Відкритий урок на тему: «Розвиток технічного та творчого потенціалу учнів за допомогою інноваційних форм роботи на уроках фортепіано»

ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою 

Балаклійської дитячої музичної школи

“ 26 ” жовтня  2018 року

 Директор ДМШ

 Сирова Т. Є

Докладний конспект відкритого уроку

Тема   «Розвиток технічного та творчого потенціалу учнів за допомогою інноваційних форм роботи на уроках фортепіано»

   Дисципліна/предмет   фортепіано

   Фах    фортепіано

Виконала:

Волик Наталія Володимирівна

Тема уроку: Розвиток технічного і творчого потенціалу учнів за допомогою інноваційних форм роботи на уроках фортепіано.

Мета/ціль уроку:

Навчальна: узагальнення та поглиблення знань учня, формування комплексу певних навичок, за допомогою яких розкривається художній зміст твору.

Розвивальна: розвиток музичних даних учня та  вміння використовувати свій технічний та творчий потенціал у руслі вирішення художніх завдань.

Виховна: виховання  самостійності мислення учня у розв’язанні конкретних завдань.

Задачі уроку: 

1. Активізація творчої діяльності учня на уроці

2. Робота над виразністю музичної мови, подолання певних

технічних труднощів

3. Досягнення рівня образної завершеності інтерпретації

Методи організації уроку: традиційні та інноваційні

Форми організації уроку: огляд знань,  урок-гра

Обладнання уроку: ноти, рукавички, шарф, вірші, скакалка та інші допоміжні предмети.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

1. Організаційний етап

2. Повідомлення теми уроку

3. Основна частина уроку

4. Закріплення

5. Підбиття підсумків уроку

6. Домашнє завдання та пояснення умов його виконання

Конспект відкритого уроку.

Пояснювальна записка.

  Проведення будь-якого уроку вимагає від викладача не тільки глибокого знання свого предмета, вміння правильно розподілити час на уроці, вміння виховувати волю та самостійність образного мислення учня і т. і. Воно також потребує певних творчих зусиль,  без яких викладач не зможе утримувати увагу дитини, розвивати в неї постійний інтерес до досліджуваного предмета. Звісно, вчитель повинен бути вимогливим до своїх вихованців. Але без постійної підтримки  зацікавленості до предмета фортепіано всі його старання будуть марними. І тому я пропоную викладачам ввести у свої заняття ігри-вправи, які зможуть зацікавити дитину і тим самим додати родзинку у начально-виховний процес. Отже свій відкритий урок я присвячую розвитку творчого потенціалу юних піаністів.

План уроку:

1. Організаційна частина
2. Перевірка знань (програвання твору учнем)
3. Постановка нових завдань у роботі над твором
4. Виконання та вирішення учнем завдань
5. Аналіз та оцінка результатів роботи учня
6. Домашнє завдання

Опис уроку.

  Добрий день, шановні колеги! Сьогодні відкритий урок мені допоможе провести учениця 5 класу Дідик Кіра. Тема уроку: «Розвиток технічного та творчого потенціалу учнів за допомогою інноваційних форм роботи на уроках фортепіано». У якості матеріалу для роботи ми взяли твір сучасного українського композитора Олександра Білаша «Роздум». (Програвання твору.)

  Кіра, скажи, будь ласка, про що цей твір, який у нього настрій? (Відповідь)

У якій формі він написаний? Якими засобами автор передає той чи інший настрій? (Відповідь)

Давай ми визначимо тональність твору та кульмінації. (Відповідь)

  Для того, щоб відтворити настрій твору, передати його характер, треба  відчути інтонаційний рух у кожній його фразі. Давай звернемо увагу на те, якими тривалостями викладена мелодія та супровід. (Відповідь). Так, шістнадцяті ноти  надають рухливості мелодії. Але ці пасажі повинні бути виконані дуже рівно. Я пропоную тобі зробити таку вправу. Лівою рукою ти будеш відбивати по корпусу фортепіано ритм четверними тривалостями, а правою – грати мелодію. Але спочатку обидві руки почнуть відбивати ритм четверними, а після 2 тактів ліва рука продовжить свою роботу, а права – відразу почне грати мелодію. (Програвання фрагменту твору, відпрацювання прийому – вирівнювання шістнадцятих). Для того, щоб мелодія дійсно була інтонаційно рухливою, я пропоную тобі придумати на неї який-небудь текст. (Наприклад, «На землю тихо так спада пухнастий перший білий сніг»). Проговоримо цей текст дуже виразно. (Проговорює цей текст або придуманий). Скажи, будь ласка, куди рухається мелодія? (Відповідь). А який звук у цій фразі найголовнішій? (Відповідь). А тепер так само виразно спробуй зіграти цю фразу. А ти знаєш, що таке інтонування? (Відповідь). Іншими словами, це тяжіння інтервалів та гармоній. Тому кожен інтервал повинен мати своє тяжіння. Давай проаналізуємо, з яких інтервалів будується 1 фраза. (Аналіз). Добре. А зараз я пропоную тобі зіграти парію лівої руки. Ліва рука у нас виступає у якій якості? (Відповідь). І в кожному акорді, тобто, в кожній гармонії також є своє тяжіння. Давай спробуємо послухати, куди йде тяжіння акордів у цій фразі. (Програвання і аналіз). Для того, щоб твій акомпанемент  не був статичним, давай простукаємо правою рукою шістнадцятими тривалостями, а ліва в цей час буде грати свою партію.  І знов починати відбивати ритм будемо 2 такти обома руками четвертними, а потім – ліва грає свою партію, а права – стукає ритмічний малюнок шістнадцятими. (Програвання). Ти чуєш, як пульсація шістнадцятими допомагає відчути рух у лівій руці у цій фразі? (Відповідь). 

Я хочу звернути твою увагу на зміну позицій при грі у правій руці – перекладання третього пальця через перший з подальшим взяттям клавіші першим пальцем – дуже незручне розташування пальців. Для того, щоб здолати такі незручності, я пропоную тобі відпрацювати вправу, у якій задіяні саме ці пальці. (Показ вправи і відпрацювання прийому).

  Давай повернемося до першої кульмінації твору. (Програвання). Тобі трохи не вистачає щільності звуку. Для того, щоб звук набув повноти та яскравості, можна пограти цю фразу стоячи. Але я тобі пропоную зробити наступне.   Спробуй підняти ноги і «приліпити» їх під стілець. І у такій позі треба зіграти цю кульмінацію якомога яскравіше. (Програвання). Ти зараз позбавлена опори, тобі важко грати, але на це і націлена вправа – зробити зайві складності для виконання. І коли ти знов поставиш ноги на своє місце, ти відчуєш, як руки і пальці наповняться вагою і ти зможеш виконати цей уривок належним образом. (Програвання)

  Для того, щоб відчути легкість і свободу рухів при виконанні пасажів, я рекомендую знов-таки зробити такі умови, які ускладнять таке виконання. Наприклад, зіграти твір у рукавичках. Ця вправа досить складна, вона потребує дуже великої пальцевої активності при належному слуховому контролі і дуже корисна для того, щоб учень міг краще відчувати кінчики своїх пальців. (Програвання). І коли ми знімемо рукавички, грати буде набагато легше і зручніше. 

  А зараз ми ускладнимо це завдання. Беремо шарф та зав’язуємо очі. Тепер нам потрібно не тільки активізувати кінчики пальців, але й правильно і точно орієнтуватись у просторі. Ця вправа може виконуватись і без рукавичок, вона   сприяє розвитку музичного слуху, бо коли очі закрито, слух загострюється. Розвиток слухового самоконтролю стає невід’ємною частиною становлення юного музиканта. (Програвання). Після таких вправ дитина розуміє необхідність економічності  рухів і більш впевнено відчуває себе при грі на сцені. 

  Для наступної вправи-гри нам знадобиться скакалка. Ти береш скакалку та плигаєш 15 разів підряд, потім граєш фрагмент твору, після цього – знов скакалка, і знов – граєш фрагмент. (Програвання). Така вправа виховує не тільки фізичну витривалість і вміння швидко переключати свою увагу. Вона допомагає яскравіше та повніше розкрити характер твору, тому що таке фізичне навантаження дає поштовх розвитку емоційності у виконанні і творчого відношення до своєї гри. А ще така вправа у комплексі з іншими допомагає зробити крок вперед у розвитку віртуозності і технічної свободи ігрового апарату.

  Цей прийом я використовую в роботі з учнями і перед концертним виступом за кулісами. Звичайно, на скакалці ми не плигаємо, але замінюємо її на просте присідання та стрибки вгору. Ці вправи, по-перше, виводять учня зі стану боязні естради, і, по-друге,  сприяють емоційному виконанню концертної або конкурсної програми, тому що в цей час відбувається покращення кровообігу в організмі, підвищується енергетика і, відповідно, поліпшується гра, вона стає більш насиченою і виразною. Таким чином розвивається і реалізується творчий потенціал учня.

  А зараз я хочу звернути увагу на твою посадку під час гри. Програй мені, будь ласка, другу кульмінацію. (Програвання). У тебе дуже багато зайвих рухів, які пояснюються затисками. Для того, щоб цього позбутися, я пропоную зробити наступне. Ти граєш, а я буду тебе розгойдувати на всі боки і всіляко заважати. (Програвання, вправи для рук і шиї).

  Ти дівчинка емоційна, тому в тебе під час гри з’являються затиски м’язів обличчя. Давай спробуємо зняти лицевий затиск. Під час гри ти повинна будеш тримати зубками олівець, для того, щоб не затискалися губи. (Програвання). Цю вправу ти повинна виконувати кожного дня. А ще я  рекомендую тобі такий спосіб зняття затисків: програвати фрагмент і рахувати вголос у розмірі твору. (Показ).

  А тепер давай ми зіграємо 1 фразу репризи. (Програвання). Для того, щоб учень відчував себе більш впевнено на сцені, потрібно відпрацювати  твір так, щоб він залишився у м’язовій пам’яті. Тому в роботі з учнями я використовую наступну вправу-гру. Учень повинен грати твір і одночасно розповідати вірш. Який вірш ти будеш розповідати? (Відповідь, програвання). Якщо учень не може розповісти вірш, можна попросити його просто під час гри давати відповіді на питання. Давай ми зараз це покажемо. (Програвання). 

   Ну а зараз давай спробуємо програти цей твір від початку і до кінця. (Програвання). Як ти вважаєш, зараз твій виступ був кращий від першого?   (Відповідь). А тепер давай зробимо підсумки нашого уроку. (Підсумок).

Кіра, скажи, будь ласка, на що була спрямована наша увага на сьогоднішньому відкритому уроці? (Діалог). 

  Сьогодні ти дуже добре попрацювала. Була уважною, активною на уроці. Зробила аналіз будови твору, тонального плану, попрацювала над інтонаційним рухом, технічними пасажами. Я тобі ставлю оцінку «відмінно».

  А домашнє завдання буде таким. По-перше, тобі треба буде придумати слова, тобто, поетичний текст на кожну фразу. Дуже виразно прочитати їх, а потім читати і одночасно грати у повільному темпі. Потім попрацювати над фразуванням і інтонуванням. Твоя робота над технікою полягатиме у грі різними способами, з акцентуванням на різних звуках, різними штрихами, у різних темпах. Спробуй пограти одночасно однією рукою в рукавичці, а другою – без. І навпаки. Для позбавлення від затисків тобі необхідно буде пограти твір, проговорюючи якісь слова, або просто рахуючи вголос у розмірі твору. Гра з із олівцем у зубах також повинна використовуватися у твоїх домашніх заняттях.

   Шановні колеги, ми сьогодні намагалися знайти ті важелі, які б змогли  сприяти розвитку творчого та технічного потенціалу учня на уроках фортепіано, зробити так, щоб інтерес до досліджуваного предмета допомагав йому долати різні технічні та художні труднощі на шляху становлення  справжнього музиканта.

    На цьому наш урок закінчено. Дякую всім за увагу.

Список використаної літератури:

1. Тімакін  Є. М. «Воспитание пианиста» Москва, Советский композитор, 1989, с. 7 – 10.

2. Щапов А. П. «Некоторые вопросы фортепианной техники» Москва,  Музыка,1968 с. 25 – 26; 200 – 201.

3. Нейгауз Г. Г. «Об искусстве фортепианной игры» Москва, Музыка, 1967,   с. 110 – 113.

4. Алексєєв О. Д. «Методика обучения игре на фортепиано» Москва,  Музыка, 1971, с. 43; 46 – 47.