Відкрите засідання Шкільного європейського клубу «Сузір’я» В рамках дня профілактики «Стоп насильству в школі».

Відкрите засідання

Шкільного європейського клубу

«Сузір’я»

В рамках дня профілактики

«Стоп насильству в школі».

2018 нр.

Перегляд відеоролику «Булінг очима дітей».

1. Актуалізація роботи.

Зовнішність, вимова, поведінка, успіхи в навчанні, статки родини - все це може стати причинами цькування дитини. Тривалі агресивні дії щодо іншого в світі називають булінгом.

 Україна - в першій десятці країн Європи за його поширеністю з-поміж 11-15-річних школярів. Вона залишила далеко позаду не лише найбільш соціально благополучні Данію чи Норвегію, але й, приміром, Угорщину та Грецію. Такі дані наводить ВООЗ.

 Торік 67% українських дітей або були жертвами, або кривдниками, або свідками булінгу, за даними ЮНІСЕФ. Чверть із них безпосередньо зазнали цькувань. 48% цих дітей нікому не розповіли про пережите.

Чи не вперше в Україні заговорили голосно й одверто про цю проблему.

Ми з вами не можемо пройти повз даної проблеми. Ми постараємось зрозуміти які чинники та фактори  викликають булінг та віднайдемо найефективніші методи боротьби.

2. Основний виклад матеріалу.

На даний час у Європі – 150 млн дітей, а в Україні майже 8 млн дітей. У світі 16 тис дітей помирає щодня, 1 млн дітей у всьому світі вмирає в день свого народження, 230 млн (більшість з них в Африці) не доживає до свого 5-річчя, насамперед, у зв’язку із недостатнім харчуванням.

Очевидно, що кожна дитина від народження має рівні права: фундаментальні (право на життя, на захист від будь-якої експлуатації), цивільні, політичні і громадські права (право на громадянство та ім’я), економічні, соціальні та культурні права (право на освіту, на гідний рівень життя, свободу думки совісті і релігії) тощо.

Згідно із статистикою, 79% дітей "багатих" батьків є зареєстровані (отримали свідоцтво про народження), а в "бідних" батьків зареєстровані лише 51% дітей. "Відтак, кожна друга така дитина є незареєстрованою, тобто не має ні імені, ні громадянства, є "неіснуючою" для держави та "невидимою" для суспільства"/

Також кожна дитина має як особистісні права (право дитини на збереження індивідуальності, знати своїх батьків і на їх піклування, жити зі своїми батьками, на освіту, вільно висловлювати власні погляди і думки), так і групові (етнічні, релігійні, расові, а також як іноземців, біженців чи шукачів притулку, представників титульної нації чи національних меншин, легальних / нелегальних мігрантів, внутрішніх переселенців, невиліковно хворих, неповносправних тощо).

Якщо громадянство, у принципі, не є підставою для булінгу, то з іменем дитини зовсім інша справа. У законодавстві багатьох держав світу є чітко передбачені підстави відмови у реєстрації імені новонародженої дитини (імена екстравагантні, смішні або якщо вони можуть викликати непорозуміння щодо статі дитини). Так, в Австралії та Об’єднаному Королівстві не може бути зареєстрованим ім’я дитини, яке є непристойним або образливим, а в Італії – дивним або ганебним (за повідомленням газети "La Repubblica" у грудні 2007 р. суд заборонив зареєструвати хлопчика з іменем П’ятниця (Venerdi), на зразок персонажа твору Д. Дефо "Робінзон Крузо", мотивуючи своє рішення тим, що таке ім’я буде перешкодою для його "спокійних міжособистісних стосунків" і перетворить хлопчика в "посміховисько" для його однолітків), у Швеції – якщо ім’я виражає образу або викликати дискомфорт для дитини.

У США вибір імені дитини залежить цілком і повністю від батьків, а тому з’являються такі новелли як Бруклін (Brooklyn) – син Девіда Бекхема, Яблуко (Apple) – донька Ґвінет Пелтроу, Північ (North) і Святий Захід (Saint West) – діти Кім Кардашян. Очевидно, що часто ім’я в американських реаліях може стати підставою для булінгу дитини (до прикладу, недавній випадок із Принцом Майклом "Ковдрою" Джексоном (Prince Michael "Blanket" Jackson II), сином Майкла Джексона). 

Булінгу в Україні як прояв дискримінації дитини у формі використання прізвиськ, висміювання, цькування, кпин, наруги, залякування, агресивного домінування, поширення "пліток", знищення репутації чи пошкодження майна, погроз (шантажу), побиття (штовханини, плювання), бойкоту тощо. Зазвичай у трикутнику булінгу є булер (той, хто цькує), жертва (над ким знущаються) і спостерігачі (активні, які підтримують дії булера чи пасивні, які співчувають, але не втручаються). Якщо підставою для прояву булінгу може бути спеціальний правовий статус дитини, її зовнішній вигляд, фізіологічні особливості чи стан здоров’я, рівень інтелекту чи матеріально-фінансового забезпечення, соціальний статус, етнічна, національна чи релігійна приналежність, раса чи колір шкіри, то наслідком булінгу, зазвичай, є депресія, стрес, безпорадність, "дивні" ушкодження, знищене чи пошкоджене майно, доведення дитини до самогубства". Різновидами булінгу є мобінг (форма шкільного булінгу) та кібербулінг (використання різних проявів булінгу з використанням мобільних телефонів, мережі Інтернет, соціальних мереж тощо).

Однією із держав, де проводиться ефективна боротьба з булінгом (особливо з мобінгом та кібербулінгом) є США. На початку 90-х виявилося, що 40–80% дітей шкільного віку стали жертвами булінгу.  Проблема виявилася настільки серйозною, що її вирішення вийшло за межі повноважень місцевої влади і перейшло до повноважень влади штату. Перший т.зв. антибулінговий закон був прийнятий у штаті Джорджія. Поступово у всіх штатах США були прийняті схожі закони, а останнім штатом, який підтримав таку ініціативу стала Монтана у квітні 2015 року. Для того, щоби мати чітке уявлення про необхідність прийняття т.зв. антибулінгового закону у США офіційно було проведене статистичне дослідження проявів булінгу протягом 2005–2013 років, результати якого можуть бути актуальними і для України, оскільки протягом 8 років зменшилася загальна кількість випадків прояву булінгу з 28.1% у 2005 р. до 21.5% у 2013 р.

В сучасній Україні є реальна потреба розробити законопроект про заборону булінгу та ініціювати його прийняття на законодавчому рівні, як це вже зробили в багатьох державах світу.

Завдання. Об’єднайтесь у чотири групи.

Завдання для першої групи – намалюйте портрет типової на вашу думку жертви булінгу, дайте ім’я та прізвище. Опишіть її.

Завдання для другої групи – зобразіть методи і дії які вам допоможуть зробити людину жертвою булінгу.

Завдання для третьої групи – зобразіть людину «супер- героя» , якій під силу побороти булінг та інші види насильства.

Завдання для четвертої групи – зобразіть методи та дії які вам допоможуть побороти булінг.

Аналіз та підсумок роботи.

3. Передовий Європейський досвід.

В країнах Євросоюзу все активніше досліджують зв’язок між проявами шкільного насильства та схильністю до радикальних дій та участі в екстремістських рухах. Приділяється більше уваги молоді, яка досить часто стає реальним учасником подій в Сирії чи в інших гарячих точках. Культура насильства, яка зростала в них з дитячих років, згодом дає свої паростки в дорослому житті, коли людина здатна розглядати насильство як ефективний інструмент досягнення цілей.

Чому для запуску проекту боротьби з булінгом та екстремізмом Радою Європи обрано саме Албанію? Албанія є одним з лідерів за кількістю випадків булінгу в шкільному середовищі. 37% школярів стикаються з психологічним тиском, а 33% з фізичним булінгом. 73% викладачів вважають зовнішність дітей головною підставою для знущань, 77% викладачів не отримують спеціальної підготовки щодо реагування на шкільне насильство, значна кількість з яких демонструє невизначеність у питаннях вирішення проблем булінгу.

Тому у співпраці та партнерстві з Міністерством освіти і спорту, науково-дослідними інститутами, школами, місцевими громадами, медіа та неурядовими організаціями, за фінансування Європейського Союзу розпочато трирічний проект вартістю у 600 000 євро, який буде завершений до 31 січня 2019 року. Глава представництва Ради Європи в Албанії Клаус Нойкірх зазначив необхідність створення нової шкільної культури, що ґрунтується на пріоритеті прав людини та демократії для викорінення булінгу з школи назавжди.

Загальна мета проекту полягає в тому, щоб знайти ефективні засоби боротьби з булінгом та екстремізмом в системі освіти в Албанії відповідно до європейських стандартів. Кінцевою метою є підтримка відповідних установ у створенні безпечного навчального середовища, яка має бути досягнута наступним чином:

Відбуватимуться тренінги навичок фахівців у галузі освіти, підвищуючи їхні знання та компетенції щодо того, як запобігати випадкам булінгу та екстремізму в школі.

Моральні цінності залучення, небайдужості та поваги викладаються як частина шкільної культури у навчальному предметі.

Учні братимуть участь у створенні та підтримці безпечного простору у школі. Активно залучатимуться до творчого вирішення конфліктних ситуацій.

Пілотні школи (21 з різних регіонів) розроблятимуть інструменти запобігання знущання та реагування на прояви екстремізму, з урахуванням власних особливостей, тобто, всі програми будуть адаптовані під албанські реалії.

Обізнаність щодо булінгу зростатиме завдяки розвитку ресурсів для шкіл на основі досліджень та найкращих європейських практик. Разом з тим, у громадах буде проведено серію навчальних занять, круглих столів, семінарів, конференцій, інформаційно-просвітницьких заходів. Булінг та екстремізм будуть подолані лише у спільній роботі освітян, фахівців-експертів, соціальних працівників, батьків та безпосередньо учнівської молоді.

Досвід Албанії корисний для України, маємо врахувати що за результатами дослідження ВООЗ,  Україна займає четверте місце в Європі (слідом за Албанією) за рівнем розповсюдження булінгу в школі, тому на часі системні зрушення щодо інтеграції антибулінгових програм і в нашій країні.

У Верховній Раді запропонували штрафувати за булінг. При цьому кошти за насильство стягуватимуть не тільки з кривдників або батьків дітей, які ображають інших. Заплатити доведеться й вчителям, які приховуватимуть такі факти..

Народні депутати зареєстрували відповідний законопроект, в якому пропонується ввести окрему статтю про булінг до Кодексу про адміністративні правопорушення. 

Який штраф за булінг передбачено документом 

За моральне або фізичне насильство та агресію у будь-якій формі загрожуватиме штраф у сумі від 40 до 850 грн. Подібне стягнення очікує і на батьків кривдника, якщо він малолітній і ще не може відповідати перед законом.

За вчинення таких дій із особливою жорстокістю з відносно неповнолітнього будуть стягувати штраф від 1700 до 3400 грн. Будуть карати вчителів - за приховування булінга будуть штрафувати від 850 грн. до 1700 грн. Директори шкіл повинні будуть контролювати, як виконуються заходи по протидії булінгу, розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їх батьків. На своїх сайтах заклади освіти повинні відкрити доступ до правил поведінки учня у школі.

У рамках закону до відповідальності можуть бути притягнені діти, їхні батьки, вчителі та навіть директор школи

Штрафи за булінг - це  меседж для батьків.  Не можна дитину спонукати до жорстоких дій та до несприйняття людських цінностей, заявив один із співаторів законопроекту, голова парламентського комітету з питань освіти та науки Олександр Співаковський. За його словами, це буде також виховувати толерантність у дітей. Однак це тільки перший крок у планомірній протидії цькуванню як такому.

4. Підсумок.

Перегляд відеоролика «Стоп булінг»

Аналіз відеоролику.

Завдання – оберіть кольоровий аркуш паперу та обведіть свою руку. На кожному пальці  напишіть імена людей до яких ви можете звернутись за захистом коли вас цькують чи проявляють іншу форму насилля. Загорніть підписаний пальчик у долоньку. Не хвилюйтесь якщо  у вас залишились непідписані пальці.

Виріжте іншу долоньку та підпишіть пальчики :кожен палець – людина якій ви готові допомогти та стати на її захист, протягнути руку допомоги.

Висновок: ми живемо у жорстокий час, але у кожному серці процвітає добро. Ми маємо до кого звернутись за допомогою, навіть якщо це одна людина. Подивіться на долоньку на якій ми вказали кому можемо допомогти. Не забувайте, що діяти потрібно зараз. Не  боятись! А зупиняти насилля! Зупиняти його добром і любов’ю ! Один -  за всіх,  і всі – за одного!