відкритий урок "Холодна війна"

План заняття

Група_________       «__»  _____________р.

              (дата заняття)

Дисципліна Всесвітня історія

Тема заняття: «Передумови, характер, етапи та прояви «холодної війни»»

Цілі заняття: 

методична: удосконалення методики виявлення знань студентів;

навчальна: аналізувати причини виникнення, хід та наслідки «холодної війни»; охарактеризувати спроби роззброєння, рух за мир і безпеку; визначити причини та наслідки основних міжнародних військових конфліктів у 40-х – 80-х рр. ХХ ст.; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, критично мислити, висловлювати власні судження;

виховна: виховувати в студентів зацікавленість історією; вміння мирним шляхом вирішувати конфлікти.

Вид заняття: лекція

Форма проведення заняття: евристична бесіда, бліцопитування, робота в малих групах, робота з історичною картою

Між предметні зв’язки:

Забезпечуючи:  економічна та політична географія світу

Забезпечуванні: історія України, соціологія

Методичне забезпечення: опорні конспекти, підручники, історична карта, картки

Література:

Обов’язкова:

1. О.В. Гісем, О.О. Мартинюк «Всесвітня історія» наочний довідник, Київ VESTA 2008, с. 159 – 163;
2. Н.А. Кагітіна Усі уроки до курсу «Всесвітня історія» 11 клас, Харків Основа 2011, с. 193 – 198;
3. Т.Ю. Земерова Всесвітня історія 10 – 11 клас у визначеннях таблицях і схемах, Харків Ранок 2010, с 122 – 125.

Додаткова:

1. О.В.Гісем Всесвітня історія 10 розробки уроків Х. «Ранок» 2011 с. 43 – 49 
2. А.П. Гриценко Усі уроки до курсу «Всесвітня історія» 10 клас Х., «Основа» 2012 с. 31 – 37

 Хід заняття:

І Організаційний момент  

Переклик студентів.

Перевірка готовності до заняття

ІІ Актуалізація опорних знань

Історичний диктант.(Так чи ні)

1. Велика Вітчизняна війна розпочалась 1 вересня 1941р? (Ні)
2. Друга світова війна розпочалась з нападу Німеччини на Польщу? (Так)
3. Японія була союзницею Німеччини? (Так)
4. На Тегеранській конференції були присутні: І. Сталін, В. Черчилль, Г. Трумен. (Ні)
5. Операція по відкриттю другого фронту в Європі називалась «Оверлорд» (Так)
6. Берлінську операцію проводили війська союзників? (Ні)
7. Капітуляція Німеччини була підписана 8 травня 1945р.? (так)
8. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945р.? (Так)
9. Найбільших людських втрат у війні зазнав СРСР? (Так)
10. Міжнародна організація створена після Другої світової війни мала назву Ліга Націй? (Ні)

ІІІ Викладання нового матеріалу

1 Ознайомлення студентів з темою та метою заняття: «Передумови, характер, етапи та прояви «холодної війни»».

2 Мотивація навчання:

   Після закінчення Другої світової війни зміцнилися позиції в світі країн переможниць, особливо СРСР і США. Починається боротьба двох курсів з питань повоєнного облаштування світу – радянського і західного.

   На сьогоднішньому занятті ми розглянемо події, які розгорталися в світі в період з 1945 – по 1985 рр.. Цей період був дуже важким для країн всього світу, відбувається протистояння в усіх сферах життя країн (економічній, політичній, соціальній, міжнародній). Розглянемо регіональні конфлікти цього періоду, їх причини та наслідки. А також період розрядки міжнародної напруженості, та закінчення «холодної війни».

3 План заняття:

3.1 Виникнення та розгортання «холодної війни».

   «Холодна війна» - ідеологічне, економічне, політичне та культурне протистояння соціалістичних і капіталістичних країн., насамперед США і СРСР, особлива система міжнародних відносин певного історичного періоду (друга половина 40-х – початок 90-х рр. ХХ ст.).

   Співвідношення сил у світі після Другої світової війни змінюється: на міжнародну арену виходять дві супердержави – США і СРСР , як головні переможці війни, монополісти ядерної зброї, держави з потужним економічним потенціалом.

   Але ці держави були з різним суспільно-політичним ладом, що призвело до конфронтації між ними і формуванням біполярного світу: «західного», очолюваного США, та «комуністичного» на чолі з СРСР.

   Між СРСР та США поступово наростає суперництво за вплив у світі. Щоб довести свою перевагу, кожна із сторін втягується в гонку озброєнь (особливо у створенні ядерної зброї). Їх суперництво не вилилось безпосередньо у відкриті військові зіткнення, а набуло форми «холодної війни» - ідеологічного, політичного та збройного протистояння в різних куточках планети.

Причини «холодної війни»:

1. Різні плани союзників з антигітлерівської коаліції стосовно післявоєнного облаштування світу.
2. Боротьба за сфери впливу між СРСР і США.
3. Створення «соціалістичного» та «капіталістичного» таборів.
4. Нав’язування радянської моделі тоталітарного суспільства у країнах Східної Європи.

Етапи «холодної війни».

   Формально початком першого етапу «холодної війни» стала промова В. Черчилля у Фултоні (США) 1946 р., яка закликала до боротьби «з міжнародним комунізмом на чолі з СРСР».  Після претензій Сталіна стосовно перегляду кордонів в Європі та Азії, та  зміну режиму контролю над чорноморськими протоками.

  А також «доктрина Трумена» (лютий 1947 р.) про міри «спасіння Європи від радянської експансії». 

3.2 Міжнародні кризи і конфлікти у 40-х – 80-х рр. ХХ ст..

• Війна в Кореї 1950 – 1953 рр..

Першим протистоянням між СРСР і США став конфлікт в Кореї. З серпня 1945 року існувало дві корейські держави: Південна та Північна. На півдні була утворена республіка Корея зі столицею в Сеулі і під контролем США. На півночі – Корейська Народно-Демократична республіка зі столицею в Пхеньяні та під контролем СРСР.

   Збройний конфлікт в Кореї розпочався через прагнення уряду КНДР об’єднати республіки в одну державу. 25 червня 1950 року війська Північної Кореї перейшли кордон південної республіки. Найбільшою трагедією для країни стало втручання у внутрішні справи іноземних держав. США і війська ООН підтримали Корейську республіку, а СРСР та Китай – Північну.

   Територія Кореї перетворилась на полігон, на якому  провідні країни проводили іспит нової зброї, а також могли показати противнику всю силу і міць своїх армій.

Гаррі Трумен, президент США, проголосив: «Ми воюємо в Кореї для того, щоб нам не довелось воювати в Чикаго, в Новому Орлеані чи в бухті Сан-Франциско».

   Протистояння відбувалось на протязі трьох років. В 1953 році стало зрозуміло, що сили сторін приблизно рівні і жодна не має переваги. Усвідомлення цього факту призвело до переговорів між державами і підписанням 27 липня 1953 року договору, який зафіксував кордони між корейськими республіками по 38 паралелі, і утворенням демілітаризованої зони . Ця територія і до сьогодні охороняється військами КНДР з півночі і американо-корейськими  військами з півдня.

   Внаслідок війни було зруйновано близько 80% (відсотків) промислової та транспортної інфраструктури обох держав, половину житлового фонду. В результаті бомбардування міст і використання напалму загинуло більше 9 мільйонів мирного населення.

      Але головним наслідком в міжнародній політиці було те, що корейська війна стала першим збройним конфліктом часів холодної війни і стала прообразом багатьох наступних конфліктів. Вона стала прикладом локальної війни, коли дві супердержави воюють на обмеженій території без використання ядерної зброї.

• Берлінська криза 1961 р..

(Відео «Намедни» матеріал про берлінську стіну)

• Карибська криза 1962 р..

Найбільш суттєвий конфлікт часів «холодної війни» був пов’язаний з Кубою. У 1959 році на Кубі відбулась революція, було повалено проамериканський режим, до влади прийшов уряд на чолі з Фіделем Кастро. Оскільки він відразу зайняв антиамериканську позицію, США підтримали противників Кастро і допомогли їм організувати висадку військ на Кубі у квітні 1961 р.. Але режим Кастро, за допомогою отриманих від СРСР танків і артилерії, відбив напад.

   Для того щоб забезпечити небезпеку Куби від американської агресії, в СРСР вирішено було таємно розмістити там ядерні ракети  середньої дальності. Так як Куба знаходиться в 90 милях від узбережжя США, більша частина їх території опинилась досягнення ракет.

   Сполучені Штати дізнались про це лише з даних воєнної розвідки, коли ракети вже були встановлені. Президент Джон Кеннеді проголосив про встановлення морської блокади Куби. Американським воєнним кораблям було віддано наказ досліджувати всі радянські кораблі, які йшли на Кубу, щоб виключити доставку нових ракет.

   Виникла загроза зіткнення американських суден з радянськими, які продовжували перевозити ракети на Кубу. Цей конфлікт отримав назву «Карибська криза».  Війська НАТО і країн Варшавського Договору були приведені в стан підвищеної готовності. Зіткнення військових кораблів могло стати початком Третьої світової війни. Світ завмер в очікуванні. Кожна з сторін розуміла наслідки такого конфлікту і необхідність дійти компромісу.

   26 жовтня 1962 р. Микита Хрущов відправив Кеннеді послання з пропозицією вивезти ракети з Куби в обмін зняття блокади і вивезення американських ядерних ракет з Туреччини. 28 жовтня домовленість між США та СРСР була досягнута.

   Карибська криза заставила лідерів провідних країн замислитись над проблемами зовнішньої політики і наслідками загострення міжнародних відносин. Треба було зробити гонку ракетно-ядерних озброєнь більш керованою, і як наслідок – більш безпечною. 15 серпня 1963 року було підписано договір про заборону іспиту ядерної зброї в повітрі, космосі і під водою. Це була перша вдала спроба країн домовитись, але суперництво між СРСР і США не припинилось.

• Війна у В’єтнамі 1964 – 1973 рр..

(Відео «війна у В’єтнамі»)

3.3 Спроби роззброєння. Курс на розрядку міжнародної напруженості.

   На початку  70-х рр. починається період розрядки міжнародної напруженості, спроба країн досягти компромісу, та врегулювати відносини.

Передумови розрядки:

• Досягнення на початку 70-х рр.. військово-стратегічного паритету між СРСР і США.
• Негативні наслідки гонки озброєнь для економіки провідних держав.
• Загострення соціальних проблем в США внаслідок війни у В’єтнамі.
• Усвідомлення світовою громадськістю та керівниками провідних держав, катастрофічності для життя на Землі будь-якого ядерного конфлікту.

Основні події розрядки:

1. 1970 р. – Договір між ФРН та СРСР про непорушність східного кордону  і про відмову перегляду кордонів у Європі.
2. 1971 р. – Чотиристороння угода між СРСР, США, Францією та Великою Британією про статус Західного Берліна.
3. 1972 р. Договір з обмеження системи протиракетної оборони (ПРО), про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1).
4. 1974 р. – Протокол до договору між СРСР і США про ПРО. Договір про обмеження підземних ядерних випробувань.
5. 1975 р. – Гельсінська нарада з безпеки та співробітництві у Європі. (33 країни).
   •  рівність і повага до суверенітету прав держав;
   • Непорушність кордонів;
   • Незастосування сили або погрози силою;
   • Мирне врегулювання протиріч;
   • Невтручання у внутрішні справи інших держав;
   • Дотримання прав і свободи людини;
   • Рівноправність держав та право народів самостійно розпоряджатися своєю долею;
   • Сумлінне виконання зобов’язань з міжнародного права.
6. 1977 р. – розпуск СЕАТО і СЕНТО.
7. 1979 р. – Договір ОСО-2.

ІV Закріплення знань студентів:

  1. Заповнення контурної карти: позначити на карті кордони «залізної завіси»,

       позначити на карті регіони основних міжнародних конфліктів часів «холодної

       війни».

  2.  Повторення термінів: ООН, НАТО, ОВД, «холодна війна», «залізна завіса»,

       «план Маршала», АНЗЮС, СЕАТО, СЕНТО, АСЕАН, АНЗЮК.

V Підсумок заняття

Охарактеризувати та оцінити відповіді студентів, розглянути результати їх діяльності на занятті.

VI Домашнє завдання:

Опрацювати пройдений матеріал за опорним конспектом.

 Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення по темах:

1. Війна в Афганістані.
2. Збройні конфлікти на Близькому сході.
3. Основні напрямки зовнішньої політики незалежної України на сучасному етапі.

Викладач                                                                                                   Васильєва Л.М.