Відкритий урок на тему "Процес травлення в ротовій порожнині. "

Дата:               Клас:    8     

Тема: процес травлення в ротовій порожнині. Лабораторне дослідження № 4 «Зовнішня будова зубів».

Цілі уроку: мобілізувати й розширити уявлення учнів про будову та функції зубної системи людини; сформулювати й обгрунтувати правила гігієни ротової порожнини; розвивати уявлення про взаємозв'язок структури та функцій; продовжи­ти формування навичок роботи з навчальною і додатковою літературою, самостійної роботи із зошитами з друкованою основою; продовжити виховання дбайливого ставлення до свого здо­ров'я, виховувати санітарно-гігієнічну культуру; формувати вміння злагоджено працювати в мікрогрупах, формулювати висновки й доводити власну або колективну точку зору.

Тип уроку: комбінований.

 Обладнання: таблиця «Зуби», схема «Захворювання зуба», виставка зубних паст і книг про профілактику стоматологічних захворювань, презентація, ноутбук.

 

ХІД УРОКУ

 

      Шлунок завжди «скаржиться» на зуби.

 

І. Організація класу.

ІІ Актуалізація опорних знань.

Біологічний диктант

Учні записують на листочку лише від­повіді.

1. Біологічні каталізатори хімічних реакцій. (Ферменти)

2. Основні поживні речовини для людини. (Білки, жири, вуглеводі)

3. Розщеплення складних органіч­них речовин на прості розчинні сполуки, які можуть усмоктува­тися і засвоюватися в організмі. (Травлення)

4. Ферменти шлунка активні у... (Кислому середовищі)

5. Ротова порожнина, глотка, стра­вохід, шлунок, тонкий і тов­стий кишечник, пряма кишка запальним отвором — це... (Шлях їжі в організмі)

6. Основи сучасної фізіології трав­лення були закладені досліджен­нями...

(І.П. Павлова)

7. Зображення глибинних шарів досліджуваного органа на екрані комп'ютера. (Ультразвукова діа­гностика)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності .

  «Мозковий штурм»

- Діти, як ви думаєте, про що говорив у XVIІ ст. А. Левенгук:

«У всьому Спо­лученому Королівстві не знайдеться стільки жителів, скільки живих звіря­ток знаходиться у власному... (роті). А скільки їх розведеться, якщо... (зуби не чистити)»

Усі відповіді дітей записуються на дошці й робиться висновок.

 

IV Вивчення нового матеріалу.

1. Будова та функції ротової порожнини.

Розповідь учителя

Травний канал починається з ротової порожнини. У порожнині рота відбувається подрібнення їжі, змочування її слиною, часткове розщеплення вуглеводів і формування харчової грудки.

Ротова порожнина утворена спереду губами, збоку — щоками, зверху — піднебінням, знизу — язиком і дном рота, ззаду вона переходить у глотку.

На щелепах розміщуються зуби, щелепи вкриті яснами. Ряди зубів поділяють ротову порожнину на передротову й власне ротову. У нижній частині ротової порожнини є м’язовий орган — язик.

Робота в групах

Завдання

1 група — Будова та функція язика

2 група — Будова та функція зубів

3 група — Захворювання зубів, профілактика захворювання

4 група — Слина: її склад і значення

Презентація результатів роботи з використанням необхідних слайдів з презентації

1 група — Будова та функція язика

 

Язик — м’язовий орган, укритий слизовою оболонкою з розташованими в ній рецепторами, які здійснюють контроль за процесами наповнення рота їжею, ковтання, сприйняття смаку їжі. Язик бере участь у процесах пережовування їжі, ковтання, а також в артикуляції різних звуків, тобто в членороздільній мові. У ньому розрізняють: кінчик, тіло й корінь. Язик має спинку, нижню поверхню та два краї. На спинці, на межі між тілом і коренем, видно пограничну борозну язика, що має обриси кута, відкритого вперед. Слизова оболонка спинки язика по всій його довжині товста, груба, непрозора, міцно зрощена з м’язами й спереду від пограничної борозни вкрита різної форми сосочками, які зумовлюють нерівномірність рельєфу язика. Тіло язика формує харчову грудочку, корінь бере участь у ковтальних рухах, які здійснюються рефлекторно.

2 група — Будова та функція зубів

Зуб є складовою частиною організму людини, одним із його органів. Головною його функцією є механічне подрібнення їжі, проте зуби також беруть участь у вимові людиною звуків, а також є обов’язковим компонентом посмішки.

Зуби розташовані в комірках верхньої та нижньої щелеп ротової порожнини.

Кожен зуб має коронку, що вкрита емаллю й виступає в порожнину рота, та корінь зуба, що заглиблюється в товщу альвеолярних відростків верхньої або нижньої щелепи. На межі коронки й кореня виділяють шийку зуба.

Основна тканина зубів — це дентин, який на 70–80 % складений із неорганічних солей фосфорнокислого та фтористокислого кальцію. У складі емалі зубів вміст неорганічних речовин сягає 96–98 %, тому вона дуже тверда. Центральна частина зубів заповнена пухкою сполучною тканиною, що пронизана нервами, кровоносними судинами та лімфатичними протоками й називається пульпою зуба. Через пульпу здійснюється обмін речовин у тканинах зубів.

У дорослої людини 32 зуби. За формою та функціями зуби поділяють на різці, ікла, малі кутні, великі кутні. На кожній щелепі розміщується по 2 ікла, 4 різці, 4 малі кутні, 6 великих кутніх зубів. Різці та ікла мають по 1 кореню (ними відкушують їжу), кутні зуби — 2–3 корені (вони подрібнюють їжу). Остання пара зубів (зубів мудрості) у людини з’являються до 25 років.

а) різці; б) ікла; в) малі кутні; г) великі кутні

Доповнення вчителя

Молочні зуби мають таку саму будову та хімічний склад, як і постійні, але вміст неорганічних речовин у складі їхніх тканин у 1,5–2 рази менший, тому вони крихкі та ніжні, що слід ураховувати при організації харчування дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Треба також пильно стежити за здоров’ям молочних зубів, оскільки постійні зуби закладаються та виростають під молочними зубами й тому хвороби молочних зубів (особливо карієс — інфіковане пошкодження емалі та тіла зубів) можуть передаватись на молоді постійні зуби.

Розповідь учителя

«У всьому Об’єднаному Королівстві не знайдеться стільки жителів, скільки живих тваринок є в моєму власному роті. А скільки ж їх буде, якщо зуби не чистити?» (А. Левенгук)

• Дійсно, що буде, якщо зуби не чистити?

 

3 група — Захворювання зубів, профілактика захворювання

Якщо не доглядати за зубами, то виникають різні їхні захворювання.

Найбільш вразливий негативний вплив на стан емалі завдає молочна кислота, яка є продуктом розпаду вуглеводів у ротовій порожнині під дією ферментів слини. Негативний вплив на стан емалі справляє також різке коливання температури, нестача в складі їжі вітамінів B і D, солей кальцію, фосфору, фтору.

Найпоширеніша хвороба зубів — карієс.

Ознаками карієсу є:

• темні плями на жувальній поверхні зубів

• шорсткість поверхні зуба

• підвищена чутливість до кислого і солодкого, холодного і гарячого

• наявність неприємного запаху із рота

Стоматологи стверджують, що запорукою здоров’я зубів є неухильне дотримання правил гігієни та постійний догляд за зубами.

До вашої уваги декілька правил.

Правило № 1 — «Гігієна»

Щоденна гігієна порожнини рота включає в себе:

• очищення порожнини рота після кожного прийому їжі (чищення, полоскання або жувальна гумка без цукру);

• рештки їжі між зубами діставати за допомогою зубочистки;

• медичне обстеження в стоматолога двічі на рік;

• зубну щітку необхідно міняти на нову через кожні два місяці.

Правило № 2 — «Харчування»

Раціональне харчування має велике значення в профілактиці карієсу. При цьому потрібно враховувати повноцінний набір харчових продуктів та помірну частоту прийому вуглеводів.

Основним будівельним матеріалом для зубів є кальцій. Кальцій міститься в горіхах, зелених овочах, молоці та молочних продуктах.

Правило № 3 — «Температура їжі»

Дуже холодна або гаряча їжа дуже шкідлива для емалі зубів. Ще шкідливіший перепад температур.

Правило № 4 — «Догляд за зубами та яснами»

Зубна щітка — головний гігієнічний пристрій для догляду за зубами. Чистити зуби бажано протягом не менше ніж однієї хвилини, а рухи зубної щітки повинні бути вздовж коронок, тобто від шийки зуба до його жувальної поверхні.

Запалення й кровоточення ясен — одна з причин появи неприємного запаху з рота та випадіння зубів. У свою чергу, до захворювань ясен можуть призвести:

• нестача вітамінів (особливо групи В);

• тютюнопаління;

• недостатня гігієна порожнини рота.

Правило № 5 — «Флуор»

Флуор також є необхідним елементом для наших зубів. Не завжди у воді, яку ми споживаємо, у достатній кількості міститься Флуор. Тому зараз з’явилось багато препаратів, які містять Флуор: зубні пасти, полівітамінні комплекси, еліксири, жувальні гумки.

Правило № 6 — «Відвідування стоматолога»

Систематичне відвідування стоматолога — запорука здоров’я зубів. Чому?

Тому що, по-перше, професійне очищення зубного нальоту більш ефективне, ніж зубною щіткою.

По-друге, тільки лікар може виявити карієс та попередити його розвиток.

Також він порадить у виборі зубної пасти та інших засобів гігієни, які підходять саме для вас.

 

Це цікаво

• Назву першим зубам людини дав Гіппократ. Він назвав їх «молочними», тому що вважав, що зуби в дитини утворюються з молока.

• Король Франції Луї XIV народився у 1638 році з двома зубами.

• Є випадки, коли зуби виростали втретє. У Франції в 1896 році зареєстровано випадок, коли в людини виросли зуби вчетверте.

• У 1680 році Альбертус Хеллвігіус писав про людину з трьома рядами зубів.

• Половина людства має тільки два, а не чотири зуби мудрості.

• Найдорожчим зубом став зуб Ісаака Ньютона, проданий у 1816 році за 730 фунтів стерлінгів (приблизно $3241 сьогодні), після чого він був вправлений у перстень аристократом, що купив його.

• Джордж Вашингтон, у якого майже не було власних зубів, дуже ретельно стежив за станом зубів своїх шести коней, щодня наказуючи оглядати й чистити їх.

• 19 квітня 1999 року у Фініксі, штат Арізона, пройшла акція «За здорову посмішку». 1365 американських школярів, вишикувавшись у формі зубної щітки, одночасно чистили зуби впродовж 3 хвилин 3 секунд.

• Мао Цзедун, як і багато китайців у той час, відмовлявся чистити зуби. Замість цього він полоскав рот чаєм і пережовував чайне листя. «Навіщо чистити? Хіба тигр коли-небудь чистить зуби?»,— говорив він.

• Древні японські стоматологи видаляли зуби голими руками.

• Зубна паста була винайдена єгиптянами приблизно 5000 років тому й була сумішшю вина та пемзи. Із часів ранньої Римської імперії й до XVIII століття сеча була одним з основних компонентів зубної пасти, оскільки аміак, що міститься в ній, має прекрасні очищуючі властивості. Досі аміак входить до складу багатьох зубних паст.

• Зубні щітки з нейлоновою щетиною вперше з’явилися в 1938 році. Проте щітки із щетиною з інших матеріалів існували задовго до цього. Так, у Китаї перші зубні щітки з’явилися в 1498 році. Матеріалами для них служили свиняча щетина, кінський і борсуковий волос.

• Щоб підвищити зацікавленість у збереженні здорових зубів і ясен серед населення, у Китаї було встановлено національне свято, назву якого можна перевести як «День любові до своїх зубів», який проходить щороку 20 вересня.

Розповідь учителя

Слина дуже важлива в людському організмі. Ще в Давній Індії застосовували «випробовування рисом». На суді для вирішення питання про вину чи невинність, підсудному пропонували з’їсти сухий рис. Якщо підсудний міг його з’їсти, його визнавали невинним, якщо ні — то винним. Це випробування обґрунтовано тим, що в стані страху припиняється слиновиділення, рот пересихає й сухий рис з’їсти неможливо. Отже, без слини людина не може харчуватися повноцінно. Слина є важливою складовою нашого організму.

4 група — Слина: її склад і значення

У порожнину рота відкриваються й виділяють секрет слинні залози. Вони діляться на дві групи: дрібні залози, які закладені в товщі слизової оболонки порожнини рота й по своєму розташуванню називаються піднебінними, щічними, губними, мовними та зубними, та великі залози, розташовані за межами слизової оболонки.

Слина являє собою в’язку, безбарвну рідину. Вона на 98,5 % складається з води та на 1–1,5 % — з органічних і неорганічних речовин. Реакція слини — слаболужна. У слині містяться два травні ферменти, амілаза й мальтаза, які викликають розщеплення вуглеводів до глюкози; фермент лізоцим знезаражує мікроорганізми, сприяє загоєнню ран слизової оболонки рота; муцин (слиз) — зволожує та обволікає їжу. У людини за добу виробляється близько 1000–1500 мл слини, але її кількість і склад коливаються в залежності від роду їжі.

За допомогою слини харчова грудка зволожується, стає слизькою й легко проходить по ковтку та стравоходу. Також завдяки ферментам слини в ротовій порожнині починається розщеплення вуглеводів.

•    Складання опорного конспекту

 

 

 

 

 

 

 

Повідомлення учня

Слина в народній медицині

Використання землі, слини було відомим засобом народної медицини. У народній медицині були відомі й дезінфекційні властивості слини. Так, шматок гадючої сухої шкіри рекомендувалося добре зволожити «слиною человечою» і прикладати «на всякіє рани, которіє рихло гоіть», а також при укусах змії або скаженої собаки; слину мішали з попелом і застосовували для лікування лишаю.

2. Регуляція слиновиділення.

Розповідь учителя

Секреція слинних залоз настає через кілька секунд після потрапляння їжі в рот. Установлено, що слиновиділення є рефлекторним актом. Їжа при попаданні в ротову порожнину збуджує її рецептори, імпульси поширюються по чутливих нервових волокнах до центру слиновиділення в довгастому мозку, а потім по парасимпатичних нервах, доходять до клітин слинних залоз і збуджують їхню секреторну діяльність. Цей процес являє собою безумовно-рефлекторний механізм відділення слини.

Обговорення питання

• Що відбувається, коли ми бачимо смачну їжу, відчуваємо її запах або чуємо із сусідньої кімнати дзенькіт посуду, особливо коли голодні?

(Відбувається рясне виділення слини.)

Відбувається це тому, що при тривалому поєднанні дії дані роздратування викликають умовно-рефлекторне відділення слини.

 Евристична бесіда :

1. «Щоразу під час їжі ви піддаєте свої зуби впливу бактерій, що вироблюють кислоту»,— так стверджує реклама однієї з жувальних гумок. Як може хімік прокоментувати це твердження?

(У порожнині рота постійно присутні бактерії, що виробляють кис­лоту. Тому наші зуби постійно, а не тільки під час їжі, піддаються дії кислоти. У цьому й полягає  помилка рекламного тексту. А «щоразу під час їжі» ми поставляємо цим бактеріям ще  й  вуглеводи, тобто додат­кову сировину для вироблення кислоти. Тому під час їжі руйнівна дія бактерій посилюється)

2. Надлишкове споживання солодощів сприяє розвитку карієсу. Як це можна пояснити з огляду на хімічне руйнування зубної емалі — од­нієї із серйозних причин карієсу? Чи можете ви запропонувати спо­сіб захисту зубів, що дозволяє любителям солодощів споживати їх без обмеження?

(Глюкоза, що міститься в усіх солодощах, легко піддається процесу молочнокислого бродіння. Тому залишки солодкої їжі в порожнині рота перетворюються на молочну кислоту, що розчиняє зубну емаль. Лю­бителям солодощів можна порадити полоскати рот розчином питної соди після кожного прийому їжі)

3. «Every time you eat…» — «Щоразу, коли ви їсте…» — цю фразу давно вивчили напам’ять навіть ті, хто раніше ні слова не знав англійською. А слідом за нею на екрані з’являється графік зміни рН у порожнині рота — вражаюча крива, покликана переконати нас у необхіднос­ті негайно придбати жувальну гумку «Дірол без цукру». Спробуйте оцінити з позицій хімії, наскільки справедливі слова стоматолога«Every time...», чи дійсно рН у порожнині рота змінюється саме та і наскільки ефективний у цьому випадку «Дірол». (Кислотно-лужна рівновага в порожнині рота дійсно порушується  в процесі прийому їжі, але далеко не відразу і не за будь-якого її складу. Слина здорової людини має нейтральну реакцію (рН = 7— 7,5), і тільки  надходження великої кількості кислих продуктів здатне швидко змінити рН у порожнині рота у бік збільшення кислотності, як це показано  на кривій. Під час жування відбувається часткове механічне очищення зубів від залишків їжі, а оскільки сама гумка цукру не містить,  то ù не призводить до додаткового утворення молочної кислоти. То рекомендації використовувати цю гумку для профілактики карієсу не  позбавлені підстав, але все-таки краще після кожного прийому їжі ретельно прополіскувати рот, а за можливості навіть чистити зуби.

4.  «Жувальна гумка «Дірол» із ксилітом  і карбамідом захищає ваші зуби з ранку до вечора» — це теж  все з текстів телевізійної реклами. А чи насправді «Дірол» забезпечує» подвійний захист зубів з ранку до вечора?

(Руйнуванню зубної емалі можна запобігти шляхом нейтралізації молочної кислоти, що утворюється в порожнині рота, якою-небудь безпечною для організму речовиною. У нашому випадку цю роль виконує сечовина, або амід карбонатної кислоти: він гідролізується з утворен­ням амоній гідроксиду, що й нейтралізує молочну кислоту. Тому захист від карієсу з допомогою жувальної гумки «Дірол» усе-таки не подвійний, а одинарний. А чому реклама обіцяє захист «зранку до вечора» ? Незважаючи на пе­ребільшення, присутні в будь-якій рекламі, це твердження не позбав­лене сенсу. На жаль, багато школярів розуміють слова «з ранку до вечо­ра» буквально і дійсно жують гумку в будь-якому місці, забуваючи про те, що це виглядає неестетично, а в деяких випадках, наприклад на уроці або під час розмови, і просто непристойно).

5. Реклама зубної пасти (особливо «Вlепа-а-mеа») запевняє нас у тому, що унікальна система «флуористат» ефективно зміцнює зубну емаль. Демонструється вражаючий дослід з курячим яйцем, яке після обробки цією пастою не розчиняється в оцтовій кислоті. Спробуємо розібратися теоретично: чи можливо те, що обіцяє ця реклама?

(Останнім часом випускають дуже багато різних лікувально-профілактичних паст. Боротьбу з карієсом ведуть у двох напрямах: зміцнен­ня мінеральної тканини зуба й запобігання утворенню зубного нальоту. Дія зміцнення мінеральної тканини зуба в пасту додають натрій моно-флуорфосфат, а також натрій флуорид. А тер­міном «флуористат» фірма-виготовлювач позначає, ту хлористу сполуку, а частіше їх суміш, що включена до складу зубної пасти. Як можна пояснити дослід з яйцем,» ? Шкарлупа яйця складається переважно із Са — сполуки, розчинної у кислотах, але погано розчинної у воді. Оскільки частково кальцій карбонат усе-таки розчиняється у воді, можливе протікання обмінної реакції. Кальцій флуорид гірше розчиняється в кислотах, ніж кальцій карбонат, він до­бре адсорбується пористою поверхнею шкаралупи й оберігає її від роз­чинення в кислоті).

V. Закріплення нового матеріалу.

 

Головоломка «Зуби, їх будова і ріст»

Переставте букви у словах так, щоб утворились нові слова — терміни, що вказують на будову, типи й різ­номанітність зубів та їх найпошире­нішу хворобу.

Завдання	Відповіді
1. Нірько	1. Корінь
2. Шакий	2. Шийка
3. Нокорак	3. Коронка
4. Бузи	4. Зуби
5. Алкі	5. Ікла
6. Паульп	6. Пульпа
7. Єрісак	7. Карієс
X. Цізір	8. Різці
9. Тунік	9. Кутні
10. Чоломні	10. Молочні
11. Стіпійно	11. Постійні
12. Ельма	12. Емаль
13. Тендни	13. Дентин
14. Немецт	14. Цемент

 

Вправа «Біологічний футбол».

Учень ставить запитання та називає ім’я учня, який дає на нього відповідь. У випадку, коли відповідь правильна, учень, який її дав, називає своє запитання та ім’я іншого учня, який на нього буде відповідати, і так далі. Якщо відповідь неправильна, то запитання повертається до того, хто його поставив.

 

VI. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Моє враження»

Учні (за бажанням) по черзі вислов­люють думки щодо організації робо­ти на уроці:

• Що сподобалося на уроці?

• Що не сподобалося?

• Є бажання на наступному уроці розглянути...

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф в підручнику.

Підготовити повідомлення на вибір учнів за вподобаннями:

• створити рекламу зубної пасти.
• створити кросворд із теми «Зуби».
• знайти прислів'я про язик.
• провести соціологічні опитування серед учнів 8 класу. З'ясувати, скільки разів на день вони чистять зуби і якими пастами? Як часто звертаються до стоматолога? Зробити відповідні висновки.