Весна і мати - вічне джерело усього сущого...

Сценарій свята  «Весна і мати – вічне джерело усього сущого, що в світі процвітає….»

Мета:  виховувати глибокі почуття  любові і поваги  до найдорожчої для кожного з нас людини – матері,  до Батьківщини, до України; сприяти розвитку творчих здібностей, естетичних смаків  дітей.

 

Весняна мелодія, вбігають Бджілки

 

1 Бджілка

Де небо сходиться з землею,

Рожеве сонечко зійшло.

Швиденько виросло над нею

підстрибнуло, попливло!

Скрізь стало радісно і світло,

Заграла барвами земля.

А від тепла — усе розквітло:

Ліс, гори, луки і поля.

 

2 Бджілка

Земля нам усміхається квітками,

Дарує всім любов, тепло й красу.

А квіточки своїми пелюстками

Дзвінку збирають вранішню росу.

Прозору й чисту, ніжну і тремтливу,

Що всесвіт відбивається у ній.

1 стільки в цьому мудрості і дива,

Лиш придивись, прислухайся постій.

 

3 Бджілка

І ти почуєш, що земля співає

 І музика ця трепетна й жива.

Мелодія у серце проникає...

Чарівні звуки... Зайві тут слова.

І ти побачиш незбагненну казку

У квітах, травах, в небі, у струмку.

Поглянь навколо, подивись, будь ласка

 На цю красу чарівну і дзвінку.

 

4 Бджілка

Летять метелики на квіти,

І ніжна музика пливе.

Прокинулось усе, радіє,

Живе, сміється і росте.

А сонечко промінням гріє,

І від тепла земля цвіте!

 

 

СЦЕНКА

Сонячний зайчик.  Ха-ха. Я маленький весняний сонячний зайчик. Я так люблю пустувати. Люблю стрибати (стрибає), люблю танцювати (танцює, робить «колесо»). В мене сьогодні гарний настрій, взагалі він у мене завжди гарний, але сьогодні мені радісно, як ніколи, що аж співати хочеться. (помічає за горбочком заячї вуха) ... А це хто тут ховається? (виводить зайчика, той трясеться від страху). Ти хто такий?

Зайчик. За-за-за-зайчик...

Сонячний зайчик. А чому ти так трусишся?

Зайчик. Бо бо-бо-боюсь...

Сонячний зайчик. (сміється) А кого ти бо-бо-боїшся ?

Зайчик. Я всього бо-бо-боюсь... Моя мама десь по-по-поділась, а я один щене вмію жити...

Сонячний зайчик. А хто твоя мама?

Зайчик. Мама Зайчиха... Вона в мене найкраща! А ти хто та-такий?

Сонячнний  зайчик. А я весняний сонячний зайчик. Мою маму звуть Веснянка і вона в мене теж найкраща. А ще я люблю пустувати. Люблю стрибати (стрибає), люблю танцювати. Давай веселитись разом!

Зайчик. Я бо-бо-боюсь...

Сонячний зайчик. Чому? Ти коли народився?

Зайчик. Недавно.

Сонячний зайчик. І я теж, значить ми ровесники. Ми разом народилися і

наші мами найкращі.

Зайчик. А коли ми тільки народилися, значить у нас день народження?

Сонячний зайчик. Правильно. Тепер я розумію, чому в мене такий веселий  настрій, бо в мене день народження.

Зайчик. А коли у наших мам день народження?

Сонячний зайчик. Не знаю... А давай сьогодні у всіх мам буде день

народження! У всіх, хто прийшов до нас.

Зайчик. Давай. Мені вже не страшно, а теж стало весело!..

Сонячний зайчик. Тоді давай покличемо друзів... (зайчик знов ховається...) Та не бійся. Я забув сказати, що в мене багато друзів, весняне Сонечко ! А знаєш, як їх впізнати? У них на щічках і на носиках веснянки, ось такі, як і в мене.

Зайчик. А чому вони у них?

Сонячний зайчик. О, це не просто так - веснянки з'являються тільки в

хороших дітей, від їхніх хороших справ та веселого настрою.

 

Зайчик.  (зайчик плаче)

 

Сонячний зайчик. Знову ти за своє? Чого плачеш?

Зайчик. А в мене немає веснянок, значить я нехороший.

Сонячний зайчик. Нехороший, бо ти завжди рюмсаєш, навіть у наш день народження і на день народження наших мам. Давай краще по даруємо пісню нашим мамам.

Пісня дитяча.

Сонячний зайчик. Зайчику, у тебе є люстерко?

Зайчик. Ні, навіщо воно мені?

Сонячний зайчик. А тому, що в тебе з'явилися веснянки...

Зайчик. Правда? Тоді, значить, я теж хороший.

Сонячний зайчик. Звичайно, хороший.

На сцені весняний хоровод. Зайчики ховаються.

Після танцю виходить Весняна квіточка. Вона йде і захоплено роздивляється навколо. Зайчики перешіптуються і спостерігають за нею.

 

Весняна квіточка. Як гарно скрізь (помічає зайчиків). Ой, а ви хто?

Зайчики. (разом) Зайчики.

Весняна квіточка. (торкається зайчика) Який м'якенький...

Зайчик. Це в мене шубка така.

Весняна квіточка.(торкається Сонячного зайчика) Який тепленький... Сонячний зайчик. Бо я сонячний... А ти хто?

Весняна квіточка. Я - Весняна квіточка. Я нещодавно з'явилася на світ.

мені все так цікаво...

Сонячний зайчик. Ми теж... А хто твоя мама?

Весняна квіточка. Красуня - Весна.

Зайчик. Он воно як... а ми якраз сьогодні святкуємо мамине свято. Сонячний зайчик. Тож нехай прозвучить пісня для мам.

 

ПІСНЯ «Мамо, мамочко моя…»

Читець

Весна і мати. Що в них спільне є,

Що жінку ми порівнюєм з весною?

Бо кожна з них у світ - життя дає.

Весна - Землі, а мати - нам з тобою.

Весна приходить, будить нас зо сну.

Несе тепло, дає життя рослині.

А жінка-мати - зірочку ясну

З життям дарує крихітці дитині.

 Весна і мати. Що в них рідне є,

Що так одвічно їх обох єднає?

Бо кожна з них тепло й любов дає,

Нічого у замін не вимагає.

Весна і мати! Радість йде від них.

Добро і щедрість, ласка наймиліша.

Пташиний спів, дітей веселий сміх,

І ніжна пісня щира, наймиліша.

Весні і мати - вічне джерело

Усього сущого, що в світі процвітає.

Від них обох іде живе тепло.

І це весну і матінку єднає.

 

Танець «Парасольки»

 Голос з-за куліс: Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь. Кланяюсь тобі, Мати роду людського. Мир і щастя дому твоєму і сім ’ї твоїй, твоєму роду! Мир і щастя землі, по якій ти ідеш.

 

 

Читець:

Мати сіяла сон під моїм під вікном,

А вродив соняшник.

1 тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман,

А мені - сонячно.

Мати сіяла льон під моїм під вікном,

А зійшло полотно.

І тепер: хоч яри хоч вітри крізь бори,

А я йду все одно.

Мати сіяла сніг, щоб він м’яко - до ніг,

А вродило зілля.

І хоч січень січе, а мені за плечем

Журавлі журавлять.

 

 

Читець:

Мати сіяла хміль, щоб дівчат звідусіль

Станом я знаджував,

А вони, як на сміх, проминали усі,

Все ж одна - зважилась.

Мати вибрала льон.

І вино вже давно хмільно так хмелиться.

І з-під крил журавлиних мені під вікно

Листопад стелиться.

Тільки квітом своїм при моєму вікні Не опав соняшник.

Я несу його в світ, щоб не тільки мені,

Щоб і вам сонячно.

 

Пісня «Посіяла людям…»

 

Читець:

Наша мати - сивая горлиця.

Все до її серденька горнеться:

Золота бджола - намистиною,

Небо - празниковою хустиною,

Сивий дуб - прокуреним прадідом,

Білочка - мальованим пряником,

Жура-журавель над криницею –

Чистою сльозою-водицею,

 

Читець:

А земля - пшеницею ярою,

А літа - замисленим явором,

Місяць - непоколотим золотом,

А береза - вранішнім солодом,

Хата - ластівками над стріхою,

А туман - вдовиною втіхою.

Крашанкою - сонечко в миснику...

А вона до всіх до них - піснею.

 

 

Пісня «Калинонька»

 

Читець:

Коли малим ти вперше став на ноги -

Яка ж то радість матері була!

Від тихої колиски до порога

Вона тебе за руку провела.

Вона прибігла стомлена з роботи,

І, може, сон їй очі замикав,

А дома - новий клопіт і турботи,

І довга низка непочатих справ.

І ти не знав, що терпли в неї руки,

Коли вона сідала до стола

 І, затаївши біль в душі і муку,

Із батьком річ проникливу вела.

Вона писала: «Добре нам живеться,

Ти ж про одне, про перемогу дбай.

Уже синок наш бігає й сміється...

Скоріше окупантів добивай».

 

 

 

 

Читець

Вона усе тоді робити вміла,

Вона усе тоді робить могла,

Вона усім нам щедро уділила

І ласки, і сердечного тепла,

їй не шкодуй синівської любові,

Її мозолі й зморшки - все шануй,

Вклонися їй, скажи привітне слово

 І руки працьовиті поцілуй.

Навчись її всім серцем поважати

І берегти від злоби і наруг:

Вкраїнська жінка - трудівниця, мати

Вона твій перший і надійний друг,

 їй по плечу, здається, світ підняти,

їй справи по плечу - великі і малі,

 Бо це ж вона, вона народу маги,

А значить - Мати правди на землі.

 

Пісні «Яворина», «Човен хитається серед води..»

 

Читець:

Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ж ти, немов зоря,

Даленієш в небеса,

Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими Затуляла нас крильми,

Прихилялася Теплим леготом.

Задивлялася білим лебедем,

Дивом-казкою

 За віконечком, -

 

 

Читець:

Сива ластівко,

Сиве сонечко.

Сад вишневий на порі,

 Повернулись журавлі.

А мені, як до зорі,

Долітати на крилі

Все до тебе, як до вічної зорі.

Там, де ти колись ішла,

Тиха стежка зацвіла

Вечоровою матіолою,

Житом-долею світанковою.

Дивом-казкою,

Юним  соняхом, -

Сива ластівко,

Сиве сонечко.

 

Читець:

Молюся Вам, єдиний Боже, - Мамо.

Молитва ця і радісна, й сумна,

В моїй душі, немов у Божім храмі,

Вночі і вдень із ніжністю луна.

Молюся Вам і кланяюся в ноги,

Схиляю до землі своє чоло.

За ваші всі чекання і тривоги,

Благословення, віру і тепло.

Матусю люба, хай моя молитва

Любов’ю втішить серце хоч на мить,

Нехай його гаряча в грудях битва

 Не ллє сльози і болем не щемить.

Молюся Вам за пісню колискову,

За ласку, карий погляд і терпець,

За усмішку Богині сонечкову

Й за те, що я молюсь, молюсь тепер...

 

Мелодія « Аве  Марія»

 

З-за куліс: Травень - місяць Пречистої Діви Марії, Матері Божої, яка своєю добротою, покорою, святістю вознеслася над нами, і до якої звертаються всі християни, просячи заступництва та допомоги.

 

Читець:

Матір Божа, свята і єдина,

У тобі чистота і любов.

Народила ти світові сина,

Він же смерть наших душ поборов.

Матір Божа, свята і єдина!

Ти заступниця людям усім.

Опускаюся я на коліна

Перед образом чистим твоїм.

Матір Божа, тож зглянься над нами,

Воскреси доброту у серцях,

Щоб на світі у кожної мами

 Щастя й радість світились в очах.

 

Читець:

О, Мати Пречиста, Маріє, Маріє!

Любове велика і світу Надіє!

Ми всі Тебе просим - поглянь оком щирим

Моли Свого Сина, щоб жили ми в мирі.

За нас заступися у тяжку хвилину,

Візьми під Покров Свій мою Україну!

Ти людям віддала

 Свій скарб найцінніший –

Єдиного Сина, що муки терпів

За нас недостойних. А Ти, Наймиліша,

Усе нам простила - зневаги і гнів.

То ж зглянься над нами в нелегку годину,

Своєю Любов’ю врятуй наш народ.

Від горя й біди збережи Україну,

Не дай нам терпіти від людських незгод.

 

Пісня- молитва.

 

  З-за куліс: З образом матері пов'язаний образ рідної неньки - України.

Читець:

Україно, лагідна і мила!

Водночас велична і проста!

Ти мене з дитинства полонила,

Закохала в сонячні жига!

 У Дніпрову воду синю-синю,

У небес невичерпну блакить,

В шум гаїв, у пісню солов’їну ,

Що не мовкне в вихорі століть.

 

 

 

Читець:

Я зросла між вишень і калини,

Назбирала райдужних надій.

У садів травневій хуртовині

І в жовтневій казці золотій.

Я зросла, не знаючи печалі,

Мов трава безжурна, степова.

І тут мене в дитинстві колисали

Шепіт нив і тиша лісова.

 

Читець:

Тут знайшла я розуму і сили,

Ця прекрасна лагідна земля

Дивним зіллям серце напоїла,

Щось мені у спадок віддала.

Я без неї - ластівка безкрила,

Я без неї - то уже не я.

Україно! Лагідна і мила,

Солов’їна спадщино моя!

 

Пісня про Україну

 

Читець:

Знов чую, мов співає мати,

Долітає голос до зорі.

І мене виходять зустрічати

Край дороги наші явори.

Ви співали дітям колискові,

Ніжне серце сповнили добром.

Ви життя давали колоскові,

Щоб налився соком і зерном.

Ваші материнські заповіти,

Як найперші на землі стежки.

Виростають роботящі діти,

І дарують пісню нам жінки.

 Заквітують, як весна, бажання,

Я в тій пісні словом озовусь.

 Матерям з найглибшим поважанням

 Я від серця, щиро поклонюсь.

 

Пісня «  А я бажаю вам добра»

 

Література:  Розкажіть онуку, квітень 2010

                      Українська мова та література  №7 (743), 2012

                      Олійник Б.Основи, Поезії.Поеми, - К., 2005

                      Інтернетресурс