Відкритий урок - рольова гра - чайна церемонія на тему «Японська культура. Мацуо Басьо – поет «народжений красою рідної землі».Хоку"

Тема.        Японська культура. Мацуо Басьо – поет «народжений красою рідної землі».  Природа як джерело натхнення, а її зображення – засіб вираження почуттів японців. Хоку Мацуо Басьо

Навчальні цілі: познайомити учнів з Японією, географічним розташуванням та культурою,зацікавити учнів традиціями та культурою Японії, ознайомити учнів із життям і творчістю поета Мацуо Басьо,з поняттям «хоку» та його жанровими ознаками; розвивати навички виразного читання, усного малювання та асоціативного мислення; формувати вміння цілісного аналізу тексту; навчати учнів розкривати головну ідею твору; виховувати повагу й інтерес до інших народів та культур, почуття дружби й краси, спостережливість, вдумливість.

Очікувані результати: учні познайомляться з новою країною, будуть вміти розповідати факти біографії поета; читати й аналізувати хоку; висловлювати свої враження про них, зможуть скласти власні хоку.

Основні поняття:  хоку, ікебана, орігамі, нецке.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і розвитку на їхній основі умінь та навичок.

Методи: розповідь,рольова гра, інтерв’ю з автором, робота з портретом,  пояснення термінів, малюнки, теорія літератури, робота з книгою, спостереження.

Обладнання: проектор, ноутбук, килим, журнальний столик з посудом, портрет Мацуо Басьо, підручники, малюнки учнів, глобус, ілюстрації із зображенням краєвидів Японії, зразки орігамі, ікебани, нецке, фрагменти музичного твору.

Література. Зарубіжна література. Практичний довідник: - Харків: Весна, 2009. – 496 с.; Зарубіжна література. 5 клас. Посібник-хрестоматія. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. – 304 с.; Зарубіжна література: Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 5 клас 12-річної школи. – К.: Грамота, 2005. – 344 с.; Басьо Мацуо. Поезії. Переклад Г. Туркова. – К., 1991; Наумова Н. С., Наумова Ю.С. «О, вітер зі схилу Фудзі!» Конспект уроку з вивчення поезії Мацуо Басьо. 5 клас //Зарубіжна література. – 1999. - №10; Конспект уроку .Сад японської поезії. Н.В. Хижняк// - 2011 .-№ 1.Зарубіжна література. 5клас. Матеріали до уроків/Укладач Р.Б.Шутько.-Харків:Торсінг, 2000.-176 с. Нетрадиційні уроки. Зарубіжна література. 5-12 класи / Укладач  Л. І. Нечволод. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. -192 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності: оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

Учитель. «Коннітіва дзідо» - добрий день діти. ні, я не помилилася. Просто сьогодні у нас з вами незвичний урок. Відомий німецький поет Й.В.Гете сказав : «Хто хоче зрозуміти поета, той мусить піти у поетову країну». Ось ми сьогодні вирушимо в далеку східну країну, назва якої – Японія. Ми на 45 хвилин перенесемось далеко в Токіо і познайомимось з представником японської поезії – Мацуо Басьо. Дізнаємось багато нового і цікавого про Японію, про  японські традиції і культуру. Вивчимо, що таке хоку і спробуємо скласти власні.  Тож вперед, у подорож!

Робота з епіграфом.

 

                                                                                               Любіть природу, любіть квіти,  любіть     дерева, небо, красу  у великому і малому, і ви навчитеся любити життя, берегти людину!

                                                                Японський вислів

Учитель. Спробуйте пояснити  зміст  вислову, взятого за епіграф до уроку. (У Японії є традиція милуватися деревами, травами, квітами, адже навіть найменша квіточка є частиною природи, всесвіту. На думку японців, якщо люди люблять природу: дерева, трави, квіти, то вони також частина природи і всесвіту; красу великого можна побачити навіть в маленькій квітці).

ІІІ. Сприйняття нових знань.

1. Робота в зошитах.

Учитель. Запишіть дату та тему уроку.  

Японська культура. Мацуо Басьо – поет «народжений красою рідної землі».  Природа як джерело натхнення, а її зображення – засіб вираження почуттів японців в хоку Мацуо Басьо.

 

• Діти, а чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?Очікування від уроку (діти на квітках пишуть свої очікування, прикріплюють на гілочку сакури)

 

1. Вчитель. То з чого ж починали японці, де витоки їхньої мудрості й сили? У чому полягає «краса Японії»? Навіщо нам українцям знати про Японію, про Мацуо Басьо?

РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ  «ПОХОДЖЕННЯ ЯПОНІЇ»

Що ж відомо про походження Японії?

Коли боги Ізанагі й Ізанамі (показати на презентації)веселкою спускалися з небес, щоб відокремити земну твердь від безодні, Ізанагі вдарив своїм богатирським списом у хистку морську безодню. І тоді з його списа скотилася низка крапель, утворивши зігнутий ланцюг островів. Ця легенда пригадується, коли дивишся на карту Японії. Вигнута низка гористих островів і справді схожа на скам’янілі краплі. Адже до складу Японії входять чотири великих острови і кілька тисяч дрібних островів.

Краплі, що впали з божественного списа, ще не застигли остаточно. Весь цей дугоподібний ланцюг здіймається пузирями вулканів, Вся ця молода суша час од часу коливається від землетрусів.  Але країна вогнедишних гір більше відома як «країна, де сходить сонце».

Це країна, народ якої обожнює природу, захоплюється нею.

Японці не просто люблять природу, вони її одухотворюють. Вона для них жива і має свої закони. Тому найбільшим щастям для них є пізнати ці закони, злитися з природою, щоб очистити душу, збудити почуття прекрасного.

 

2.              ВИСТУПИ ДОСЛІДНИКІВ «ПОДОРОЖ ДО ЯПОНІЇ».

 

Учитель. Ви , діти, мали випереджувальне завдання. Клас був поділений на 3 групи: дослідники Японії, кореспонденти газети та актори. 

Група дослідників вивчала географічне положення, кліматичні умови, особливості розташування та дізналавася про культурні традиції і звичаї японців.

Тож надаємо перше слово нашим дослідникам. 

 

Учень.1 Я хотів  би познайомити вас трішки з Японією.

Японія розташована на Сході, на 4 тисячах островів у Тихому океані, серед яких найбільшими є чотири: Хонсю, Хоккайдо, Кюсю і Сікоко. Води Тихого океану,Охотського, Японського та Східно-Китайського морів, омивають країну.

 Три чверті території Японії займають гори, але найвищою є гора Фудзіяма. Вона знаходиться на острові Хонсю. Десять місяців на рік вона майже вкрита повністю снігом, але форма її нагадує правильний конус. 

Японія -це країна вулканів – їх там 150 , і 40 із них –діючі. У цій державі постійно відбуваються землетруси. Ви мабуть всі пам’ятає землетруси в Японії минулого року, коли всі країни світу співчували японцям і намагалися підтримати їх.

10-15 разів на рік у цій країні бувають цунамі – величезні хвилі, що насуваються на берег і знищують усе на своєму шляху.

Столиця Японії – Токіо, у якому проживає 30 мільйонів людей.

Править країною імператор, основна релігія – буддизм. 

Зверніть увагу на Прапор Японії , він має дуже незвичний вигляд – це червона кулька. Адже сонце, коли сходить має червоний колір. Саме тому Японію ще називають країною вранішнього сонця.

 

Учень. 2. Я б хотіла б  познайомити вас з культурними традиціями та звичаями японців.

Уміння спостерігати, бачити найнезначніші деталі – властивість, притамання кожному японцеві. Вони кажуть : вдивляйтесь у звичайне – і побачите несподіване, вдивляйтесь у просте – і побачите складне, вдивляйтесь у частинки – і побачите ціле. 

Тому тільки в Японії є такі незвичайні свята : свято милування квітучою сакурою – «ханамі»( у квітні), японці прагнуть побачити її найпершими. І тому коли вони дізнаються, в якій частині країни розквітли перші квітки, вони їдуть, щоб їх побачити.

 Інше свято – милування квітучою хризантемою -  ( у жовтні), червоним листям клена – «момідзігарі» ( у листопаді), а також повним місяцем – «цукімі». 

Також японці вже сотні років влаштовують для себе незвичайне свято – тя-но-ю. це чайна церемонія, яка проходить в особливих будиночках серед саду, де людина може відпочити, облишити повсякденні клопоти і обміркувати, побачити навколо себе й у собі прекрасне, мовчки спостерігати гармонію світу та чаювати. 

 

2. РОЛЬОВА  ГРА «ЧАЙНА ЦЕРЕМОНІЯ». 

 

Учитель. Одна японська родина люб’язно погодилася запросити до себе в гості на чайну церемонію вчителів Веселобалківської ЗОШ І-ІІ ступенів. Це родина викладача японської поезії Суцукава  Масіма. Сенсей Масіма має українське коріння, вільно володіє українською мовою, тому ми не потребуємо перекладача. Тож давайте уявимо, що ми зараз в Японії.

 

Суцукава Масіма. Дозвольте я познайомлю вас зі своєю родиною. Комака – дружина, Фуміко – моя молодша донька, Мідзогуті – старша донька. 

Вони розкажуть вам про  Японію.

 

Комако Масіма. (дружина Суцукава  Масіма)

Я прикрасила наш чайний будиночок бонсаєм ( демонструє дерево). Японське дерево «бонсай» зазвичай перекладають як «дерево у горщику». Бонсай – це мініатюрне дерево в спеціальному горщику, яке формують протягом усього його життя. Щоб дерево набуло мініатюрних форм, щороку підрізають коріння й крону. Жити таке деревце в горщику може століттями, і ми, японці, передаємо його із покоління в покоління як живий спогад про рідних людей.

 

Японці – найкращі квіткарі у світі. Це ми придумали складання композицій із квітів, що називається ікебаною. Слово  ікебана не перекладається з японської. Ікебану японці не продають і не дарують, її виготовляють, щоб прикрасити своє житло. Для виготовлення ікебани використовують гілочки сосни, сливи, сакури ( японської вишні), різні квіти. Ікебана повинна мати три лінії. Найвища – це небо, найнижча – це земля, середня – це людина. Оцей штучний метелик прикрашає букет. Здається, ніби він зараз стріпне крильцями і полетить. А в пам’яті зринають рядки із хоку Мацуо Басьо:

Пробудись, пробудись –

Станеш другом моїм, 

Сплячий метелику.

І метелик прилетів

Попити настій з пелюсток хризантем.

 

Фуміко (донька Суцукави  Масіма).

Для чайної церемонії ми взяли порцелянові предмети. Вони дуже красиві й довше зберігають тепло напою. У японських родинах посуд для чайного обряду передають із покоління в покоління. Іноді порцеляновим чашкам  200-300 років. 

Чай – напій, приємний на смак і добре вгамовує спрагу. Крім того, він тонізує, підтримує енергію людини, освіжає. Щоб одержати смачний, духмяний чай, треба вміло його заварити. Чайник треба ополоснути окропом, потім витерти чистим рушником, щоб був сухим. 

Кип’яток наливають спочатку на 2/3 обєму чайника, а через п’ять хвилин доливають. Щоб аромат чаю не вивітрився, носик закривають, а чайник накривають рушником, щоб краще заварився. Чаєм пригощають друзів і знайомих. 

 

Мідзогуті. А я виготовила для вас орігамі. Орігамі – це традиційне японське рукоділля: фігурки різних звірів і птахів виготовляють із паперу. Я приготувала  орігамі - лебедя – символ почуттів і щастя.

(дає вчителю)

Фуміко. Прийміть в дарунок від нас нецке - маленьку символічну різьблену постать. Зроблена вона в основному зі слонової кістки або дерева. У давнину японці використовували  нецке для прикріплення ключів, гаманця до пояса кімоно, а також нецке служили ще і в якості прикраси одягу.

Суцукава Масіма. А ось і мій подарунок: збірка поезій японського поета Мацуо Басьо. 

 

Вчитель. Дякую. Я люблю хоку Мацуо Басьо.

 

Вчитель. Сенсея Масіма! Явдячна Вам і Вашій сімї за подарунки, цікаві розповіді про Японію . І хочу подарувати Вам оцей подарунок. (Дарує «Кобзар» Т.Г.Шевченка.)

Т.Г.Шевченко – це великий український поет та художник, який як і Мацуо Басьо з любов'ю зображав у своїх творах красу природи, але української.

Ось як з захопленням  він говорив про красу української землі.

(Демонстрація відео з ютуба)

Світає,

Край неба палає;

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє.

Степи, лани мріють;

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились;

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна

Повита красою,

Зеленіє, вмивається

Дрібною росою.

Споконвіку вмивається,

Сонце зустрічає…

І нема тому почину,

І краю немає!

 

3. ПОЯСНЕННЯ ВЧИТЕЛЯ. РОБОТА З ПОРТРЕТОМ.

 

Учитель. Давайте ми сві разом познайомимось з дивовижним поетом , чиє ім’я означає «бананове дерево». 

•  Подивіться на портрет поета.  Що ви можете сказати про людину, зображену на ньому? (Задумливий, заглиблений у себе, розумний, добрий).

• Що ви можете сказати про манеру написання портрету?(Простота, відсутні яскраві кольори).

• Дійсно, основна риса японського мистецтва, чи то поезії, чи то живопису, – удавана простота, за якою сховано глибокий зміст. У цьому ви переконаєтеся на уроці ще не один раз.

 

Вчитель . Давайте ближче познайомимось з Мацуо Басьо, а допоможе нам в цьому  журналіст, яка присутня на нашому уроці.

 

4. РОЛЬОВА ГРА. ІНТЕРВ’Ю З ПОЕТОМ.

Журналіст. Добрий день, дорогі друзі, шановні гості. Сьогодні до нас на урок завітав неперевершений майстер хоку – поет Мацуо Басьо. Привітаймо його.

 Добрий день, Мацуо Мунефусе, Я рада вітати Вас. У Вас таке незвичайне ім’я.

Поет. Так. Але справжнє моє ім’я – Дзінсітіро Гіндзаемон. А Мунефус і Басьо – це мої псевдоніми.

Журналіст. Як відомо, японське слово «басьо» в перекладі українською означає «бананова пальма». Чому Ви взяли собі такий псевдонім?

Поет. Це сталося не випадково. У мене було чимало учнів. Один із них подарував мені бананову пальму, котра дуже скрашувала моє життя, адже все моє багатство складалося із цієї бананової пальми і хижки, яку, до речі, теж подарував мені мій учень, Тому я і почав підписувати свої вірші – Басьо.

Журналіст. А що є найціннішим у Вашому житті ?

Поет. Найцінніше моє багатство – мої вірші. Хоча, на жаль, вони не могли замінити жменьку рису, яку потрібно було мати щодня, щоб не померти з голоду…

                           Тільки вірші!

                              Така-от весна в Тосея

                              з Бананової хижки.

Журналіст. А чому «в Тосея з Бананової хижки», а не «в Басьо»?

Поет. Скажу: раніше я мав псевдонім Тосей, японською це слово означає «персик зелений». Адже мені дуже подобалося буйноцвіття пер­сикових дерев, милувався ним у передмісті Кіото, ста­родавній столиці Японії. Там пізнав науки, поетичне ми­стецтво, писав вірші, які і підписував псевдонімом Тосей.

Журналіст. А як Ви прийшли до поезії?

Поет. Поезією я захопився з дитинства. Адже народився я в родині самурая, дворянина-військового. Правда, від самурайства предків залишилося тільки право носити два мечі. А батько заробляв на життя не військовою справою, а викладанням каліграфії, яка в Японії вважалася визнаним мистецтвом. Тому і я, коли ще був малим, навчався читати і писати ієрогліфи. Навчався по напи­саних батьком на сувоях прислів'ях. Одне з них — «День без праці — день без їжі» -  запам'ятав на­завжди. А вірші було чути по всій Японії, їх вивчали напам’ять. Тому можна було почути поезії і в палаці сьогуна, і в хижі злидаря.

Журналіст . А чи є у Вас улюблені свята?

Поет Як усі діти, я любив свята, особливо радів, коли наближалося свято Нового року. Разом із батьками, за японською традицією, прикрашав браму сосновим гіллям...

                              Соснове гілля на брамах! —

                                   І здається, за однісеньку ніч

                                   проминуло років тридцять!

Ласував новорічними коржами, ними у нас приго­щають родичів, друзів, знайомих.

Журналіст.  Як відомо, біля десяти років Ви мандрували країною. Що ж змусило Вас залишити свою бананову хижку і відправитися в мандри?             

Поет. Так, моє спокійне життя у банановій хижці було перервано страшною пожежею, яка спалила половину Едо, Полум’я знищило і мій притулок. Хоча учні відбудували хижу і навіть насадили нові банани, я все одно став мандрівним поетом. Правда, час- від- часу я навідувався до своєї хижки. Саме тоді побачили світ найкращі збірки моїх хоку.

                                                         Кара еда ні

                               Карасу-но амарікері

               Акі но кулі

                                           На всохлу гілку

                                           Сів ночувати крук.

                                           Глибока осінь

Журналіст. Щиро Вам вдячна за цікаву розмову.

Поет. Хай щастить вам. Читайте мої вірші: у них - я сам

На голій гілці

                       Самотній ворон тихо старіє

                                               Осінній вечір.

 

Учитель. Великого поета смерть застала в мандрах, коли він перебував у місті Осаці. Коли прихильники його таланту дізналися про хворобу Мацуо Басьо, вони приходили до нього, щоб чимось допомогти чи встигнути попрощатися. Учні, які останні десять років були завжди поруч, із вдячністю зустрічали людей, проте до хворого не пускали нікого. За звичаєм тих років, помираючий мав скласти хоку, своєрідне прощання із світом. Коли учні нагадали про це Мацуо Басьо, він сказав, що кожне його хоку було передсмертною піснею, бо хто знає, коли прийде його остання година?

   Але 8 жовтня 1694 року поет покликав до свого ложа одного з учнів і продиктував свої останні рядки:

В мандрах я знеміг,

    Полем паленим шуга

сон мій – чи юга?

 

5. Хвилинка відпочинку( лунає японськам музика).

Вчитель .Прийшов час відпочинку. 

Фізкультхвилинка «Квіти»

(Діти присіли, імітують нерозкриті голівки квіточок).

(Діти повільно підносять руки розкриті голівки квіточок вгору і розкривають долоні з розімкнутими пальцями, імітуючи квіти). 

 Раз-два-три, виросли квіточки!

До сонця потягнулися високо. (Тягнуться на пальчиках, див ляться вгору) 

Стало їм приємно й тепло!   

Вітерець пролітав, (пролітає серед дітей) 

Гілочками похитав. 

Вліво похитнулись — 

Низько всі пригнулись. (Нахилили тулуб вліво, вправо, вперед)

Вправо похитнулись — 

 Низько всі пригнулись. 

Вітерець, тікай! 

Квіточки не ламай! 

Нехай вони цвітуть, ростуть,

Дітям радість несуть!

 

6.ЗНАЙОМСТВО З ТВОРАМИ МАЦУО БАСЬО.

Сьогодні ми знайомимося із найпопулярнішим жанром японської поезії – хоку. Це тривірші, тобто поезії, які складаються із трьох рядків. За своєї епохи Басьо вважався неперевершеним майстром хоку. Форма ліричної мініатюри вимагала від поета жорсткого самообмеження, простоти і водночас, надаючи вагомості кожному слову, давала змогу багато сказати і ще більше підказати читачеві, розбудивши його творчу уяву.

 Прослухайте вірш, який вважається візиткою Мацуо Басьо. Первинний варіант цього хоку побачив світ 1680 року. До роботи над ним поет повертався протягом багатьох років, поки не створив остаточний текст.

    На висохлу гілку 

    сів ночувати крук.

    Глибока осінь.

     Переклад Г. Туркова

 

7.              Робота з літературознавчим поняттям. (Робота з підручником)
   • Ха́йку (яп. 俳句, ほっく, хокку) — жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш на основі першої півстрофи танка, що складається з 17 складів (5-7-5) і відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу.
   • Хоку  (від японського «початкова фраза») .

 

•  Головна тема хоку – життя природи й людини в їх нерозривній єдності.

 

Для хоку характерні «сезонні слова»:

• Весна – слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба.
• Літо – троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло.
• Осінь – осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осінній паморозь, іній, осіннє клинове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень.
• Зима – грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.

 

 

Слова- символи та образи-символи

   Дерева
(слива, верба, бамбук) – вічність, життя.
2.      Квіти
(фіалки, хризантеми, сакура) – краса.
3.      Птахи
(крук, зозуля, соловей) – прагнення до високості, воля, прагнення піднятися над      негараздами .
4.    Мандрівка
(сандалі, плащ, дорога) – пошук добра, краси , істини.

8.              Складання  гроно «Характерні ознаки хоку»:

• Три рядки.
• Немає рими, має ритм.
• Постійна кількість складів (5+7+5=17).
• Увага до деталі.
• Має визначену тематику: зображується життя природи і людини у нерозривній єдності.

 

 ЗАПИШІТЬ ОЗНАКИ ХОКУ У ЗОШИТИ.

 

1.Виразне читання віршів вчителем та учнями. Бесіда за змістом прочитаного. (Презентація «Аналіз хоку»)

   Вчитель. Мацуо Басьо по-філософськи сприймав природу. Його хоку проникають у душу читача, спонукають до роздумів.

Милуюся місяцем.

               Навколо ставка проблукав

                                                     Цілісіньку ніч.

Краса місяця причарувала поета, з’являються дивовижні мрії, прагнення до чогось незвичайного.

За образами природи у Мацуо Басьо ми відчуваємо переживання та глибокі роздуми автора, його ставлення до зображуваного. Поет мимохіть «відкриває»  читачеві очі на красу рідної землі. Не дивно, що у хоку часто звучать мотиви самотності, які були так знайомі авторові у реальному житті.

На всохлу гілку

    Сів ночувати крук.

                                             Глибока осінь

• Які картини постають у вашій уяві?
• Які «сезонні» слова говорять про осінь?
• Яким настроєм пройнятий цей вірш?

                                                            Старий ставок!

                                                                    Жабка стрибне –

                                                                    Сплеск пролунає

• Що зображено у цьому вірші?
• Які думки викликає у вас цей вірш?

 

(Старий ставок викликає думку про якийсь тихий притулок. Здається, що він спить. І ось цей сон, цей спокій порушує стрибок жабки і плескіт води. І саме цей плескіт нагадує про те, що життя є навіть у такому тихому ставку. Воно існувало і буде існувати завжди)

                                                       Весняні ночі

    Куди й поділися,

         Як розквітла сакура.

• Які асоціації у вас виникають після прочитання цього вірша?

     (Сакура – вишня з неїстівними плодами, це один із символів Японії. Це національна квітка. Її рожеві суцвіття хвилюють і захоплюють японців не тільки своєю чисельністю, а й своєю недовговічністю. Пелюстки сакури не в’януть, вони падають на землю від легенького подиху вітру, вони воліють впасти ще свіжими, ніж хоч трішки поступитися своєю красою. Адже одним з найулюбленіших свят у японців є свято «ханамі» - милування квітучим деревом.)

                                                     Соловей на гілці –

      Це, мабуть, її душа?

         Спить плакуча верба.

• Які образи постають в вашій уяві?
• У  якій поезії ми сьогодні зустрічались з образом верби?
• Яким японці сприймають навколишній світ?

    ( Японці вважають, що все живе має душу. Плакуча верба спить, нагадуючи про спокій природи, А соловей, що полонить усіх своїм співом, сприймається як душа дерева. Природа жива, вона прекрасна і гармонійна завжди.)

        Скрикнув журавель! –

   Ось, напевно, чому

                                                    Порвався лист.

• Символом чого є журавель?( В Китаї і Японії журавель символізує пильність, довголіття, мудрість, відданість, честь)

 

( В історії Японії є дуже болюча сторінка – трагедія міст Хіросіма і Нагасакі. У 40-х роках ХХ століття США скинули атомні бомби на ці міста. Багато людей загинуло, багато захворіло на променеву хворобу.

 Дівчина Садако була смертельно хвора, але вона щиро вірила у своє ви здоровлення і щоранку питала у лікаря: « Я одужаю, правда?!». Він не міг сказати їй правду, а натомість відповів: «Ти повинна зробити тисячу паперових журавликів – і тоді житимеш». Вона без кінця працювала. Надія давала їй силу і віру… Дівчина померла на світанку, вона тримала в руці паперового журавлика, якому не вистачало одного крила… Відтоді у квітні місяці в Японії на вікнах домівок розвішують паперових журавликів, які є символом скорботи і надії, надії на майбутнє)

(Показати паперового журавлика)

 

РОБОТА В ПАРАХ

1 пара .  Завдання. До поданих ілюстрацій знайдіть і зачитайте із підручника відповідні хоку.(Робота в парах. )

 2 пара.  Робота з картками. (Робота в групах)

  - Скласти хоку.(На картках дані слова. Із поданих слів необхідно скласти хоку.)

 -Картка №1.

        Ворон, День зимовий, всім, став,

        осоружний, миловидним. Сніг

 «Конверт-помічник» №1.

        День …….

        …, …всім.

        Миловидним …

                                       День зимовий, Сніг.

                                      Ворон, осоружний всім.

                                      Миловидним став.

• Картка №2.

.                   Вкриває, Квіти, трав, землю,

                   зів’яли, насіння, печаль.

 

«Конверт-помічник» №2…

             …   зів’яли.

              … землю … -

              насіння … .

 

                          Квіти зів’яли,

                          Вкриває землю печаль –

                          насіння трав 

 

• Картка №3

          рівнина -, ніде оку, Жайворон,

         Степу, зачепитись, співа.

         «Конверт-помічник №3»

         Степу … -

         ніде оку … .

        … співа.

                         Степу рівнина –

                         ніде оку зачепитись.

                         Жайворон співа.

            - Картка №4

            знеміг, поле, Мандрівця, впав …

           Журавель, на холоднее, нічліг,

-  «Конверт-помічник» №4

           …  знеміг,

         на … поле …

        Мандрівця … .

                              Журавель знеміг.

                              на холодне поле впав …

                              Мандрівця нічліг.

 

 

2. «Поетичне лото». Огляньте картки для гри. Вам слід відшукати на картках закінчення – третій рядок.

Під час літніх злив 

Ноги журавля 

(Стали короткими)

 

Під час квітування сакур

Горам краси не додасть

(Навіть ранкова зоря)

 

Мудрий павук

Павутиною вловив

(Кленовий листок)

 

Із далеких літ

Скільки всього нагадав

(Цей вишневий цвіт)

 

V.ПІДСУМОК УРОКУ.

 

1.Рефлексія.

Учитель. Діти вдома ви будете складати хоку, але перед тим  як ви це будете робити я б хотіла розповісти вам одну історію, яка трапилася з Мацуо Басьо.

 Басьо зі своїм учнем ішли рисовим полем. Учень, побачивши червону бабку, склав хоку:

     Відірви пару крил

     У бабки – 

     І вийде стручок перцю.

 Басьо сказав: «Це не хоку. Ти вбив комаху. Якщо ти хочеш скласти хоку і вдихнути в нього життя, ти повинен сказати:

     Додай пару крил 

     До стручка перцю – 

     І ти зробиш бабку».

 

 А чому вірш, складеним учнем, не є хоку?

 

 Хоку вчать любити природу, один одного і свою рідну землю; приходити

 

на допомогу тим, хто цього потребує і щиро радіти успіхам товаришів; але хоку не  вчать знищувати красу і вбивати.

 

V. Підсумок уроку «Продовж речення»

         На сьогоднішньому уроці

               я дізнався (дізналась)….

               я зрозумів (зрозуміла)…

               я навчився (навчилася)….

VI. Заключне слово вчителя.

  Сьогодні ми привідкрили завісу загадки нашого століття – Японії. Сподіваюся, що сьогоднішня наша подорож у світ краси Японії не була марною. Можливо, вже сьогодні ви будете дивитися на все, що вас оточує, зовсім по-іншому. Ми повинні усвідомити, що світ прекрасний, тому наше головне завдання – берегти цю красу і примножувати її. А той, хто усвідомить красу, не зможе творити зло. А в цьому, на думку Басьо, й полягає істинність людського буття.

 

VIІ. Домашнє завдання.

1.Прочитати статтю про Мацуо Басьо та хоку, яка вміщена у підручнику на с. 164.

2.Вивчити на вибір 3 хоку Мацуо Басьо напам’ять  та підготувати виразне читання його поезій.

3.Створити ілюстрацію до хоку та спробувати створити власне хоку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До поданих ілюстрацій знайдіть і зачитайте із підручника відповідні хоку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-Картка №1.

        Ворон, День зимовий, всім, став,

        осоружний, миловидним. Сніг

 

 «Конверт-помічник» №1.

        День … . ….

        …, …всім.

        Миловидним …

 

 

 

Картка №2.

.                   Вкриває, Квіти, трав, землю,

                   зів’яли, насіння, печаль.

 

«Конверт-помічник» №2…

             …   зів’яли.

              … землю … -

              насіння … .

 

 

 

• Картка №3

          рівнина -, ніде оку, Жайворон,

         Степу, зачепитись, співа.

         «Конверт-помічник №3»

         Степу … -

         ніде оку … .

        … співа.

 

 

 

 

            - Картка №4

            знеміг, поле, Мандрівця, впав …

           Журавель, на холоднее, нічліг,

-  «Конверт-помічник» №4

           …  знеміг,

         на … поле …

        Мандрівця … .

 

Під час літніх злив 

Ноги журавля 

(Стали короткими)

 

Під час квітування сакур

Горам краси не додасть

(Навіть ранкова зоря)

 

Мудрий павук

Павутиною вловив

(Кленовий листок)

 

Із далеких літ

Скільки всього нагадав

(Цей вишневий цвіт)