Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації
* читання мовчки або вголос;
*виписування дат;
* складання хронологічних таблиць;
* робота з термінами, географічними назвами, висновками;
* виписування імен історичних персоналій;
* відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
* формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
*складання плану чи тез.
Складання плану
1. Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.
2. Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
3. Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
4. 3апишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
5. Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
6. Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
7. 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
8. Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.
Конспектування
Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).
* Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
* Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
* Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
* Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
* Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
Узагальнення
Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).
*Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
* Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
* Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
*Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси.
* Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.
Порівняння
Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:
* засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
* виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
* чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
* порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;
* стисле узагальнення та його запис.
Найбільш вдалою формою порівняння є таблиця.