Весло й вітрило
Весла й вітрила зробили ранні судна швидкохідними й керованими. Можна було не просто вдало пливти вниз за течією ріки, а вирушити в подорож з конкретною метою. Першою і головною метою стала торгівля. Різні племена й народності, що мали вихід до водних артерій, заходились активно обмінюватися товарами. А вже для охорони торгового судноплавства й прибережних поселень від нападів з моря з'явилися військові кораблі. Саме розвиток річкового й морського транспорту сприяв розквіту багатьох цивілізацій.
Почали будувати тури. Вони були універсальними суднами: на них ходили і по океану, і по морю, по річці. Спочатку тури виготовляли з видовбаних великих стовбурів дуба або липи, а борти нарощували за допомогою дощок. Такі тури називалися «набойними». Пізніше вже все судно будувалося з окремих дощок. Довжина човна досягала 20 метрів, ширина - 5 метрів. Зазвичай тура мала лише одну щоглу з прямим вітрилом. В залежності від конструкції і величини мали кілька пар весел. У ті часи, коли тура використовувалася як військове судно, для захисту веслярів по бортах закріплювалися щити.
Туру часто використовували і на Русі. В 907 році київський князь Олег з дружиною здійснювали військовий похід в Константинопіль. Порівняно невеликі розміри і маса тури дозволяли екіпажу волоком перетягувати її через невеликі перешийки.
Схема тури