Забруднення – це внесення у навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, не характерних речовин. Забруднювачі – природні або штучні агенти, які потрапляють у навколишнє середовище в концентраціях, що перевищують природній фон, негативно впливають на організми, порушуючи рівновагу в екосистемах
Гранично допустима концентрація (ГДК) – кількість шкідливої речовини, яка при постійному контакті або дії за певний час практично не впливає на здоров’я людини та її нащадків (встановлюється на законодавчому рівні, при цьому враховується ступінь впливу забруднювачів не лише на здоров’я людини, а й на тварин, рослини та на природні угрупування в цілому)
Механічне забруднення – надходження до середовища хімічно та біологічно інертних твердих матеріалів (сміття, тверді побутові та промислові відходи). У водах нашої планети перебуває приблизно 5,25 трлн частинок сміття. Понад 600 видів морських тварин безпосередньо страждають від пластикового забруднення
Хімічне забруднення атмосфери. Вражає повітря промислових зон і міст. Викликає зміни кліматичних норм. Основні джерела – промисловість, транспорт, побутові котельні, теплоелектростанції, металургійні підприємства, цементні і хімічні заводи. Серед найнебезпечніших хімічних речовин, які потрапляють в атмосферу: оксид азоту та вуглецю, сірководень і сірковуглець, сірчаний і сірчистий ангідрид, хлорні і фторові з’єднання. ХІМІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ
Хімічне забруднення Світового океану. Хімічні забруднення сприяють зміні хімічного складу води. Найнебезпечніші речовини – свинець, хром, миш’як, ртуть, мідь, фтор, кислоти, нафтопродукти. Ці речовини потрапляють у води внаслідок промислової діяльності людини у вигляді відходів, також джерелами забруднення є водний транспорт. Забруднювачі осідають на дно, отруюючи водне життя або створюють плівку на поверхні, перешкоджаючи проникненню вглиб вод світла, процесам газообміну і фотосинтезу. ХІМІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ
Хімічне забруднення грунту. Основне джерело – добрива, які вносяться людиною. Особливу небезпеку становлять пестициди, важкі метали, добрива, нафта, нафтопродукти. Джерела – житлові будинки, промислові і побутові підприємства, транспорт, сільське господарство, теплоенергетика. ХІМІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ
Теплове забруднення – відбувається в результаті підвищення температури середовища, головним чином у зв’язку з промисловими викидами нагрітого повітря, газів, води. Для урбанізованих територій характерна поява «теплової шапки». Глобальний аспект теплового забруднення пов'язується з парниковим ефектом. ФІЗИЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ
Шумовим забрудненням вважають явище перевищення природного рівня шумового фону, або аномальну зміну звукових характеристик. Шум може пригнічувати настрій, дратувати, знижувати працездатність, а надто гучні звуки можуть спричиняти захворювання органів слуху, нервової та серцево-судинної систем. ФІЗИЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ
Електромагнітне забруднення – зміна електромагнітних властивостей середовища, викликана електромагнітним випромінюванням. Головними джерелами є: радіо- та телевізійні станції, високовольтні лінії електропередач та ін. Більшість електричних побутових приладів змінюють електромагнітні поля навколо нас. ФІЗИЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ
Радіоактивне забруднення – перевищення інтенсивності іонізуючих випромінювань або вмісту радіоактивних ізотопів хімічних елементів у навколишньому середовищі. До основних джерел радіоактивних забруднень належать: ядерні вибухи; ядерні реактори різних типів; радіонукліди, використовувані на підприємствах; підприємства ядерно-паливного циклу; місця переробки і поховання радіоактивних відходів; ядерна зброя. ФІЗИЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ