Відкритий урок "Київська держава за часів Ярослава Мудрого"

V.   Вивчення нового матеріалу.

Тема нашого сьогоднішнього уроку «Київська Русь за часів князя Ярослава Мудрого». Наш урок складено за таким планом:

План

1.                             Утвердження Ярослава в Києві.

2.                              Розбудова Києва.

3.                              «Руська правда».

4.                              Зовнішня політика.

   На попередньому уроці клас було поділено на дві творчі групи:

«Історики»- які ознайомлять нас з розбудовою Києва

«Дипломати» - які ознайомлять нас зовнішньою політикою князя.

1.                Утвердження Ярослава в Києві.

Розповідь вчителя.

Князь Володимир Великий мав багато синів (12) , між якими після його смерті УІ015 році розпочалася кривава боротьба за київський престол. У 1015 р. Борис, Гліб і Святослав під час цих сутичок загинули. Літописець вважає винуватцем заколоту Святополка, який тоді сидів у Вишгороді. Дізнавшись про смерть батька, Святополк захопив київський престол. Проти Святополка виступив його брат, новгородський князь Ярослав. Перша битва між ними відбулася навесні 1016 р. поблизу м. Любеча на Дніпрі. Ярослав переміг і вступив до Києва. Святополк утік до свого тестя, польського короля Болеслава І Хороброго, і там за його допомогою зібрав велике військо.

У 1018 р. Болеслав І захопив Київ, Ярослав повернувся до Новгорода. Київським князем знову став Святополк. Та господарювали в місті та селах Київської землі іноземні завойовники. Вони збиткувалися над населенням, грабували його. Кияни повстали проти окупантів. Це змусило Болеслава І повернутися до Польщі, а Святополк утік до печенігів.

Навесні 1019 р. Святополк здійснив свій останній похід на Київ. «Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч, — пише Нестор*/— На сході сонця зі­йшлись супротивники і бій був жорстокий, якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались і сходились тричі, так, що низинами кров текла. І надвечір взяв гору Ярослав, а Святополк побіг... Ярослав же сів у Києві, потрудившись із дружиною, показавши перемогу і труд великий».

У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. Ярослав почав правити в Києві, а Мстислав — у Чернігові.

Після смерті Мстислава у 1036 р., Ярослав, за словами Нестора, став «самовладцем Руської землі».

Робота з портретом «Ярослав Мудрий»

Запитання до учнів:

-Кого ви бачите на портреті?

Опишіть зовнішній вигляд князя ( суворий, пишно вбраний, сивочолий, глибокий погляд) та його риси характеру з моєї розповіді (сміливий, агресивний, впевнений,).

                       (вчитель записує на дошці під його портретом)

2.    Розбудова Києва.

Розповідає творча група «Історики»

      Початок  правління після тривалої боротьби за Київський престол припав на 1019 рік. Ярослав формував велику державу. Особливо багато зусиль  докладав для зміцнення єдності земель у своїй державі. Продовжував будівництво захисних споруд на кордонах Київської Русі, фортець - залог навколо Києва, так як робив його батько Володимир.  Збудував нову лінію оборони на південних кордонах Русі. За часи  правління територія міста Києва зросла у 7 разів. Наказав збудувати Золоті ворота, які стали парадним в’їздом до Києва. На місці кривавої битви з печенігами у 1036 році  почав будівництво Софіївського собору, подібного якому не було в жодній країні від Сходу до Заходу. Збудував дуже багато церков. У самому Києві їх було понад 40. У 1039 році  заснував митрополію в Києві. За часи  правління Київ став торговим центром не тільки Київської Русі, а й Східної Європи. У місті було 8 ринків. Ярослав став карбувати власні гроші. За часи його правління був складений перший звід писаного давньоруського права «Руська правда». Він відкрив при Софіївському соборі першу бібліотеку. Там організував центр перекладів. Згодом бібліотека при Софіївському соборі стала центром літописання. В 1051року на схилах Дніпра засновується відомий в усьому світі Києво-Печерський монастир.

  Вчитель: Прослухавши творчу групу про внутрішню політику Ярослава , ми можемо доповнити нашу схему. Як ви вважаєте, які риси характеру були йому ще притаманні. (цілеспрямований, мудрий )

3. «Руська правда».

  Вчитель.  «Руська правда» - це звід законів давньоруського права, який був укладений в XI ст. за часів правління Ярослава Мудрого. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі. До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші проступки. «Руська правда» обмежила застосування кровної помсти та понівечення, замінюючи їх штрафами. Штрафи та покарання залежали від соціального стану потерпілого. За найбільш серйозні правопорушення - у людини забирали все майно, яке в неї було або перетворювали на раба. Штрафи сплачували на користь скривдженого і в казну князя. Судив зазвичай сам князь або його довірені особи. Норми «Руської правди застосовувалися і після розпаду

Київської Русі, хоча були і надто суворими.

Вчитель. Робота з історичним джерелом. Працювати будете в групах.

У вас на партах є уривки тексту «Руської правди» та основного закону України - Конституції. Прочитаємо їх в голос  і дайте відповіді на запитання:

-                      Чи хотіли б ви жити зараз за законами «Руської правди» і чому?

«Руська правда».

Ст.1. Якщо людина вб’є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері..

Ст.11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень. Ст.12. За міцна оприщанина - 80 гривень.

Ст. 13. За простого служителя - 5 гривень.

Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень.

Ст. 15. За смерда і холопа - 5 гривень, за роботу - 6 гривень.

Ст. 18. А збору за випробування залізом (приклад : божого суда, коли підозрюваний мав брати в руку розпечене залізо) платити 10 кун, мечнику 5 кун, датському півгривні.

Конституція України.

Ст.21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Ст. 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави - захищати життя людини.

Ст. 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Ст. 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою Інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповіді учнів.

-                      Я не хотів би жити зараз за законами «Руської правди», вони були достатньо жорстокими.

-                      Я вважаю , що в X - XI ст. ці закони були хоча й суворими, але справедливими. Та я б теж не хотіла, щоб Україна до сьогодні користувалася законами «Руської правди».

Вчитель. Так, я згодна з вами, що сьогодні закони «Руської правди» нам здаються суворими. Але ми також повинні пам’ятати, що «Руська правда» була першим правовим документом, який регулював відносини в державі -Київська Русь. Він закріпив основні юридичні норми ранньофеодальної епохи на цілі століття, став взірцем, основою для всіх розпоряджень.

Вчитель: Прослухавши доповіді дослідників , ми можемо доповнити нашу схему. Як ви вважаєте, які риси характеру були ще притаманні Ярославу Мудрому? (далекоглядний, рішучий )

4. Зовнішня політика Ярослава.

Доповідь групи «Дипломати»

У міжнародних відносинах князь віддавав перевагу не воєнним діям, а укладанню взаємовигідних угод. Наприкінці 40-х років ХІ ст. встановив дружні відносини з Францією, Угорщиною, Німеччиною,Норвегією, Швецією, Англією. Яскравим свідченням міжнародного визнання Русі було прагнення європейських монархів налагодити династичні шлюбні зв’язки з родиною Ярослава Мудрого. У середньовіччі саме династичні шлюби слугували надійним способом скріплення союзу між державами. Невипадково сучасники називали Ярослава «тестем Європи».

У 1036р. на околицях Києва князь вщент розгромив печенігів, котрі відтоді вже не загрожували Русі Україні. Напружено складалися відносини Ярослава з Візантією, які в 1043р. вилились у невдалу для Русі війну. Ярослав пішов на укладення угоди, яка передбачала відшкодування візантійською стороною збитків руським купцям у Константинополі й руському монастирю на Афоні.
Загалом зовнішня політика Ярослава відзначалася послідовністю і миролюбністю; вона сприяла зміцненню міжнародного становища держави, зростанню її авторитету.

Вчитель. Повернемося до нашої схеми. Які риси характеру на вашу думку були ще притаманні Ярославу Мудрому? (могутній)

VІ.              Закріплення нових знань учнів

  На початку уроку ми з вами побудували вежу з добрих справ, які здійснив князь Володимир. Згадайте, які корисні справи для розвитку Київської держави зробив його син Ярослав . У мене на столі лежать папірці-блоки з переліком тих справ, які були зроблені князями Київської Русі. Оберіть з цього переліку ті корисні справи, які зробив князь Ярослав. Кожен з вас по черзі обиратиме і прикріплюватиме їх на дошці біля портрета князя Ярослава Мудрого. З цих важливих справ ми побудуємо «Ярославову вежу».

Корисні справи Ярослава Мудрого:

-                      остаточно розгромив печенігів у 1036 році;

-                      збудував Софіївський собор;

-                      сприяв поширенню знань, розбудові Києва;

-                      зібрав першу бібліотеку;

-                      відкривав школи при монастирях і церквах;

-                      укладав вигідні шлюби з королівськими родинами;

-                      створив перший збірник законів - «Руська правда»;

-                      карбував власні гроші;

-                      заснував у 1039 році Київську метрополію;

-                      завершив об’єднання руських земель навколо Києва.

-                      охрестив Русь у 988 році - князь Володимир;

-                      встановлено чіткі розміри данини - «уроки» - княгиня Ольга.

Давайте порівняємо вежу Володимира» і «Вежу Ярослава Мудрого»

-                      Чия вежа вища? (Ярослава Мудрого).

-                 Про що це свідчить? ( Це свідчить про те, що Ярослав дійсно зробив більше корисних справ за часи свого правління, ніж його батько Володимир. Недарма його назвали Мудрим.)

Вчитель: Ви зробили правильні висновки. Дійсно за Ярослава Мудрого Київська держава досягла апогею свого розвитку. Ми, як його нащадки можемо пишатися ним. У 2008 році Україна серед багатьох історичних постатей різних часів у проекті «Великі українці» обрала на перше місце Ярослава Мудрого. За мудрість, честь і славу цієї особи в Україні створена сучасна державна нагорода «Орден Ярослава Мудрого для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність. Ці факти свідчать по те, що українці не забувають, а шанують діяльність князя Ярослава Мудрого.

VІI.   Заключна частина.

1. Підсумок уроку.

Вчитель : - 76 років прожив князь. Ранок 20 лютого 1054 року на Русі вже починався без нього. Перед смертю князь залишив своїм синам заповіт.
«Осе одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви брати від одного отця й однієї матері. Якщо ж будете в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете. І землю отців своїх і дідів погубите. Що її надбали вони великим трудом. Тож слухайтеся ж брат брата, пробувайте мирно».
 

       2.Оцінювання учнів.

      Кожен учень оцінюється за  правильні відповіді та роботу в творчій групі.

   3. Підсумки очікуваних результатів.

 У кожного учня на парті лежить квітка дерева або його плоди «каштан». Якщо учню сподобався урок -він обирає плоди, якщо не дуже або щось не сподобалось, не здійснились  побажання , то квітку.  Учні по черзі підходять до дошки та прикріплюють вибране (квітка, каштан).

VIIІ.       Домашнє завдання

Опрацювати п.8. Творче завдання. Уявіть себе князем Київської Русі Ярославом Мудрим, який нещодавно отримав листа від своєї дочки Анни, королеви Франції. У ньому молода королева просить батька поділитися з нею секретами управління державою. Напишіть їй у відповідь листа від імені князя.