Вголос про війну (авторська збірка)

                 Вголос про війну…

В цей ранок я проснулась від дзвінка.

Брат з Харкова телефонував так рано.

«У нас стріляють, почалась війна!

А що у вас?» «У нас ще тихо,» - я сказала.

А далі вмить дзвінок в столицю,

Вже сину я зателефонувала.

Там було чути вибухи. Якийсь ажіотаж.

Іще нічого людям не сказали…

Чи то я сплю, чи то насправді жах,

Який чекає рідну Україну.

Невже Росія все ж ввела війська

І прийде горе в кожен наш будинок?

Допоможи нам, Боже, в цю годину

Не розгубитись у страшній біді.

Дай сили вистоять, від куль нас захисти

І перемогу як найшвидш отримать.

                                     24.02. 2022р.

 

Чего ты хочешь, русский оккупант?

Що ти забув на землях України?

Твои мозги просяк войны дурман.

Кого звільняєш, ти, й від кого без упину?

«Асвабадителем»  ты вторгся как фашист

І нищиш все: від люду до будинків!

Ты говоришь, не знал куда идёшь.

Чому ж і досі думку повернутись не покинув?

                                        21.03.2022 р.

4 місяці «асвабадительной» війни…

Від чого нас звільняєте рашисти?

Від  миру, від будинку, від сім’ї?

У супроводі різних видів зброї свисту.

Ви найдорожче забираєте – життя.

Лишаючи дітей без мами чи без тата.

А досить часто, навіть навпаки,

Коли летять на небо янголята.

Ви нищите дороги і мости.

Стираєте з лиця міста і села,

Інфраструктуру різну вщент.

До того - ще й кати, яким прощення

Не знайти ніколи.

А Батьківщину ми умієм захищати.

І скоро прийде час розплати.

Недовго вам лишилось звірства проявляти

І ви за все, за все відповісте.

                                 24.06.2022 р.

 

Господи, та скільки ж ще втрачати?

Скільки ще життів повинен ти забрати,

Щоб орду трикляту зупинить

І настала перемоги мить.

Молимось щоденно і щонічно

За синів і дочок вояків.

Просимо у Бога захистити,

Нам для цього не бракує слів.

Шлем прокльони виродкам-ординцям

За  обірвані й скалічені життя.

Не втрачаємо надії – бумерангом

Запрацює скоро прокляття.

                                20.01. 2023 р.

 

А Маріуполь – дихає, живе!

Назло рашистам, всупереч усьому!!!

В нас Воскресіння Світле, паска є,

А там - безводдя, голод, темрява і ворог…

Зійди на землю, божа благодать!

Почуй нас, Боже, зваж  на всі молитви

І чудо сотвори, не дай загинути бійцям,

Знайди можливість виграти це поле битви.

Ми з вами, маріупольці,  щодня.

Ми віримо, вже близько мить настане

І захльобнеться бойова машина палача.

Наш Маріуполь втримається й з попелу востасне!

                                        Травень 2022 р.

 

 

Звичайний хлопець, музикант.

Він віртуозний свій талант

Геройськи розкладав по нотах,

Які писала в Маріуполі морська піхота.

А видавала зброя: не гітара і не фортепіано.

Від свисту куль, снарядів вуха закладало,

Та все ж  стояла Азовсталь –

Її бійці безстрашні захищали.

Ці люди – найцінніший наш

Національний скарб.

І щоб звільнити їх, ми маєм все зробити.

Повернуться герої до родин.

Обійме свого татка донька Катя

Загоїться поранена рука

Для того, щоб марш перемоги нам зіграти.

                         05.06 2022 р.

 

 

 Герої не вмирають…

Та все ж, погодьтесь, не вмирають,

На небесах вони живуть.

Живуть, до поки пам’ятають

Про їх жертовний за ради

Нашого безхмарного життя

На жаль вже вічний і безповоротній путь.

Ви тільки придивіться  в їх обличчя.

Застигла посмішка на кожному із них.

І будуть вічно так вони на нас дивитись.

Не маєм права забувати ми про них.

І наш обов’язок й за них життя прожити

І докохати , і долюбити…

Тому ГЕРОЇ не вмирають.

Їх душі як журавлики у небо відлітають

І звідти мир і спокій стережуть.

                12.11.2023 р.

 

 

Наша  скривавлена, згвалтована  весна,

Розстріляна, розбомблена, в страшних руїнах.

Засипана осколками і гільзами сповна,

Проте жива  й  незламна Україна!

 

Я вірю в те, що скоро все скінчиться,

Лелеки повернулись до гнізда.

Птахи в гаях співають, копошаться.,

А значить неодмінно незабаром скінчиться війна.

 

Війна скінчиться, відбудуються міста,

Піднімуться на ноги села.

Лиш не повернуться всі ті, кого забрали небеса,

Та вони будуть спостерігать за нами з неба.

 

Ми доведемо справу до кінця.

Зло буде знищене, за нами перемога!

Звільниться від ступнів катів земля,

Бійці повернуться до отчого порогу.

 

А Україна - є, була і буде!

Разом ми сильні, нас не подолати.

Ми віддамо життя без роздумів,

Лише б жили батьки, доньки, сини і Батьківщина-мати!

                         10.04. 2022 р.

 

 

Повертайся живим,

Бо на тебе чекають

Теплий батьківський дім

Та усе в ріднім краю.

Хай Господь береже,

Ангел крила тримає.

Куля хай омина

І до орків вертає.

А я вдячна тобі

За цей мирний світанок

І за день без війни

І за вранішню каву.

 

 

Так, я – жінка, я – сильна, я – вільна

 І живу на вкраїнській землі.

Я щаслива, що там народилась,

Де співають в гаях солов’ї.

Де жита наливні колосяться

І пшениці безмежні лани,

Синє небо, волошки в полях.

Найбагатша – це наша земля!

А я силу чЕрпаю із неї,

Із води і роси проросту,

Все здолаю, усе перетлію,

Бо з Вкраїною в серці живу!

Якщо треба, в вогонь я і в воду,

Захищати – на передову.

А от буддень для мене – це свято:

Кухня, пральня, …  Завжди я в строю!

Я сьогодні міцна, як ніколи:

Волонтерю, доначу, в’яжу,

Бережу, надихаю, кохаю

Ще молюся і вірю, і жду.