

Нам відкривало той незнаний світ.

Ми жили всі так, ніби то був сон

І можна бути вічно молодим,

А залишився тільки цей альбом,

А мрії розлетілися, як дим.

Приспів

Ми грали примітивну музику

Так чесно, що пробила би до сліз,

Чекали, шо прийде такий момент,

Коли під ноги впаде цілий світ.

Годинник вперто роки рахував

І кожен так, як вмів, так і зробив,

І тільки у альбомі всі підряд

Ми будемо такими, як тоді.

 

Ведучий 1.Та ми не маємо право закінчити наш виступ на цих сумних нотах. Кузьма би сказав « Ви що, чуваки, все буде окей, все буде добре.»

 

Пісня « Місця щасливих людей»

Місця щасливих людей

Можливо, треба було жити, як всі,

А я хотів інакшим бути завжди –

Так скучно плисти по течії з ними...

Можливо, я не дав тобі теплоту

І ти не знаєш погляд через фату. –

Логічно. Як можна було з тим жити?

А пам’ятаєш

Метро нічного Берліна

І наші тіні на стінах –

Місця щасливих людей?

А пам’ятаєш

Балкон під небом Мадріда

І на трибунах Коріди

Місця щасливих людей?..

Тягуча павутина зйомних квартир

І дві душі пробиті сотнями дір,

Так страшно, коли не знаєш, що завтра...

Тепер я оглядаю знаки, часи

І знаю ціну світлої полоси –

Не варто шукати винних крім себе...

А пам’ятаєш

Страшенний шторм на Мальдівах,

На фотках ніс обгорілий,

Місця щасливих людей?..

А пам’ятаєш

Старий кабак на Бродвеї,

Цибуля, сир і печеня,

Місця щасливих людей?..

Я наперед ніколи не вивчаю маршрут,

Мені неважливо, тільки б ти була тут,

Все рівно куди нас понесе вітер...

В житті не важливий сигнал GPS,

Якщо не один ти рюкзак свій несеш,

То знайдеш для себе десь таки місце.

А пам’ятаєш

Велосипеди в Парижі,

І в Закопаному лижі,

Місця щасливих людей?..

А пам’ятаєш

Наш Новий Рік в електричці

І Лондон, як на відкритці,

Місця щасливих людей?..

А пам’ятаєш

Холодне пиво Стокгольма

І знову ми було двоє,

Місця щасливих людей?..

А пам’ятаєш,

Як я втікав з інститута,

Щоби з тобою побути

І до сих пір я тут є!..

А пам’ятаєш?..

 «Нам треба  жити так, щоби Кузьмі не було встидно за нас».

 

 

docx
Додано
8 травня 2020
Переглядів
508
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку