Весняні дива. Василь Чухліб «Повінь».

Тема. Весняні дива. Василь Чухліб «Повінь».

Мета. Навчати учнів свідомого, виразного читання, умінню швидко

Орієнтуватись у тексті, розширювати активний словниковий запас учнів; розвивати увагу, пам'ять, творче мислення, уяву,  фантазію, зв’язне мовлення,  формувати уміння вчитися; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Обладнання: Літературне читання 2 клас Савченко О.Я.; зображення зайчика, шифрувальник, зображення повені, портрет В.Чухліба, зображення ремеза, роздолля, корча, картки для роботи в парах, ромашка Блума.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Дзвоник всім нам дав наказ:

до роботи взятись враз!

Будем ми трудитись гарно,

не мине й хвилини марно!

ІI. Перевірка домашнього завдання

III. Мовленнєва розминка

1. Прочитай, вставляючи пропущені голосні букви. Відгадайте загадку.

П_р_ д_вг_х в_ш_к,

С_р_ньк_й к_ж_ш_к,

Шв_дк_й п_б_г_йч_к,

_ зв_тьс_ в_н … (зайчик)

2. Робота над скоромовкою

Заєць зайця взимку стрів, (1.Читаємо тихо й повільно)

Заєць зайцю говорив:         (2. Голосніше й швидше)

-Важко зараз для зайців:     (3. Голосно й швидко)

Ми без моркви й качанців.

- Я думаю,  що ви здогадались, до нас на урок завітав гість – Зайчик.

- Діти, як ще можна назвати зайця?

( Куций, куцохвостий, косоокий, вухань, боягуз).

- Ми говоримо, що зайці дуже великі боягузи. А ось і ні! Зайці - сміливі, відважні. Коли на них у полі нападає орел або сокіл, заєць перевертається на спину і починає сильно бити своїми лапками по нападнику. Він б’є з такою силою, що може поранити хижака.

IV. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності.  

     Зайчик є героєм багатьох казок, оповідань. Пригадайте, в яких казках зустрічається зайчик?

- Сьогодні ми познайомимось ще з одним оповіданням, героєм якого є наш гість. А як воно називається ви дізнаєтесь, зігравши в гру.

«Шифрувальник»

• Яке слово у вас вийшло?
• Що означає це слово?

Це слово означає - явище природи.

   Повінь – це природне явище, що виникає, коли вода виходить за межі берегів, затоплюючи ділянки лісу, гаї, поля і навіть села. Зазвичай причиною повені є значне підвищення рівня води. На річках це трапляється весною, через танення снігів, а влітку – після тривалих дощів чи великих злив.

- А ще «Повінь» -це назва оповідання Василя Чухліба, з яким ми сьогодні познайомимось.

-Наша задача уважно прочитати оповідання, уявити таке природне явище, як повінь, і його наслідки.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

Опрацювання оповідання Василя Чухліба «Повінь»

1.Інформаційна хвилинка. 

  Письменник та журналіст Василь Чухліб  народився в сім’ї вчителів 19 липня 1941року в селі Лебедівка Козелецького району на Чернігівщині. Дитинство хлопчика пройшло в сусідньому селі Соколівка, куди сім’я переїхала після війни. Василь Чухліб після навчання деякий час учителював та працював журналістом. Письменник написав багато цікавих оповідань і казок для дітей, які друкувалися в дитячих журналах «Малятко», «Барвінок» та «Соняшник», і ввійшли у збірки оповідань і казок «Олень на тому березі», «Куди летить рибалочка» та «Колискова для ведмедів».

2.Робота з ілюстацією.

- Розгляньте малюнок, як ви вважаєте, про що йтиметься у оповіданні?

3.Читання оповідання вчителем

- Уважно прослухайте оповідання, а потім дасте відповідь на запитання:

Хто є головними героями оповідання і яка трапилася з ними пригода?

4.Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем:

Повіннь

Гілля зіщулився

Острівець зблиснуло

Ремез ткнувся

Щавель прип’яв

Корч гойдається

Роздолля прип’яв

- За якою ознакою, характеристикою слова об’єднані у стовпчиках?

(І стовпчик – слова –назви, ІІ стовпчик – слова-дії)

5. «Довідкове бюро»

Ремез – це маленька пташка, схожа на горобця та синичку. Гніздиться біля річок та озер. Гніздо пара будує з пуху тополі та очерету. Воно дуже міцне, тому не руйнується протягом декількох років.

Роздолля – відкритий широкий простір.

Корч - пень з корінням.

6. Перевірка первинного сприймання.

Гра  « Так чи ні».

«Так» – Діти хлопають у долоньки, «ні» – тупотять ніжками.

У човні -Тетянка з дідусем.(-)

Ремезове гніздо схоже на пухову рукавичку (+)

Тетянка на острівці рвала молодий щавель (+)

У кущах дівчинка побачила лисичку (-)

Зайчик утікна волю (+)

VI.Фізкультхвилинка 

7. Друге читання оповідання.

Ланцюжком

9.Робота над аналізом змісту оповідання.

1) Хто плив у човні?

2) Що за рукавичку побачила Тетянка?

3) Чому розсміявся тато?

4) Що робили тато з Тетянкою на острові?

5) Кого побачила Тетянка у кущі?

6) Чому зайчик не втікав?

7)Куди хотіла Тетянка забрати зайчика?

8)Чи погодився з нею тато?

10.Вибіркове читання

1) Знайдіть в тексті і зачитайте рядки, в яких описується поведінка зайця на затопленному острівці.

2) Зачитайте, як поводився заєць на човні.

3) Зачитайте речення, в якому висловлюється пояснення тата, чому не можна братии зайця додому.

4) Чи сподобалася вам поведінка тата і Тетянки? Чим саме?

5)Якому фрагменту оповідання відповідає малюнок на с. 59

Знайдіть цірядки в тексті.

VII. Узагальнення і систематизація знань.

1.Робота в парах

Добери порівняння:

2.Добір характеристик героїв

 Тато –розумний, веселий, великодушний, добрий, сміливий...,

Тетянка – маленька, працьовита, співчутлива.

3.Визначення теми та ідеї оповідання

Про що розповідається в оповідані?

Чого навчає нас це оповідання?

4. Ромашка Блума 

- На якій річці трапилась пригода?

- На що було схоже гніздо ремеза?

- Поясніть, яку шкоду приносить повінь природі?

- Як ви думаєте, про що думав зайчик, коли втікав до лісу?

- Головні герої позитивні чи негативні?

- Як і чим ми можемо допомогти птахам і тваринам?

VIІ. Підсумок уроку.

«Мікрофон».

•   Що було робити найважче?

•   Що простіше?

•   Що б ви хотіли побажати зайчикові?

•   Що б ви сказали Тетянці, якби її зустріли?

VІІ. Домашнє завдання.

Читати оповідання на сторінках 58 – 60, відповідати на питання. Вчитися коротко переказувати.