У 1951 році сер Х’ю Бівер, директор пивоварні «Гіннес», відправився на полювання з приятелями. Згодом між ними виникла суперечка: мисливці ніяк не могли дійти згоди щодо найшвидшого птаха в Європі (сивка звичайна чи шотландський тетерук?). У сера Бівера в голові промайнула думка про те, що подібні суперечки, в подібних обставинах, скоріше стали закономірністю, аніж винятком, і що всі вони не можуть бути вирішені, бо для цього не існує авторитетного джерела, в якому б містилися всі необхідні дані. Він зрозумів, що було б дуже непогано видати таку книгу під керівництвом компанії «Гіннес». Вона асоціювалася б із відомою маркою хорошого пива.
Робота над «пивною енциклопедією» була доручена Норрісу і Россу Маквіртерам, власникам інформаційного агентства. На усю роботу знадобився рік. Дослідники перевіряли численні факти, збирали вагомі наукові підтвердження, дослідження і авторитетні коментарі фахівців. Перше видання, яке складалось із 198 сторінок, вперше побачило світ 27 серпня 1955 року.
Національний реєстр рекордів щороку фіксує 400-500 досягнень в Україні. Проте на сайті Книги Гіннеса позначені лише близько 200 рекордів, встановлених українцями чи пов'язані з нашою країною. При цьому, як каже Лана Вєтрова, керівник Нацреєстру, частина з нихвже втратила актуальність. УКРАЇНСЬКИЙ ВНЕСОК Усього ж за роки незалежності до «Гіннеса» внесли близько 60 українських рекордів. За її словами, точну цифру важко назвати, тому що не всі з них подаються Національним реєстром. Є й такі, які «Гіннес» вносить самостійно — наприклад, спортивні досягнення.
Київське конструкторське бюро імені Антонова потрапило на сторінки книги, розробивши літак Ан-225 "Мрія" з найбільшою у світі вантажопідйомністю. Це найважчий літак у світі з максимальною спорядженою масою 640 000 кілограмів. А розмах крил у найбільшого в світі літака Ан-225 "Мрія" аж 88 метрів!
Надія Комарова з Дніпра — власниця найбільшої кількості предметів, присвячених комахам-«сонечкам»: іграшок, одягу, постільної білизни, картин та навіть пилососу. На момент фіксації рекорду в 2020 році її колекція нараховувала 11 680 екземплярів, проте в Книзі Гіннеса позначені 5555 з них.
У 2014 році Національний університет «Острозька академія» потрапив до Книги рекордів Гіннеса за найтриваліше читання творів Тараса Шевченка. Всього було прочитано 11 250 творів поета, на що пішло 456 годин (19 діб). Участь в акції взяли понад 3 тис. осіб. Рекорд присвятили до 200-річчя Кобзаря.
У Книзі рекордів Гіннеса можемо бачити не лише імена славетних українців. Шестиреакторна Запорізька атомна електростанція має найбільшу загальну одиницю виробництва – 6000 МВт. Ця станція найбільша не лише у нашій державі, а і в Європі, третя у світі. Рішення про будівництво ЗАЕС було ухвалено в 1978 році.