Відкрите заняття з дисципліни «Основи бухгалтерського обліку» на тема: «Облік праці та її оплати»

Про матеріал
Дана методична розробка відкритого заняття з дисципліни «Основи бухгалтерського обліку» розроблена згідно робочої навчальної програми. Завдання заняття відповідають вимогам програмного матеріалу з економічних дисциплін. Структура заняття передбачає не передачу готових знань від викладача до студентів, а розвиток особистісних якостей студентів засобами творчої самостійної роботи, розвиток індивідуального стилю пізнавальної самостійної діяльності.
Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВСП «МИГІЙСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

МИКОЛАЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ»

 

 

Методична розробка відкритого заняття

з дисципліни

«Основи бухгалтерського обліку»

на тема:

 «Облік праці та її оплати»

C:\Users\Admin\Desktop\Без названия.jpg

 

Мигія 2025

 

 

Автор:

Руденко Ольга Сергіївна, викладач економічних дисциплін ВСП «Мигійський фаховий коледж МНАУ», кваліфікаційна категорія «спеціаліст І категорії».

 

 

Дана методична розробка відкритого заняття з дисципліни «Основи бухгалтерського обліку» розроблена згідно робочої навчальної програми.

 

Завдання заняття відповідають вимогам програмного матеріалу з економічних дисциплін.

Структура заняття передбачає не передачу готових знань від  викладача до студентів, а розвиток особистісних якостей студентів засобами творчої самостійної роботи, розвиток індивідуального стилю пізнавальної самостійної діяльності.

 

Розглянуто на засіданні циклової

комісії агро-економічних дисциплін

Протокол № 8  від  10.02.2024р.

Голова циклової комісії

 ________________ Н.В.Хитрук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План заняття №4  

Тип заняття:  комбіноване

Тема: «Облік праці та її оплати»

Навчальна мета: закріпити знання, уміння, навички при нарахуванні та утриманні із заробітної плати.

Розвиваюча мета: розвивати увагу і спостережливість, уміння аналізувати помилки при нарахуванні та утриманні із заробітної плати, розвивати здібності самостійного і колективного аналізу нової інформації.

Виховна мета: виховувати економічне мислення, принциповість, акуратність та цілеспрямованість в роботі.

Методична мета: удосконалення, систематизація умінь і навичок та практичне застосування.

Методи: лекція, бесіда.

Матеріально – технічне забезпечення та дидактичні засоби: таблиці, схеми, підручник.

Література:

Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. – 2-ге вид., перероб. І допов./ М.Ф.Огійчук, В.Я.Плаксієнко та ін.; За ред. Проф. М.Ф.Огійчука. – К.:Вища освіта, 2004. – 800 с.іл.

                           Структура заняття                                   Відведений час 90 хв.

1. Організаційна частина                                                                              5 хв.

2. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань                   5 хв.

3. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності                5 хв

4. План заняття:                                                                                               60 хв.

План:

  1. Зміст і завдання обліку
  2. Трудові відносини
  3. Форми і види оплати праці
  4. Первинний облік праці і її оплати
  5. Облік розрахунків допомоги з тимчасової непрацездатності
  6. Облік щорічних і додаткових відпусток
  7. Утримання із заробітної плати
  8. Синтетичний облік рахунків з оплати праці

5. Узагальнення матеріалу та підведення підсумків               10 хв.

6. Видача завдання для самостійної роботи                                                 5 хв.

 

Викладач     О.С. Руденко

Тема: Облік праці та її оплати

План:

  1. Зміст і завдання обліку
  2. Трудові відносини
  3. Форми і види оплати праці
  4. Первинний облік праці і її оплати
  5. Облік розрахунків допомоги з тимчасової непрацездатності
  6. Облік щорічних і додаткових відпусток
  7. Утримання із заробітної плати
  8. Синтетичний облік рахунків з оплати праці

1.

Питання оплати праці регулюється основними нормативними документами: Кодексом законів України про працю, Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР зі змінами і доповненнями; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323; Законом України «Про відпустки» від 15.11.96р.; Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.

Заробітна плата - це винагорода яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконана ну ним роботу.

Завдання обліку праці та її оплати:

-      Своєчасне і точне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержання продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості і якості затраченої праці.

-      Правильне нарахування оплати праці працівникам.

-      Повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці.

-      Своєчасне складання та подання звітності по оплаті праці.

-      Дотримання трудової дисципліни.

2.

При прийманні працівника на роботу власник вступають з ним у трудові відносини. Основним документом, який закріплює ці відносини є трудовий договір або контракт.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником за якою працівник зобов'язується виконувати роботу а власник виплачувати заробітну плату і забезпечувати умови праці.

Трудовий договір може бути:

  1.                 Безстроковий, що укладається на невизначений строк;
  2.                 Строковий, що укладається:
  •                      На визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
  •                      На час виконання певної роботи.

Трудовий договір, як правило укладається в письмовій формі.

При укладанні трудового договору працівник подає паспорт, або інший документ, що посвідчує особу; трудову книжку; документ про освіту; довідку про стан здоров’я та інші документи.

Контракт – різновид трудового договору. Контракт укладається на певний строк і застосовується для працівників, які приймаються на роботу на визначений термін або на час виконання певної роботи.

Основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка.

Трудова́ кни́жка — документ, що підтверджує трудову діяльність і слугує для встановлення загального стажу, безперервного і спеціального стажу. 

В трудовій книжці вказуються такі відомості про працівника: прізвище, ім’я, по батькові; дата народження; попередні місця роботи; переведення на іншу постійну роботу, звільнення, нагородження та заохочення.

Особи, які працюють за сумісництвом, мають трудові книжки тільки за місцем основної роботи.

Форми первинного обліку на підприємстві затверджені наказом Мінстату України № 253 від 9 жовтня 1995 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку» і №277 від 27 жовтня 1995 р. «Про затвердження  типових форм первинного обліку особового складу».

З обліку особового складу затверджені такі форми:

П-1 «Наказ про прийом на роботу»

П-2 «Особова картка»

П-3 «Алфавітна картка»

П-4 «Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи»

П-5 «Наказ про переведення на іншу роботу»

П-6 «Наказ про надання відпустки»

П-7 « Список № _ про надання відпустки»

П- 8 «Наказ про припинення трудового договору».

Колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Колективний договір укладається:

  1.               на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.
  2.               відповідно до чинного законодавства та узятих сторонами зобов'язань.

Його основна мета - регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців..

Колективний договір набирає чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі або угоді.

Після закінчення строку дії колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть діючий.

У разі зміни власника підприємства чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

  •                   зміни в організації виробництва і праці;
  •                   забезпечення продуктивної зайнятості;
  •                   нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
  •                   встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
  •                   участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
  •                   режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
  •                   умов і охорони праці;
  •                   забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
  •                   гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;
  •                   умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
  •                   забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  •                   заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькування), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав;
  •                   заборона дискримінації.

Трудовий договір може бути розірваним в таких випадках: при змінах в організації виробництва та праці, у тім числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, скороченні чисельності або штату працівників.

Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом і у випадку невідповідності працівника посаді, яку він займає, через низьку кваліфікацію або стан здоров’я, який заважає якісно виконувати роботу.

До розірвання трудового договору можуть привести:

  •          систематичне, без поважних причин невиконання працівником обов’язків, покладених на нього трудовим договором;
  •          прогул ( у тому числі відсутність на робочому місці понад три години протягом робочого дня без поважних причин);
  •          відсутність на роботі понад чотири місяці через тимчасову непрацездатність ( не враховуючи відпустку по вагітності та пологах);
  •          поновлення на роботі працівника, який раніше виконував роботу;
  •          поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; 
  •          розкрадання майна власника.

3.

У сучасних умовах на підприємствах застосовуються різні форми і системи оплати праці, але найбільше поширення отримали три форми оплати праці: відрядна, погодинна і тарифна.

Відрядна оплата праці - це оплата праці за кількість зробленої продукції (робіт, послуг), вона заснована на оплаті праці в прямій залежності від його результатів.

Відрядну систему оплати праці на підприємстві найбільше доцільно застосовувати в наступних випадках:

- є можливість точного обліку обсягів виконуваних робіт;

- є значні замовлення на виготовлювану продукцію, а чисельність робітників обмежена;

- одне зі структурних підрозділів підприємства (цех, ділянка, робоче місце) є "вузьким" місцем, тобто стримує випуск продукції в інших технологічно взаємозалежних підрозділах;

- застосування цієї системи негативно не відобразиться на якості продукції;

- існує гостра необхідність у збільшенні випуску продукції в цілому по підприємству.

Відрядну оплату праці не рекомендується використовувати в тому випадку, якщо:

- погіршується якість продукції;

- порушуються технологічні режими;

- погіршується обслуговування устаткування;

- порушуються вимоги техніки безпеки;

- перевитрачаються сировина і матеріали.

Різновиди відрядної оплати праці:

Відрядно-преміальна - це така система оплати праці, коли робітник одержує не тільки відрядний заробіток, але і премію. Премія звичайно встановлюється за досягнення визначених показників: виконання плану виробництва продукції, завдань по якості продукції або економії у витраті матеріальних і інших видів ресурсів.

Непряма-відрядна - застосовується для оплати праці допоміжних робітників, заробітна плата яких залежить від результатів праці основних робітників, що обслуговуються ними.

Відрядно-прогресивна оплата праці, як правило, вводиться тимчасово на найважливіших ділянках основного виробництва. При цій системі заробіток робітника визначається по виконанню норми виробітки, як і при прямій відрядній оплаті, тобто по встановлених розцінках. При перевиконанні установленої норми прогресивно збільшуються доплати до основної відрядної розцінки.

Колективна відрядна (бригадна) оплата праці - відрядна форма оплати праці по результатах роботи колективу (бригади). Спочатку розраховується заробіток усієї бригади як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадну розцінку. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади методом коефіцієнто-годин або методом коефіцієнта виконання норм. Головна перевага даної системи в тому, що вона зацікавлює усіх робітників даної бригади в кінцевих результатах роботи, сприяє розвитку в них почуття відповідальності і взаємодопомоги.

Акордна система оплати праці - це різновид відрядної, оплати праці, сутність якої полягає в тому, що розмір оплати праці встановлюється на весь обсяг виконання робіт із визначенням терміну його виконання.

На підприємстві найбільш доцільно застосовувати акордну оплату праці в наступних випадках:

- підприємство не укладається в термін із виконанням якогось замовлення, і при його невиконанні воно буде зобов'язане заплатити значні суми штрафних санкцій у зв'язку з умовами договору;

- при надзвичайних обставинах (пожежі, обвали, виходи з ладу основної технологічної лінії по серйозній причині), що приведуть до припинення виробництва;

- при гострій виробничій необхідності виконання окремих робіт або впровадженні нового обладнання на підприємстві.

Погодинна оплата праці  - це оплата праці за відпрацьований час.

Ця форма має такі системи:

Проста погодинна - розраховується як добуток годинної тарифної ставки робочого даного розряду на відпрацьований час у даному періоді.

Задача Посадовий оклад головного економіста 7500 грн. у січні місяці 23 робочі дні. Він відпрацював 20 робочих днів

  1. Визначаємо середньоденний заробіток

7500:23=326,09 грн.

  1. Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні

326,09*20=6521,80грн.

Погодинно-преміювальна - це така оплата праці, коли робітник одержує не тільки заробіток за кількість відпрацьованого часу, але і визначений відсоток премії до цього заробітку.

Задача Слюсар 3-го розряду з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах в січні місяці відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 75,30 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 15 % від фактичного заробітку.

  1. Заробіток за фактично відпрацьований час

151*75,30=11370,30 грн.

  1. Нараховано суму премії за якість роботи

11370,30*15%=1705,55 грн.

  1. Нарахована сума заробітної плати

11370,30+1705,55=13075,85 грн.

Система посадових окладів. По цій системі оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.

Погодинну систему оплати праці найбільш вигідно застосовувати, якщо:

- на підприємстві функціонують потокові і конвеєрні лінії зі строго заданим ритмом;

- функції робітника зводяться до спостереження і контролю за ходом технологічного процесу;

- витрати на визначення планової та облік зробленої кількості продукції відносно великі;

- кількісний результат праці не може бути виміряний і не є визначальним;

- якість праці важливіше його кількості;

- робота є небезпечною;

- робота неоднорідна за своїм характером і нерегулярна по навантаженню;

- на даний момент збільшення випуску продукції (робіт, послуг) на тому або іншому робочому місці є недоцільним для підприємства;

- збільшення випуску продукції може призвести до браку або зниження її якості.

Тарифна система являє собою основу для диференціації заробітної плати відповідно по кваліфікації, умовам і шкідливості праці, а також у районному, міжгалузевому, галузевому і внутрішньозаводському розрізах.

Тарифно-кваліфікаційні довідники - це нормативні документи, у яких усі види робіт, що виконуються в тому або іншому виробництві, діляться на групи в залежності від їхньої складності.

Тарифна ставка - абсолютний розмір оплати праці різних груп і категорій робітників за одиницю часу. Вона встановлюється урядом по кожній галузі окремо, як правило, для робітників, праця яких по складності відноситься до першого розряду

Оплата праці керівників і службовців здійснюється відповідно до посадових окладів.

4.

Основним документом по обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф.№64). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих.

Для кожного працівника у табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначаються причини невиходу на роботу. У табелі також зазначають посаду працівника, ідентифікаційний код. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Для обліку ручних та кіно-ручних робіт застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт у двох варіантах: перший (ф.№66) – для бригади або ланки, другий – (ф.№66а) – індивідуальний на кожного працівника окремо.

Обліковий лист тракториста-машиніста ( ф№67) застосовується для обліку робіт трактористів-машиніста протягом 5,10,15 днів. У ньому відображуються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. Виконані транспортні роботи трактористам оформляють Дорожнім листом трактора (ф.№68). Дорожній лист виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаражу і видають на руки трактористу.

Працівникам тваринництва заробітна плата нараховується в первинному документі Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (ф.№69). На лицьовому боці розрахунку по кожному працівнику ферми вказують його посаду, професію, категорію, табельний номер, відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінки і суму нарахованої заробітної плати, на зворотному – кількість відпрацьованих на фермі днів.

Нарахування заробітної плати за чергову або навчальну відпустку а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформляється Розрахунком по заробітній платі (ф.№74), де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показуються усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплат.

5.

Допомога за лікарняним виплачується застрахованим особам.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати в таких випадках:

  •          тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;
  •          у разі хвороби дитини до 14 років і необхідності догляду за нею;
  •          у разі хвороби члена сім’ї і необхідності догляду за ним;
  •          у разі карантину, який накладено санітарно-епідеміологічною службою;
  •          у разі санаторно-курортного лікування;
  •          у разі протезування за медичними показаннями.

Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованим особам залежно від страхового стажу встановлена в таких розмірах:

 

Страховий стаж

Розмір у %

До 3-х років

50

Від 3-х до 5-ти років

6

Від 5-ти до 8-ми років

70

Понад 8 років

100

 

6.

Установлюють такі види відпусток:

  1. Щорічні відпустки:
  •          Основна відпустка
  •          Додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці
  •          Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
  1. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням
  2. Творча відпустка
  3. Соціальні відпустки
  •          Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами
  •          Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
  •          Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей
  1. Відпустка без збереження заробітної плати

Право працівника на щорічну основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

Щорічні відпустки на другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідно робочого року.

Інвалідам І і ІІ груп надається щорічно основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ групи – 26 календарних днів.

Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 днів.

7.

Відрахування (утримання, стягнення) — це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розпису та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами відповідно до законодавства (зазвичай, перераховує їх відповідним особам, з метою отримання якими цих сум і здійснюється відрахування, або ж використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством).

Види відрахувань

  1.               Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань безпосередньо перед державою (бюджетом) це - стягнення податків, відрахування з осіб, які відбувають виправні роботи, стягнення штрафів, накладених в адміністративному порядку.
  2.               Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань перед іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами (третіми особами) це – стягнення яке проводиться на підставі виконавчих документів, перелічених у ст.348 Цивільного процесуального кодексу України і ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" (рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах, вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах щодо майнових стягнень; постанови компетентних державних органів про застосування штрафів за адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; рішення третейських судів; виконавчі надписи державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів).
  3.               Відрахування із заробітної плати працівників для погашення їхніх зобов'язань перед підприємством, установою, організацією, де вони працюють  за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
  •                      для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

- при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки;

- при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації.

Документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути:

- наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);

- будь-які виконавчі документи - наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;

- письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб'єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.

Відрахування не допускаються

1)    вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2)    компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3)    польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

4)    матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

5)    допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

6)    одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини;

7)    допомогу при усиновленні дитини;

8)    допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

9)    допомогу на дітей одиноким матерям;

10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

11) допомогу на лікування;

12) допомогу на поховання;

13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

8.

Рахунок № 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" призначений для обліку розрахунків за всіма видами оплати праці: заробітної плати, премій, виконання громадських обов'язків та ін. Для обліку розрахунків по оплаті праці використовують два субрахунки:

661 "Розрахунки за заробітною платою"; 662 «Розрахунки з депонентами».

В кредиті субрахунку № 661 "Розрахунки за заробітною платою" відображаються:

- нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва, виробництва напівфабрикатів, допоміжних виробництв;

- нарахована заробітна плата робітникам за обслуговування і ремонт обладнання цехів основного виробництва;

- нарахована заробітна плата службовцям та обслуговуючому персоналу; - нарахована заробітна плата спеціалістам;

- нарахована плата працівникам житлово-комунального господарства;

- нарахована заробітна плата за впровадження нової техніки, технології, за виконаний ремонт основних засобів;

 - суми нарахованої допомоги з тимчасової непрацездатності;

 - суми премій, нараховані за рахунок коштів Фонду економічного стимулювання або Фонду спеціального призначення;

 - оплата праці за рахунок коштів Резерву.

 

 

 

Кросворд

1. Одна з форм заохочення успіхів, досягнутих в праці

2. Форма оплати праці, за якою зарплату працівникам нараховують за відпрацьовані години

3. Лист, який видається лікувальним закладом і є підставою для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності 

4. Показник тривалості трудової діяльності працівника, який впливає на розмір лікарняних

5. Як називається договір, що укладається на строк?

6. Це різновид трудового договору

7. Один з видів відпустки

 

 

 

 

 

 

з

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

л

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

т

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Руденко Ольга
Додано
26 лютого 2025
Переглядів
305
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку